Рішення

від 25.11.2021 по справі 442/1721/20

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/1721/20

провадження №2/457/151/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого - судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Кушнір М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського Сергія Володимировича, Товариства з обмеженою відповідальністю Форінт , третя особа: Державне підприємство Сетам про визнання незаконними та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки та Свідоцтва про право власності,

з участю представника позивача ОСОБА_1 - адвокатки Кулик С.А. ,

представника відповідача ТзОВ Форінт - адвоката Петришина П.М.,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського Сергія Володимировича, Товариства з обмеженою відповідальністю Форінт , третя особа: Державне підприємство Сетам про визнання незаконними та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки та Свідоцтва про право власності. Позивач мотивує позов тим, що 08 жовтня 2019 року приватний виконавець Михайловський С.В. оформив Акт про реалізацію предмета іпотеки за виконавчим провадженням № 59116671, а 25 лютого 2020 року приватний нотаріус Скрипченко А.Д. на підставі Акту оформила Свідоцтво про право власності ТзОВ Форінт на нежитлову будівлю загальною площею 3079,1 кв.м. та земельну ділянку площею 0,5271 га, кадастровий номер 4611500000:01:014:0017, що знаходяться за адресою - АДРЕСА_1 . Так вказує, що приватним виконавцем проігноровано, що виконавчий лист стосується стягнення грошових коштів, а не нерухомого майна. Тобто ним не було виконано вимогу Закону щодо виявлення грошових коштів і переконання у їх відсутності та порушено порядок звернення стягнення за виконавчим листом, оскільки натомість щоб виявити грошові кошти, було проведено дії щодо експертної оцінки нерухомого майна і його виставлення на електронні торги. Окрім цього приватним виконавцем не було вчинено дій щодо виявлення рухомого майна, при тому, що такі дії повинні проводитись не рідше одного разу на три місяці. Щодо порушення приватним виконавцем порядку звернення стягнення на нерухоме майно, то зазначає наступне. Оскільки в останнього не було доступу до майна, то він не мав можливості огляду та опису нерухомого майна, і лише позивач має такий фізичний доступ до такого майна. А тому враховуючи відсутність приватного виконавця на території нерухомого майна, постанова про опис та арешт майна є фіктивною. Ним не було повідомлено позивача про намір здійснити опис та арешт нерухомого майна. Також відсутність обов`язкової інформації у постанові стосовно особи зберігача грубо порушує права позивача на захист своїх прав, як власника нерухомого майна в процесі виконавчого провадження, а відсутність підпису позивача та ТзОВ Форінт та підпис, замість стягувача іншої особи, є грубим порушенням порядку оформлення постанови. Відповідач - приватний виконавець, не пересвідчився в наявності/відсутності згоди позивача щодо визначення вартості нерухомого майна, оскільки тільки у разі недосягнення згоди виконавець може діяти самостійно. Також приватний виконавець не повідомив позивача про результати оцінки та результат визначення вартості нерухомого майна. Окрім цього вказує, що нерухоме майно ніколи не мало підстав для набуття статусу Предмет, іпотеки в рамках виконавчого провадження, а реалізація такого нерухомого майна повинна була здійснюватися за загальними правилами проведення торгів. Так, вважає, що приватний виконавець і організатор торгів не могли надати майну статус Предмет іпотеки та проводити електронні торги. Зазначає, що відносно нерухомого майна не були проведені другі та треті електронні торги, якщо перші не відбулися. В даному випадку в Акті про реалізацію предмета іпотеки зазначено, що проведення електронних торгів не відбулося, в подальшому нерухоме майно передано у власність ТзОВ Форінт після перших торгів, без оформлення про це постанови. Разом з тим, зазначає, що оскільки закон допускає, що реалізація арештованого майна на прилюдних торгах може не відбутися, то в такому випадку виконавець має повідомити стягувача про те, що арештоване майно не було реалізоване на прилюдних торгах для проведення повторної оцінки, та запропонувати стягувачу залишити це майно за собою.І в разі якщо стягувач заявить про бажання залишити нереалізоване майно на прилюдних торгах майно за собою, виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу, а за фактом такої передачі складає відповідний акт. Також зазначає, що протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті, а тому, враховуючи дані з Єдиного реєстру приватних виконавців, приватний виконавець Михайловський С.В. не мав права здійснювати примусове виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22 803 220,83 грн. А тому просить визнати незаконним та скасувати Акт про реалізацію предмета іпотеки та Свідоцтво про право власності ТзОВ Форінт на нерухоме майно - нежитлова будівля загальною площею 3079,1 кв.м. та земельна ділянка площею 0,5271 га, кадастровий номер 4611500000:01:014:0017, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представником ТзОВ Форінт подано відзив на позовну заяву, в якому просить застосувати строк позовної давності до позову ОСОБА_1 та відмовити в його задоволенні. Зазначає, що позивач просить суд скасувати Акт про реалізацію предмета іпотеки та Свідоцтво про право власності, не зазначивши жодної норми якій вони суперечать, а лише незгода щодо дій приватного виконавця. Залишення за собою предмета іпотеки іпотеко держателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про залишення за особою майна з прилюдних торгів, якщо такі не відбулись. Вважає, що з врахуванням всіх норм закону приватним виконавцем був виданий акт про реалізацію предмета іпотеки. Також вказує, що про наявність відкритого виконавчого провадження та про реалізацію предмета іпотеки ОСОБА_1 дізнався ще у вересні 2019 року, це вбачається з ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, з листів надісланими ним приватному виконавцеві про хід виконавчого провадження та щодо електронних торгів. Вважає, що позивач мав звернутись до суду зі скаргою саме на дії приватного виконавця. Щодо пропуску позивачем позовної давності, то зазначає наступне. Оскільки до оскарження прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна застосовується окрема позовна давність, що передбачена ст. 48 Закону України Про іпотеку , де зазначено, що оскарження результатів прилюдних торгів можливе протягом трьох місяців з дня проведення таких. А тому вважає, що перебіг позовної давності на звернення до суду з даним позовом закінчився 10 березня 2020 року. Щодо твердження позивача про не вчинення приватним виконавцем дій з метою звернення стягнення на грошові кошти, зазначає, що в межах провадження позивачем не доведено наявності у нього на праві власності будь яких грошових коштів. Вказує, що в момент проведення приватним виконавцем дій щодо опису та арешту майна боржника присутніми були приватний виконавець Михайловський С.В. та його помічник Гуменюк О.О. , Петришин П.М. та двоє понятих, що підтверджується відповідною фотофіксацією. Щодо повідомлення позивача про результати оцінки майна, то ТзОВ Форінт отримало повідомлення від приватного виконавця про право на досягнення згоди між стягувачем та боржником щодо визначення вартості описаного майна і аналогічне повідомлення було скеровано на адресу позивача, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням. Відносно досягнення згоди щодо визначення вартості описаного та арештованого майна зазначає, що приватним виконавцем було повідомлено ОСОБА_1 про оцінку описаного та арештованого майна, що підтверджується відповідним супровідним листом. Окрім цього зазначає, що позивачем на підставі договору іпотеки, для забезпечення умов банку щодо кредитного договору, було передано в іпотеку нерухоме майно, що зазначене в позові. А тому у разі відсутності у боржника коштів для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на інше майно боржника. Зазначає, що законодавством допускається звернення стягнення на предмет іпотеки без окремого судового рішення. ОСОБА_1 з допомогою адвоката Кулик С.А., зловживаючи процесуальними правами подавали штучні позови/скарги та заяви про забезпечення позову/скарги з метою умисного невиконання рішення суду. Позивачем не зазначено, які дії приватного виконавця з видачі Акта про реалізацію предмета іпотеки порушують його права і законні інтереси.

Приватним виконавцем Михайловським С.В. подано відзив на позовну заяву, в якому просить застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову. Так вважає позовну заяву необґрунтованою, враховуючи наступне. Виконавцем з`ясовувалось наявність чи відсутність у боржника грошових коштів та іншого майна, однак таких не було виявлено. Даний факт підтверджується і самим боржником у поданій ним позовній заяві. Виконання рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Право визначення зберігача майна, на яке накладено арешт, належить виконавцю. Тому на виконання вимог Закону та враховуючи факт відсутності боржника при описі та арешті майна, виконавцем призначено зберігачем майна іншу особу, а саме представника стягувача за довіреністю Петришака П.М. Наголошує, що від боржника, на його адресу не надходило жодного звернення про передачу на зберігання майна саме йому. Щодо визначення вартості майна, то оскільки на адресу виконавця надійшов лист стягувача про недосягнення згоди між ним та боржником, тому виконавцем, з метою визначення початкової вартості майна для продажу на електронних торгах, залучено суб`єкта оціночної діяльності. Такі дії спростовують твердження позивача про неповідомлення останнього про визначення вартості описаного та арештованого майна. Окрім цього, листом від 21 серпня 2019 року підтверджується повідомлення боржника про скерування державному підприємству Сетам заявки на реалізацію вищезазначеного нерухомого майна боржника, що підтверджує і сам боржник у заявах від 14 вересня 2019 року. Електронні торги з реалізації вказаного нерухомого майна не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів. На підставі листа ТзОВ Форінт про бажання залишення за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, виконавцем видано акт про реалізацію предмета іпотеки, який є результатом проведення електронних торгів. Зазначає, що позивачем пропущений строк на оскарження дій виконавця та інших дій зазначених у позові, так як боржник та будь який учасник прилюдних торгів може протягом трьох місяців з дня проведення таких, оскаржити їх результати в суді.

На відзив відповідача ТзОВ Форінт на позовну заяву представник позивача ОСОБА_1 - адвокатка Кулик С.А. подала відповідь, в якій просить доводи наведені у відзиві відхилити як безпідставні та необґрунтовані. Так, предметом позовних вимог ПАТ Райфайзен Банк Аваль було стягнення заборгованості за кредитним договором, а не звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду по справі №442/4276/13-ц не може бути правовою підставою для реалізації в рамках виконавчого провадження нерухомого майна як предмета іпотеки так як не передбачає жодного із способів реалізації предмета іпотеки, згідно вимог чинного законодавства. В порушення договору іпотеки, приватним виконавцем порушено порядок продажу предмета іпотеки на публічних торгах, так як без згоди іпотекодавця іпотеко держатель може набути предмет іпотеки у власність тільки у випадку оголошення повторних публічних торгів такими, що не відбулись. Щодо правомірності обраного позивачем способу захисту своїх прав то, враховуючи рішення ВСУ, оскільки майно вже було передано стягувачу, то має місце спір про право, що в даному випадку виключає оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця чи органу державної виконавчої служби. Приватним виконавцем було порушено порядок продажу нерухомого майна та безпідставно застосований порядок реалізації предмета іпотеки, а саме: електронні торги та продаж на них нерухомого майна відбулися за наявності на нього заборони на відчуження (арешту), накладеним в рамках іншого виконавчого провадження і в супереч цьому відомостей про цей факт не було включено до заявки приватного виконавця; приватним виконавцем було недотримано правил про проінформованість невизначеного кола осіб щодо проведення торгів, а саме розміщення інформації про продаж майна в друкованих засобах масової інформації; позивача не було повідомлено про результати оцінки майна, що позбавило можливості на її оскарження; в матеріалах справи відсутня постанова про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Щодо твердження про пропуск строків позовної давності, то вважає, що оскільки приватним виконавцем безпідставно застосовано порядок продажу нерухомого майна як предмета іпотеки, а тому застосуванню підлягає загальний строк позовної давності. Неправомірно проведеними електронними торгами позивач був позбавлений права на належне йому на праві власності нерухоме майно. Доводи у відзиві ТзОВ Форінт щодо зловживання позивачем процесуальними правами є безпідставними, так як позовні вимоги не суперечать завданню цивільного судочинства.

На відзив приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського Сергія Володимировича на позовну заяву представник позивача ОСОБА_1 - адвокатка Кулик С.А. подала відповідь в якій просить доводи наведені у відзиві відхилити як безпідставні та необґрунтовані. Так, предметом позовних вимог ПАТ Райфайзен Банк Аваль було стягнення заборгованості за кредитним договором, а не звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду по справі №442/4276/13-ц не може бути правовою підставою для реалізації в рамках виконавчого провадження нерухомого майна як предмета іпотеки так як не передбачає жодного із способів реалізації предмета іпотеки, згідно вимог чинного законодавства. В порушення договору іпотеки, приватним виконавцем порушено порядок продажу предмета іпотеки на публічних торгах, так як без згоди іпотекодавця іпотеко держатель може набути предмет іпотеки у власність тільки у випадку оголошення повторних публічних торгів такими, що не відбулись. Щодо порушень норм закону при проведенні електронних торгів, а саме: електронні торги та продаж на них нерухомого майна відбулися за наявності на нього заборони на відчуження (арешту), накладеним в рамках іншого виконавого провадження і в супереч цьому відомостей про цей факт не було включено до заявки приватного виконавця; приватним виконавцем було недотримано правил про проінформованість невизначеного кола осіб щодо проведення торгів, а саме розміщення інформації про продаж майна в друкованих засобах масової інформації; позивача не було повідомлено про результати оцінки майна, що позбавило можливості на її оскарження; в матеріалах справи відсутня постанова про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Щодо твердження про пропуск строків позовної давності, то вважає, що оскільки приватним виконавцем безпідставно застосовано порядок продажу нерухомого майна як предмета іпотеки, а тому застосуванню підлягає загальний строк позовної давності. Неправомірно проведеними електронними торгами позивач був позбавлений права на належне йому на праві власності нерухоме майно, що порушує його конституційне право на володіння майном.

Представником відповідача ТзОВ Форінт - адвокатом Тістиком Р.Б. подано заперечення на відповідь представника позивача ОСОБА_1 - адвокатки Кулик С.А. на відзив ТзОВ Форінт на позовну заяву в якому зазначає наступне. Законодавством не передбачено обов`язку зазначати в тексті судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого документа про стягнення заборгованості з боржника, без наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. У зв`язку з відсутністю у позивача коштів, цінностей та будь якого майна, окрім іпотеки, достатніх для задоволення вимог стягувача на суму 2 852 898, 89 доларів США. Щодо твердження про наявність іншого виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, то право на вчинення дій в межах уже закритого з 12 березня 2020 року виконавчого провадження виникло лише 25 листопада 2020 року, тобто після його закриття. Приватним виконавцем видано акт про реалізацію предмета іпотеки ТзОВ Форінт , оскільки законодавством передбачено право іпотекодержателя залишити за собою предмет іпотеки після перших прилюдних торгів, які не відбулися. І в договорі іпотеки не встановлено такої заборони. Зазначає, що винесення постанови про передачу майна стягувачу при реалізації предмета іпотеки, законодавство не передбачає. Вважає, що належним способом захисту прав позивача було б визнання прилюдних торгів недійсними, а не окремих документів, якими оформлено результати цих торгів. А складення акту про реалізацію предмета іпотеки є наслідком вчинення приватним виконавцем виконавчих дій з реалізації арештованого майна боржника, та такий не може вважатись правовим актом органу державної влади. Позивач ОСОБА_1 мав звернутись зі скаргою саме на дії приватного виконавця Михайловського С.В., і враховуючи те, що дії виконавця не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, тому позов є безпідставним. Вважає, до справ про оскарження результатів торгів та документів складені за їх результатами застосовується спеціальна позовна давність, а оскільки позивачу було відомо про проведення таких торгів у вересні 2019 року, тому такий строк позовної давності є пропущеним. Під час проведення опису та арешту майна позивача, приватним виконавцем було дотримано всіх вимог чинного законодавства, і оскільки на момент такого опису боржник був відсутнім, з метою дотримання цілісності та збереження його майна, було призначено зберігачем майна Петришина П.М . Жодних дій державного виконавця позивач не оскаржував, а тому намагається уникнути виконання рішення .

23 червня 2020 року третя особа державне підприємство Сетам подало до суду письмові пояснення в яких просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. За достовірність інформації відповідає посадова особа відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Отже, ДП Сетам розміщує інформацію в системі електронних торгів на підставі заявки на реалізацію арештованого майна, наданої відповідним органом державної виконавчої служби чи приватним виконавцем. Як вбачається зі змісту заявки та довідок щодо об`єктів нерухомого майна доданих виконавцем до заявки, спірне майно було предметом іпотеки. Окрім цього, листом від 26 липня 2019 року позивача було повідомлено про оцінку нерухомого майна.

23 березня 2021 року третя особа державне підприємство Сетам подало до суду додаткові письмові пояснення в яких просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що за зміст заявки відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби і ДП Сетам розміщує інформацію в системі електронних торгів згідно такої заявки. ТзОВ Форінт мав право залишити за собою спірне майно за початковою ціною протягом десяти днів з дня оголошення торгів. Дії виконавця не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Щодо твердження про відсутність повідомлення про реалізацію майна в друкованих засобах масової інформації, то такі повідомлення друкувались в газеті Львівська пошта та Ваш магазин . Також позивача належним чином було повідомлено про оцінку нерухомого майна.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокатка Кулик С.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Михайловський С.В. у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ТзОВ Форінт - адвокат Петришин П.М.у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Третя особа державне підприємство Сетам в судове засідання не з`явився, але направило на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи (у тому числі державні виконавці) зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Примусове виконання рішень судів та інших органів здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Питання звернення стягнення на майно боржника врегульовано приписами ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" і полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Отже, накладення арешту на майно (кошти) боржника (для забезпечення реального виконання рішення) та звернення стягнення на майно боржника є різними виконавчими діями, відповідно, такі дії мають різні правові наслідки.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 910/18299/16.

16 квітня 2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль правонаступником всіх прав і обов`язків якого є ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 010/08-3/2793/в умовами якого Банк зобов`язався надавати ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 1875000,00 доларів США для придбання нерухомого майна з процентною ставкою 12 % річних у строк до 14 квітня 2017 року.

15 травня 2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №010/08-3/2793/в, посвідчений приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Скрипченко А.Д. та зареєстрований в реєстрі за № 782, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 у забезпечення вимог Банку, які витікають з умов кредитного договору та усіх додаткових угод, що можуть бути укладені до нього в подальшому, на добровільних засадах передав в іпотеку нерухоме майно - нежитлове приміщення будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3079,1 кв.м., право власності на яку зареєстровано в Дрогобицькому ДК МБТІ та ЕО у книзі №1 за р.№60 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 1209709.

Встановлено, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість, яка станом на 07 червня 2013 року складає 2 852 898,89 дол. США (еквівалент у гривні 22 803 220,83 грн.).

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитним договором № 010/08-3/2793/в від 16 квітня 2007 року в розмірі 22 803 220,83 грн. (двадцять два мільйони вісімсот три тисячі двісті двадцять гривень, 83 коп.) (еквівалент у доларах 2 852 898,89 дол. США) та 3441,00 грн. судових витрат.

20 червня 2014 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист у справі № 442/4276/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

14 травня 2019 року приватним виконавцем Михайловським С.В. відкрито виконавче провадження № 59116671 на виконання виконавчого листа № 442/4276/13-ц, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 20 червня 2014 року.

04 червня 2019 року приватним виконавцем Михайловським С.В. винесено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у розмірі 25 092 328,01 грн. Така постанова складена і підписана приватним виконавцем Михайловським С.В., стягувачем та зберігачем майна Петришин П.М. , понятими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та помічником приватного виконавця Гуменюк О.О.

Твердження сторони позивача про те, що приватний виконавець здійснюючи опис фактично не мав доступу до нерухомого майна та жодна інша особа не знаходилась на території, спростовується відповідними фотознімками здійсненими під час проведення опису нерухомого майна.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Порядок проведення електронних торгів визначається Законом України Про іпотеку та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року (далі - Порядок).

22 травня 2019 року приватним виконавцем Михайловським С.В. винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .

25 червня 2019 року приватним виконавцем Михайловським С.В. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 59116671 для визначення початкової вартості для продажу на електронних торгах земельної ділянки та об`єкта нерухомого майна за адресою:АДРЕСА_1 .

26 липня 2019 року приватним виконавцем на адресу позивача ОСОБА_1 та ТзОВ Форінт направлено повідомлення про оцінку нерухомого майна із зазначенням ринкової вартості майна згідно висновку про вартість майна станом на 22 липня 2019 року.

Листом ДП Сетам № 9270/17-18-19 від 27 серпня 2019 року приватного виконавця Михайловського С.В., ТзОВ Форінт та ОСОБА_1 повідомлено про реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 432801 від 23 вересня 2019 року, торги за лотом 370793 з реалізації нежитлової будівлі загальною площею 3079,10 кв.м., земельної ділянки площею 0,5271 га, за адресою:АДРЕСА_1 , не відбулись на підставі відсутності допущених учасників торгів.

08 жовтня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Михайловським С.В. складено Акт про реалізацію предмета іпотеки.

Згідно зі статтею 41 Закону України Про іпотеку реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до договору іпотеки від 05 травня 2007 року, укладеного між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 в забезпечення зобов`язання за Кредитним договором № 010/08-3/2793/в від 16 квітня 2007 року, передано в іпотеку нежитлове приміщення будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3079,1 кв.м.

Згідно з абз. 3 п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин відповідно до частини першої статті 590, статті 578 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави/іпотеки здійснюється лише за рішенням суду, якщо для укладення такого договору щодо майна фізичної особи вимагалось отримання згоди чи дозволу іншої особи чи органу.

Відповідно до абз. 4 п. 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах стягнення на нерухоме майно (будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку) звертається за відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна з додержанням вимог статті 63 Закону про виконавче провадження, крім звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса (стаття 33 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку").

Відповідно до статті 45 Закону України"Про іпотеку" прилюдні торги проводяться прозоро. Організатор прилюдних торгів забезпечує кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку.

Організатор здійснює внесення до Системи електронних торгів інформацію про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відповідно до п. 2 розділу VII Порядку з реалізації арештованого майна реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України Про іпотеку .

У разі якщо електронні торги з реалізації предмета іпотеки оголошено такими, що не відбулися, акт про реалізацію предмета іпотеки (у разі придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна) видається на підставі протоколу, сформованого за результатами електронних торгів, що не відбулися.

Відповідно до пункту 1 розділу VIII Порядку, після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом.

У разі визнання електронних торгів такими, що не відбулися, у протокол електронних торгів вноситься відповідна підстава.

Відповідно до пункту 2 розділу VIII Порядку, протокол електронних торгів підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).

Згідно абзацу 1 пункту 1 розділу ІХ Порядку, не реалізоване на електронному аукціоні нерухоме майно виставляється Організатором на повторний електронний аукціон за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження".

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на третій електронний аукціон за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Тобто позивач обґрунтовано посилається на те, що дії ТзОВ Форінт та приватного виконавця Михайловським С.В. суперечать ч. 6 та ч. 9 ст. 61 Закону України Про виконавче провадження , оскільки, як встановлено судом, жодних доказів на підтвердження проведення повторних та третіх електронних торгів в межах виконавчого провадження № 59116671 (з примусового виконання виконавчого листу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 червня 2014 року № 442/4276/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором) матеріали цієї справи не містять.

В той же час позивач вважає, що при проведенні 23 вересня 2019 року електронних торгів порушені його права, свободи та законні інтереси та здійснені з порушенням норм законодавства, що регулюють ці правовідносини, оскільки реалізація належного йому на праві власності майна була здійснена з порушенням правил проведення торгів. Враховуючи встановлену судом відсутність в матеріалах цієї справи доказів на підтвердження проведення повторних та третіх електронних торгів щодо нерухомого майна в межах виконавчого провадження № 59116671, на підставі яких приватним виконавцем Михайловським С.В. складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 08 жовтня 2019 року у виконавчому провадженні № 59116671, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання незаконним акту про реалізацію предмета іпотеки є обґрунтованою.

На підставі Акту про реалізацію предмета іпотеки від 08 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Скрипченко А.Д. видано Свідоцтво від 25 лютого 2020 року, прийнято рішення про реєстрацію права власності за відповідачем ТзОВ Форінт , внесено відповідні записи про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відтак такі підлягають визнанню незаконними та скасуванню в судовому порядку, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

У відповідності до ст. 377 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 183/1617/16 від 14 листопада 2018 року висловлено правову позицію про те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Крім цього, щодо твердження відповідача ТзОВ Форінт про пропущення позивачем строку позовної давності на звернення з позовом до суду, суд зазначає наступне.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) ст. 257 ЦК України встановлено в три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідачем ТзОВ Форінт зазначено, що з врахуванням статті 48 Закону України Про іпотеку, у справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність - три місяці з дня проведення торгів.

Враховуючи те, що позивачем у своїх позовних вимогах не було оскарженно результати торгів а є визнання незаконними та скасування акта про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про право власності, а тому твердження відповідача ТзОВ Форінт про застосування спеціальної позовної давності до позовних вимог позивача ОСОБА_1 судом до уваги не беретьсяі така в даному випадку застосовуватись не може.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 - п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені у позові та у відзивах на позов, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних у справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського Сергія Володимировича, Товариства з обмеженою відповідальністю Форінт , третя особа: Державне підприємство Сетам про визнання незаконними та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки та Свідоцтва про право власності - задоволити.

Визнати незаконним та скасувати Акт про реалізацію предмета іпотеки від 08 жовтня 2019 року, оформлений приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Михайловським Сергієм Володимировичем в межах виконавчого провадження ВП №59116671, відповідно до якого нерухоме майно (нежитлова будівля загальною площею 3079,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,5271 га, кадастровий номер 4611500000:01:014:0017, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) перейшло у власність Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРІНТ (місто Київ, вулиця Московська, будинок 32/2, ідентифікаційний код 40658146).

Визнати незаконним та скасувати Свідоцтво про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Форінт (місто Київ, вулиця Московська, будинок 32/2, ідентифікаціний код 40658146) на нерухоме майно (нежитлова будівля загальною площею 3079,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,5271 га, кадастровий номер 4611500000:01:014:0017, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), яке оформлене приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Львівської області Скрипченко Анжелою Дмитрівною на підставі Акту про реалізацію предмета іпотеки від 08 жовтня 2019 року в межах виконавчого провадження ВП № 59116671.

Зобов`язати будь-якого реєстратора скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи № 35656731 і № 35656544 від 25 лютого 2020 року, здійснені приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Львівської області Скрипченко Анжелою Дмитрівною щодо державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю Форінт (місто Київ, вулиця Московська, будинок 32/2, ідентифікаційний код 40658146) права власності на нерухоме майно (нежитлова будівля загальною площею 3079,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,5271 га, кадастровий номер 4611500000:01:014:0017, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати будь-якого реєстратора відновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на нерухоме майно (нежитлову будівлю загальною площею 3079,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,5271 га, кадастровий номер 4611500000:01:014:0017, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського Сергія Володимировича 1 681, 60 грн. в користь ОСОБА_1 сплаченого ним судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Форінт 1 681, 60 грн. в користь ОСОБА_1 сплаченого ним судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідачі: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Михайловський Сергій Володимирович, що знаходиться за адресою: вул. О.Степанівни, 21, м. Львів, 79016;

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФОРІНТ , юридична адреса: вул. Московська, будинок 32/2, м. Київ, 01010, ЄДРПОУ 40658146.

Повний текст рішення виготовлений 03 грудня 2021 року.

Суддя: В. І. Марчук