Постанова

від 15.03.2022 по справі 140/11410/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/11410/21 пров. № А/857/687/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівСеника Р.П., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засіданняХабазні Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Веставтотранс» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, прийняте суддею Ковальчука В.Д. о 10 годині 29 хвилині у місті Луцьку, повний текст складено 09.12.2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Веставтотранс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

ТОВ «Веставтотранс» (надалі позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (надалі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення від 22.09.2021 №0052820712.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що в діях відповідача порушень вимог ПК України в ході призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки, яка проведена з відома директора ТОВ «Веставтотранс», котрий отримав 30.08.2021 копію наказу від 27.08.2021 №2469 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Веставтотранс»» та був ознайомлений з направленням на проведення перевірки, не заперечував проти її проведення та допустив посадову особу податкового органу до проведення такої, що також свідчить про те, що перевірка проведена виїзна.

Щодо посилання позивача на введений мораторій на проведення перевірок на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) суд зазначив, що Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Враховуючи право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, яке надано положеннями Закону №909-ІХ, суд відхилив доводи позивача про відсутність повноважень у Кабінету Міністрів України скоротити строк дії обмежень, заборон, встановлених положеннями пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» .

Відтак, враховуючи вищевикладене, відповідач мав право на призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, оскільки вона стосувалась саме порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Щодо встановленого порушення, суд зазначив, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Порушення резидентом строків розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.

Позивач не заперечує факти порушення строків розрахунку, однак вказує на те, що у відповідності до п. 22 Положення граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу ІІ цього положення (365 календарних днів), не поширюються на вказану операцію.

Експортна операція станом на 18.10.2018 підлягала обов`язковому фінансовому моніторингу, оскільки перевищувала 150 000 гривень, та на яку поширюються граничні строки розрахунків, визначені у пункті 21 Положення (365 календарних днів).

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд вважає наявними в матеріалах справи доказами доведено порушення позивачем граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по контракту №1 від 18.10.2018.

Також позивач заперечує правомірність нарахування штрафних санкцій за період з 01.03.2020 по 29.08.2021, посилаючись на положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Суд зазначив, що на пеню, нараховану відповідно до Закону №2473-VIIІ, не поширюються положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Отже, пеня за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлена саме Законом №2473-VIII та не підпадає під правове регулювання пені, що передбачена нормами ПК України.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ТОВ «Веставтотранс» подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що на період з 12.03.2020 по 31.12.2021 на території України встановлений карантин, а відповідно, діє мораторій на проведення документальних перевірок платників податків.

Постанова Уряду від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строків дії обмежень, встановлених п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України від 03.12.2010 №27-55-VI» в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок суперечить нормам Податкового кодексу України

Норма п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, якою встановлений мораторій на проведення перевірок є чинною та не могла бути змінена.

Верховний Суд в постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень рішень.

Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою задовольнити позов.

У судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ГУ ДПС у Волинській області подано інформацію Національного банку України від 23.12.2019 (вх. ГУ ДПС у Волинській області №111/8 від 14.01.2020) про суму незавершених розрахунків, встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності станом на 01.12.2019, поданої ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО - 305299), з якої слідує, що ТОВ «Веставтотранс» порушено встановлені законодавством терміни розрахунків в іноземній валюті по контракту №1 від 18.10.2018.

27.08.2021 ГУ ДПС у Волинській області видано наказ №2469 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Веставтотранс»» на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», у зв`язку з надходженням інформації від Національного банку України, яка надана ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО - 305299) щодо порушення термінів розрахунків в іноземній валюті та на підставі отриманих від ТОВ «Веставтотранс» (код ЄДРПОУ 38796095) пояснень та їх документальних підтверджень на запити від 21.01.2020 №1359/10/03-20-05-09-09 та від 19.11.2020 №26728/10/03-20-07-12-09. Відповідно до вказаного наказу документальну позапланову виїзну перевірку визначено провести з 30.08.2021 тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 18.10.2018 по 30.08.2021 з метою дослідження питань дотримання вимог валютного законодавства.

На підставі вказаного наказу відповідачем виписано направлення на проведення перевірки від 27.08.2021 №2573. Копію вказаного наказу від 27.08.2021 №2469 вручено 30.08.2021 під розписку директору ТОВ «Веставтотранс» Андрійчуку Д.В., який також був ознайомлений 30.08.2021 із направленням на проведення перевірки.

Перевірку проведено з відома директора ТОВ «Веставтотранс» Андрійчука Д.В., за наслідками якої складено акт від 10.09.2021 № 7296/07-12/38796095 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Веставтотранс» (код ЄДРПОУ 38796095)» .

В ході перевірки встановлено порушення вимог пункту 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, в частині порушення встановлених законодавством термінів розрахунків у сфері ЗЕД по контракту №1 від 18.10.2018 з UAB Garvile (A. Kogelaviciaus g/92, Vilnius, Lithuania) по експортній операції, що підлягає валютному нагляду, загальною вартістю 13 305,60 євро (митна декларація від 18.10.2018 №UA408150/2018/021106).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 вересня 2021 №0052820712, яким позивачеві нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері ЗЕД, яка згідно розрахунку склала 132 172,69 грн.

Здійснюючи апеляційний перегляд рішення, надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до вимог пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 № 540-IX внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок з порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2,80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено дію карантину з 19 грудня 2020 до 28 лютого 2021. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30.04.2021 (період в який було прийнято оскаржуваний наказ). Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 405 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30.06.2021. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 611 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 31.08.2021. 11 серпня 2021 Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 1 жовтня 2021.

Отже, цією нормою запроваджено загальне правило, у силу якого протягом дії карантину не призначаються документальні та фактичні перевірки за окремими винятками.

Відповідно до п.4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 №909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Із посиланням на п. 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінетом Міністрів України видано постанову від 03.02.2021 №89, де указано скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15,78.1.16 пункту 78.1 статті Кодексу.

Відповідно до п. 7.3. ст. 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Крім того, оскільки доказом правомірності оскаржуваних ППР зі сторони контролюючого органу є акт документальної планової перевірки, складений в період коли відповідач не мав законних підстав на проведення такої перевірки, то даний акт не може бути прийнятий і оцінений як допустимий доказ, через передчасність проведення перевірки.

Отже, з урахуванням того, що при оскарженні рішень контролюючого органу, прийнятих за наслідками податкової перевірки, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень, і таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, колегія суддів вважає, що встановлені обставини щодо неправомірності проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої й були прийняті спірні рішення, є достатніми для висновку про їх протиправність.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 27 травня 2021 у справі № 320/2460/19 та від 29 липня 2021 у справі № 320/2460/19.

Колегія суддів зазначає, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення прийнято за результатами проведеної перевірки, з недодержанням вимог п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Враховуючи результат розгляду апеляційної скарги та, виходячи із приписів ст.139 КАС України, апеляційний суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ТОВ «Веставтотранс» судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 5675 грн 00 коп.

З приводу стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 у справі № 810/2816/18.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а ухвалив постанову від 26 червня 2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Також враховується практика Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, а саме суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, виходячи з критерію пропорційності суд, приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.243, 308, 315, 316, 321,322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Веставтотранс» задовольнити.

Скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 140/11410/21 та прийняти постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Веставтотранс» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 22 вересня 2021 року №0052820712.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (ЄДРПОУ 44106679) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Веставтотранс» (ЄДРПОУ 38796095) судовий збір в сумі 5675 грн (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

В задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Р. П. Сеник Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 25.03.2022 року.