Ухвала

від 09.12.2021 по справі 132/2148/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 132/2148/21

Провадження №11-кп/801/1262/2021

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

зі секретарем ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці матеріали судового провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 на ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 28.09.2021 року про закриття кримінального провадження № 12020020160000170 від 21 квітня 2020 року відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Почапинці Чемеровецького району Хмельницької області, українки, громадянки України, з вищою освітою, вдови, головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Іванівської сільської ради, депутата Іванівської сільської ради Калинівського району 8 скликання, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 364 КК, ч.1 ст. 366 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора : ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 28.09.2021 року клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 захисника ОСОБА_8 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставіст.49КК України задоволено.

ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 364, ч.1 ст. 366КК Українина підставі п.п.2,3 ч.1ст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12020020160000170 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2020 року щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України закрито.

Стягнуто з ОСОБА_6 судові витрати за проведення експертиз: технічної та почеркознавчої експертизи № 4554-4563/20-21 від 23.06.2020 у сумі 6701,04 грн.; технічної та почеркознавчої експертизи № 5268/5269/20-21 від 28.07.2020 у сумі 4903,20 грн.; судової оціночно-земельної експертизи №СЕ-19/102-21/5524-ОЗ від 15.04.2021 у сумі 2615, 20 грн., судової оціночно-земельної експертизи №21-339/340/341 від 25.05.2021 у сумі 8237,28 а всього 22456,72 грн. на користь держави.

Обвинувачена ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, просила скасувати ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 28.09.2021 року в частині стягнення процесуальних витрат та постановити ухвалу, якою судові витрати віднеси за рахунок держави.

З ухвали суду першої інстанції вбачається, що згідно зобвинувальним актом, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що в березні 2014 року, будучи службовою особою, діючи всупереч вимог ст. 37 Закону України «Про нотаріат», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 померла, грубо порушуючи основні принципи служби в органах місцевого самоврядування, підриваючи авторитет органів місцевого самоврядування, маючи умисел на підроблення офіційного документа заповіту, з метою використання зазначеного документа іншою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом в інтересах ОСОБА_10 , в невстановленому досудовим розслідуванням місці, шляхом складання завідомо неправдивих документів склала офіційний документ дублікат заповіту від 27.04.1997, а саме від імені ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 , посвідчений 12.03.2014, в який внесла неправдиві відомості про те, що ОСОБА_12 усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті та на що матиме право за законом заповідає ОСОБА_10 . У подальшому ОСОБА_6 , діючи як особа, уповноважена на вчинення нотаріальних дій в Іванівській сільській раді, посвідчила дублікат зазначеного заповіту своїм особистим підписом, поставила печатку Іванівської сільської ради та видала його ОСОБА_10 з метою подальшого використання в Калинівському районному суді Вінницької області. Підроблення ОСОБА_6 офіційного документа дублікату заповіту від імені ОСОБА_9 на користь ОСОБА_13 призвело до юридичних наслідків у вигляді використання його у Калинівському районному суді Вінницької області з метою незаконного заволодіння майном земельною часткою (паєм) кадастровий номер 0521682800:04:002:0079, площею 3,4761 га, що належить ОСОБА_9 . Дублікат заповіту від 12.03.2014 за особистим підписом ОСОБА_6 став підставою для прийняття Калинівським районним судом Вінницької області рішення про визнання права власності на земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_9 за ОСОБА_10 . Таким чином, умисними діями ОСОБА_6 Іванівській сільській раді Калинівського району Вінницької області, до якої відповідно до ст. 1277 ЦК України повинно перейти право власності на земельну ділянку, належну померлій ОСОБА_9 заподіяно збитків на суму 42 882 грн.

Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, об`єднані єдиним умислом, в травні 2014 року ОСОБА_6 , будучи службовою особою, діючи всупереч вимог ст. 37 Закону України «Про нотаріат», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_14 померла, грубо порушуючи основні принципи служби в органах місцевого самоврядування, підриваючи авторитет органів місцевого самоврядування, маючи умисел на підроблення офіційного документа дублікату заповіту, з метою використання зазначеного документа іншою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом в інтересах своєї дочки ОСОБА_15 , в невстановленому досудовим розслідуванням місці, шляхом складання завідомо неправдивих документів склала офіційний документ дублікат заповіту від 04.03.2003, а саме від імені ОСОБА_14 на користь ОСОБА_15 , посвідчений 15.05.2014, в який внесла неправдиві відомості про те, що ОСОБА_14 належне їй право на земельну частку (пай) розміром 2,13 в умовних кадастрових га, яка перебувала в колективній власності КСП «Прогрес» с. Іванів Калинівського району Вінницької області, заповіла ОСОБА_16 .

Після цього ОСОБА_6 , посвідчила дублікат зазначеного заповіту своїм особистим підписом, як особи уповноваженої на вчинення нотаріальних дій Іванівської сільської ради та поставила печатку Іванівської сільської ради. Дублікат заповіту видала ОСОБА_15 з метою його подальшого використання.

Підроблення ОСОБА_6 офіційного документа дублікату заповіту від імені ОСОБА_14 на користь ОСОБА_15 призвело до юридичних наслідків у вигляді використання його у Калинівському районному суді Вінницької області з метою незаконного заволодіння майном земельною часткою (паєм) кадастровий номер 0521682800:03:002:0225, площею 2,4428 га, що належить ОСОБА_14 . Дублікат заповіту за особистим підписом ОСОБА_6 став підставою для прийняття Калинівським районним судом Вінницької області рішення про визнання права власності на земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_14 за ОСОБА_15 . Таким чином, умисними діями ОСОБА_6 . ОСОБА_17 заподіяно збитків на суму 42 882 грн.

Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, об`єднані єдиним умислом, в травні 2014 року ОСОБА_6 , будучи службовою особою, діючи всупереч вимог ст. 37 Закону України «Про нотаріат», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_18 помер, грубо порушуючи основні принципи служби в органах місцевого самоврядування, підриваючи авторитет органів місцевого самоврядування, маючи умисел на підроблення офіційного документа дублікату заповіту, з метою використання зазначеного документа іншою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом в інтересах своєї дочки ОСОБА_19 , в невстановленому досудовим розслідуванням місці, шляхом складання завідомо неправдивих документів склала офіційний документ дублікат заповіту від 30.12.2006, а саме від імені ОСОБА_18 на користь ОСОБА_19 , посвідчений 10.08.2015, в який внесла неправдиві відомості про те, що ОСОБА_18 належне йому право на земельну частку (пай) розміром 1,9798 в умовних кадастрових гектарах, та майновий пай члена СВК «Іванівський» згідно майнового сертифікату серії ВІ VII №004587 від 16.01.2002, заповідає ОСОБА_19 .

Після цього ОСОБА_6 , посвідчила дублікат зазначеного заповіту своїм особистим підписом, як особи уповноваженої на вчинення нотаріальних дій Іванівської сільської ради та поставила печатку Іванівської сільської ради. Дублікат заповіту видала ОСОБА_19 з метою його подальшого використання.

Крім цього ОСОБА_6 , будучи службовою особою, діючи в інтересах ОСОБА_19 , маючи єдиний злочинний умисел та мету на визнання права власності земельної частки (паю), яка належала ОСОБА_18 за ОСОБА_19 , здійснила підроблення офіційних документів довідки Іванівської сільської ради від 13.08.2015 № 1650 про те, що ОСОБА_19 дійсно прийняла спадщину після смерті ОСОБА_18 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , вступивши в управління спадковим майном і забравши на зберігання цінні папери, яку посвідчила своїм особистим підписом та довідки від 07.09.2015 № 1173 про те, що сільська рада позовні вимоги ОСОБА_19 про оформлення спадщини після смерті ОСОБА_18 на земельну ділянку визнає та просить суд розглянути справу без присутності представника сільської ради, та поставила печатку Іванівської сільської ради з метою його подальшого використання.

Підроблення ОСОБА_6 зазначених офіційних документів призвело до юридичних наслідків у вигляді використання їх у Калинівському районному суді Вінницької області з метою незаконного заволодіння майном земельною часткою (паєм) кадастровий номер 0521682800:04:003:0201, площею 1,9798 га, що належить ОСОБА_18 . Дублікат заповіту та довідка №1173 від 07.09.2015 за особистим підписом ОСОБА_6 стали підставою для прийняття Калинівським районним судом Вінницької області рішення про визнання права власності на вищевказану земельну частку (пай), за ОСОБА_19 . Таким чином, умисними діями ОСОБА_6 ОСОБА_20 , яка є спадкоємцем земельної ділянки після смерті ОСОБА_18 заподіяно збитків на суму 45922 грн.

Зазначеними діями ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_13 ,, ОСОБА_15 та ОСОБА_19 , змінила та порушила порядок спадкування щодо переходу після смерті ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 їх майна, чим завдала охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та громадським інтересам істотної шкоди в загальній сумі 131 686 грн, що станом на 2015 рік відповідно до примітки до ст. 364 КК України є істотною шкодою.

Вимоги апеляційної скарги обвинуваченої мотивовано тим, що чинний кримінальний процесуальний закон чітко встановлює, що витрати на залучення експерта стягуються з обвинуваченого у двох випадках ухвалення щодо обвинуваченого обвинувального вироку; залучення експерта безпосередньо обвинуваченим, стороною, зазначена позиція узгоджується з Постановою Верховного Суду № 758\2420\17.

Як убачається з оскаржуваної ухвали суду ОСОБА_6 не визнавала себе винною, оскільки під час підготовчого судового засідання суд позбавлений можливості самостійно встановлювати вину особи в діях, які зазначені обвинувальним актом.

Посилання суду першої інстанції на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі № 598\1781\17 є необгрунтованими, оскільки йшлося про визнання вини особою щодо якої було закрито провадження у справі, а що стосується Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року в частині відшкодування витрат з особи щодо якої вирішувалося питання про закриття провадження та звільнення від кримінальної відповідальності також не може братися до уваги, оскільки дана Постанова уточнювала та регламентувала положення старого кримінального процесуального законодавства.

За вказаних обставин ухвала суду підлягає скасуванню в частині розподілу та стягнення з обвинуваченої процесуальних витрат.

Обвинувачена ОСОБА_6 в судове засідання не зявилася про час, день апеляційного розгляду повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_7 , який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги обвинуваченої, просив відмовити, захисника ОСОБА_8 , який просив задоволити апеляційну скаргу з підстав зазначених у ній, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду першої інстанції щодо звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності є обгрунтованими, вмотивованими, у апеляційній скарзі обвинуваченої не оспорюються.

Доводи обвинуваченої ОСОБА_6 щодо порушеньКПК Українипри вирішенні питання щодо процесуальних витрат є безпідставними.

Згідно з ч. 1ст. 126 КПК Українипитання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч. 1ст. 118 КПК Українивстановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Посилання обвинуваченої ОСОБА_6 на те, що судом першої інстанції необгрунтовано прийнято до уваги Постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі № 598\1781\17 та Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року, колегія суддів не може визнати обґрунтованим з огляду на наступне.

Звільняючи ОСОБА_6 , обвинувачену у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 364 КК, ч.1 ст. 366 КК України , від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриваючи кримінальне провадження, суд вирішив питання щодо стягнення з ОСОБА_6 витрат на залучення експертів, чим завершив розгляд кримінального провадження щодо неї по суті у відповідності до положень кримінального процесуального законодавства.

Таке рішення суду першої інстанції відповідає висновку, викладеному в Постанові Великої палати Верховного суду від 17 червня 2020 року в справі №598/1781/17, відповідно до якого суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те,, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрито на підставіст. 49 КК України, що є нереабілітуючою підставою.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Вказана позиція знайшла своє відображення у постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2021 року по справі № 342/1560/20.

Виходячи із вищенаведеного, підстави, за яких суд першої інстанції дійшов висновку про закриття кримінального провадження, є нереабілітуючими, тому рішення суду в частині стягнення процесуальних витрат за проведення судових експертиз, а саме: технічної та почеркознавчої експертизи № 4554-4563/20-21 від 23.06.2020 у сумі 6701,04 грн.; технічної та почеркознавчої експертизи № 5268/5269/20-21 від 28.07.2020 у сумі 4903,20 грн.; судової оціночно-земельної експертизи №СЕ-19/102-21/5524-ОЗ від 15.04.2021 у сумі 2615, 20 грн., судової оціночно-земельної експертизи №21-339/340/341 від 25.05.2021 у сумі 8237,28, а всього в розмірі 22456,72 грн з обвинуваченої ОСОБА_6 на користь держави є законним та обгрунтованим.

Підстав для зміни чи скасування судового рішення, передбаченихст. 409 КПК Українисуд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст. ст.404,405,407,419 КПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 28.09.2021 року щодо ОСОБА_6 за ч.1 ст. 364, ч. 1 ст.366 КК України залишити без змін.

Судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення до Верховного Суду.

Відповідно до ч. 4ст.532КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3