Рішення

від 18.10.2021 по справі 160/13820/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року Справа № 160/13820/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду її клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 17.06.2021 р.;

- зобов`язати відповідача розглянути її клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 17.06.2021 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона 19.06.2021 року звернулася до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за рахунок поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1223783400:03:001:2181, яке отримано останнім 22.06.2021 р. Але, в порушення ч.6 ст.118 ЗК України, відповідач її клопотання у місячний строк не розглянув, дозволу на розробку проекту землеустрою або вмотивовану відмову у його наданні не надав, чим допустив протиправну бездіяльність.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем 14.09.2021 року надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що пленарне засідання Петриківської селищної ради відбулось 14.07.2021 року, на якому ухвалено відповідні рішення. Хоча позивачем зазначена дата в позові 14.08.2021 року та в цей день пленарних засідань не відбувалось. Тож, термін розгляду клопотань не порушено. Відповідачем забезпечено оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації (ч.3 ст.50 Закону України Про місцеве самоврядування ). Належним чином завірені копії рішень передані до центру надання адміністративних послуг, де повинні бути отримані позивачем або її уповноваженою особою. Результат адміністративної послуги не надається за адвокатським запитом. Станом на 01.09.2021 року позивачем не отримано рішення щодо розгляду питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою про передачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Тож відповідач вважає, що позивачем неналежно обґрунтовано суть позову і предмет спору відсутній, що є підставою для відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

20.09.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що сесія, на якій мало б бути прийнято рішення за результатом розгляду її клопотання відбулась 14.07.2021 року. 14 липня 2021 року на офіційному порталі відповідача опубліковано поіменне голосування депутатів щодо вирішення питання про надання громадянам дозволу (відмови) на розробку проекту землеустрою. Поіменне голосування щодо прийняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача відсутнє, що свідчить про відсутність й самого рішення. Громадян щодо клопотань яких відбувалось поіменне голосування перелічено поіменно. Серед переліку позивач відсутня, а отже рішення щодо розгляду її клопотання не приймалось. Рішення за результатами розгляду клопотання, в силу норм ч.2 ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації , мають бути опубліковані невідкладно/не пізніше 5 робочих днів з дня його прийняття. Натомість рішення щодо розгляду клопотання позивача не було опубліковано, що також свідчить про його відсутність, а протилежного відповідачем не доведено.

До суду 21.09.2021 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позов, в яких вказується, що Петриківською селищною радою за запит адвоката надано рішення від 14.07.2021 року № 211-7/VІІІ, належним чином завірене відносно його клієнта, шляхом сканування та направлення на електрону пошту адвоката - 20.08.2021 року. Та безпосередньо позивачем, не було отримано дане рішення в центрі надання адміністративних послуг Петриківської селищної ради. Результат поіменного голосування не є невід`ємною частиною чи додатком до ухваленого рішення, а є невід`ємною частиною протоколу сесії ради. Результат поіменного голосування щодо ухвалення рішення від 14.07.2021 року №211-7/VІІІ оприлюднено за посиланням https://petrykivka.dp.gov.ua/ua/rishennya-gromadi/poimenne-golosuvannya-7-sesiya. Прийняте рішення від 14.07.2021 року №211-7/VІІІ оприлюднено за посиланням https://petrykivka.dp.gov.ua/ua/rishennya-gromadi/pro-nadannya-dozvolu-na-rozrobku-proektiv-zemleustroyu-shchodo-vidvedennya-zemelnih-dilyanok-gromadyanam-u-vlasnist-12. Відповідачем не порушено строків розгляду клопотання позивача, отриманого 22.06.2021 року та розглянутого на пленарному засіданні ради, яке відбулось 14.07.2021 року.

Позивачем 02.10.2021 року до суду були подані письмові пояснення по справі, в який вказує на те, що на момент подання нею позову рішення щодо розгляду її клопотання прийнято не було. Всі обставини та докази наявні в матеріалах справи вказують на те, що рішення було оформлено вже після подання нею позову. Вона подавала відповідачу адвокатський запит вих.№08-03072021 від 23.07.2021 р. з метою отримання рішення. Натомість, відповідач листом від 29.07.2021 р. №2/21-1305 повідомив про продовження 5-денного строку на подання відповіді до 20 днів. Тобто, відповідач ухилився як від оприлюднення рішення у визначений строк, так і від надання належної відповіді та документів на адвокатський запит з дотриманням 5-денного строку. Отже, станом на 23.07.2021 р. будь-яких рішень щодо розгляду даного клопотання не існувало. Рішення щодо розгляду її клопотання не було та не могло бути прийнято на 7 сесії відповідача, оскільки у списку поіменного голосування з питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою позивач відсутня.

Ухвалою суду від 18.10.2021 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В силу ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Петриківської селищної ради з клопотаннями від 17.06.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за рахунок поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1223783400:03:001:2181, яке отримано відповідачем 22.06.2021 р.

До зазначеного клопотання позивачем додано: бажаний розмір земельної ділянки 2 га; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; копія паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до рішення Петриківської селищної ради №211-7/VIII від 14.07.2021 року про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність:

Надано громадянам дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах Петриківської селищної територіальної громади згідно з додатками 1, 4, 5;

Зобов`язано громадян:

- замовити виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у суб`єктів, що є виконавцями робіт із землеустрою;

- погодити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

- подати до селищної ради на затвердження проекти землеустрою після державної реєстрації земельних ділянок;

- використовувати земельні ділянки після встановлення меж в натурі (на місцевості) та одержання документу, що посвідчує право на земельну ділянку;

Відмовлено громадянам щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах Петриківської селищної територіальної громади згідно з додатками 2, 3.

Згідно з Додатком 2 до рішення селищної ради № 211-7/VIII від 14.07.2021 року за №85 зазначено ОСОБА_1 та наведено підстави відмови, зокрема, посилання на пункт 24 розділу Х Земельного кодексу України. /а.с.80/.

Не погодившись із бездіяльністю відповідача, яка полягає у відсутності прийняття будь-яких рішень за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у місячний строк, остання звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 ЗК України).

Згідно з ч.2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено статтею 118 ЗК України.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами частини 7 статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до п.б ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.4 ст.122 ЗК України).

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст.59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Враховуючи вищезазначене, Петриківська селищна рада за результатом розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 17.06.2021 року, отриманого 22.06.2021 року, прийняла рішення №211-7/VIII від 14.07.2021 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу.

Посилання позивача на відсутність будь-яких рішень щодо її клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 17.06.2021 року, оскільки вона відсутня у списку поіменного голосування з питання надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність, є безпідставними, оскільки спростовуються самим рішенням Петриківської селищної ради № 211-7/VIII від 14.07.2021 року.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).

Так, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді її клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 17.06.2021 року, посилаючи на відсутність будь-яких рішень щодо вказаного клопотання.

Суд зазначає, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Матеріалами справи спростовуються доводи позивача щодо не розгляду відповідачем поданого нею клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок поділу земельної ділянки комунальної власності у встановлений законом строк.

Клопотання відповідачем розглянуто та прийнято відповідне рішення Петриківською селищною радою №211-7/VIII від 14.07.2021 року.

При цьому, суд зауважує, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки відповідачем, саме за результатами розгляду клопотання поданого нею було прийнято відповідне рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах Петриківської селищної територіальної громади, правомірність прийняття, якого у вказаній справі судом не розглядається.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту не забезпечить відновлення порушеного права, за захистом, якого вона звернулася до суду, а відтак є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Вказана позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19.

Частиною 5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, не підлягає задоволенню і похідна вимога щодо зобов`язання відповідача розглянути позивача клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 17.06.2021 р.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по справі довів належними та допустимими доказами правомірність своєї поведінки.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на положення ч.1 ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Петриківської селищної ради (пр.Петра Калнишевського, 69, смт.Петриківка, 51800, код ЄДРПОУ 04339698) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма