09.12.2021 227/3643/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2021 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Любчик В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Сафронової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізької сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до якої входить земельна ділянка, належна йому за життя на підставі Державного акту серії ДН № 161639 від 06 грудня 2007 року на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1422084400:01:000:0717, площею 2,46 га, що розташована на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області, для ведення сільськогосподарського виробництва. За життя 30 серпня 2019 року ОСОБА_4 склав на користь позивача заповіт, що був посвідчений приватним нотаріусом Добропільського районного нотаріального округу Донецької області Молодняк О.В. та зареєстрований в реєстрі за номером № 773, відповідно до якого після своєї смерті останній заповідав ОСОБА_1 вищевказану земельну ділянку. Про смерть ОСОБА_4 та наявність заповіту позивач дізнався випадково у вересні 2021 року від дружини спадкодавця, яка і передала йому заповіт. Після чого ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області - Молодняк О.В. із заявою про прийняття спадщини, та 07 вересня 2021 року отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Вважає, що шестимісячний строк ним було пропущено з поважних причин, а саме через необізнаність про смерть заповідача та про наявність заповіту, а також через те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась, й відповідно нотаріусом не були здійснені повідомлення та виклик позивача як спадкоємця за заповітом.
Враховуючи викладене та те, що позивач не мав наміру злісно ухилятись від прийняття спадщини та не був обізнаний про наявність заповіту, просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, позовну заяву підтрима в повному обсязі та просила її задовольнити.
Представник відповідача, Криворізької сільської ради, у судове засідання не з`явилась, але сільський голова звернулась до суду із заявою про розгляд справи у відсутність представника сільської ради та вирішення справи на розсуд суду.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Просили ухвалити рішення на розсуд суду. ОСОБА_3 проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував.
Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією актового запису про смерть № 251 від 09 червня 2020 року, складеного Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с.39) та копією Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про смерть від 07 вересня 2021 року (а.с. 27).
Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 2,46 га, розташованої на території Криворізької сільської ради, право власності якого підтверджено копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 161639, виданого 06 грудня 2007 року Добропільською районною державною адміністрацією (а.с. 11).
Позивачем надано копію заповіту громадянина ОСОБА_4 , який посвідчений 30 серпня 2019 року приватним нотаріусом Добропільського районного нотаріального округу Донецької області Молодняк О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 773. (а.с. 8) З вказаного заповіту вбачається, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті заповідав належну йому земельну ділянку, кадастровий номер 1422084400:01:000:0717, площею 2,46 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області, ОСОБА_1 .
Чинність заповіту підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові справи) № 66305729 від 07 вересня 2021 року (а.с. 29).
У свою чергу співвідповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які відповідно до інформації відділу реєстрації Добропільської міської ради Донецької області від 13 вересня 2021 року були зареєстровані разом з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначений день в судове засідання не прибули, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Просили ухвалити рішення на розсуд суду. Жодних заперечень проти позову або клопотань не надавали.
07 вересня 2021 року ОСОБА_5 , яка за довіреністю діяла в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до приватного нотаріуса по Покровському районному нотаріальному округу Донецької області Молодняк О.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом щодо майна померлого ОСОБА_4 (а.с. 25).
З документів, наданих приватним нотаріусом по Покровському районному нотаріальному округу Донецької області Молодняк О.В. встановлено, що до майна померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрита спадкова справа № 95/2021 (а.с. 25-36), що також підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 07 вересня 2021 року. (а.с. 30)
Постановою приватного нотаріуса по Покровському районному нотаріальному округу Донецької області Молодняк О.В. № 257/02-31 від 07 вересня 2021 року було відмовлено ОСОБА_1 в оформленні свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки заявник пропустив строк подання заяви про прийняття спадщини терміном у шість місяців, встановлений ст. 1270 ЦК України. Рекомендовано звернутись до Добропільського міськрайонного суду Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 35).
Надаючи правову оцінку правовідносинам у справі, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до частини 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Виходячи з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Як вбачається із встановлених судом обставин, ОСОБА_1 відповідно до заповіту від 30 серпня 2019 року є спадкоємцем на майно після смерті ОСОБА_4 .
Суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
Встановивши, що ОСОБА_1 був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_4 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17.
Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, те, що Криворізька сільська рада, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти позову не заперечували, суд приходить до висновку, що позивач з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , тому його вимоги є доведеними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
позов ОСОБА_1 до Криворізької сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Небит-Даг Красноводської області, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 19 червня 2008 року Ворошиловським РВВ ДМУ ГУМВС України в м. Донецьку, РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя В.М. Любчик
09.12.2021
Суд | Добропільський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2021 |
Оприлюднено | 12.12.2021 |
Номер документу | 101790434 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Добропільський міськрайонний суд Донецької області
Любчик В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні