Ухвала

від 08.12.2021 по справі 910/19863/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.12.2021Справа № 910/19863/21 Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши

позовну заяву TM Solution Manufacturing Industry ADM GmbH

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕЛЬТБЛАУН УКРАЇНА"

про стягнення 57048,52 доларів США

ВСТАНОВИВ:

TM Solution Manufacturing Industry ADM GmbH звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕЛЬТБЛАУН УКРАЇНА" про стягнення 57048,52 доларів США заборгованості.

Розглянувши подану позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що позивач - TM Solution Manufacturing Industry ADM GmbH є іноземною особою, місцезнаходженням якого зазначено: 60329, Frankfurt am Main, Germany, Mainzer Landstrasse, 69.

Так, згідно з частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Виходячи з положення ч. 1 ст. 170, подаючи заяву по суті справи, скаргу, заяву, клопотання або заперечення, іноземна юридична особа має надати суду документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Відповідно до статті 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України.

На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Так, згідно з вказаною статтею документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Правовий статус іноземного суб`єкта господарювання підтверджується, як правило, випискою з торговельного (банківського, судового) реєстру країни, де такий суб`єкт господарювання є офіційно зареєстрованим. Правовий статус іноземних суб`єктів господарювання може також підтверджуватися еквівалентними доказами правового статусу, що визнаються як такі законодавством країни створення, громадянства або місця знаходження такого суб`єкта і видані компетентними органами цієї країни. Такий документ повинен бути легалізований з особливостями, визначеними Гаазькою конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року.

Так, згідно з частиною першою статті 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 (відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів" від 10.01.2002 №2933-ІІІ Україна приєдналася до Конвенції, що набула чинності з 22.12.2003; далі - Конвенція) ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; b) адміністративні документи; c) нотаріальні акти; d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Статтею 2 Конвенції передбачено, що кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ,є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Згідно з частиною першою статті 4 Конвенції передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.

Статтею 5 Конвенції передбачено, що апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або будь-якого пред`явника документа.

Заповнений належним чином апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ.

Таким чином, при зверненні до суду з вказаним позовом позивач повинен подати належним чином завірені копії письмових доказів, відповідно до вимог Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів та ст. 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження правосуб`єктності юридичної особи.

Однак, позивачем не вказано та не надано в якості додатків до позовної заяви доказів правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікату реєстрації, витягу з торгового реєстру тощо) стосовно особи позивача - TM Solution Manufacturing Industry ADM GmbH.

Для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

- оформлений відповідно до міжнародних угод (Конвенції) документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи позивача - TM Solution Manufacturing Industry ADM GmbH (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Також, суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із п. 4, п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

В порушення наведених вище приписів п. 5 ч. 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивачем не додано до позовної заяви документів, на які він посилається у своєму позові, а саме: інвойсів, доказів отримання товару (9167,6 кг), доказів часткового повернення товару (2000 кг), доказів понесення транспортних витрат у розмірі 3126,4 доларів США, повідомлення про неякісний товар від 05.05.2021 .

За таких обставин, позивачу слід усунути вказані недоліки шляхом надання вказаних документів.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що остання не містить зазначення щодо наявності/відсутності у позивача оригіналів поданих доказів.

Позивачу слід усунути зазначений недолік, шляхом надання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

За таких обставин, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст.162, 174, ч. 2 ст. 232, ст. 233, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву TM Solution Manufacturing Industry ADM GmbH залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили 08.12.2021 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.О. Турчин