Рішення

від 02.12.2021 по справі 363/3343/20

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.12.2021 Справа № 363/3343/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Несин Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання державного акту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ №060237, виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221887002:18:003:0094 для будівництва та обслуговування житлового будинку, та на земельну ділянку площею 0,2988 га, кадастровий номер 3221887002:18:003:0093 для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території АДРЕСА_1 ; зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю Ровівської сільської ради за №564 та скасувати його реєстрацію. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка на день своєї смерті проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, яке ОСОБА_2 заповіла своєму сину ОСОБА_3 . Крім того, за життя ОСОБА_2 звернулась до Ровівської сільської ради із заявою про безоплатну передачу їй у власність двох земельних ділянок, площею 0,2500 га для обслуговування будинку та площею 0,2988 га для особистого селянського господарства, розташованих на території Ровівської сільської ради, АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 отримавши рішення Ровівської сільської ради Вишгородського району Київської області, 11.03.2001 року уклала із землевпорядною організацією договір на виготовлення технічної документації та отримання державних актів на право приватної власності на землю.

Після смерті ОСОБА_2 її син ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак останньому відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18.04.2007 року визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 . Однак ОСОБА_3 не оформив своє право власності на земельні ділянки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , який за життя склав заповіт, згідно якого заповів все своє майно ОСОБА_1 . У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. 10.02.2020 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна, а саме на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_3 . У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки ОСОБА_1 відмовлено та рекомендовано звернутися до суду. Під час підготовки позовної заяви виявилось, що державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ №060237 було оформлено та зареєстровано 24.07.2003 року, тобто після смерті спадкодавця ОСОБА_2 . За таких обставин позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки іншим шляхом захистити свої порушені права не може.

16.09.2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

04.10.2021 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи буз участі представника та позивача за наявними у справі документами, позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, до суду направив клопотання про розгляд справи у відсутність представника.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 08.11.2002 року.

24.10.2002 року ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Ровівської сільської ради Вишгородського району Київської області Муленко Т.В., згідно якого на випадок ОСОБА_2 своєї смерті зробила таке заповідне розпорядження: все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі, все те, що їй буде належати на день смерті і на, що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_3 повністю.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18.04.2007 року визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 24.03.2009 року.

20.01.2009 року ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Ровівської сільської ради Вишгородського району Київської області Федоренко Н.К., згідно якого ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив таке заповідне розпорядження: все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі, все те, що буде належати йому на день смерті і на, що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 повністю.

10.02.2020 року ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме на 1/2 частину житлового будинку номер АДРЕСА_3 .

Статті 1216, 1218 ЦК України передбачають, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавці), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз`яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця Державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається з копії державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ №060237 виданого 24.07.2003 року, ОСОБА_2 на підставі рішення Ровівської сільської ради народних депутатів від 11.03.2001 року №14, передано у приватну власність земельна ділянка площею 0,5488 га в межах згідно плану. Земельна ділянка розташована на території Ровівської сільської ради, АДРЕСА_1 . Землю передано для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,2500 га, ведення особистого підсобного господарства - 0,2988 га. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №564.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 3221887002:18:003:0094 та кадастровий номер 3221887002:18:003:0093, державна реєстрація вказаних земельних ділянок проведена 24.07.2003 року за ОСОБА_2 , тобто після смерті останньої.

Відповідно до ч.3 ст.153 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 155 Земельного кодексу України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки виданий 24.07.2003 року державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ №060237, на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221887002:18:003:0094 для будівництва та обслуговування житлового будинку, та на земельну ділянку площею 0,2988 га, кадастровий номер 3221887002:18:003:0093 для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території АДРЕСА_1 , порушу права ОСОБА_1 як спадкоємця мана ОСОБА_3 .

На підставі викладеного та керуючись статтями 152, 153, 155 ЗК України, 4, 12, 13, 56, 57, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ №060237, виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221887002:18:003:0094 для будівництва та обслуговування житлового будинку, та на земельну ділянку площею 0,2988 га, кадастровий номер 3221887002:18:003:0093 для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території АДРЕСА_1 ; зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю Ровівської сільської ради за №564 та скасувати його реєстрацію.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_4 ).

Відповідач: Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області (ЄДРПОУ 04359658; Вишгородський район, смт Димер, вул. Соборна, 19).

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова,3/14).

Суддя О.Д. Рудюк