Рішення

від 09.12.2021 по справі 620/12709/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року Чернігів Справа № 620/12709/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з вересня 2016 року по травень 2017 року та з вересня 2018 року по травень 2021 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням до страхового стажу періоди роботи з вересня 2016 року по травень 2017 року та з вересня 2018 року по травень 2021 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити позивачу заборгованість по пенсії з 21 травня 2021 року, з урахуванням вже виплачених сум, та виплачувати перераховану пенсію.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що незважаючи на те, що він є застрахованою особою, а його стаж підтверджується трудовою книжкою, відповідачем протиправно, всупереч правовим положенням Конституції України та Закону № 2464, не зараховано до його страхового стажу спірні періоди роботи, чим порушено його право на соціальне забезпечення.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки філія Смолинський торфзавод Державного підприємства Чернігівторф повідомила, що за час своєї діяльності нараховує та сплачує страхові внески, але їх зараховують в рахунок погашення старого боргу. Страховий стаж позивача може бути сформовано лише після повного погашення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску. У зв`язку із вищевикладеним, зважаючи на положення Закону № 2464, зарахувати до загального страхового стажу Позивача період роботи в Державному підприємстві Чернігівторф з вересня 2016 по травень 2017 року, та період роботи в філії Смолинський торфзавод Державного підприємства Чернігівторф з вересня 2018 по травень 2021 року відсутні правові підстави.

У відповіді на відзив, представник позивача заперечуючи проти доводів відповідача, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначив, що несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області з травня 2021 року та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до копії Трудової книжки від 30.11.1977 серії НОМЕР_1 (а.с. 11-16) позивач працював у період: з 03.06.2013 по 31.05.2017 на посаді водія в Державному підприємстві Чернігівторф ; з 01.06.2017 по 20.05.2021 на посаді водія у філії Смолинський торфзавод ДП Чернігівторф .

Довідкою форми № ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу підтверджується незарахування пенсійним органом періоди роботи позивача з вересня 2016 року по травень 2018 року в ДП Чернігівторф та з вересня 2018 року по травень 2021 року в філії Смолинський торфзавод ДП Чернігівторф (а.с. 17 - 19).

Відповідно до Довідки філії Смолинський торфзавод ДП Чернігівторф від 22.06.2020 № 91 наказом Державного підприємства Чернігівторф № 16 від 15.03.2017 дільницю по видобутку та переробці торфу ліквідовано та відновлено роботу філії Смолинський торфозавод державного підприємства Чернігівторф з 22.05.2017 (а.с. 20).

У відповідь на адвокатський запит (а.с. 21-22) листом від 25.06.2021 № 50 філія Смолинський торфзавод ДП Чернігівторф повідомила про те, що на початку відновлення філією своєї роботи, а саме з 23 травня 2017 року, існував борг по Єдиному страховому внеску в розмірі 1,5 млн. грн, на який згодом було нараховано штрафи та пеня. Філія за весь час своєї діяльності нараховує та сплачує страхові внески, але їх зараховують в рахунок погашення старого боргу. А на поточні зобов`язання знову ж нараховуються штрафи та пеня. Таким чином, станом на сьогоднішній день у працівників філії страховий стаж зарахований лише до серпня 2018 року. З січня поточного року суми, що сплачувалися, взагалі не були зараховані в тіло боргу з ЄСВ, а в повному обсязі зараховуються на штрафи та пеню. Філія Смолинський торфозавод ДП Чернігівторф неодноразово зверталася з клопотаннями до Пенсійного фонду та Податкової служби про те, щоб суми, що сплачуються на ЄСВ були зараховані особисто за кожного працівника, які оформились на пенсію, за весь період їх роботи на торфобрикетному заводі. Але Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було надано відповідь, про те що страховий стаж буде сформовано після повного погашення заборгованості по сплаті Єдиного соціального внеску по всіх працівниках роботодавця. Наразі триває судове провадження П/620/1136/21, згідно з яким Державне підприємство Чернігівторф просить: скасувати вимоги Головного управління ДГІС у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) до філій Ірванцівський торфозавод та Смолинський торфозавод , застосувавши строки позовної давності (а.с. 23).

Листом від 19.07.2021 № 58 філія Смолинський торфозавод ДП Чернігівторф (а.с. 25) на адвокатський запит (а.с. 24) повідомила про те, що філія за весь час своєї діяльності нараховує та сплачує страхові внески, але їх зараховують в рахунок погашення старого боргу. А на поточні зобов`язання знову ж нараховуються штрафи та пеня. Таким чином, станом на сьогоднішній день у працівників філії страховий стаж зарахований лише до серпня 2018 року. З січня поточного року суми, що сплачувалися, взагалі не були зараховані в тіло боргу з ЄСВ. а в повному обсязі зараховуються на штрафи та пеню. ЄСВ нараховується в розмірі 22% від нарахованої заробітної плати працівника.

У відповідь на адвокатський запит (а.с. 26-27) ГУ ПФУ в Чернігівській області листом від 19.08.2021 (а.с. 28-29) повідомило про те, що інформація про стаж застрахованої особи формується згідно із нарахованою заробітною платою, своєчасною сплатою єдиного соціального внеску (по всіх працівниках роботодавця) та поданням звітності. Якщо сплату не було своєчасно проведено або не подано звіт, то дані про стаж сформуються тільки після повного погашення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску та подання звіту. Повідомляє, що за даними інформаційних систем Пенсійного фонду України у страхувальників Державного підприємства Чернігівторф (код ЄДРПОУ 02968220) та філії Смолинського торфозавода Державного підприємства Чернігівторф (код ЄДРПОУ 26467698) наявний борг зі сплати єдиного соціального внеску. Страховий стаж по єдиному внеску за застрахованих осіб, які перебували в трудових відносинах із зазначеними нижче підприємствами, зараховано: ДП Чернігівторф по липень 2016 року включно; філія Смолинський торфозавод ДП Чернігівторф по серпень 2018 року включно. В разі погашення страхувальниками боргу по сплаті єдиного соціального внеску, страховий стаж буде зараховано застрахованій особі автоматично.

У відповідь на адвокатський запит (а.с. 32) ГУ ПФУ в Чернігівській області листом від 09.09.2021 (а.с. 28-29) згідно довідки за формою ОК-5, сформованої на дату 08.09.2021, застрахованій особі ОСОБА_1 зараховано страховий стаж: ДП Чернігівторф з червня 2013 по серпень 2016 року включно в повному обсязі; філією Смолинський торфозавод ДП Чернігівторф в березні 2010 року 13 днів, з квітня 2010 по червень 2010 року, з січня 2010 по травень 2013 року включно в повному обсязі.

Вважаючи дії відповідача щодо незарахування до страхового стажу спірні періоди роботи протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частини 1, 2 статті 46 Конституції України передбачають, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Таким законом, зокрема, є Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV.

Статтею 8 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із статтею 20 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 18 статті 106 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування посадові особи суб`єктів солідарної системи та накопичувальної системи пенсійного страхування, винні в порушенні законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Згідно з положеннями частини 1 статті 1 Закону № 2464 застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3).

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10).

Основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі (пункт 12).

У пункті 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (пункт 1 частини 1 статті 6 Закону № 2464).

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Відповідно до статті 3 Закону № 2464 збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються, зокрема, за принципом відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Частиною 11 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 1 статті 26 Закону № 2464 передбачено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника (платника єдиного внеску), а не на застраховану особу.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником (платником єдиного внеску) свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості страхувальника по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 12.09.2019 у справі № 489/2283/16-а.

Судом встановлено, що позивач працював у період з: 03.06.2013 по 31.05.2017 в Державному підприємстві Чернігівторф ; з 01.06.2017 по 20.05.2021 у філії Смолинський торфзавод ДП Чернігівторф , що підтверджується копією його Трудової книжки.

Вказані періоди роботи позивачу до страхового стажу ГУ ПФУ в Чернігівській області не зараховані у зв`язку із тим, що у зазначених страхувальників наявний борг зі сплати єдиного соціального внеску. І тільки в разі погашення страхувальниками боргу по сплаті єдиного соціального внеску, страховий стаж пенсійним органом буде зараховано застрахованій особі автоматично.

Однак, зважаючи на наведені вище правові норми, встановлені обставини та правові висновки Верховного Суду, що в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України є таким, що підлягають врахуванню, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування до страхового стажу спірні періоди роботи.

Відповідно до пункту 4 частини 2, частини 4 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказане свідчить про наявність підстав для: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо зарахування до страхового стажу позивача періоди його роботи з вересня 2016 року по травень 2017 року та з вересня 2018 року по травень 2021 року; зобов`язання відповідача зарахування до страхового стажу позивача періоди його роботи з вересня 2016 року по травень 2017 року в ДП Чернігівторф та з вересня 2018 року по травень 2021 року у філії Смолинський торфзавод ДП Чернігівторф ; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виплати позивачу пенсії з врахуванням до його страхового стажу періодів роботи з вересня 2016 року по травень 2017 року та з вересня 2018 року по травень 2021 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням до його страхового стажу періодів роботи з вересня 2016 року по травень 2017 року та з вересня 2018 року по травень 2021 року та враховуючи раніше виплачені суми.

При цьому, суд зауважує, що позовна вимога про зобов`язання відповідача виплатити позивачу заборгованість по пенсії з 21 травня 2021 року охоплюється зобов`язанням відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виплачувати позивачу перераховану пенсію, то суд зазначає, що вона задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В частині 1 статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Оскільки, перерахунок пенсії на підставі даного рішення суду ще не відбувся, відповідно дії або бездіяльність щодо виплати позивачу перерахованої пенсії, які б свідчили про порушення його прав, здійснені ще не були. А отже, так як судовому захисту підлягає лише порушене право, вказана позовна вимога є передчасною, оскільки направлена на захист ще не порушеного права, що суперечить статті 5 КАС України.

При розгляді даної справи судом враховано вимоги ч. 1, 2 статті 77 КАС України.

Зважаючи на викладене вище, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 5, 9, 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з вересня 2016 року по травень 2017 року та з вересня 2018 року по травень 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з вересня 2016 року по травень 2017 року в Державному підприємстві Чернігівторф та з вересня 2018 року по травень 2021 року у філії Смолинський торфзавод Державного підприємства Чернігівторф .

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з врахуванням до його страхового стажу періодів роботи з вересня 2016 року по травень 2017 року та з вересня 2018 року по травень 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням до його страхового стажу періодів роботи з вересня 2016 року по травень 2017 року в Державному підприємстві Чернігівторф і з вересня 2018 року по травень 2021 року у філії Смолинський торфзавод Державного підприємства Чернігівторф , та враховуючи раніше виплачені суми.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 900,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Дата складення повного рішення суду - 09.12.2021.

Суддя Ю. О. Скалозуб