Рішення

від 08.12.2021 по справі 140/11410/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/11410/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.

за участю секретаря судового засідання Ткачук І.І.,

представника позивача Шевчука В.В.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веставтотранс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Веставтотранс» (далі - ТОВ «Веставтотранс» , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 вересня 2021 року №0052820712.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу №2469 від 27.08.2021 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Веставтотранс» щодо порушення термінів розрахунків в іноземній валюті. За результатами перевірки складено акт перевірки №7296/07-12/38796095 від 10.09.2021, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22 вересня 2021 року №0052820712, яким нараховано товариству пеню в сумі 132 172.69 грн. за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД).

Позивач не погоджується з даним податковим повідомленням-рішенням з підстав протиправності проведення перевірки.

Позивач вважає, що податковим органом протиправно було проведено перевірку, оскільки пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Вказує на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строків дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI» в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок суперечить нормам ПК України, а тому у відповідності до п. 2.1 ст. 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися шляхом внесення змін до цього Кодексу. Як зазначає позивач, оскільки змін до положень ПК України щодо встановленого мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок не внесено, а вказана норма ПК України на даний час є чинною, тому на період з 12.03.2020 по 31.12.2021 встановленого на території України карантину діє мораторій на проведення документальних перевірок.

З посиланням на постанову Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 зазначає, що незважаючи на допуск перевіряючих до проведення перевірки, суб`єкт господарської діяльності має право в подальшому оскаржувати результати перевірки, посилаючись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки,

Також, на думку позивача, відповідачем не дотримано порядку вручення платнику податків наказу на проведення перевірки. Крім того, документальна позапланова виїзна перевірка проведена в приміщенні податкового органу, а не за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Додатково зазначає, що відповідно до положень пункту 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Водночас, Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

З урахуванням пункту 22 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу ІІ цього положення (365 календарних днів), не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» зазначена сума становить 400 тисяч гривень, а загальна вартість товару, що поставлений ТОВ «Веставтотранс» для іноземного контрагента UAB Garvile становить 10497,60 євро (еквівалент по курсу Національного банку України станом на момент здійснення операції становить 337 897,80 грн.), що є значно меншою сумою за 400 тис. грн. Відтак, граничні строки розрахунків, зазначені в п. 21 розділу ІІ вищенаведеного Положення, не поширюються у даному випадку на спірну операцію, як наслідок, проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є незаконним.

Також вважає незаконним нарахування штрафних санкцій за період з 01.03.2020 по 29.08.2021 з урахуванням пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

На підставі вищенаведеного просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 вересня 2021 року №0052820712.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 відкрито провадження у справі, судовий розгляд якої призначено проводити за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву від 04.11.2021 представник відповідача вважає позов безпідставним, виходячи з наступного.

Щодо процедурних питань проведення перевірки зазначає, що наказ та направлення на проведення перевірки були вручені відповідно до вимог статей 78, 81 ПК України до початку проведення документальної позапланової перевірки. Директор ТОВ «Веставтотранс» не заперечував проти проведення вищезазначеної перевірки та допустив перевіряючих до її проведення.

Щодо мораторію на проведення перевірок зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 року № 89 відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було вирішено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 p. №568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, фактично після прийняття вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 податковий орган наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної позапланової перевірки з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Посилання позивача на те, що перевірка є неможливою у зв`язку з мораторієм до закінченням карантину вважає необґрунтованими та безпідставними, що здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства.

Щодо виявлених порушень вказує, що до контролюючого органу про суму незавершених розрахунків, встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності станом на 01.12.2019, поданої ПАТ КБ «Приватбанк» , ТОВ «Веставтотранс» порушено встановлені законодавством терміни розрахунків в іноземній валюті по контракту №1 від 18.10.2018, укладеного з UAB Garvile (A. Kogelaviciaus g/92, Vilnius, Lithuania).

На порушення пункту 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та відповідно пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, ТОВ «Веставтотранс» порушено законодавчо-встановлені терміни розрахунків в іноземній валюті по експортному контракту №1 від 18.10.2018 з UAB Garvile (A. Kogelaviciaus g/92, Vilnius, Lithuania) по експортній операції в сумі 13 305,60 євро (428 283,03 грн.), що здійснена 18.10.2018.

