Рішення

від 10.12.2021 по справі 160/19629/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року Справа № 160/19629/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА СБ (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 37, код ЄДРПОУ 37989206) до Головного управління Держпраці у Херсонській області (73026, м. Харків, вул. Тираспільська, 1, код ЄДРПОУ 39792699) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

21.10.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА СБ до Головного управління Держпраці у Херсонській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ХС20583/163/НД/АВ/П/ТД-ФС від 08.07.2021 року в розмірі 660 000,00 грн., яка видана Головним управлінням Держпраці у Херсонській області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає про те, що відповідно до договору про надання послуг аутстафінгу №.235/02 від 01.02.2021 року (надалі-Договір), укладеному між позивачем та ТОВ РІСЕЙЛ (Виконавець), останній за плату здійснює послуги з надання персоналу Замовнику для участі у господарській діяльності, виробничому процесі або для виконання інших функцій, пов`язаних з реалізацією послуг Замовника, на умовах, визначених Договором та протягом його дії. Відповідно до пункту 1.4 Договору сторони визначили, що під термінами працівники/персонал Виконавця у цьому договорі розуміються фізичні особи, громадяни або не громадяни України, залучені за трудовими або цивільно-правовими договорами, відносини з якими регулюються Виконавцем відповідно до законодавства України. При цьому, Замовник не вступав у жодні правовідносини з такими працівниками/персоналом компанії та не оформлює з ними жодних документів, так як їх роботодавцем/замовником послуг є Виконавець, (п.1.3. Договору).

Відтак, зважуючи та умови зазначеного Договору, представник позивача вказує на необґрунтованість порушень, зазначених в Акті, санкція за які передбачена абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України, а тому, на думку представника позивача, відповідач помилково встановив фактичний допуск позивачем працівників до роботи без оформлення трудового договору та виніс спірну постанову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

11.08.2021 року до суду від Головного управління Держпраці у Херсонській області надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу на ТОВ АЛЬФА СБ у розмірі 660 000,00 грн. є законною та обґрунтованою, оскільки факти та обставини, які встановлені під час перевірки та зафіксовані в акті інспекційного відвідування, підтверджені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавстві про працю , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1132), враховуючи окреме доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці від 25.08.2020 № Д-330/1/3.1-20 на виконання протокольного доручення Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 70 та відповідно до колективного звернення від 22.04.2021 № Кол-264/11-06, Головним управлінням Держпраці у Херсонській області видано наказ №374 від 29.04.2021 року Про проведення інспекційного відвідування , відповідно до якого наказано посадовим особам Головного управління Держпраці у Херсонській області у період з 30.04.2021 року по 18.05.2021 року провести інспекційне відвідування ТОВ АЛЬФА СБ з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.

Також, 29.04.2021 року за №372 Головним управлінням Держпраці у Херсонській області видано направлення на проведення інспекційного відвідування ТОВ АЛЬФА СБ .

Матеріалами справи підтверджується, що посадовими особами відповідача з 05.05.2021 року по 18.05.2021 року проведено інспекційне відвідування ТОВ АЛЬФА СБ .

За наслідками інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №ХС20583/163/НД/АВ від 18.05.2021 року, яким встановлено порушення ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

08.07.2021 року на підставі акту №ХС20583/163/НД/АВ від 18.05.2021 року начальником Головного управління Держпраці у Херсонській області Берлим В.В. прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю №ХС20583/163/НД/АВ/П/ТД-ФС, якою вирішено накласти штраф на ТОВ АЛЬФА СБ у розмірі 660 000,00 грн.

Відтак, предметом розгляду цієї справи є правомірність підстав, законність і обґрунтованість винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу на ТОВ АЛЬФА СБ у розмірі 660 000,00 грн. за порушення законодавства про працю №ХС20583/163/НД/АВ/П/ТД-ФС від 08.07.2021 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

Вирішуючи питання щодо наявності порушення трудового законодавства збоку позивача, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, суд зауважує, що взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Втім, суд зауважує, що фактично спірні правовідносини в даному випадку склались, в результаті того, що відповідач, здійснивши інспекційне відвідування, дійшов висновків, що роботодавцем найманих працівників, визначених актом інспекційного відвідування, є саме ТОВ АЛЬФА СБ .

Втім, суд не погоджується із такими висновками контролюючого органу та зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 статті 36 Закону України Про зайнятість населення діяльність суб`єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та інших суб`єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, регулюється цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Згідно з пп. 14.1.183 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України послуга з надання персоналу - господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін.

Як встановлено судом, відповідно до договору про надання послуг аутстафінгу №.235/02 від 01.02/2021 року, укладеному між ТОВ АЛЬФА СБ (Замовник) та ТОВ РІСЕЙЛ (Виконавець) (ЄДРПОУ 42350410), останній за плату здійснює послуги з надання персоналу Замовнику для участі у господарській діяльності, виробничому процесі або для виконання інших функцій, пов`язаних з реалізацією послуг Замовника, на умовах, визначених Договором та протягом його дії.

Відповідно до пункту 1.4 Договору сторони визначили, що під термінами працівники/персонал Виконавця у цьому договорі розуміються фізичні особи, громадяни або не громадяни України, залучені за трудовими або цивільно-правовими договорами, відносини з якими регулюються Виконавцем відповідно до законодавства України.

Замовник не вступає в жодні правовідносини з такими праці вниками/персоналом компанії та не оформлює з ними жодних документів, так як їх роботодавцем/замовником послуг є Виконавець (п.1.3. Договору).

Згідно з пунктом 2.5 Договору Виконавець самостійно укладає з персоналом договори цивільно-правового характеру, повідомляє ДПС про прийняття персоналу на роботу, веде розрахунок і оплачує працю персоналу, наданого Замовникові, веде кадровий облік, нарахування і сплату необхідних податків.

Також, як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача листом №28/06/-1 від 28.06.2021 року були надані документи на підтвердження виконання Договору, а саме: копія договору надання послуг аутстафінгу №.235/02 від 01.02.2021 року; копія заявки про надання персоналу; копії актів наданих послуг №21 від 28.02.2021р.; №48 від 31.03.2021р.; №56 від 30.04.2021 р.; №69 від 31.05.2021р.; №81 від 30.06.2021р.; копії квитанційно-прибуткового касового ордеру №14 від 18.03.2021 р. на суму 42 000,00грн.; №22 від 20.04.2021р. на суму 42 000,00грн.; №27 від 19.05.2021р. на суму на суму 42 000,00грн.; №32 від 17.06.2021р. на суму 42 000,00грн., що підтверджу їсть оплату за Договором.

В силу приписів ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відтак, враховуючи викладене, суд зауважує, що за договором надання послуг аутстафінгу №.235/02 від 01.02.2021 року, зазначені в акті інспекційного відвідування фізичні особі, які виконували послуги на користь ТОВ АЛЬФА СБ (здійснення охорони об`єктів) не є саме працівниками ТОВ АЛЬФА СБ , а є працівниками ТОВ РІСЕЙЛ , а отже роботодавцем цих працівників є ТОВ РІСЕЙЛ .

Отже, у цьому випадку укладення договору надання послуг аутстафінгу між позивачем та ТОВ РІСЕЙЛ свідчить про те, що вимоги щодо оформлення трудових відносин у встановлений законодавством спосіб в даному випадку покладаються на ТОВ РІСЕЙЛ , а не на ТОВ АЛЬФА СБ , як помилково вважає відповідач.

Відтак, вказане свідчить, що у спірному випадку відповідачем документально не підтверджено та не доведено в ході розгляду справи дійсного допущення порушення саме ТОВ АЛЬФА СБ ч.1 ст.21 КЗпП України та ч.3 ст.24 КЗпП України, оскільки останнім фактично не здійснювалось допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу, так як вказаний обов`язок за умовами договору аутстафінгу покладено на ТОВ РІСЕЙЛ .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження Головного управління Держпраці у Херсонській області про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України є помилковими, а тому прийнята на підставі цих висновків постанова про накладення штрафу на ТОВ АЛЬФА СБ у розмірі 660 000,00 грн. за порушення законодавства про працю №ХС20583/163/НД/АВ/П/ТД-ФС від 08.07.2021 року є необґрунтованою та такими, що прийнята без врахування всіх істотних обставин.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА СБ (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 37, код ЄДРПОУ 37989206) до Головного управління Держпраці у Херсонській області (73026, м. Харків, вул. Тираспільська, 1, код ЄДРПОУ 39792699) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ХС20583/163/НД/АВ/П/ТД-ФС від 08.07.2021 року в розмірі 660 000,00 грн., яка видана Головним управлінням Держпраці у Херсонській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Херсонській області (73026, м. Харків, вул. Тираспільська, 1, код ЄДРПОУ 39792699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА СБ (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 37, код ЄДРПОУ 37989206) судові витрати у розмірі 9 900,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський