Ухвала

від 08.12.2021 по справі 120/3105/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 120/3105/21-а

адміністративне провадження № К/9901/41586/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.06.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства (ФГ) Деметра до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.06.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0021310705 від 22.03.2021; вирішено питання судових витрат.

10.11.2021 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

ГУ ДПС у касаційній скарзі підставами касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини четвертої статті 328 та пункт 1 частини другої статті 353 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Разом з тим, ГУ ДПС у касаційній скарзі, не зазначає які норми матеріального та/або процесуального права застосовані судом апеляційної інстанції без урахування висновку Верховного Суду. Також відповідач не наводить і постанову Верховного Суду, в якій Верховний Суд сформував висновок щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах.

Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 803/1171/17, то висновок Верховного Суду у цій справі сформовано щодо застосування норм пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а саме: щодо підстав для проведення фактичної перевірки платника податків. У справі ж № 120/3105/21-а судами першої та апеляційної інстанцій не зроблено висновок про безпідставність призначення та проведення фактичної перевірки позивача, зокрема, з питань дотримання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР. Обставини щодо проведення фактичної перевірки позивача та їх правова оцінка не є підставою, з якої суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій стосується правомірності прийняття контролюючим органом рішення про відмову у видачі ліцензії на заяву позивача від 07.04.2020 (з додатками). Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідачем під час перевірки не встановлено об`єм та місце зберігання пального ФГ Деметра , придбаного 13, 16 квітня 2020 року, тобто до отримання відповідної ліцензії. Доводи позивача, що пальне було розлите у паливні баки сільськогосподарської техніки та використане при виконанні польових робіт, в судовому процесі спростовані не були.

Посилання ГУ ДПС на ухвалу Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5445/20-а про відмову у відкритті касаційного провадження у зазначеній справі є неприйнятним для обґрунтування підстави касаційного оскарження, оскільки відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України ухвали Верховного Суду не можуть бути прикладом правозастосування.

Щодо доводів відповідача про неврахування судами попередніх інстанцій факту придбання та зберігання позивачем у квітні 2020 року дизельного палива, а саме: 13.04.2020 - 6000 л, 16.04.2020 - 8260 л, до отримання ліцензії та неподання до контролюючого органу повного переліку документів разом із заявою про видачу ліцензії від 07.04.2021, то ці доводи контролюючого органу фактично зведені до оспорювання висновків суду апеляційної інстанції щодо оцінки доказів у справі при встановлені факту, що позивач придбаним пальним заправив сільськогосподарську техніку.

Таким чином, доводи ГУ ДПС знаходяться у площині оцінки доказів судом апеляційної інстанції, що може бути підставою касаційного оскарження судового рішення відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 та частини другої статті 353 КАС.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Разом з тим, ГУ ДПС у касаційній скарзі не зазначає, які докази не були дослідженні судами першої та апеляційної інстанцій, які фактичні обставини не були встановлені судами внаслідок не дослідження таких доказів, а також не вказує підставою касаційного оскарження пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідач у касаційній скарзі зазначає про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.07.2019 у справі № 2340/3802/18, обґрунтовуючи цей довід тим, що справа № 120/3105/21-а становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для контролюючого органу; касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Однак, наведені обґрунтування не відповідають правовому навантаженню норми пункта 2 частини четвертої статті 328 КАС України. До того ж, ГУ ДПС не зазначає підставою касаційного оскарження пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а правовідносини у справі № 120/3105/21-а та № 2340/3802/18 не є подібними (у справі № 2340/3802/18 зміст спірних правовідносин складають обов`язок платника ПДВ щодо реєстрації податкових накладних в установлений пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України термін та право контролюючого органу застосувати до платника ПДВ штрафні санкції в разі нереєстрації податкової накладної).

Саме лише зазначення у касаційній скарзі обставин справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, не може бути оцінено як дотримання відповідачем вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС України, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.06.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко