Постанова

від 01.12.2021 по справі 295/7023/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/7023/20 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.

Категорія 82 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №295/7023/20 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів

за апеляційною скаргою представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 25 листопада 2020 року

на додаткове рішення Богунського районного суду м.Житомира від 07 грудня 2020 року , які ухвалені під головуванням судді Лєдньова Д.М. у м.Житомирі,

в с т а н о в и в:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ). Просив: розірвати договір купівлі-продажу товару між ним та ФОП ОСОБА_2 ; стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 11 776,78 грн., яка складається із: боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за травень 2020 року в сумі 11 033 грн; відсотків за користування борговими коштами - 578,32 грн.; трьох відсотків річних -165,46 грн.; у відшкодування моральної шкоди стягнути 21 510 грн. Свою заяву обґрунтовував тим, що ним та продавцем меблевого магазину Інтердизайн 15 грудня 2019 року погоджені умови договору купівлі-продажу із вітрини кухонного столу із скла за 11 000 грн. Того ж дня він сплатив за товар кошти у повному обсязі за допомогою терміналу. Придбаний із вітрини товар доставлений за його місцем проживання 16 грудня 2019 року. З`ясувалося, що кухонний стіл не підходить за розмірами. 17 грудня 2019 року він зателефонував до продавця магазину з метою повернення придбаного товару. За попередньою домовленістю з продавцями, 18 грудня 2019 року о 9.38 год. він із водієм магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 доставили стіл, упакований в тару, до магазину. До нього о 10 годині підійшла конструктор магазину та прийняла стіл, але кошти за товар йому не повернули із посиланням на відсутність грошей у касі. 19 грудня 2019 року продавець зателефонувала і повідомила, що є сколок на столі та погана упаковка, а тому кошти будуть повернуті після продажу столу. Неповернення продавцем коштів за товар спричинило йому душевних страждань та фізичних незручностей, які він зможе усунути за допомогою повноцінного відпочинку в санаторії, розміщеному в місцевості з сприятливими кліматичними умовами, а тому розмір моральної шкоди обрахував із огляду на вартість санаторного відпочинку, як способу відновлення емоційної рівноваги.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 25 листопада 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені на виконання умов договору купівлі-продажу кошти в сумі 11 000 грн., моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., витрати, пов`язані з явкою представника та свідка до суду, в розмірі 477,30 грн. Вирішено питання судових витрат.

Додатковим рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 07 грудня 2020 року стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з явкою представника до суду, в розмірі 157,30 грн.

Не погодившись із рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить: рішення скасувати та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову; додаткове рішення скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні вимог про стягнення судових витрат. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при ухваленні рішення про задоволення позову суд прийняв до уваги лише докази надані позивачем та проігнорував подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з захворюванням останнього, чим безпідставно порушив право відповідача на здійснення захисту своїх інтересів шляхом участі у судовому засіданні через представника, який не зміг прийняти участь у ньому з поважних причин, про що було повідомлено суд та не зумів реалізувати свого права на подачу доказів та доводів на спростування позовних вимог. Наполягає на тому, що стіл був елементом виставки у торгівельному залі. Позивач оплатив товар, який не мав жодних дефектів (тріщин, сколів, пошкоджень тощо), в тому числі прихованих, без будь-яких претензій. Покупець був ініціатором демонтажу столу та виявив бажання забрати товар на наступний день. Доставка здійснювалася приватним перевізником зі служби таксі, тобто покупцем самостійно у вибраний ним спосіб. ОСОБА_1 відмовився від додаткових послуг монтажу столу та здійснював його власними силами. Дійсно через декілька днів після покупки столу позивач у телефонному режимі повідомив консультанта з продажу про намір повернути товар, так як він не підійшов за розміром. Йому були запропоновані варіанти повернення, один із яких - оплатити демонтаж та зворотну доставку столу та у такому випадку прийом-передача відбувається за місцем знаходження товару. Проте, позивач добровільно обрав інший варіант повернення, який передбачає самостійне повернення запакованого товару разом із чеком про придбання протягом робочого часу до магазину, де відбудеться його прийом-передача. Отже, покупець самостійно провів демонтаж столу та 18 грудня 2019 року доставив його до магазину. Однак, при спробі повернути стіл виявлені значні пошкодження упаковки та захисних елементів кріплення тари. ОСОБА_1 не захотів дочекатися персоналу, щоб здійснити огляд товару на предмет пошкоджень та залишив коробку в коридорі торгівельного центру біля місця реалізації, а тому огляд проведено без його присутності та виявлено пошкодження товару у вигляду сколу скла, подряпин на основі ніжки столу, розводів на склі та слідів столових приборів та кави, про що складено відповідний акт від 19 грудня 2019 року. Вважає, що вимоги про розірвання договору купівлі продажу та повернення коштів є безпідставними, оскільки позивач використовував товар за призначенням, а чинним законодавством визначено, що вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережено його товарний вид, споживчі властивості та за наявності доказів придбання товару в цього продавця. Стосовно стягнення моральної шкоди, посилається на те, що вона не підлягає до задоволення, оскільки є похідною від основної вимоги та будь-яких доказів того, що внаслідок придбання столу заподіяна шкода життю, здоров`ю та психічному стану позивача не надано. Щодо відшкодування судових витрат, пов`язаних з явкою свідків та представника до суду, вважає, що вони не підлягають до задоволення, оскільки не входять до витрат, пов`язаних із розглядом справи, а тому не підлягають відшкодуванню.

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 - без задоволення. Зазначає, що акти, долучені відповідачем до апеляційної скарги, є неналежними доказами, оскільки складенні з порушенням інструкції та чинного законодавства. Крім того, дані акти не були надані йому та представникам поліції. Також відповідачем та його представником не здійснювалося дій для врегулювання конфлікту, що свідчить про відсутність зацікавленості у вирішенні спору.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції у задоволеній частині відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Виходячи із засад диспозитивності цивільного судочинства, колегія суддів не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відмовній частині, тобто у частині відмови у розірванні договору купівлі-продажу, відмови у стягнені інфляційних втрат, трьох процентів річних та процентів за користування коштами.

Відповідно до частини першої, другої та третьої ст.698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

За нормами частини першої ст.707 ЦК України покупець має право протягом чотирнадцяти днів не рахуючи дня купівлі непродовольчого товару належної якості, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти його у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. У разі виявлення різниці в ціні покупець проводить необхідний перерахунок з продавцем. Якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього грошову суму. Вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережено його товарний вид, споживчі властивості та за наявності доказів придбання товару у цього продавця.

Аналогічна норма закріплена у ст.9 Закону України Про захист прав споживачів. Так, споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти. Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов`язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Із матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 15 грудня 2019 року укладений договір роздрібної купівлі-продажу, за умовами якого відповідач зобов`язався передати позивачу кухонний стіл із скла, а позивач зобов`язався прийняти товар та оплатити його в сумі 11 000 грн.

Листом Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області підтверджується, що відповідно до товарного чеку від 15 грудня 2019 року №456 покупцем столу вартістю 11 000 грн. є ОСОБА_1 , а продавцем - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (а.с.71,48-49).

Придбаний товар не задовольнив позивача за габаритами та він вияв бажання скористатися правом його повернути відповідачу, що здійснив продовж чотирнадцяти днів, але коштів назад у розмірі вартості повернутого товару не одержав, хоча гроші, сплачені за товар, мають повертатися споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Із змісту акту від 18 грудня 2019 року слідує, що покупець привіз стіл 15 грудня 2019 року до початку роботи салону та залишив товар біля його дверей (а.с.140). Також відповідач у обгрунтування своєї позиції надав акт від 19 грудня 2019 року про неприймання товару неналежної якості, відповідно до якого при перевірці товару на якість виявлені пошкодження (неналежне пакування, механічні пошкодження стільниці, відсутність фабричного маркування (а.с.141). Акт від 21 грудня 2019 року складений про те, що 21 грудня 2019 року покупець з`явився та відмовився забрати неприйнятий стіл та отримати акт від 19 грудня 2019 року (а.с.142). Відповідні акти беззаперечно не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки складені у односторонньому порядку працівниками продавця без участі покупця та останній не був обізнаний з відомостями, що були зазначені у них. Окрім того, неналежна якість товару, якщо одна із сторін заперечує проти цього, має доводитися продавцем шляхом організації проведення експертизи, тобто встановлюватися особами, які мають спеціальні знання та які є безсторонніми і не мають особистої зацікавленості у розгляді спору. Дані акти не були надані відповідачем не лише позивачу, а й поліції. Також приймається до уваги й поведінка відповідача, який спочатку взагалі заперечував факт придбання позивачем у нього товару та лише під тиском певних обставин визнав факт продажу ним товару позивачеві.

Показання свідків дизайнера ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (водія) суперечливі та непослідовні, а тому не можуть бути покладені в основу судового рішення, яке недопустимо ґрунтувати на припущеннях.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що товар відповідачу повернутий позивачем у строк, передбачений Законом, та на законних підставах у якості, яка відповідала на час його придбання, але кошти позивачу, які він оплатив за цей товар, який знаходиться у відповідача, ОСОБА_1 в добровільному порядку не повернуті. Порушене право захищене у судовому порядку в ефективний спосіб, передбачений чинним законодавством.

Вимога про стягнення у відшкодування моральної шкоди коштів у сумі 1 000 грн. також вирішена судом з додержання норм матеріального та процесуального права, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості. Дана вимога є похідною.

Стосовно доводів апеляційної скарги відносно судових витрат, слід зауважити, що частина третя ст.133 ЦПК України відносить до витрат, пов`язаних із розглядом справи, у тому числі: витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Так, свідку у зв`язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту (частини перша ст.139 ЦПК України). У свою чергу до витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду можна віднести, зокрема, витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду. Зазначена норма характерна виключно для цивільного процесу (ст.138 ЦПК України).

Отже, рішення Богунського районного суду м.Житомира від 25 листопада 2020 року ухвалено з додержанням норм права та залишається апеляційним судом без змін, що відповідає положенням ст.375 ЦПК України.

Разом із тим, за положеннями частини восьмої ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду першої інстанції 01 грудня 2020 року (а.с.116). Рішення у справі ухвалено 25 листопада 2020 року. Отже останнім днем для подання доказів щодо витрат представника позивача на проїзд у сумі 157,30 грн. було 30 листопада 2020 року. Клопотання про поновлення пропущеного строку не заявлено. За таких обставин, суду першої інстанції належало залишити таку заяву без розгляду. Враховуючи викладене, додаткове рішення скасовується та постановлюється нове судове рішення, яким заява представника позивача - Семенюка В.Г. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат, пов`язаних із проїздом представника, залишається без розгляду, що узгоджується з приписами ст.376 ЦПК України.

Керуючись ч.8 ст.141, ст.ст.259,268,367-368,374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 25 листопада 2020 року залишити без змін.

Додаткове рішення Богунського районного суду м.Житомира від 07 грудня 2020 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Заяву представника позивача - ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат, пов`язаних із проїздом представника, залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку щодо рішення суду не підлягає.

Головуюча Судді: