Постанова

від 29.11.2021 по справі 905/2135/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 905/2135/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовєвротранс"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 (колегія суддів: Медуниця О. Є. - головуючий, Гребенюк Н. В., Чернота Л. Ф.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Промвпровадження"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовєвротранс"

про стягнення 1 675 658, 96 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи

1.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.07.2020 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Промвпровадження" (далі - ТОВ "Промвпровадження"), стягнуто на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовєвротранс" (далі - ТОВ "Азовєвротранс") 1584005,21 грн пені, у задоволенні позову в частині стягнення 91653,75 грн відмовлено.

1.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Азовєвротранс", рішення суду першої інстанції змінено, зменшено розмір стягуваної пені на 90%. Вирішено стягнути з ТОВ "Азовєвротранс" на користь ТОВ "Промвпровадження" 158400,52 грн пені (абзац 3 резолютивної частини) та 34138 грн судового збору (абзац 4 резолютивної частини). В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

1.3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 внесено виправлення до постанови цього суду від 10.09.2020 в частині розподілу судового збору: стягнуто з ТОВ "Азовєвротранс" на користь ТОВ "Промвпровадження" 2376 грн судового збору за подання позовної заяви; стягнуто з ТОВ "Промвпровадження" на користь ТОВ "Азовєвротранс" 33932 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

1.4. Постановою Верховного Суду від 15.01.2021 скасовано ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про виправлення арифметичної помилки в постанові Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020.

1.5. За результатами нового розгляду ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 виправлено арифметичну помилку в постанові цього суду від 10.09.2020, замінено в четвертому абзаці її резолютивної частини цифри "34138" на цифри "2376".

1.6. 04.03.2021 ТОВ "Азовєвротранс" звернулося до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення з позивача на користь відповідача 33932,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

1.7. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, вирішено стягнути з ТОВ "Промвпровадження" на користь ТОВ "Азовєвротранс" 33932,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

1.8. Постановою Верховного Суду від 30.06.2021 додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 скасовано, справу № 905/2135/19 в частині розгляду заяви ТОВ "Азовєвротранс" про ухвалення додаткового рішення направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали

2.1. За результатами нового розгляду, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 у задоволенні заяви ТОВ "Азовєвротранс" про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

2.2. Апеляційний господарський суд, посилаючись на положення пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України , зазначив, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосуванням судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції в постанові від 10.09.2020 визнав законними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені в розмірі 1584005,21 грн, проте зменшив її розмір на 90%, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача повністю, без врахування зменшення неустойки, тому відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2021, ТОВ "Азовєвротранс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2021, ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ "Азовєвротранс" про ухвалення додаткового рішення задовольнити, стягнути з ТОВ "НВО "Промвпровадження" на користь ТОВ "Азовєвротранс" судовий збір, сплачений при поданні апеляційної скарги ТОВ "Азовєвротранс" у розмірі 33932,00 грн.

3.2. Скаржник, обгрунтовуючи касаційну скаргу, зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 129, частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України. Вважає, що посилання суду апеляційної інстанції на постанови Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 16.10.2019 у справі № 910/143/19, від 03.04.2018 у справі № 902/339/16 є помилковим. Крім того, скаржник зазначає про порушення судом принципу змагальності, посилаючись при цьому на неможливість реалізувати право на особисту участь у розгляді справи.

3.3. ТОВ "НВО "Промвпровадження" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу ТОВ "Азовєвротранс" без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін. Вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, безпідставні та необґрунтовані.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2021 відкрито провадження за касаційною скаргою ТОВ "Азовєвротранс" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 у справі № 905/2135/19.

З урахуванням надходження матеріалів справи на запит Верховного Суду лише 22.11.2021, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку за можливе розглянути справу № 905/2135/19 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

4.2. Переглянувши оскаржувану у справі ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити з наступних підстав.

4.3. Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного господарського суду, постановлена за результатами розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

4.4. Оскаржуваною ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 у задоволенні заяви ТОВ Азовєвротранс про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням Господарського суду Донецької області від 06.07.2020 у цій справі позов задоволено частково. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 1584005,21 грн пені. В іншій частині позову відмовлено.

Переглядаючи вказане рішення в апеляційному порядку, Східний апеляційний господарський суд зазначив, що здійснений місцевим господарським судом розрахунок пені в розмірі 1584005,21 грн є правильним, а висновок про стягнення вказаної суми з відповідача - законним та обґрунтованим. Застосувавши положення статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України , суд апеляційної інстанції вирішив зменшити розмір пені на 90 %, у зв`язку із чим змінив рішення суду першої інстанції, стягнувши з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 158400,52 грн. В 4 абзаці резолютивної частини постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 суд розподілив судові витрати, понесені сторонами в суді першої інстанції та (з урахуванням ухвали про виправлення арифметичної помилки від 15.02.2021) стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2376 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що під час апеляційного перегляду справи, відповідачем були понесені витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 37702,32 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 684 від 20.07.2021. Проте в постанові від 10.09.2020, суд не вирішував питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем в суді апеляційної інстанції.

Зазначаючи, що суд апеляційної інстанції в постанові від 10.09.2020 визнав законними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені в розмірі 1584005,21 грн, проте зменшив її розмір на 90%, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку, що витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача повністю, без врахування зменшення неустойки, тому відсутні підстави для прийняття додаткового рішення.

4.5. Колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як уже зазначалося, постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 суд визнав обґрунтованим розмір заявлених позовних вимог, проте, користуючись своїми дискреційними повноваженнями, враховуючи всі обставини справи, зменшив на 90% розмір пені, визначений судом першої інстанції.

За змістом частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

4.6. Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розподіл судового збору залежить від правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

4.7. У цій справі зменшення розміру пені не було наслідком необґрунтованості позовних вимог, а тому розподіл судового збору повинен був здійснюватися пропорційно до розміру позовних вимог, які були визнані судами обґрунтованими, що підтверджується висновками щодо вирішення питання про розподіл судового збору у постановах Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 16.10.2019 у справі № 910/143/19.

4.8. Проте, відповідно до частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) у справі, яким вирішити відповідне питання, оскільки саме на суд покладено обов`язок вирішити питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду справи.

Головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом (подібна позиція узгоджується з висновками, наведеними у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 759/9300/13-ц).

4.9. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції має містити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції .

4.10. У цій справі під час ухвалення постанови Східним апеляційним господарським судом не в повному обсязі було розподілено судовий збір. Водночас чинним законодавством на суд покладено обов`язок вирішити питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду справи, а у разі невирішення питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду справи суд повинен забезпечити повний та всебічний розгляд справи шляхом процесуального виправлення недоліків - ухвалення додаткового рішення.

Отже, постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Азовєвротранс" про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції діяв не у межах та не у спосіб, встановлений положеннями статей 244, 282 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин, оскаржувана ухвала Східного апеляційного господарського суду постановлена з порушенням статей 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим її належить скасувати, а справу передати для розгляду заяви ТОВ "Азовєвротранс" про ухвалення додаткового рішення.

4.11. Щодо доводів скаржника про незабезпечення судом апеляційної інстанції права скаржнику взяти особисту участь у судовому засіданні, колегія зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За змістом статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 42 цього Кодексу учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За змістом статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

4.12. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 прийнято заяву ТОВ "Азовєвротранс" про ухвалення додаткового рішення, розгляд справи призначено на 02.08.2021.

4.13. Телефонограмою від 23.07.2021 № 015102 Східний апеляційний господарський суд повідомив ТОВ "Азовєвротранс" про дату, час та місце судового засідання щодо розгляду заяви ТОВ "Азовєвротранс" про ухвалення додаткового рішення.

4.14. Представник ТОВ "Азовєвротранс" не з`явився у судове засідання 02.08.2021 та подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю представника ТОВ "Азовєвротранс" прибути у судове засідання через зайнятість.

4.15. Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання відповідача про відкладення, зазначив, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалася, клопотання не містить обґрунтування щодо необхідності встановлення чи з`ясування обставин, розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення обмежено 10-денним строком. Тому, враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом суду, а передумовою для відкладення розгляду є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у судовому засіданні, 10- денний строк розгляду заяви спливає 02.08.2021, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

4.16. Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, виходячи зі змісту статей 13, 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, доводи скаржника про незабезпечення судом апеляційної інстанції права скаржника на особисту участь у судовому засіданні є безпідставними.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України).

5.3. Згідно з частиною 6 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

5.4. Ураховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що ухвала Східного апеляційного господарського суду постановлена з порушенням статей 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим її належить скасувати, а справу передати для розгляду заяви ТОВ "Азовєвротранс" про ухвалення додаткового рішення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовєвротранс" задовольнити частково.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 у справі № 905/2135/19 скасувати, справу передати до Східного апеляційного господарського суду для розгляду заяви ТОВ "Азовєвротранс" про ухвалення додаткового рішення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак