Рішення

від 10.12.2021 по справі 823/2017/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року справа № 823/2017/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправним і скасувати наказ від 10.08.2017 №1258 в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 з посади командира роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;

- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді командира роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 23.09.2017;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуваним наказом її було звільнено з посади командира роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції Національної поліції України під час перебування позивача у відпустці на підставі висновків службового розслідування, яке проведено із порушенням Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України. Позивачем вказано, що під час службового розслідування, яке проводилось, позивачу не було відомо, що воно спрямовано щодо неї, а надане нею пояснення було таким, що надане не в рамках такого службового розслідування. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про безпідставне та незаконне звільнення її з посади командира роти №3 БУПП в м. Черкаси ДПП.

Крім того, вказано, що її було звільнено з посади без атестації відповідно до ст. 57 ЗУ Про Національну поліцію . Крім того, позивач зазначає, що за час незаконного звільнення з посади їй виплачується грошове забезпечення в зменшеному розмірі, різниця складає близько 1 000 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.07.2018р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018р., у задоволенні позову відмовлено.

За результатами касаційного перегляду справи постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.08.2021р., рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Дана справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 30.08.2021р. та передана шляхом автоматизованого розподілу на розгляд судді Білоноженко М.А., у зв`язку з чим ухвалою суду від 06.09.2021р. прийнято дану справу до свого провадження.

06.10.2021р., до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що з метою забезпечення прав позивача їй було повідомлено про початок службового розслідування та підстави його проведення і запропоновано надати письмове пояснення. В свою чергу позивач, надала відповідні пояснення, що містяться в матеріалах справи. Під час службового розслідування від позивача будь-яких клопотань, зауважень спрямованих на реалізацію прав, передбачених п. 6.3. Інструкції не надходило, тому на переконання відповідача, права позивача в тому числі і право на захист за таких умов не було порушено. Також, зазначено, що предметом позову є зокрема вимоги, щодо визнання протиправним та скасування наказу ДПП № 351 о/с від 06.09.2017 в частині звільнення позивача з посади. Крім того, представник відповідача вказує, що позивач, зазначаючи про наявні, на його думку, процесуальні порушення з боку відповідача, під час проведення службового розслідування, однак не наводить аргументів та не оспорює відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку та не обгрунтовує обставин в чому полягає саме незаконність виданого відповідачем наказу про звільнення з посади. Крім того, вказано, що у справах №823/1430/17, та 823/1440/17 судом зазначено, що та обставина, що прес - конференція відбулася після прийняття наказу про призначення службового розслідування не впливає на правомірність звільнення позивача зі служби, позаяк наказ про призначення розслідування стосувався подій, що мали місце 09.06.2017 року, а події, які відбувалися 13 червня 2017 року взяті відповідачем до уваги під час службового розслідування, яке тривало до 14.07.2017 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебувала на службі в поліції та проходила службу безпосередньо в Управлінні патрульної поліції в Черкаській області як територіальному (відокремленому) структурному підрозділі Департаменту патрульної поліції на посаді командира роти № 3.

Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції №2763 від 12.06.2017 Про призначення та проведення службового розслідування (т. 1 а. с. 113) призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни командиром роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що мало місце 09.06.2017 за адресою: АДРЕСА_1 та спростування чи підтвердження інформації висвітленої в сюжеті видання Вичерпно командиром роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 , яка у позаслужбовий час, озвучила інформацію, що досить негативно вплинула на репутацію Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції та Національної поліції України загалом.

Про призначення службового розслідування згідно із вказаним наказом позивачу було повідомлено листом Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції від 20.07.2017р. за вих. № 3206/41/24/03-2017, листом від 25.07.2017р. за вих. №3346/41/24/03-2017 та листом Департаменту патрульної поліції від 02.11.2017р. за вих. №5768/41/2/02-2017.

На підставі вказаного наказу проведено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими співробітниками Управління патрульної поліції в м. Черкаси ДПП.

За наслідками проведеного розслідування, 14.07.2017р. складено висновок (т. 1 а.с. 211 - 243), який затверджений 10.08.2017р. начальником Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, та згідно якого відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження.

Зокрема, встановлено, що 09.06.2017р. до Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в м. Черкаси ДПП) прийшло близько двадцяти працівників патрульної поліції роти №3 із питанням чому було відсторонено від виконання службових обов`язків командира роти - лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

При цьому молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 запросив журналістів з інформаційного видання «Вичерпно» , а також журналіста ОСОБА_3 , яким попередньо було повідомлено, що особовий склад роти № 3 на цій зустрічі має намір висловити недовіру начальнику УПП в м. Черкаси ДПП - ОСОБА_4 через те, що останній видає злочинні накази щодо вибіркового зупинення транспортних засобів та притягнення їх водіїв до адміністративної відповідальності, а також про перевищення керівним складом Управління своїх службових обов`язків.

13.06.2017р. об 11 год. 00 хв. в конференц-залі Громадської спілки Агенція підтримки підприємництва та інвестицій відбулася прес-конференція окремих працівників УПП в м. Черкаси ДПП з питання висловлення недовіри керівництву УПП в м. Черкаси ДПП.

На даній конференції лейтенант поліції ОСОБА_1 , молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 , лейтенант поліції ОСОБА_5 , лейтенант поліції ОСОБА_6 та лейтенант поліції ОСОБА_7 розповідали представникам преси та громадськості, що від начальника УПП в м. Черкаси ДПП ОСОБА_4 надходять незаконні накази, які полягають у вказівці вибірково зупиняти окремі транспортні засоби для складання на водіїв адміністративних матеріалів.

У ході службового розслідування було встановлено, що відомості, викладені у рапортах, зокрема, лейтенанта поліції ОСОБА_1 не підкріплені жодними фото та відеоматеріалами (доказами).

Висновком службового розслідування встановлено, що дії командира роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 перешкоджають роботі структурного підрозділу і негативно впливають на репутацію Управління патрульної поліції в м. Черкаси в цілому, а тому в поведінці останньої наявний склад дисциплінарного проступку. Крім того, в діях лейтенанта поліції ОСОБА_1 вбачаються систематичні порушення службової дисципліни.

Про можливість ознайомитись з матеріалами службового розслідування на підставі рапорту поданому керівництву Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 було повідомлено листом від 11.10.2017 за вих. №4882ВН/41/2/02/-2017. Листом Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції від 28.12.2017 за вих. № 7459/41/24/03-2017 на адресу ОСОБА_1 було надіслано копії матеріалів зібраних під час проведення службового розслідування у частині, що її стосуються.

За наслідками проведеного службового розслідування за вчинення дисциплінарних проступків, що виразилися у порушенні вимог п.п.1, 2 ч. 1ст. 18 Закону України Про Національну поліцію , п.п. 1, 4, 9, 11, ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 4 ч. 2, п. 2 ч. 4, п. 1 ч. 7 розділу ІІ Правил етичної поведінки працівника апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом МВС України від 28.04.2016 № 326, п.п. 1, 2, 7, 8 ч. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України №1179 від 09.11.2016 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України наказом Департаменту патрульної поліції від 10.08.2018 №1258 (т. 1 а. с. 65-67) до лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із посади.

Про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача було повідомлено листом Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції від 22.09.2017 за вих. № 4723/41/24/03-2017 та листом від 02.11.2017 № 5768/41/2/02-2017.

Вважаючи наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з ст. 19 Закону України Про Національну поліцію у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

У відповідності до частини 1 статті 59 Закону України Про Національну поліцію служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України Про Національну поліцію передбачено, що до набрання чинності Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України , затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

Вказаним Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Так, відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно з п.п. 1, 4, 9, 11 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, зокрема, базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Зокрема, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно з п.п. 1, 2, 7, 8 ч. 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

Суд звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов`язком кожного поліцейського незалежно від того перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.

Така вимога до поведінки поліцейського повинна бути не тільки із пересічними громадянами, а і з колегами по службі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено вище судом, підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності стало порушення нею службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог п.п.1, 2 ч. 1ст. 18 Закону України Про Національну поліцію , п.п. 1, 4, 9, 11, ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 4 ч. 2, п. 2 ч. 4, п. 1 ч. 7 розділу ІІ Правил етичної поведінки працівника апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом МВС України від 28.04.2016 № 326, п.п. 1, 2, 7, 8 ч. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016.

Притягненню позивачки до дисциплінарної відповідальності передувало організоване та проведе відповідачем службове розслідування, результати якого були викладені у висновку від 14.07.2017, затвердженому 10.08.2017 начальником Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Сторонами не заперечується, що метою проведення службового розслідування було встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни командиром роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що мало місце 09.06.2017 за адресою: м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21 та спростування чи підтвердження інформації висвітленої в сюжеті видання Вичерпно командиром роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 , яка у позаслужбовий час, озвучила інформацію, що досить негативно вплинула на репутацію Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції та Національної поліції України загалом.

При вирішенні даного спору по суті, за наслідками нового розгляду, судом враховано висновки Верховного Суду при розгляді даної справи висвітлені у постанові від 12.08.2021р., згідно яких:

« ...службове розслідування згідно з наказом від 12 червня 2017 року № 2763 хоча і розпочато щодо подій, що мали місце 9 червня 2017 року, але під час службового розслідування надано оцінку подіям, що мали місце після її призначення, а саме 13 червня 2017 року.

Суд аналізуючи приписи Інструкції № 230 звертає увагу, що підставою для проведення службового розслідування можуть бути конкретні визначені в цій інструкції події, що потребують більш ретельної перевірки відповідних фактичних та інших обставин таких подій.

Відтак, члени комісії, досліджуючи події та обставини, що відбулися 13 червня 2017 року, вийшли за межі предмету службового розслідування, визначені наказом від 12 червня 2017 року № 2763.

Таким чином, висновок від 14 липня 2017 року в частині оцінки подій, що мали місце 13 червня 2017 року, є недопустимим доказом в аспекті доведення правомірності наказів про звільнення позивача як такий, що одержаний із порушенням порядку, встановленого Інструкцією №230...» .

Виходячи з вищевказаної позиції Верховного Суду, при вирішенні питання щодо правомірності застосування до позивача дисциплінарної відповідальності, належить дослідити чи мали місце події, перевірка яких стала підставою для призначення службового розслідування. Такою подією стала зокрема, інформація, висвітлена в сюжеті видання Вичерпно позивачем, яка у позаслужбовий час озвучила інформацію, що досить негативно вплинула на репутацію Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції та Національної поліції України загалом).

Так, матеріали справи (а.с.148 Тому 2) містять лист ТОВ Інформаційне агентство Вичерпно від 10.07.2018р., з якого вбачається, що 10.06.2017р. позивач надала коментар журналістці ТОВ Інформаційне агентство Вичерпно ОСОБА_8 у телефонному режимі, інформація отримана від ОСОБА_1 була використана в інформаційній статті Начальнику Патрульної поліції Черкас ледь не висловили недовіру (http://vycherpno.ck.ua/nachalniku-patrulnoyi-politsiyi-cherkas-led-ne-vislovili-nedoviru/).

Відповідно до наданих позивачем, під час службового розслідування, письмових пояснень (т. 1 а.с. 132 - 139, зокрема а.с. 138) від 14.06.2017р., остання вказала, що 12.06.2017р. вона отримала велику кількість дзвінків від журналістів, які хотіли зустрітися, щоб прокоментувати події, які сталися. Пізніш, ввечері, до неї зателефонував ОСОБА_9 , який запросив в студію надати відповіді і коментарі на питання, які цікавлять журналістів і громадськість.

Вказані обставини свідчать, що позивачем, як службовою особою органів національної поліції, у позаслужбовий час, озвучено журналістам інформацію, що вплинула на репутацію Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції та Національної поліції України загалом та слугувала предметом інформаційної статті ТОВ Інформаційне агентство Вичерпно - Начальнику Патрульної поліції Черкас ледь не висловили недовіру .

На думку суду, вказані дії позивача свідчать про наявність в її діях ознак публічної критики безпосереднього керівництва органу національної поліції, тлумаченої на власний розсуд, не підтверджений жодними доказами, направленої на дискредитацію репутації органів національної поліції, що в свою чергу може свідчити про недоведеність обставин, які зумовили звернення позивача до засобів масової інформації.

При цьому суд зазначає, що відповідно до положень п.6 ст.4 Дисциплінарного статуту, у разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.

Таким чином, у випадку коли позивач була переконана, що одержаний нею наказ є таким, що суперечить Закону, вона повинна була, в разі його підтвердження, письмово поінформувати старшого прямого начальника.

Публічна ж критика начальника та розповсюдження ЗМІ інформації, яка може зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію Національної поліції України, не може бути належним засобом реалізації захисту від протиправних наказів, у разі їх наявності.

До того ж, події, про які позивач наголошувала засобам масової інформації та громадськості, не знайшли свого підтвердження під час відповідних перевірок, натомість, такі посилання призвели до дискредитації Управління патрульної поліції в м. Черкаси та Національної поліції України в цілому.

Суд зазначає, що позивачкою було використано не передбачений законом спосіб повідомлення про порушення Закону, допущені начальником, яке, на її думку, мало місце, що, в свою чергу, позбавило орган поліції можливості здійснити перевірку таких обставин у встановлений Законом спосіб та в результаті вплинуло на репутацію правоохоронного органу в цілому. Протиправні дії однієї службової особи - начальника не мають призводити до дискредитації всього органу в цілому та впливати на репутацію інших співробітників цього органу, паплюжити репутацію органу загалом. Звернення ж до ЗМІ з інформацією, що не підтверджена доказами та не перевірена старшим прямим керівництвом, як того вимагають приписи п.6 ст.4 Дисциплінарного статуту, - є по своїй суті діями вчиненими поза межами Дисциплінарного Статуту службовою особою, обмеженою в своїх діях нормами Закону, якого мають додержуватися особи, що займають посади в правоохоронних органах.

Судом враховано, що доказів звернення позивача до старшого прямого керівника щодо протиправних дій наказів безпосереднього керівника, до суду не надано.

В свою чергу, як встановлено вище судом, початку службового розслідуваання слугував факт надання 10.06.2017р. позивачем до ЗМІ з інформації, що вплинула на репутацію Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції та Національної поліції України загалом та слугувала предметом інформаційної статті ТОВ Інформаційне агентство Вичерпно - Начальнику Патрульної поліції Черкас ледь не висловили недовіру , що в свою чергу підтверджується листом ТОВ Інформаційне агентство Вичерпно від 10.07.2018р. (а.с.148 Тому 2). При цьому, з матеріалів справи, вбачається, що даним 13.06.2017р. інтерв`ю, позивач продовжила дискредитувати репутацію правоохоронного органу, в якому проходила службу.

За наведених обставин суд доходить висновку про підтвердженість обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування та, як наслідок, про обґрунтованість доводів відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п.1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію , п.п. 1, 4, 9, 11, ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 4 ч. 2, п. 2 ч. 4, п. 1 ч. 7 розділу ІІ Правил етичної поведінки працівника апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, п.п. 1, 2, 7, 8 ч. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.

При вирішенні питання щодо обгрунтованості застосованого до позивача заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, суд зазначає наступне.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до п.п. 6, 8 ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з ст. 14 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

При цьому суд зазначає, що вирішення питання щодо виду застосованого дисциплінарного стягнення є переважним правом керівника, який наділений правом накладання дисциплінарних стягнень.

Судом враховано, що Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 13.06.2017р. №976 позивач вже притягався до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, вказане стягнення станом на дату прийняття оскаржуваного наказу було не знятим та залишалось діючим, у зв`язку із чим суд доходить висновку, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, прийняте обгрунтовано, з урахуванням встановлених обставин та в межах наданих повноважень.

Стосовно посилань позивача про допущення відповідачем, при прийнятті оскаржуваного наказу, процедурних порушень, зокрема, щодо неналежного повідомлення про початок проведення службового розслідування, а також, що позивачу не було відомо, що воно спрямовано щодо неї, а надане нею пояснення було таким, що надане не в рамках такого службового розслідування, суд зазначає наступне.

Так, пунктом 6.3. Інструкції №230 визначено права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, зокрема: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування, брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування, висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять),відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України, оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що листами УПП в м. Черкаси від 20.07.2017р. №3206/41/24/03-2017 та від 25.07.2017р. №3206/41/24/03-2017 позивача поінформовано про результати проведення щодо позивача попереднього службового розслідування (згідно наказу ДПП №1718 від 14.04.2017р.), а також повідомлено, що згідно наказу ДПП №2763 від 12.06.2017р., відносно позивача призначено службове розслідування.

З метою встановлення обставин отримання вказаних листів позивачем, судом витребувано від відповідача докази їх направлення та отримання, згідно висновків Верховного Суду при розгляді даної справи у постанові від 12.08.2021р.

Судом встановлено, що згідно списків згрупованих поштових відправлень від 20.07.2017р. №304 та від 25.07.2017р. №309, а також фіскальних чеків, вказані листи було надіслано за адресою позивача ( АДРЕСА_2 ) 20.07.2017р. та 25.07.2017р. відповідно.

Разом з тим, із тексту рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, вбачається, що вказані листи повернуто відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання (згідно відмітки Укрпошти).

Таким чином, наявними доказами підтверджується своєчасне виконання відповідачем обов`язку щодо належного повідомлення особи про здійснюване щодо неї службове розслідування. Отримання ж позивачем вказаних листів від 20.07.2017р. та від 25.07.2017р. залежало виключно від позивача, в зв`язку із чим відсутні підстави вважати, що відповідачем не дотримано процедуру повідомлення позивача про проведене службове розслідування.

Крім того, як встановлено вище судом, позивачем 14.06.2017р. надано особисті письмові пояснення під час проведення службового розслідування, що на переконання суду свідчить про її обізнаність із початком та підставами проведення службового розслідування, призначеного згідно наказу Департаменту патрульної поліції №2763 від 12.06.2017р.

Посилання ж позивача, що надане нею пояснення було таким, що надане не в рамках такого службового розслідування (що призначене згідно №2763 від 12.06.2017р.) суд вважає не обгрунтованим, оскільки попереднє службове розслідування щодо позивача станом на 14.06.2017р. (дату надання пояснень) вже було завершено, про що свідчить застосоване до позивача дисциплінарне стягнення, застосоване за наслідками його проведення, у вигляді догани, згідно наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 13.06.2017р. №976.

Щодо твердження позивача про порушення відповідачем ст. 57 Закону України Про національну поліцію оскільки її звільнення відбулось без атестації, суд зазначає, що оскаржуваним наказом позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади. Оскаржуваним наказом не вирішувалось питання про переміщення з посади на нижчу посаду через службову невідповідність, так само як і звільнення зі служби в поліції, у зв`язку із чим вказані доводи позивача суд вважає необгрунтованими.

Щодо посилання позивача про порушення відповідачем порядку накладення дисциплінарного стягнення, оскільки оскаржуваний наказ прийнято в день перебування позивача у відпустці, суд зазначає наступне.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначений в ст. 14 Дисциплінарного статуту.

Виконання та зняття дисциплінарних стягнень визначено в ст. 16 Дисциплінарного статуту.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Одночасно, суд наголошує, що оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності тобто обрано вид стягнення, який належить застосувати за вчинене порушення службової дисципліни

Сутність виконання рішення про накладення дисциплінарного стягнення полягає в практичній реалізації визначеного дисциплінарного стягнення.

Згідно зі статтею 18 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

На підставі аналізу зазначених норм права суд доходить висновку, що на осіб рядового і начальницького складу за вчинення порушень службової дисципліни наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади видається з дотриманням строків, передбачених статтею 16 Дисциплінарного статуту, у тому числі й щодо осіб, які тимчасово непрацездатні. Подальше виконання такого наказу відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту здійснюється після прибуття їх до місця проходження служби.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висвітленій у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №806/5012/15.

При цьому, судом враховано, що правомірність наказу щодо виконання стягнення, накладеного відповідачем згідно оскаржуваного наказу - не є предметом розгляду у даній справі.

З урахуванням зазначеного, судом не встановлено порушення відповідачем процедурних вимог, при проведенні службового розслідування та прийнятті оскаржуваного наказу, що призвели б до не обгрунтованого та безпідставного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку із чим вказані доводи позивача суд вважає необгрунтованими.

Беручи до уваги встановлені в цій справі обставини, суд доходить висновку, що оскаржуваний наказ відповідача в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади є правомірним, відтак відсутні правові підстави для задоволення цієї частини позовних вимог.

Суд також зазначає, що позовні вимоги про поновлення позивача на посаді командира роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси з 23.09.2017 р. та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, є похідними від позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 10.08.2017 №1258, відтак з огляду на встановлену, в ході розгляду даної справи, правомірність вказаного наказу стосовно позивача, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову в іншій частині позовних вимог з огляду на їх взаємопов`язаність.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя Марина БІЛОНОЖЕНКО