Постанова

від 30.11.2021 по справі 910/19767/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2021 р. Справа№ 910/19767/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Радченко А.В. за довіреністю;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Кузченко Т.М. за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 (повний текст складено 04.03.2021)

у справі №910/19767/20 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Інтер-Арм Інжинірінг"

2. ОСОБА_1

про стягнення 268 900,14 грн ,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - позивач, банк) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Інтер-Арм Інжинірінг" (далі - відповідач 1, позичальник) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2, поручитель), у якому просило суд стягнути солідарно з відповідачів 268900,00 грн, у тому числі: 124088,55 грн заборгованості за кредитом та 144811,59 грн заборгованості за відсотками.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.10.2014 між позивачем та відповідачем 1, як позичальником, був укладений договір про надання овердрафту №015/30650/246238, а з відповідачем 2, як фінансовим поручителем, у цей же день був укладений договір поруки. Позивач, на виконання умов договору овердрафту, надав відповідачу 1 кредит, який не був повернутий у встановлений строк, тому з відповідачів підлягає солідарному стягненню заборгованість за кредитом та відсотками.

Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву, однак подав клопотання про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що строк овердрафту закінчився 23.10.2017, строк позовної давності не переривався, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04 березня 2021 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Інтер-Арм Інжинірінг" та фізичної особи ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 124 088 грн 55коп. заборгованості за кредитом, 144 811 грн 59 коп. заборгованості за відсотками, а також 4 033 грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 .

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідач 2 не отримував копію позовної заяви з додатками і не розшукав це відправлення у відділенні зв`язку, тому не міг викласти свої заперечення, підготувавши відзив, а суд відмовив представнику відповідача 2 у скануванні цих документів матеріалів справи і направлення на її електронну адресу; матеріали справи не містять належних доказів, які підтверджують отримання кредитних коштів позичальником, а додана до позову виписка не підписана посадовою особою банку; матеріали справи не містять доказів повідомлення позичальника про встановлення поточного/максимального лімітів; відповідач 2 не повинен нести солідарну відповідальність за договором, укладеним між позивачем і відповідачем 1, оскільки позичальник з самого порядку неналежно виконував умови договору, тому банк повинен був скасувати поточний і максимальний ліміт; овердрафт, згідно розрахунку, був наданий після дати закінчення строку кредитування (23.10.2017), що не обумовлено договором; з вимогою про дострокове виконання грошових зобов`язань банк звернувся лише 19.06.2018, а до суду у даній справі 15.12.2020, що збільшило період нарахування процентів; вказаними діями банку змінено умови основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення розміру його відповідальності, тому порука є припиненою; також судом зроблено помилковий висновок, що строк позовної давності слід обчислювати з 23.10.2017, оскільки цей строк має обраховуватись по кожному простроченому платежу.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що позивач направляв усім учасникам справи копію позовної заяви з додатками; відповідач 2 у період з відкриття провадження у справі по дату прийняття рішення не здійснював жодних дій для ознайомлення з матеріалами справи; будь-які заперечення проти змісту договорів овердрафту і поруки у відповідача відсутні; підставою для визнання будь-яких грошових зобов`язань позичальника є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться позивачем, і позивачем були додані до позову банківська виписка і розрахунок заборгованості; самим договором встановлено поточний/максимальний ліміти, тому повідомлення позичальнику не направлялись; апелянт взагалі не заперечує і не спростовує вимоги банку до відповідача 1; твердження про збільшення обсягу відповідальності є необґрунтованими і ґрунтуються на припущеннях; за договором поруки вона діє 96 місяців (8 років) і всі дії банк вчиняв в межах цього строку.

Відповідачем 2 була подана письмова правова позиція, у якій він заперечує проти доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та підтримує доводи, наведені у апеляційній скарзі.

За клопотанням представників позивача і відповідача 2 судові засідання проводились в режимі відеоконференції.

Ухвали суду, направлені на адресу державної реєстрації відповідача 1, повернуті поштою з довідками "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до положень ст. 120 ГПК України ухвали вважаються врученою вказаній особі, а неявка у судове засідання представника відповідача 1 не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача 2 (апелянта) у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача 2, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 10 жовтня 2014 року ОСОБА_1 прийняв рішення власника Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Інтер-Арм Інжинірінг", а саме: укласти з АТ "Райффайзен Банк Аваль" договір кредитування щодо отримання товариством у вигляді овердрафту у сумі 1250000, грн терміном на 36 місяців зі сплатою 19% річних та сплати комісії у розмірі 1% від ліміту овердрафту; звернутися до ОСОБА_1 про виступ фінансовим поручителем за зобов`язання товариства перед банком; підтвердити повноваження ОСОБА_1, як керівника виконавчого органу та уповноважити його укласти/підписати від імені товариства договори та інші документи необхідні для виконання цих рішень.

23 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", яке у подальшому змінило найменування на Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Інтер-Арм Інжинірінг", від імені якого діяв директор ОСОБА_1, був укладений договір про надання овердрафту №015/30650/246238 (далі - Договір), за умовами якого банк надав позичальнику можливість використання овердрафту протягом строку його доступності в межах поточного ліміту, а позичальник зобов`язався використовувати овердрафт за цільовим призначенням з дотриманням вимог законодавства України, погасити овердрафт, сплатити проценти за його користування та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені цим Договором у передбачені ним строки, але не пізніше дати закінчення строку овердрафту.

Розділом "визначення термінів" передбачено, що: дата закінчення строку доступності овердрафту - 22.10.2017 року включно або інший передостанній день дати закінчення строку овердрафту; строк доступності овердрафту - період часу, протягом якого позичальник має право здійснювати платежі з поточного рахунку в межах поточного ліміту; дата закінчення строку овердрафту - 23.10.2017 року або інший останній день погашення заборгованості за Договором (погашення овердрафту/кредитної заборгованості, сплати процентів за користування овердрафтом/кредитною заборгованістю, комісій, пені, штрафів та інших передбачених Договором платежів у т.ч. відшкодування витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням позичальником умов Договору та/або Договорів забезпечення), передбачений пунктами 5.9, 8.1 Договору; кредитна заборгованість - сума заборгованості позичальника, що відповідає сумі дебетового сальдо на дату закінчення строку овердрафту та/або на дату скасування максимального та поточного ліміту відповідно до умов пункту 8.3 Договору, та обліковується на рахунку для обліку кредитів; максимальний строк безперервного дебетового сальдо - максимально строк безперервного дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника, що встановлюється в межах строку овердрафту та становить 90 календарних днів; овердрафт - форма кредитування позичальника, яка полягає у здійсненні платежів (переказів) з поточного рахунку в межах обумовленої максимальним лімітом та поточним лімітами суми, в разі відсутності (недостатності) грошових коштів на поточному рахунку; максимальний ліміт - максимальний розмір овердрафту, у межах якого встановлюється поточний ліміт; поточний ліміт - розмір овердрафту, що встановлюється на певний проміжок часу відповідно до умов Договору та в межах якого позичальник має відновлюване право здійснювати платежі з поточного рахунку у разі відсутності (недостатності) на ньому грошових коштів.

За умовами пункту 1.3 цієї угоди максимальний ліміт за Договором складає 125 000,00 грн, у межах якого встановлюється поточний ліміт. Поточний ліміт за Договором не може перевищувати 90% від середньомісячних надходжень за останні дванадцять календарних місяців на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора (якщо строк наявності відкритого поточного рахунку становить менше дванадцяти місяців, то розрахунок середньомісячних надходжень проводиться з урахуванням фактичного строку наявності відкритого поточного рахунку). На дату укладення Договору поточний ліміт дорівнює максимальному ліміту. Позичальник має право використовувати овердрафт при наявності встановленого максимального ліміту та поточного ліміту. У разі скасування максимального та поточного лімітів позичальник не має права використовувати овердрафт.

З моменту виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку кредитор є таким, що надав позичальнику овердрафт. Дебетове сальдо, зафіксоване на поточному рахунку на кінець кожного календарного дня, є заборгованістю позичальника за овердрафтом (пункт 1.4 даного правочину).

Відповідно до пунктів 1.5 та 1.6 означеного Договору строк овердрафту: з дати виконання позичальником умов, передбачених пунктом 2.1 Договору, по дату закінчення строку овердрафту (включно); строк доступності овердрафту: з дати початку строку овердрафту, визначеною згідно з пунктом 1.5 Договору, по дату закінчення строку доступності овердрафту (включно).

Згідно з пунктом 1.10 Договору позичальник зобов`язаний забезпечити щомісячне надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора, у розмірі не менше 90% від сукупного обсягу безготівкових надходжень грошових коштів по всіх наявних поточних рахунках позичальника та підтримувати зазначений показник в розрахунку за останні три місяці до повного виконання позичальником зобов`язань за Договором. При цьому, до обсягу безготівкових надходжень на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора, не зараховуються: кредитні кошти, кошти, отримані за рахунок надання/повернення фінансової допомоги, а також кошти, перераховані з депозитних рахунків.

За умовами пункту 2.1 цього правочину максимальний ліміт встановлюється після виконання таких умов:

- сплати комісії, передбаченої пунктом 4.5 Договору (пункт 2.1.1);

- укладення договорів забезпечення відповідно до статті 3 Договору (пункт 2.1.2);

- набрання чинності договорами страхування на користь кредитора як вигодонабувача (здійснюється у випадках та відповідно до умов статті 3 Договору) (пункт 2.1.3).

Згідно п.2.5 Договору якщо поточний ліміт на наступний місяць, з урахуванням умов, передбачених пунктом 2.4 договору, дорівнює попередньо діючому поточному ліміту овердрафту, кредитор не надсилає позичальнику письмове повідомлення та сторони домовились, що поточний ліміт на наступний місяць дорівнює попередньо діючому поточному ліміту.

Пунктом 3.1.1 Договору передбачено, що виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за Договором забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення Договору, між кредитором та ОСОБА_1 (далі - поручитель). Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі Договору.

На виконання вказаних умов Договору 23 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та поручителем - ОСОБА_1 , було укладено відповідний договір поруки №015/30650/246238/1П (далі - Договір поруки), за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати перед позивачем солідарно з позичальником за виконання останнім своїх зобов`язань за Договором про надання овердрафту від 23.10.2014 року №015/30650/246238.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поруки у випадку повного чи часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного чи часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями.

Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатній доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі (пункт 2.2 Договору поруки).

Згідно з пунктом 7.2 договору поруки останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Порука, встановлена договором, припиняється через 96 міс. від дня закінчення строку/настання терміну виконання забезпеченого зобов`язання.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання за Договором, надавши відповідачу 1 можливість протягом строку доступності овердрафту використати його в межах поточного ліміту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, належним чином засвідченою копією банківської виписки по рахунку позичальника від 13.07.2020 року та розрахунком заборгованості за цим Договором.

У пунктах 4.1 та 4.2 Договору сторони погодили, що процентна ставка за користування овердрафтом становить 19% річних. У разі скасування максимального та поточного лімітів згідно підстав, зазначених в підпунктах 8.2.1-8.2.7 пункту 8.2 Договору, в порядку, передбаченому пунктом 8.3 Договору, з дати скасування лімітів - процентна ставка становить 40% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Нарахування процентів за овердрафтом здійснюється щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом протягом всього строку наявності безперервного дебетового сальдо.

За умовами пункту 4.3 Договору при розрахунку процентів враховується день виникнення безперервного дебетового сальдо та не враховується останній день наявності безперервного дебетового сальдо.

Згідно з пунктом 4.4 Договору позичальник сплачує проценти щомісяця в день, що відповідає календарному дню відкриття поточного рахунку, а саме, 23 числа (якщо календарний день відкриття поточного рахунку у поточному місяці відсутній, то таке погашення відбувається в останній календарний день поточного місяця) з врахуванням наступних періодів: у першому календарному місяці користування овердрафтом - за період з дня надання овердрафту по день, що передує календарному дню відкриття поточного рахунку; у наступних календарних місяцях - за період з календарного дня відкриття поточного рахунку попереднього місяця (включно) по день, що передує календарному дню відкриття поточного рахунку; в останній календарний місяць користування овердрафтом/кредитною заборгованістю - за період з календарного дня відкриття поточного рахунку попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення овердрафту/кредитної заборгованості.

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 Договору протягом строку овердрафту позичальник зобов`язаний здійснювати погашення овердрафту не пізніше останнього дня максимального строку безперервного дебетового сальдо. Всі зобов`язання позичальника щодо погашення будь-якої заборгованості за Договором повинні бути виконані не пізніше дати закінчення строку овердрафту. Погашення овердрафту здійснюється за рахунок коштів, що надходять на поточний рахунок позичальника. Овердрафт є погашеним у випадку відсутності на поточному рахунку дебетового сальдо.

За умовами пункту 5.4 Договору у разі непогашення овердрафту в дату закінчення строку овердрафту, з наступного банківського дня після закінчення строку овердрафту максимальний ліміт та поточний ліміт є скасованими та застосовуються наслідки, передбачені підпунктами 8.3.1-8.3.3 пункту 8.3 Договору.

У пункті 8.1 Договору його сторони погодили, що у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань (обов`язків) за Договором, обставин, передбачених пунктом 8.2 Договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов`язання позичальника за Договором не будуть виконані, максимальний ліміт та поточний ліміт скасовуються, а дата закінчення строку овердрафту є такою, що настала.

Відповідно до підпункту 8.3.1 пункту 8.3 Договору з дати скасування лімітів постачальник втрачає право на користування овердрафтом, заборгованість за овердрафтом, у разі наявності дебетового сальдо, є кредитною заборгованістю та переноситься для обліку на рахунок для обліку кредитів, а нараховані проценти за користування овердрафтом переносяться на відповідні рахунки нарахованих доходів.

За змістом підпункту 8.3.3 пункту 8.3 цього правочину з дати скасування максимального ліміту та поточного ліміту та до повного погашення кредитної заборгованості позичальник сплачує проценти в розмірі, що передбачений пунктом 4.1 Договору, які нараховуються кредитором щомісячно на суму кредитної заборгованості, з урахуванням періодів, визначених пунктом 4.4 Договору.

20 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Інтер-Арм Інжинірінг" укладено Додаткову угоду №015/30650/246238/1 до Договору, в якій сторони домовились з 23.03.2015 року викласти пункт 4.1 статті 4 цього Договору в наступній редакції: "Процентна ставка за користування овердрафтом становить 30 % річних. У разі скасування максимального та поточного лімітів згідно підстав, зазначених у підпунктах 8.2.1-8.2.7 пункту 8.2 Договору, в порядку, передбаченому пунктом 8.3 Договору, з дати скасування лімітів - процентна ставка становить 40 % річних. Тип процентної ставки - фіксована".

Крім того, у вказаній Додатковій угоді позивач та відповідач 1 домовились підпункт 8.2.5 пункту 8.2 статті 8 Договору викласти в редакції, згідно з якою настання обставин, що не залежать від волі сторін, за яких стає неможливим або обмеженим доступ кредитора до джерел фінансування у валюті овердрафту, та/або вартість ресурсів, які залучає кредитор (у тому числі на міжбанківському ринку), перевищує розмір процентної ставки за Договором, та/або інші зміни в діяльності кредитора чи позичальника, в ситуації в Україні або в законодавстві України, які ставлять під загрозу, унеможливлюють або можуть унеможливити виконання сторонами або окремою стороною своїх обов`язків за Договором (випадки дестабілізації ринку) та/або погіршення фінансового стану, платоспроможності і кредитоспроможності позичальника (визначається за методикою кредитора, в тому числі відповідно до вимог Національного банку України та законодавства України) порівняно з датою укладання Договору, яке створює загрозу невиконання або невчасного виконання позичальником зобов`язань за Договором.

За умовами пункту 5 вказаної Додаткової угоди остання вступає в силу з моменту її укладання сторонами в письмовій формі і є невід`ємною частиною Договору.

Крім цього, 20 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 015/30650/246238/1П/1 до договору поруки, в якій вони домовились внести зміни до наведеного договору поруки та викласти його підпункт 1.1.2 пункту 1 в наступній редакції: "сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 30 % річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, в т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором".

З доданого до договору розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник з 24 жовтня 2014 року розпочав систематично використовувати кредитні кошти у свій господарській діяльності і прострочена заборгованість була відсутня до 23.10.2017 і станом на 23.10.2017 залишок поточної заборгованості становив 125000,00 грн, у зв`язку із чим 24.10.2017 , згідно п.8.3 Договору, було перенесено заборгованість по овердрафту на рахунки простроченої заборгованості, а 09.11.2017 було погашено лише 911,45 грн заборгованості, у зв`язку із чим позивач почав нараховувати відсотки за користування кредитом за встановленими Договором ставками, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку.