Також вважає безпідставними твердження позивача щодо незаконності застосування штрафних санкцій, оскільки на пеню, нараховану відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» , не поширюються положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

На підставі вищенаведеного просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує та просить позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

З матеріалів справи слідує, що до ГУ ДПС у Волинській області подано інформацію Національного банку України від 23.12.2019 (вх. ГУ ДПС у Волинській області №111/8 від 14.01.2020) про суму незавершених розрахунків, встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності станом на 01.12.2019, поданої ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО - 305299), з якої слідує, що ТОВ «Веставтотранс» порушено встановлені законодавством терміни розрахунків в іноземній валюті по контракту №1 від 18.10.2018.

27.08.2021 ГУ ДПС у Волинській області видано наказ №2469 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Веставтотранс»» на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» , у зв`язку з надходженням інформації від Національного банку України, яка надана ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО - 305299) щодо порушення термінів розрахунків в іноземній валюті та на підставі отриманих від ТОВ «Веставтотранс» (код ЄДРПОУ 38796095) пояснень та їх документальних підтверджень на запити від 21.01.2020 №1359/10/03-20-05-09-09 та від 19.11.2020 №26728/10/03-20-07-12-09. Відповідно до вказаного наказу документальну позапланову виїзну перевірку визначено провести з 30.08.2021 тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 18.10.2018 по 30.08.2021 з метою дослідження питань дотримання вимог валютного законодавства.

На підставі вказаного наказу відповідачем виписано направлення на проведення перевірки від 27.08.2021 №2573. Копію вказаного наказу від 27.08.2021 №2469 вручено 30.08.2021 під розписку директору ТОВ «Веставтотранс» Андрійчуку Д.В., який також був ознайомлений 30.08.2021 із направленням на проведення перевірки.

Перевірку проведено з відома директора ТОВ «Веставтотранс» ОСОБА_1 , за наслідками якої складено акт від 10.09.2021 № 7296/07-12/38796095 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Веставтотранс» (код ЄДРПОУ 38796095)» .

В ході перевірки встановлено порушення вимог пункту 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, в частині порушення встановлених законодавством термінів розрахунків у сфері ЗЕД по контракту №1 від 18.10.2018 з UAB Garvile (A. Kogelaviciaus g/92, Vilnius, Lithuania) по експортній операції, що підлягає валютному нагляду, загальною вартістю 13 305,60 євро (митна декларація від 18.10.2018 №UA408150/2018/021106).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 вересня 2021 року №0052820712, яким позивачеві нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері ЗЕД, яка згідно розрахунку склала 132 172,69 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 62 ПК України визначено, що одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як зазначено в наказі від 27.08.2021 №2469 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Веставтотранс»» , перевірка проведена на підставі п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає в діях відповідача порушень вимог ПК України в ході призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки, яка проведена з відома директора ТОВ «Веставтотранс» , котрий отримав 30.08.2021 копію наказу від 27.08.2021 №2469 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Веставтотранс»» та був ознайомлений з направленням на проведення перевірки, не заперечував проти проведення вищезазначеної перевірки та допустив посадову особу податкового органу до її проведення, що також свідчить про те, що перевірка проведена виїзна. При цьому, виготовлення акта перевірки в приміщенні податкового органу не свідчить про те, що виїзна документальна перевірка проведена не за місцезнаходженням платника податків. До того ж, позивач не наводить, зокрема, бухгалтерських та первинних документів платника податків, що стосуються предмету перевірки, та які не були враховані при визначенні платнику грошових зобов`язань.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, висловленій в постанові від 21.02.2020 року у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

На думку суду, позивачем не наведено належних обґрунтувань порушення контролюючим органом вимог законодавства під час проведення такої перевірки, які тягнуть протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки.

Щодо посилання позивача на введений мораторій на проведення перевірок на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) суд зазначає наступне.

Законом України від 17.03.2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533-ІХ) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнене пунктом 52-2 наступного змісту: «Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу» .

Законом України від 13.05.2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» продовжено дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» . Водночас, постановами Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021 продовжено дію карантину до 31 грудня 2021 року.

Відповідно до положень пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №909-ІХ) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Таким чином, Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Положення пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, як і пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 909-ІХ були прийняті саме з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, внаслідок якої актами Кабінету Міністрів України було введено та продовжено у подальшому карантин.

Отже, враховуючи право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, яке надано положеннями Закону №909-ІХ, суд відхиляє доводи позивача про відсутність повноважень у Кабінету Міністрів України скоротити строк дії обмежень, заборон, встановлених положеннями пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» .

На підставі вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 03.02.2021 № 89.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» (набрала чинності 09.02.2021) було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Окрім того, Постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 на даний час є чинною, доказів скасування або визнання її нечинною суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, відповідач мав право на призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, оскільки вона стосувалась саме порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Щодо встановленого порушення, суд зазначає наступне.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акта перевірки від 10.09.2021 № 7296/07-12/38796095 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Веставтотранс» (код ЄДРПОУ 38796095)» , для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків контролюючого органу.

З матеріалів адміністративної справи слідує, що перевіркою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій ТОВ «Веставтотранс» по контракту №1 від 18.10.2018, за період з 18.10.2018 по 30.08.2021 встановлено наступне.

До контролюючого органу надійшло повідомлення про суму незавершених розрахунків, встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності станом на 01.12.2019, поданого ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО - 305299), з якого слідує, що ТОВ «Веставтотранс» порушено встановлені законодавством терміни розрахунків в іноземній валюті по контракту №1 від 18.10.2018.

Так, ТОВ «Веставтотранс» з UAB Garvile (A. Kogelaviciaus g/92, Vilnius, Lithuania) укладено експортний контракт №1 від 18.10.2018, предметом якого є: гриби лисички свіжі, охолоджені, 658 ящиків/12 піддонів дерев`яних. Умови поставки: на умовах, вказаних в інвойсі на кожну партію товару - СРТ - Varena, згідно яких в обов`язки продавця входить: експортне оформлення товару, відгрузка товару, перевозка товару до місця призначення. В обов`язки покупця входить: імпортне митне оформлення товару. Продавець передає Покупцеві Товар на основі замовлення в якому вказується сума поставки, асортимент, кількість, умови поставки не пізніше, ніж через 10 робочих днів з дати оплати поставки. Згідно CMR б/н від 18.10.2018, місце загрузки - м. Чернівці, Україна. Місце розгрузки - Varena, Lithuania. Отримувач - UAB Garvile (А. Kogelaviciaus g/92, Vilnius, Lithuania). Валюта контракту - євро. Загальна вартість контракту складає 50 000,00 євро. Умови оплати: оплата кожної партії Товару здійснюється після отримання Покупцем інвойсу і оформленої митної декларації. Всі витрати пов`язані з банківськими послугами оплачує Продавець. Банківські реквізити нерезидента: SEB bank, Bank kode: 70440, SWIFT: CBVILT2X VAT: 125256663.

Контракт підписано директором фірми-нерезидента: в особі Rimantas Radzius та директором фірми-резидента: в особі Андрійчука Д.

На виконання умов контракту №1 від 18.10.2018, згідно МД від 18.10.2018 №UA408150/2018/021106 експортовано гриби лисички свіжі, охолоджені, 658 ящиків/12 піддонів дерев`яних (брутто 3810,00 кг, нетто 3080,00 кг) загальною вартістю 13305,60 євро (428 283,03 грн). Згідно інвойсу № 1 від 18.10.2018 кількість грибів - 3080 кг, вартість за одиницю 4,32 євро.

Граничний строк розрахунків на суму 13305,60 євро закінчився 17.10.2019, тобто після закінчення 365 календарних днів, починаючи з дата оформлення експортної митної декларації від 18.10.2018 №UA408150/2018/021106.

В ході перевірки ТОВ «Веставтотранс» було представлено імпортну МД №18LTVC0100IM1A84F5 від 22.10.2018, згідно якої UAB Garvile імпортовано на територію Литовської Республіки гриби лисички свіжі, охолоджені, 658 ящиків (брутто 3810,00кг, нетто 3080,00 кг) загальною вартістю 13305,60 євро.

На виконання умов експортного контракту №1 від 18.10.2018 від нерезидента UAB Garvile, згідно меморіального ордеру від 21.11.2018 № 11121B9RZR на рахунок у ВГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» №26032055502387, надійшли кошти в сумі 8497,00 євро, в тому числі згідно меморіального ордеру від 05.11.2019 №1 на рахунок у ВГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» №26005055508987 кошти в сумі 310,00 євро надійшли з порушенням встановлених законодавством термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Граничний термін надходження 310,00 євро - 17.10.2019. Кошти надійшли на рахунок ТОВ «Веставтотранс» 05.11.2019.

Решта коштів в сумі 4498,60 євро від нерезидента UAB Garvile не надійшли.

Станом на 30.08.2021 за даними перевірки та бухгалтерського обліку підприємства залишок протермінованої дебіторської заборгованості по розрахунках з UAB Garvile (А. Kogelaviciaus g/92, Vilnius, Lithuania) по експортному контракту №1 від 18.10.2018 складає 4498,60 євро (142 445,92 грн). При цьому, граничний термін погашення закінчився 17.10.2019.

Згідно п. 5 Рекламація контракту №1 від 18.10.2018 термін подачі Рекламації - не пізніше 20-ти днів з моменту отримання товару покупцем. Рекламація складається у письмовій формі. Продавець зобов`язаний упродовж 30 днів надати письмову відповідь і замінити товар на якісний. Якщо умови не виконуються , покупець має право вимагати віл продавця зменшення покупної ціни товару, повернення коштів, або заміни товару на якісний. Всі витрати по переказу коштів несе продавець. Продавець самостійно визначає форму вирішення питання Рекламації.

В ході перевірки ТОВ «Веставтотранс» було представлено Рекламацію № 181107-1 від 07.11.2018, згідно якої товар (гриби свіжі лисички охолоджені), який отримали 23.10.2018 не відповідає умовам контракту №1 від 18.10.2018. Кількість та якість продукції визначалися в присутності представників компаній UAB Garvile Rimantas Radzius та Tautvydas Radzius, в результаті чого прикріплено такі документи:

1. CMR б/н від 23.10.2018, згідно якої місце загрузки - м. Чернівці, Україна. Місце розгрузки - Varena, Lithuania. Отримувач - UAB Garvile (A. Kogelaviciaus g/92, Vilnius, Lithuania). Товар: (гриби свіжі лисички охолоджені), всього: 658 ящиків (брутто 3810,00кг);

2. контрольний ваговий документ, згідно якого повна вага та сорти свіжих лисичок, знайдені при постачанні (розмитненні лисичок) становлять (нетто) 2674,19 кг х 4,32 євро = 11552,5 євро;

3. документ UAB Garvile технологічні процеси для підготовки та обробки матеріалу, втрати та продажу товарів № РА181107-1 від 07.11.2018 , згідно якого виявлено 9,131% втрат і непридатних грибів що визначені шляхом сортування і калібрування свіжих лисичок з отриманої партії (нетто 2674,19 кг), що становить 244,19 кг. В результаті цього актуальна вага та сорти, знайдені після калібрування свіжих лисичок становлять 2430 кг, що складає 10497,60 євро (2430 кг х 4,32євро = 10497,60 євро).

Рекламація складена представниками нерезидента UAB Garvile (A. Kogelaviciaus g/92, Vilnius, Lithuania) у місці розгрузки товару - місті Varena, Lithuania, та завірена штампом CreditReform UAB (Vilnius, Lithuania), компанії що надає юридичні послуги, займається моніторингом платежів та стягнення боргів, та підписана директором компанії UAB Garvile Rimantas Radzius.

Із даних рекламації № 181107-1 від 07.11.2018 не проведено зміни (зменшення) ціни на кількість неякісного (зіпсованого) товару, що був поставлений нерезиденту UAB Garvile по митній декларації від 18.10.2018 №UA408150/2018/021106 згідно контракту №1 від 18.10.2018.

Повернення зіпсованого товару ТОВ «Веставтотранс» не проводилось. Акт утилізації не надавався.

Відповідно до пункту 21 розділу II Установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів постанови правління Національного банку України №5 від 02.01.2019 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою правління Національного банку України №7 від 02.01.2019, днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту.

Висновок на продовження встановлених законодавством термінів розрахунків ТОВ «Веставтотранс» по контракту №1 від 18.10.2018 центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики не видавався.

Позивачем не надано доказів звернення до суду з позовною заявою про стягнення з UAB Garvile (A. Kogelaviciaus g/92, Vilnius, Lithuania) заборгованості по контракту №1 від 18.10.2018.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIIІ), Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція).

Статтею 13 Закону № 2473-VIIІ установлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до п. 21 Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до пп. 1 п. 7 Інструкції банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності) (пункт 8 Інструкції).

Згідно пп. 2 п. 9 Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIIІ порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

З аналізу даних правових норм слідує, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Порушення резидентом строків розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.

Висновком акта перевірки встановлено порушення ТОВ «Веставтотранс» вимог пункту 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, в частині порушення встановлених законодавством термінів розрахунків у сфері ЗЕД по контракту №1 від 18.10.2018 з UAB Garvile (A. Kogelaviciaus g/92, Vilnius, Lithuania) по експортній операції, що підлягає валютному нагляду, загальною вартістю 13 305,60 євро, що еквівалентно 428 283,03 грн. по курсу валют, встановленого Національним банку України станом на момент здійснення операції, що зазначена в митній декларації від 18.10.2018 №UA408150/2018/021106.

Позивач не заперечує факти порушення строків розрахунку, однак вказує на те, що у відповідності до п. 22 Положення граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу ІІ цього положення (365 календарних днів), не поширюються на вказану операцію, сума якої становить 10497,60 євро (еквівалент по курсу Національного банку України станом на момент здійснення операції становить 337 897,80 грн.), що є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» , який становить 400 тисяч гривень.

З цього приводу суд вказує на наступне.

Відповідно до пункту 22 згаданого Положення граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення не поширюються, зокрема, на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Тобто, граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» .

Суд звертає увагу на те, що у відповідності до статті 13 Закону № 2473-VIIІ строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а відповідно до пп. 1 п. 7 Інструкції банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню).

З наведеного слідує, оскільки експортна операція із поставки товару по контракту №1 від 18.10.2018 відбулася в день митного оформлення товару відповідно до митної декларації №UA408150/2018/021106 від 18.10.2018, тому сума операції складає 13 305,60 євро (428 283,03 грн.), яка визначена саме в митній декларації, а не 10497,60 євро, що визначена з урахуванням даних Рекламації № 181107-1 від 07.11.2018, тобто після калібрування товару.

Крім того, станом на час здійснення експортної операції, а саме станом на 18.10.2018, слід враховувати діючі норми законодавства, якими встановлено незначний розмір валютної операції.

Відповідно до пункту 2 Положення незначний розмір валютної операції (далі - незначний розмір) - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» .

Слід зазначити, що статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX встановлено, що фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб`єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень).

Разом з тим, вказаний Закон № 361-IX від 06.12.2019 набрав чинності 28.04.2020 та не поширюється на спірні правовідносини, тобто на момент здійснення експортної операції.

Водночас, станом на 18.10.2018 діяв Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до статті 15 якого фінансова операція підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень).

Тобто, спірна експортна операція станом на 18.10.2018 підлягала обов`язковому фінансовому моніторингу, оскільки перевищувала 150 000 гривень, та на яку поширюються граничні строки розрахунків, визначені у пункті 21 Положення (365 календарних днів).

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд вважає наявними в матеріалах справи доказами доведено порушення позивачем граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по контракту №1 від 18.10.2018.

Також позивач заперечує правомірність нарахування штрафних санкцій за період з 01.03.2020 по 29.08.2021, посилаючись на положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Підпунктом 54.3.3 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку та збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Визначення поняття пені встановлено пп. 14.1.162 ПК України, а саме: пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 3.1 ПК України встановлено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - закони з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим ПКУ.

При цьому п. 5.1 ПК України визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 ПК України.

Враховуючи викладене, ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац 1 п. 1.1 ПК України).

Водночас правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом №2473-VIIІ.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону №2473-VIIІ питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

Частиною 3 ст. 3 Закону №2473-VIIІ визначено, що у разі, якщо положення інших законів суперечать положенням Закону, застосовують положення цього Закону.

Як зазначалося вище, частиною 5 ст. 13 Закону №2473-VIIІ. передбачено, що порушення нерезидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті, або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч. 8 ст. 13 Закону №2473-VIIІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Із системного аналізу зазначених вище норм ПК України та Закону №2473-VIIІ слідує, що на пеню, нараховану відповідно до Закону №2473-VIIІ, не поширюються положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Отже, пеня за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлена саме Законом №2473-VIII та не підпадає під правове регулювання пені, що передбачена нормами ПК України.

Отже, положеннями Закону України від 17.03.2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни саме в порядок нарахування пені за порушення податкового законодавства, яка передбачена відповідними нормами ПК України.

Водночас суд звертає увагу, що Законом №533-ІХ не вносилися зміни до порядку нарахування пені за порушення вимог валютного законодавства в частині порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка нараховується відповідно до частини 5 статті 13 Закону №2473-VIII.

Таким чином, Законом №533-ІХ не передбачено звільнення від відповідальності на період карантинних обмежень за порушення валютного законодавства.

При цьому, норми Закону №2473-VIII та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано позивачем про допущення порушення встановлених законодавством строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин суд зазначає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого законом покладено тягар доведення обґрунтованості винесеного рішення, надано належні докази правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 22 вересня 2021 року №0052820712.

При цьому, суд зазначає, що позивачем у ході судового розгляду не надано належних та достатніх доказів, які спростовували б висновки відповідача щодо порушення вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З урахуванням зазначеного, відповідачем правомірно нараховано позивачу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні пеню за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Веставтотранс» (43022, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Далека, будинок 11, код ЄДРПОУ 38796095) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 вересня 2021 року №0052820712 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 грудня 2021 року.

Суддя В.Д. Ковальчук