Постанова

від 14.05.2010 по справі 2а-1480/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 травня 2010 р.                                                                                    № 2а-1480/10/1370  

Львівський окружний адміністративний суд

в складі : головуючого –судді  Дем’яновського Г.С.,

               при секретарі               Хома   Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „РІ.ПА Україна”  до Державної податкової інспекції у Галицькому  районі м.Львова про визнання протиправними дій щодо невизнання як податкової звітності поданої податкової декларацїї з податку на додану вартість за грудень 2009 року .

в с т а н о в и в :

          Адміністративний позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю „РІ.ПА Україна” звернувся з позовом  до Державної податкової інспекції у Галицькому  районі м.Львова про визнання дій неправомірними,покликаючись на те,що 20 січня 2010 року ТзОВ „РІ.ПА Україна” було подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року,яка була прийнята податковим органом та зареєстрована за номером 120903.

28.01.2010 року надійшло повідомлення Державної податкової інспекції у Галицькому  районі м.Львова \вих.№935\15-214 від 22.01.2010 р.\”Про визнання податкової декларацїї з податку на додану вартість непрйнятою”,з якого вбачається,що що подана товариством декларація не визнана як податкова звітність,оскільки заповнена всупереч нормам чинного законодавства.

         Позивач вважає дїї ДПІ неправомірними ,оскільки:

-податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року містить заповнені усі обов”язкові реквізити,підпис відповідальної особи,скріплений печаткою підприємства,

-додаток №3до податкової декларації не здано,оскільки норма абзацу 5 пп.4.1.2. п.4.1. ст.4 Закону України  „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, не містить підстави ,за наявності якої податкова декларація не може бути визнана такою податковим органом,як неподання додатку,

          Крім цього в порушення п.4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп”ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України,затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 року №827,за наявності підстав для невизнання податкової звітності працівники підрозділів ведення та захисту податкової звітності не попередили платника податків про виявлені недоліки і наслідки неприйняття органами ДПС такої податкової звітності і не запропонували подати нову,оформлену належним чином,Також в триденний строк  від дня отримання звітності \але не пізніше наступного дня від граничного строку подання\відповідач не повідомив про невизнання ОДПС декларацїї як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати нову,оформлену належним чином.

          Вказана податкова декларація була прийнята та зареєстрована податковим органом,що підтверджується відповідним штампом „ОТРИМАНО” та відмітками про дату реєстрацїї та проставленим реєстраційним номером. Повідомлення про неприйняття декларацїї було надіслано лише 25.01.2010 року ,тобто через 5 діб.

 В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити,

Представник відповідача позов не визнав,заявивши,що не подавши Додаток №3 до Податкової декларацїї при заповнені графи 24 Декларацїї ,та не заповнивши гр.25 -26 Декларацїї позивач порушив порядок подання податкової декларацїї та визначення суми податкових зобов”язань,передбачений Законом України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року  за №2181-ІІІ,  Наказ  ДПА України  від 30.05.1997 р. №166 \із внесеними змінами та доповненнями від 17.03.2008 року №159 „Про порядок затвердження форми податкової декларацїї та Порядку її заповнення і подання” ,\далі  Порядок\,,зареєстрованим в Міністерстві юстицїї України за №250\2054, Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп”ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України,затверджених Наказом ДПА України від 31.12.2008 року №827.Просить в позові відмовити.

Вислухавши поясненння сторін, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю „РІ.ПА Україна”  до Державної податкової інспекції у Галицькому  районі м.Львова про визнання дій неправомірними.не підлягає до задоволення з наступних підстав:                                                                                                                                              

З Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи с.А 01 №207637 р., вбачається що  ТзОВ „РІ.ПА Україна” „зареєстроване  виконавчим комітетом Львівської міської ради в якості юридичної особи і йому присвоєно ідентифікаційний номер в ЄДРПОУ 36183366.

Як платник податків позивач взятий на облік  ДПІ у Галицькому  районі м.Львова  22.10.2009  р. за № 100251284, що підтверджується Довідкою позивача за №2741/24-0 від 21.09..2009 року.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом. Відповідно до ст. 9 даного Закону платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до вимог  Закону  України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ позивач подав до ДПІ У Галицькому районі м.Львова податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року,яка була прийнята податковим органом 20.01.2010 року ,тобто в строк,зазначений пп 4.1.4. п.4.1. ст.4  вказаного  Закону України.

Відповідно до абз.5 пп.4.1.2. п. 4.1  ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  № 2181-Ш, від 21.12.2000 р.. податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена всупереч ПРАВИЛАМ , зазначеним у затвердженому ПОРЯДКУ  її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до пункту 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827, якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність

У таких випадках працівники органу ДПС повинні попередити платника податків про виявлені недоліки і наслідки прийняття такої податкової звітності і запропонувати надати нову, оформлену належним чином.

        25.01.2010 року \за датами ,що вказані на поштових штемпелях\ позивачу надійшло повідомлення Державної податкової інспекції у Галицькому  районі м.Львова \вих.№935\15-214 від 22.01.2010 р.\”Про визнання податкової декларацїї з податку на додану вартість неприйнятою”,з якого вбачається,що що подана товариством декларація не визнана як податкова звітність,оскільки заповнена всупереч нормам чинного законодавства.,

        Зокрема,в листі повідомляється,що позивачем  допущені наступні порушення:

-п.4.2. Наказу ДПА України  від 30.05.1997 р. №166 \із внесеними змінами та доповненнями від 17.03.2008 року №159 „Про порядок затвердження форми податкової декларацїї та Порядку її заповнення і подання” ,\далі  Порядок\,,зареєстрованим в Міністерстві юстицїї України за №250\2054 ,оскільки  одночасно з декларацією не подано додаток №3 .Означений додаток №3 повинен  бути                                                                                                                                                       

поданий ,оскільки  вимогами п.5.12 Порядку визначено,що якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов”язань та податкового кредиту,з урахуванням залишку такого від”ємного значення минулого звітного \податкового\ періоду ,що включаєтьсядо складу податкового кредиту поточного звітного періоду,має від”ємне значення ,то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування.Зазначено,що позивач у графі податкової декларацїї з податку на додану вартість за грудень 2009 року визначив залишок від”ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку,яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду,однак Додаток №3 з розрахунком суми бюджетного відшкодування не подав.Тому ДПІ не визнала податкову декларацію як податкову звітність і запропонувала привести вказану звітність у відповідність з вимогами чинного законодавства та подати до державного податкового органу.

   Перевіривши матеріали справи,вислухавши думку представників сторі,суд приходить до висновку,що дїї відповідача- ДПІ у Галицькому районі м.Львова є правомірними,оскільки:

-Відповідно до абз.5 пп.4.1.2. п. 4.1  ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  № 2181-Ш, від 21.12.2000 р.. податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому ПОРЯДКУ  її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація,

-Наказом ДПА України  від 30.05.1997 р. №166 \із внесеними змінами та доповненнями від 17.03.2008 року №159 „Про порядок затвердження форми податкової декларацїї та Порядку її заповнення і подання” ,\далі  Порядок\,,зареєстрованим в Міністерстві юстицїї України за №250\2054  \пп.4.2 \встановлено,що в складі деларацїї повинні подаватись всі необхідні додатки до декларацїї,подання яких передбачено цим Порядком.,в тому числі розшифровки податкових зобов”язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

              - п.5.12 Наказу встановлено ,що якщо в наступному звітному податковому  періоді різниця між сумою податкових зобов”язань і сумою податкового кредиту,з урахуванням залишку такого від”ємного значення милого звітного  \податкового\ періоду,що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку             від”ємного значення попередніх податкових періодів ,що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування,отриманого у звітному податковому періоді,та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та Розрахунок суми бюджетного відшкодування \Додаток №3 \ до податкової декларацїї з податку на додану вартість.При цьому платник,який має право на  одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення  про повернення повної суми бюджетного відшкодування ,заповнює відповідну графу.

                    В тексті Додатку  № 3 до податкової декларацїї з податку на додатну вартість зазначено,що Розроахунок суми бюдженого відшкодування ПОДАЄТЬСЯ платником податку,який має право на отримання бюджетного відшкодування відповідно по підпункту 7.7.2. пункту 7.7. Закону  \ЗАПОВНЕНО РЯДОК 24 податкової декларацїї звітного податкового періоду\,тобто заповнивни рядок 24 позивач ЗОБОВ”ЯЗАНИЙ був разом з податковою декларацію подати Додаток №3 ,тим більше ,що відповідно до вимог ,вказаних  в Додатку №3, позивач має право на подачу розрахунку.

                   З  пп. 4 п.4.5. Методичних рекомендацій, щодо централізованого приймання та комп”ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України,затверджених Наказом ДПА України від 31.12.2008 року №827 вбачається ,що підставою для не визнання податкової звітності як податкової декларацїї є відсутність обов”язкових додатків до податкової звітності,передбаченої порядком заповнення відповідної звітності.

                   Суд не приймає, як  підставу для задоволення позову, посилання позивача в частині обов”язкового усного попередження  про необхідність подачі Додатку,оскільки  ,навіть,одержавши письмову відмову в визнанні звітності як податкової декларацїї,позивач не скористався правом виправлення помилки ,і оскаржив дїї ДПЇ .

У відповідності до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов"язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом. Відповідно до ст. 9 даного Закону платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами термін. Відповідно до ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов‘язок сплачувати податки і збори (обов‘язкові платежі).                                                                                                                                                       

За умовами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають  задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 163, 162, 167 КАС України, України, Законом України „Про систему оподаткування”,Законом України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ ,Законом України „Про податок на додану вартість”, суд

п о с та н о в и в:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю „РІ.ПА Україна”  до Державної податкової інспекції у Галицькому  районі м.Львова про визнання протиправними дій щодо невизнання як податкової звітності поданої податкової декларацїї з податку на додану вартість за грудень 2009 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного  суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови суду і подання після цього протягом 20-днів апеляційної скарги з поданням її копії до Львівського  апеляційного адміністративного суду.                                                                                                                                                   

Суддя                                                                                      Дем’яновський Г.С.