За умовами Договору - датою закінчення строку доступності овердрафту визначено 22.10.2017 року (включно), однак вказаний день припадає на вихідний день (неділю), тому за положеннями ст. 254 Цивільного кодексу днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що кредитор зобов`язаний вести облік платежів в рахунок погашення заборгованості за договором і на вимогу позичальника проводити звірку розрахунків та надавати інформацію про поточний стан заборгованості позичальника за договором. Сторони погоджуються, що остаточною підставою для визначення будь-яких грошових зобов`язань позичальника перед кредитором за договором є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора.

Таким чином, наявні у матеріалах справи розрахунок заборгованості, підписаний представником позивача, та копія виписки по рахунку, засвідчені представником позивача, є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт надання позивачем відповідачу 1 грошових коштів за Договором та стан розрахунків сторін.

18 червня 2018 року позивач направив на адреси відповідачів (кожному окремо) вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором, у яких вказав на наявність заборгованості по кредиту в сумі 124088,55 грн, заборгованості по процентам в сумі 30613,16 грн, та вимагав сплатити їх протягом не більш 30 календарних днів з дати вимоги.

Відповідачі вказані вимоги не виконали, тому позивач у вересні 2018 року звернувся в Господарський суд Сумської області із позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 159597,26 грн.

Однак, ухвалою вказаного суду від 05.09.2018 у справі №920/676/18 було відмовлено у відкритті провадження з тих підстав, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідач 2 - фізична особа, яка не є підприємцем.

У жовтні 2018 року позивач звернувся у Зарічний районний суд міста Суми з позовом до відповідачів про стягнення 124088,55 грн заборгованості за кредитом та 35508,71 грн заборгованості за відсотками, і ухвалою вказаного суду від 29.12.2018 було відкрито провадження у справі №591/5990/18 і призначено її до розгляду.

Однак, у подальшому, за клопотанням представника ОСОБА_1 , ухвалою Зарічного районного суду міста Суми від 08.05.2020 провадження у справі було закрито з тих підстав, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки фізична особа виступила поручителем за кредитним договором, укладеним між юридичними особами.

Постановою Сумського апеляційного суду від 18 червня 2020 року апеляційну скаргу банку було залишено без задоволення, а вказану ухвалу залишено без змін.

22 липня 2020 року позивач направив на адреси відповідачів (кожному окремо) вимоги від 20.07.2020 про виконання зобов`язань за кредитним договором, у яких вказав на наявність станом на 13.07.2020 заборгованості по кредиту в сумі 124088,55 грн, заборгованості по процентам в сумі 130368,50 грн, та вимагав сплатити їх протягом не більш 30 календарних днів з дати вимоги.

Відповідачі вказані вимоги не виконали, тому позивач у грудні 2020 року звернувся у Господарський суд міста Києва (за місцезнаходженням позичальника) та просив суд стягнути з відповідачів солідарно 124088,55 грн заборгованості за кредитом та 144811,59 грн заборгованості за відсотками.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач 2 посилався на пропуск позовної давності, а у апеляційній скарзі додатково посилався на недоведеність факту надання кредиту, припинення поруки, тощо.

За наслідками розгляду даного спору суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у справі виникли на підставі договору про надання овердрафту №015/30650/246238 від 23.10.2014, укладеного між позивачем і відповідачем 1 та договору поруки від №015/30650/246238/1П від 23.10.2014, укладеного між позивачем і відповідачем 2, а також додаткових угод до них.

Договори у встановленому порядку не були оспорені, не визнані недійсними, а отже, є обов`язковими для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (стаття 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (частина 3 статті 1049 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу 1 кредитний ліміт у розмірі до 125 000,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, сформованим на підставі даних аналітичного обліку позивача, а відповідач 1 використовував кредитні кошти при здійсненні власної підприємницької діяльності у період з 24.10.2014 по 23.10.2017, що ним не заперечується.

З банківської виписки по рахунку відповідача 1 вбачається, що після закінчення строку овердрафту (23.10.2017) відповідач не повернув кредит в сумі 125000,00 грн, у зв`язку із чим 24.10.2017 було перенесено заборгованість по овердрафту на рахунки простроченої заборгованості, а 09.11.2017 відповідачем 1 було погашено лише 911,45 грн і в подальшому відповідач 1 припинив сплату коштів по кредиту, у зв`язку із чим утворилась заборгованість по кредиту в сумі 124088,55 грн.

Розрахунок заборгованості та банківська виписка є належними та допустимими доказами, які підтверджують наявність та розмір заборгованості за кредитом. Наведене узгоджується з правовими висновками, які викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/1580/18, від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16 та від 18.02.2021 у справі № 904/3242/18.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем 1 вказаної суми заборгованості за тілом кредиту, а тому позовні вимоги в цій частині є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частина 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.1 статті 4 Договору, в редакції додаткової угоди, сторони домовились, що процентна ставка за користування овердрафтом становить 30% річних. У разі скасування максимального та поточного лімітів згідно підстав, зазначених у підпунктах 8.2.1-8.2.7 пункту 8.2 Договору, в порядку, передбаченому пунктом 8.3 Договору, з дати скасування лімітів - процентна ставка становить 40% річних. Тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання.

Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховані і заявлені до стягнення 144811,59 грн відсотків за користування кредитом за період з 24.10.2017 по 12.11.2020 за процентною ставкою 40% річних. Розрахунок відсотків перевірено судом, він є арифметично та методологічно вірним, а тому позовні вимоги в цій частині також є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою забезпечення зобов`язань позичальника за договором овердрафту між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір поруки, за яким поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірі 1250000грн та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 30% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, в т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, з огляду на солідарний обов`язок боржника за основним зобов`язанням і поручителя, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них спільно чи до будь-якого з них окремо, у зв`язку з чим, враховуючи порушення умов укладеного договору овердрафту з боку позичальника, суд приходить до висновку про підставність стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів у солідарному порядку.

Статтею 559 ЦК України, в редакції, що діяла станом на 24.10.2017, були визначені наступні підстави для припинення поруки:

- порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;

- порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;

- порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;

- порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 559 ЦК України в редакції, що діє на час розгляду справи, встановлені наступні підстави для припинення поруки:

- порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання;

- порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;

- порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу;

- порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується, що забезпечене порукою зобов`язання не припинялось, а зміна зобов`язання не відбувалась без згоди поручителя, оскільки ОСОБА_1 , будучи як поручителем, так і засновником та керівником ТОВ "Інтер-Арм-Інжинірінг", мав усвідомлювати свої дії при підписанні як кредитного договору від імені юридичної особи, так і договору поруки від власного імені, оскільки у п.7.1 договору поруки зазначено, що сторони засвідчують однакове розуміння ним умов цього договору та його правових наслідків, підтверджують дійсність їх намірів при його укладанні.

Також у матеріалах справи відсутні докази відмови позивача від прийняття належного виконання зобов`язання від боржника чи поручителя, як і відсутні докази переведення боргу на іншу особу.

Згідно з пунктом 7.2 договору поруки він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Порука, встановлена договором, припиняється через 96 міс. від дня закінчення строку/настання терміну виконання забезпеченого зобов`язання.

Отже, враховуючи термін виконання забезпеченого зобов`язання - 23.10.2017, строк поруки не закінчився, що спростовує відповідні доводи апелянта.

Під час розгляду справи відповідачем 2 було заявлено клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, однак згідно ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, а договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 11.5 Договору про надання овердрафту та пунктом 6.9 Договору поруки встановлено, що всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цих Договорів, застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років.

Таким чином, у наведених правочинах їх сторони погодили збільшення строку позовної давності до п`яти років.

Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зобов`язання з повернення кредиту повинні були виконані не пізніше дати закінчення строку овердрафту - 23.10.2017 року, отже, з 24.10.2017 зобов`язання є порушеними, позовна заява подана до суду першої інстанції 11.12.2020 року, а тому є вірним висновок суду першої інстанції про те, що строк позовної давності для спірних позовних вимог (до 23.10.2022 року) на момент їх пред`явлення не сплив.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, встановлені фактичні обставини справи, а також враховуючи зміст договірних зобов`язань сторін, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором та договором поруки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на те, що він не міг реалізувати своє право на подання відзиву на позовну заяву через те, що суд не надіслав скан-копії позовної заяви на електронну адресу відповідача 2 і не зобов`язав це зробити позивача, відхиляється апеляційним господарським судом, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач направляв відповідачу 2 копію позовної заяви з усіма додатками на адресу його місця проживання, що підтверджується описом вкладення та списком згрупованих відправлень від 25.11.2020, відповідачем 2 не надано доказів того, що це відправлення було втрачено при пересилці, відповідачу 2 були відомі обставини справи, що підтверджується змістом його клопотання про застосування позовної давності, а також він мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Таким чином, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2021 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.12.2021.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук