Рішення

від 06.12.2021 по справі 160/12859/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року Справа № 160/12859/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Шимановської О.Є.

представника відповідача В`юнченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пересувна механізована колона №19 до Нікопольської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Нікопольської міської ради від 01.08.2008 року №40-28/V Про затвердження технічної документації з корегування грошової одиниці земель м. Нікополь , -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю Пересувна механізована колона №19 звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Нікопольської міської ради, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Нікопольської міської ради від 01.08.2008 року №40-28/V Про затвердження технічної документації з корегування грошової одиниці земель м. Нікополь .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення є нормативно-правовим регуляторним актом та воно підлягає правовій оцінці на предмет дотримання процедури його прийняття, що визначена Законом України Про засади державної регуляторної політики сфері господарської діяльності від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV. На думку позивача, Нікопольською міською радою при прийнятті рішення від 01.08.2008 року, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, не дотримано вимог, передбачених Законом № 1160-ІV стосовно оприлюднення оскарженого рішення, що є підставою для його скасування. Також, зауважено, що підставою пред`явлення даного позову є перебування на сьогодні у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області справи №923/454/21 за позовом Нікопольської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Пересувна механізована колона №19 безпідставно збережених коштів на суму 1 487 198, 32 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

22.09.2021 року відповідачем надано відзив на позов, в якому він, з посиланням на норми законодавства, просив в задоволенні позову відмовити. Вказав, що ним були дотримані норми Закону № 1160-ІV. Зауважив, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом місцевого самоврядування, якщо відсутній аналіз регуляторного впливу та проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Також зазначив, що за 12 років на підставі затвердженої оскаржуваним рішенням технічної документації було видано безліч юридично-значимих документів фізичним та юридичним особам та розроблено проектів землеустрою, технічних документацій із землеустрою, висновків та погоджень до таких документацій тощо, розраховуються та затверджуються ставки земельного податку у місті відповідно до вимог Податкового кодексу України, постійно укладаються (поновлюються) договори оренди земельних ділянок комунальної власності міста. Звернув увагу, що рішенням Нікопольської міської ради від 13.09.2013 року позивачу була надано в користування (суборенду) земельну ділянку та з урахуванням вказаного рішення позивачем було укладено відповідний договір суборенди земельної ділянки. При цьому, про факти порушення прав щодо невірної грошової оцінки земельної ділянки, яка розраховувалась з урахуванням технічної документації, затвердженої оскаржуваним рішенням, позивачем не заявлялось. Отже, відповідач вважає, що має місце факт зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Представник позивача до суду з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.12.2021 року обставини, викладені у відзиві на позов, підтримав, проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 01.08.2008 Нікопольською міською радою прийнято Рішення №40-28/V Про затвердження технічної документації з корегування грошової одиниці земель м. Нікополь .

Не погоджуючись з правомірністю рішення Нікопольської міської ради від 01.08.2008 року №40-28/V та з посиланням на прийняття його з порушенням процедури, передбаченої Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності №1160-ІV, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті, суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, відповідно до Конституції України, визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Стаття 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначає перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, серед яких і питання регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною 1 статті 23 Закону України Про оцінку земель передбачено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до частини 12 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (даліЗакон №1160-IV), регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України, нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування. Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Таким чином, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 522/22780/16-а, від 26 листопада 2019 року у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 369/7296/16-а та від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року №20-рп/2001 у справі про Укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року №2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини) та від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

У вимірі спірних правовідносин суд зазначає, що спірне рішення наділене ознаками регуляторного акту, оскільки воно:

- прийнято суб`єктом, який є регуляторним органом;

- встановлює, змінює та скасовує норми права;

- спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторними органами та суб`єктами господарювання;

- підлягає неодноразовому застосуванню;

- підлягає застосуванню щодо невизначеного кола осіб.

Оскільки оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування є регуляторним актом, воно повинно прийматися у відповідності до процедури, встановленої нормами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Зокрема, статтями 9, 33, 34 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено порядок, а саме: проведення розробником проекту регуляторного акта аналізу його регуляторного впливу; оприлюднення розробником проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій; розгляд розробником зауважень та пропозицій щодо проекту регуляторного акту, що надійшли під час його оприлюднення протягом визначеного строку; підготовка уповноваженою постійною комісією міської ради експертного висновку щодо регуляторного впливу проекту регуляторного акта; підготовка уповноваженою постійною комісією міської ради висновку про відповідність проекту регуляторного акту вимогам статей 6 та 8 Закону.

Відповідно до частини 1 статті 36 зазначеного Закону, порушення такого порядку виключає можливість прийняття та схвалення органом місцевого самоврядування проекту регуляторного акта.

Крім того, згідно з частиною 5 статті 12 Закону №1160-IV, регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Статтею 8 Закону №1160-IV передбачено, що стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Статтею 9 Закону №1160-IV визначено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 зазначеного Закону.

У випадках, встановлених зазначеним Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 зазначеного Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити:

стислий виклад змісту проекту;

- поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;

- інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону);

- інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань;

- інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1160-IV, регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Відповідно до частини 2 цієї статті, у разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Статтею 13 Закону №1160-IV визначено способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.

Так, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.

Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що оприлюднення регуляторного акта здійснюється з метою одержання зауважень і пропозицій. При цьому, оприлюдненню підлягають як проект регуляторного акта, так і відповідний аналіз регуляторного впливу - документ, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики.

З наведеного вище, суд зазначає про обов`язковість оприлюднення проекту регуляторного акта і відповідного аналізу регуляторного впливу, що здійснюється зважаючи на необхідність одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, чим, по суті, здійснюється забезпечення публічного обговорення проекту регуляторного акта.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 428/7176/14-а, від 20 лютого 2019 року у справі № 812/1177/18, від 13 грудня 2019 року у справі № 461/1824/15-а.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 27.05.2008 року в друкованому виданні газеті Нікопольська правда було оприлюднено (розміщено, надруковано) повідомлення про оприлюднення проекту рішення Нікопольської міської ради Про затвердження технічної документації з коригування грошової оцінки земель міста Нікополя (з метою громадського обговорення, надання пропозицій та зауважень).

Також, 29.05.2008 року в друкованому виданні газеті Нікопольська правда було оприлюднено (розміщено, надруковано) аналіз регуляторного впливу проекту рішення Нікопольської міської ради Про затвердження технічної документації з коригування грошової оцінки земель міста Нікополя та проект рішення Нікопольської міської ради Про затвердження технічної документації з коригування грошової оцінки земель міста Нікополя .

Таким чином, твердження позивача з приводу того, що спірне рішення не було оприлюднено у порядку, визначеному законодавством України, спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Викладене вказує, що відповідачем при прийнятті рішення Нікопольської міської ради від 01.08.2008 року №40-28/V Про затвердження технічної документації з корегування грошової одиниці земель м. Нікополь були дотримані всі процедурні вимоги, які передбачені Законом №1160-1V.

Інших доводів щодо протиправності рішення Нікопольської міської ради позивачем не наведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійтивисновку про наявність або відсутністьобставинсправи, яківходять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести тіобставини, на якихґрунтуютьсяїївимоги та заперечення, крімвипадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Достатніх доказів на спростування позиції відповідача, позивачем під час розгляду справи не надано.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Пересувна механізована колона №19 до Нікопольської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Нікопольської міської ради від 01.08.2008 року №40-28/V Про затвердження технічної документації з корегування грошової одиниці земель м. Нікополь - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 10 грудня 2021 року.

Суддя В.В. Кальник