Рішення

від 07.12.2021 по справі 520/19634/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.12.2021 справа №520/19634/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заічко О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження за процедурою письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларімар Плюс" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ларімар Плюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовм, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.09.2021р. № 0180111815, форма Р , прийнятого на підставі Акту про результати камеральної перевірки від 29.07.2021 р. № 13064/20-40-18-15-05, яким визначено ТОВ ЛАРІМАР ПЛЮС податкове зобов`язання у розмірі 31 483 137,00 грн, з яких 25 186 510.00 грн. - податок на додану вартість та 6 296 627,00 грн - штрафні санкції;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.09.2021р. № 0180231815, форма ПС , прийнятого на підставі Акту про результати камеральної перевірки від 29.07.2021 р. № 13064/20-40-18-15-05, яким визначено ТОВ ЛАРІМАР ПЛЮС штраф у розмірі 1020 грн.

Аргументуючи вимоги заявленого позову позивач зазначив, що у контролюючого органу відсутні можливість і повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання повноти нарахування та сплати податків, оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки та підлягають перевірці під час проведення документальної позапланової перевірки. Позивач вважає, що контролюючим органом під виглядом проведення камеральної перевірки було проведено документальну позапланову перевірку без дотримання порядку її проведення, тому її результати не можуть спричиняти жодних юридично значимих наслідків.

Позивач просить суд задовольнити вимоги заявленого позову в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окруного адміністративного суду від 20.10.2021 року відкрито провадення по справі.

Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову зазначив, що проведений захід податкового контролю у формі камеральної перевірки показав на існування факту заниження грошового зобов`язання з ПДВ за рахунок включення до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних контрагентів-постачальників за календарною датою їх виписування, попри те, що подія реєстрації згаданих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних припала на наступні податкові періоди.

Представником позивача через канцелярію суду подана заява про можливість проведення судового засідання без його участі.

Представник відповідача 07.12.2021 подав клопотання, в якому представник ГУ ДПС у Харківській області, посилаючись на клопотання представника позивача про слухання справи за його відсутністю, також не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як встановлено за матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ларімар Плюс" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації суб`єкта господарювання, набув правового статусу юридичної особи приватного права, значиться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - ЄДРПОУ 44136855; адреса місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 68, літера А-2, кабінет 210.

Судом встановлено, що 29.07.2021 року ГУ ДПС у Харківській області було проведено камеральну перевірку повноти декларування податку на додану вартість згідно податковій звітності з ПДВ за березень 2021 року, квітень 2021 року, травень 2021 року ТОВ ЛАРІМАР ПЛЮС .

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 13064/20-40-18-15-05/44136855 (далі за текстом - Акт) (а.с. 21-25).

Висновками Акту перевірки контролюючим органом за даними камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2021 (вх. від 29.06.2021 № 9172502309) з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2021 від 19.05.2020 (вх. від 30.06.2021 № 9175145570, від 20.07.2021 № 9198802020), встановлені порушення ТОВ ЛАРІМАР ПЛЮС пункту 198.6 ст. 198, статті 200 Кодексу, внаслідок чого занижено р. 18 Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму ПДВ 25186510,0 грн. та про несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за звітний період березень 2021(від 29.06.2021 № 9172502343), квітень 2021(від 29.06.2021 № 9172494450), травень 2021 (від 29.06.2021 № 9172502343), чим порушено вимоги пп. 49.18.1 п. 49.18 ст.49, п. 203.1 ст. 203 ПКУ.

Контролюючий оргн зазначає, що позивачем включено до податкового кредиту травня 2021 року податкові накладні, зареєстровані з порушенням терміну реєстрації у червні - липні 2021 по контрагенту ФГ Родючий колос на суму 8 826 604,95 грн., по контрагенту ФГ Широкі простори на суму 11 758 959,03 грн.

Також податковий кредит травня 2021 року сформовано на підставі податкових накладних, які взагалі не зареєстровані в ЄРПН від ТОВ Торговий будинок Велвена на суму 1 212 596 грн., від ПП Орлан Дніпро на суму 2 058 215,26 гривень.

Вказані порушення призвели до факту заниження грошового зобов`язання з ПДВ за рахунок включення до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних контрагентів-постачальників за календарною датою їх виписування, попри те, що подія реєстрації згаданих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних припала на наступні податкові періоди та порушення п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у вигляді заниження грошового зобов`язання з ПДВ на 25 186 510 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДПС У Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0180111815 від 03.09.2021 року, форми Р , якими збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 31 483 137,00 грн, з яких 25 186 510,00 грн. - податок на додану вартість та 6 296 627,00 грн - штрафні санкці;

- № 0180231815 від 03.09.2021 року, форми ПС , яким нараховано штрафні санкції за недотримання термінів надання податкової звітності з ПДВ за березень, квітень, травень 2021 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАРІМАР ПЛЮС 10.09.2021 року отримало засобами поштового зв`язку Укрпошта податкові повідомлення-рішення №0180111815 від 03.09.2021 року, форми Р та №. 0180231815 від 03.09.2021 р., форми ПС (надалі - ППР), прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області.

Посилаючись на ту обставину, що контролюючий орган неправомірно провів камеральну перевірку, а тому незаконність проведення перевірки нівелює її наслідки, позивач вважає свої права порушеними, що зумовило ТОВ "Ларімар Плюс" звернутись з даним позовом до суду.

По суті спірних відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, судом враховується наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд відзначає, що суспільні відносини з приводу справляння ПДВ з 01.01.2011р. унормовані, насамперед, приписами розділу IV Податкового кодексу України.

Так, відповідно до абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положення абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України прямо кореспондують приписам абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, де указано, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, підставою для збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість є виключно виписана продавцем/постачальником податкова накладна, котра зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових.

У силу спеціального правила абз.5 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України накладних виписана суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, у випадку реєстрації продавцем/постачальником власних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних поза межами установленого законом терміну - датою виникнення права покупця на податковий кредит з ПДВ є саме календарна дата фактичної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не календарна дата виписування/складання податкової накладної.

Згідно з абз.2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Окрім того, за правилом п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Згідно з абз. п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах має місце випадок, коли позивач сформував показники податкового кредиту з ПДВ звітного податкового періоду - лютий 2021р. на підставі податкових накладних контрагентів - постачальників, або зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у березні 2021р. поза межами строків, визначених ст.201 Податкового кодексу України, або взагалі незареєстрованих.

У силу спеціальної норми права - абз.5 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України перелічені податкові накладні легітимно могли бути використані для формування показників податкового кредиту з ПДВ покупця за звітний податковий період червня -липня 2021 року.

Відносно епізоду зносин з ТОВ Торговий будинок Велвена на суму 1 212 596 грн., від ПП Орлан Дніпро взагалі відсутня правова підстава для формування заявником податкового кредиту з ПДВ за травень 2021р., адже взагалі відсутній факт реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом травня -вересня 2021р. такого обсягу податкових зобов`язань з ПДВ.

Продовжуючи вирішення спору по суті, суд зазначає, що у розумінні п.п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

З огляду на викладене вище, захід податкового контролю з питання дотримання приватною особою податкової дисципліни у випадку формування показників податкового кредиту з податку на додану вартість конкретного звітного податкового періоду за рахунок податкових накладних, незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних до настання першої календарної дати такого звітного податкового періоду цілком правомірно може бути проведений контролюючим органом у формі камеральної перевірки, адже у ході названого контролю підлягають використанню виключно податкова декларація суб`єкта господарювання з податку на додану вартість та відомості Єдиного реєстру податкових накладних.

У силу ч.2 ст.79 КАС України, п.4 ч.5 ст.160, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 КАС України усі докази мають бути подані заявником разом із позовом, де мають бути викладені усі доводи з приводу невідповідності закону управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації.

Між тим, ані до позову, ані до матеріалів справи у ході судового розгляду позивачем не подано об`єктивних даних про формування показника податкового кредиту з податку на додану вартість за звітний податковий період - лютий 2021р. виключно на підставі податкових накладних контрагентів - постачальників, або зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у березні 2021р. поза межами строків, визначених ст.201 Податкового кодексу України, або взагалі незареєстрованих.

Стосовно інших доводів позивача про ненаправлення контролюючим органом Акту на адресу платника податків суд зазначає, що у силу спеціального правила ст.ст.42 і 45 Податкового кодексу України платник податків вважається обізнаним з усіма письмовими документами платника податків у разі направлення таких документів на податкову адресу платника поштовим відправленням із повідомленням про вручення.

Як достеменно установлено судом, у спірних правовідносинах контролюючим органом дотримана ця вимога закону, у той час як платник податків без достатніх поза розумним сумнівом пояснень та без існування вагомих причин не забезпечив створення умов для власної обізнаності із перебігом подій у зносинах із контролюючим органом, хоча не міг не усвідомлювати об`єктивної потреби у цьому.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України окружний адміністративний суд зважає на правовий висновок постанови Верховного Суду від 20.10.2020р. по справі №140/30/20, де зазначено, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Відтак, позивача слід визнати належно поінформованим про подію складання контролюючим органом Акту.

Після отримання Акту податкової перевірки установою поштового зв`язку за адресою місцезнаходження заявника згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань заявник до контролюючого органу не подавав ані заперечень, ані додаткових документів.

Вирішуючи спір, суд зауважує, що право особи на участь у процесі прийняття рішення (у тому числі і у формі участі у засіданні органу публічної адміністрації з приводу застосування міри юридичної відповідальності за звинуваченням у вчиненні протиправного діяння) передбачено п.9 ч.2 ст.2 КАС України і за своєю суттю є гарантією легітимних сподівань та розумних очікувань на те, щоби бути почутим органом влади чи управління, мати змогу подати документи у спростування події вчинку чи вини, а тому реалізація цього права особи не залежить від розсуду владного суб`єкта.

У спірних правовідносинах подія порушення податкового законодавства була виявлена контролюючим органом 29.07.2021 р., що зафіксовано відповідним Актом перевірки.

Акт був надісланий за правильною податковою адресою Заявника.

Заявник акт не отримав. Акт був повернутий контролюючому органу установою поштового зв`язку із приміткою - за закінченням терміну зберігання.

З огляду на ці обставини, заявника слід визнати належно сповіщеним про подію складання Акту.

Це унеможливлює порушення контролюючим органом у даному конкретному випадку права заявника на подачу заперечень до Акту у порядку ст.86 Податкового кодексу України.

З огляду на обсяг та зміст добутих і долучених до справи доказів, суд доходить до переконання про те, що суб`єкт владних повноважень діяв добросовісно та розсудливо, забезпечив дотримання вимог п.5 ч.2 ст.2 та п.6 ч.2 ст.2 КАС України, не вдавався до порушення положень п.9 ч.2 ст.2 КАС України, позаяк у розумінні ст.ст.42 і 45 Податкового кодексу України платника слід визнати сповіщеним про Акт.

Продовжуючи розгляд справи, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів і наведення у процесуальних документах адекватних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення і безпідставності доводів іншого учасника справи.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк під час реалізації управлінської функції контролю з достатньою повнотою з`ясував обставини фактичної дійсності, не припустився помилки у тлумаченні належної норми права, надав правильну кваліфікацію діянню приватної особи, унаслідок чого вчинене управлінське волевиявлення узгоджується як із змістом нормативного регламентування, так і з характером, предметом та наслідками вчинків приватної особи.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у спірних правовідносинах факт порушення права позивача у сфері публічних правовідносин у галузі податкової справи не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у задоволенні вимог заявленого позову.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларімар Плюс" (ЄДРПОУ 44136855; 61052, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 68, літера А-2, кабінет 210 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ ВП: 43983495; 61057, м. Харків,вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 08 грудня 2021 року.

Суддя Заічко О.В.