Ухвала

від 28.09.2021 по справі 132/2148/21

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/2148/21

Ухвала

Іменем України

"28" вересня 2021 р. м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Калинівського районного суду Вінницької області кримінальне провадження № 12020020160000170 від 21 квітня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Почапинці Чемеровецького району Хмельницької області, українки, громадянки України, з вищою освітою, вдови, головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Іванівської сільської ради, депутата Іванівської сільської ради Калинівського району 8 скликання, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 364 КК, ч.1 ст. 366 КК України

за участі учасників провадження

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8

обвинуваченої ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

До Калинівського районного суду Вінницької області надійшло кримінальне провадження №12020020160000170 внесене в ЄРДР 21.04.2020 з обвинувальним актом про вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України.

Згідно зобвинувальним актом, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що в березні 2014 року, будучи службовою особою, діючи всупереч вимог ст. 37 Закону України «Про нотаріат», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 померла, грубо порушуючи основні принципи служби в органах місцевого самоврядування, підриваючи авторитет органів місцевого самоврядування, маючи умисел на підроблення офіційного документа заповіту, з метою використання зазначеного документа іншою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом в інтересах ОСОБА_10 , в невстановленому досудовим розслідуванням місці, шляхом складання завідомо неправдивих документів склала офіційний документ дублікат заповіту від 27.04.1997, а саме від імені ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 , посвідчений 12.03.2014, в який внесла неправдиві відомості про те, що ОСОБА_12 усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті та на що матиме право за законом заповідає ОСОБА_10 . У подальшому ОСОБА_3 , діючи як особа, уповноважена на вчинення нотаріальних дій в Іванівській сільській раді, посвідчила дублікат зазначеного заповіту своїм особистим підписом, поставила печатку Іванівської сільської ради та видала його ОСОБА_10 з метою подальшого використання в Калинівському районному суді Вінницької області. Підроблення ОСОБА_3 офіційного документа дублікату заповіту від імені ОСОБА_9 на користь ОСОБА_13 призвело до юридичних наслідків у вигляді використання його у Калинівському районному суді Вінницької області з метою незаконного заволодіння майном земельною часткою (паєм) кадастровий номер 0521682800:04:002:0079, площею 3,4761 га, що належить ОСОБА_9 . Дублікат заповіту від 12.03.2014 за особистим підписом ОСОБА_3 став підставою для прийняття Калинівським районним судом Вінницької області рішення про визнання права власності на земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_9 за ОСОБА_10 . Таким чином, умисними діями ОСОБА_3 Іванівській сільській раді Калинівського району Вінницької області, до якої відповідно до ст. 1277 ЦК України повинно перейти право власності на земельну ділянку, належну померлій ОСОБА_9 заподіяно збитків на суму 42882 грн.

Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, об`єднані єдиним умислом, в травні 2014 року ОСОБА_3 , будучи службовою особою, діючи всупереч вимог ст. 37 Закону України «Про нотаріат», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_14 померла, грубо порушуючи основні принципи служби в органах місцевого самоврядування, підриваючи авторитет органів місцевого самоврядування, маючи умисел на підроблення офіційного документа дублікату заповіту, з метою використання зазначеного документа іншою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом в інтересах своєї дочки ОСОБА_15 , в невстановленому досудовим розслідуванням місці, шляхом складання завідомо неправдивих документів склала офіційний документ дублікат заповіту від 04.03.2003, а саме від імені ОСОБА_14 на користь ОСОБА_15 , посвідчений 15.05.2014, в який внесла неправдиві відомості про те, що ОСОБА_14 належне їй право на земельну частку (пай) розміром 2,13 в умовних кадастрових га, яка перебувала в колективній власності КСП «Прогрес» с. Іванів Калинівського району Вінницької області, заповіла ОСОБА_16 .

Після цього ОСОБА_3 , посвідчила дублікат зазначеного заповіту своїм особистим підписом, як особи уповноваженої на вчинення нотаріальних дій Іванівської сільської ради та поставила печатку Іванівської сільської ради. Дублікат заповіту видала ОСОБА_15 з метою його подальшого використання.

Підроблення ОСОБА_3 офіційного документа дублікату заповіту від імені ОСОБА_14 на користь ОСОБА_15 призвело до юридичних наслідків у вигляді використання його у Калинівському районному суді Вінницької області з метою незаконного заволодіння майном земельною часткою (паєм) кадастровий номер 0521682800:03:002:0225, площею 2,4428 га, що належить ОСОБА_14 . Дублікат заповіту за особистим підписом ОСОБА_3 став підставою для прийняття Калинівським районним судом Вінницької області рішення про визнання права власності на земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_14 за ОСОБА_15 . Таким чином, умисними діями ОСОБА_3 . ОСОБА_5 заподіяно збитків на суму 42882 грн.

Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, об`єднані єдиним умислом, в травні 2014 року ОСОБА_3 , будучи службовою особою, діючи всупереч вимог ст. 37 Закону України «Про нотаріат», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_17 помер, грубо порушуючи основні принципи служби в органах місцевого самоврядування, підриваючи авторитет органів місцевого самоврядування, маючи умисел на підроблення офіційного документа дублікату заповіту, з метою використання зазначеного документа іншою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом в інтересах своєї дочки ОСОБА_18 , в невстановленому досудовим розслідуванням місці, шляхом складання завідомо неправдивих документів склала офіційний документ дублікат заповіту від 30.12.2006, а саме від імені ОСОБА_17 на користь ОСОБА_18 , посвідчений 10.08.2015, в який внесла неправдиві відомості про те, що ОСОБА_17 належне йому право на земельну частку (пай) розміром 1,9798 в умовних кадастрових гектарах, та майновий пай члена СВК «Іванівський» згідно майнового сертифікату серії ВІ VII №004587 від 16.01.2002, заповідає ОСОБА_18 .

Після цього ОСОБА_3 , посвідчила дублікат зазначеного заповіту своїм особистим підписом, як особи уповноваженої на вчинення нотаріальних дій Іванівської сільської ради та поставила печатку Іванівської сільської ради. Дублікат заповіту видала ОСОБА_18 з метою його подальшого використання.

Крім цього ОСОБА_3 , будучи службовою особою, діючи в інтересах ОСОБА_18 , маючи єдиний злочинний умисел та мету на визнання права власності земельної частки (паю), яка належала ОСОБА_17 за ОСОБА_18 , здійснила підроблення офіційних документів довідки Іванівської сільської ради від 13.08.2015 № 1650 про те, що ОСОБА_18 дійсно прийняла спадщину після смерті ОСОБА_17 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , вступивши в управління спадковим майном і забравши на зберігання цінні папери, яку посвідчила своїм особистим підписом та довідки від 07.09.2015 № 1173 про те, що сільська рада позовні вимоги ОСОБА_18 про оформлення спадщини після смерті ОСОБА_17 на земельну ділянку визнає та просить суд розглянути справу без присутності представника сільської ради, та поставила печатку Іванівської сільської ради з метою його подальшого використання.

Підроблення ОСОБА_3 зазначених офіційних документів призвело до юридичних наслідків у вигляді використання їх у Калинівському районному суді Вінницької області з метою незаконного заволодіння майном земельною часткою (паєм) кадастровий номер 0521682800:04:003:0201, площею 1,9798 га, що належить ОСОБА_17 . Дублікат заповіту та довідка №1173 від 07.09.2015 за особистим підписом ОСОБА_3 стали підставою для прийняття Калинівським районним судом Вінницької області рішення про визнання права власності на вищевказану земельну частку (пай), за ОСОБА_18 . Таким чином, умисними діями ОСОБА_3 ОСОБА_6 , яка є спадкоємцем земельної ділянки після смерті ОСОБА_17 заподіяно збитків на суму 45922 грн.

Зазначеними діями ОСОБА_3 , зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_13 ,, ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , змінила та порушила порядок спадкування щодо переходу після смерті ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 їх майна, чим завдала охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та громадським інтересам істотної шкоди в загальній сумі 131686 грн, що станом на 2015 рік відповідно до примітки до ст. 364 КК України є істотною шкодою.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.364 КК України, тобто зловживання службовим становищем, тобто умисне з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам, а також кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 366 КК України службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих документів.

До початку судового розгляду захисник обвинуваченої, адвокат ОСОБА_8 через канцелярію суду подав клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України та закриття відносно неї кримінального провадження на підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 заявлене її захисником клопотання підтримала. Пояснила, що суть обвинувачення їй зрозуміла. Просила звільнити її від кримінальної відповідальності на підставіст.49 Кримінального кодексу України. Пояснила, що підстава звільнення від кримінальної відповідальності, наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставіст. 49 Кримінального кодексу Україниїй роз`яснені та зрозумілі. Не заперечує проти закриття кримінального провадження щодо неї з нереабілітуючих підстав.

Прокурор ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечує.

Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представник потерпілої юридичної особи Іванівської сільської ради ОСОБА_19 в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Від потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 надійшли заяви про проведення підготовчого судового засідання у їх відсутність за участі їх представника ОСОБА_7 .

Представник потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання сторони захисту не заперечує.

Від Іванівської сільської ради Хмільницького району за підписом сільського голови ОСОБА_19 надійшла заява про розгляд справи за обвинуваченням ОСОБА_3 без участі представника сільської ради. При вирішення справи покладаються на розсуд суду.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а обвинувачена ОСОБА_3 звільненню від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того,ст. 44 КК Українипередбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3ст. 288 КПК Українисуд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Діяння обвинуваченоїкваліфіковано зач.1ст.364,ч.1ст.366КК України та відповідно до висунутих обвинувачень інкриміновані їй дії вона вчиняла у період з 12 березня 2014 року по серпень 2015 року.

Відповідно до ч. 2ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно з приписами ч. 1ст. 5 ККзакон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно дост. 12 КК України(в редакції від 05.04.2001), злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

Санкцією ч. 1ст. 364 КК України(в редакції від 05.04.2001) передбачено покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією, а санкцією ч. 1ст. 366 КК Україниу вигляді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (в редакції від 05.04.2001).

Відповідно до ч. 2ст. 12 КК України(в редакції від 05.04.2001), вказані кримінальні правопорушення за ч.1 ст. 364 КК України є злочином середньої тяжкості, ч.1 ст. 366 КК України - злочином невеликої тяжкості.

Відтак, відповідно до п. 2 ч. 1ст. 49 КК України(в редакції від 05.04.2001), строк звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України становив три роки, а відповідно до п.3 ч.1 ст. 49 КК України(в редакції від 05.04.2001) за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України п`ять років.

На час постановлення ухвали положенняст. 12 ККтаст. 49 ККзазнали змін та діють в редакціїЗакону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року.

Злочини, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_3 , згідно з нормамист. 12 КК(в редакціїЗакону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) є нетяжкими: зач. 1ст. 364 ККпередбачено покарання у виді арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисотп`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 1ст. 366 КК- покаранняу виді штрафу від двох до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Строки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давностіст. 49 КК України(в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, ) становлять: за ч. 1ст. 364 КК України- 5 років (п. 3 ч. 1ст. 49 КК України), за ч. 1ст. 366 КК України- 3 роки (п. 2 ч. 1ст. 49 КК України).

Відповідно до положеньст. 49 КК(в редакціїЗакону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у п. 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину); протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1ст. 49 КК Українистроків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2і 3 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Судом у цьому кримінальному провадженні не встановлено обставин, які б вказували на наявність підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами 2, 3ст. 49 КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За змістом п. 2 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбаченихпунктами 4-8, 10 частини першої абочастиною другою статті 284цього Кодексу.

Як роз`яснено в п. 8Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 р. № 12 особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності заст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Дотримання умов, передбачених ст. 49 КК Україниє безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Крім того, у постанові від 12.11.2019 у справі №566/554/16-к Верховний Суд зробив висновок, що визнання винуватості не є умовою для звільнення оссби від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та здійснюється незалежно від визнання обвинуваченим своєї вини у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав та відстуності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження.

Враховуючи наведене, зокрема те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, з моменту вчинення яких 2014 та 2015 роки станом на день ухвалення судового рішення минуло більше трьох та п`яти років, а також враховуючи те, що ОСОБА_3 погоджується на звільнення від кримінальної відповідальності з цієї підстави, наслідки закриття кримінального провадження їй роз`яснені, суд приходить до висновку про необхідність звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності та закриття щодо неї кримінального провадження.

Речові докази по справі відсутні.

Відповідно до ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року по справі №598/1781/17 про те, що КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

В п.20 постанови Пленуму Верховного суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»роз`яснено, що звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, відшкодування судових витрат тощо.

Таким чином, питання про судові витрати повинно вирішуватися при закритті кримінального провадження з нереабілітуючих підстав або в обвинувальному вироку суду.

Судові витрати, які складають за проведення експертиз: технічної та почеркознавчої експертизи № 4554-4563/20-21 від 23.06.2020 у сумі 6701,04 грн.; технічної та почеркознавчої експертизи № 5268/5269/20-21 від 28.07.2020 у сумі 4903,20 грн.; судової оціночно-земельної експертизи №СЕ-19/102-21/5524-ОЗ від 15.04.2021 у сумі 2615, 20 грн., судової оціночно-земельної експертизи №21-339/340/341 від 25.05.2021 у сумі 8237,28 грн, а всього 22456,72 грн підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Цивільний позов у справі не заявлявся, запобіжний захід не обирався.

Керуючисьст. 49 КК України, ст.284,285 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49Кримінального кодексуУкраїни - задовольнити.

ОСОБА_3 звільнити відкримінальної відповідальностіза ч.1ст.364,ч.1ст.366ККУкраїни на підставі п.п.2,3 ч.1 ст.49КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12020020160000170 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2020 року щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України- закрити.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертиз: технічної та почеркознавчої експертизи № 4554-4563/20-21 від 23.06.2020 у сумі 6701,04 грн.; технічної та почеркознавчої експертизи № 5268/5269/20-21 від 28.07.2020 у сумі 4903,20 грн.; судової оціночно-земельної експертизи №СЕ-19/102-21/5524-ОЗ від 15.04.2021 у сумі 2615, 20 грн. , судової оціночно-земельної експертизи №21-339/340/341 від 25.05.2021 у сумі 8237,28 а всього 22456,72 грн. на користь держави.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області протягом семи діб з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1