Постанова

від 09.12.2021 по справі 640/28565/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/28565/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Келеберда В.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року (розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БЛОКБАСТЕР-КИЇВ до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю БЛОКБАСТЕР-КИЇВ (далі - позивач та/або ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач та/або Комісія, НКЦПФР) та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо відмови у скасуванні реєстрації випуску іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю БЛОКБАСТЕР-КИЇВ (код ЄДРПОУ 37956207), що посвідчено свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій підприємств №197/2/2013 від 22.05.2015;

- зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку скасувати реєстрацію випуску іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю БЛОКБАСТЕР-КИЇВ (код ЄДРПОУ 37956207), що посвідчено свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій підприємств №197/2/2013 від 22.05.2015;

- зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій підприємства №197/2/2013 від 22.05.2015;

- стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір та витрати понесені на професійну правничу допомогу.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем безпідставно відмовлено у скасуванні реєстрації випуску іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій, вказує на наявність у ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ підстав для скасування відповідних облігацій шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що, у свій сукупності свідчить про протиправність відмови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у скасуванні іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій. Окрім цього, позивач стверджує, що всі доводи відповідача наведені у листі №12/02/749-АПн від 07.10.2020 є формальними.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною відмову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у здійсненні скасування реєстрації випуску облігацій ТОВ серія В, яка оформлена листом від 07.10.2020 №12/02/749-АПн., прийняту, за наслідком розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю БЛОКБАСТЕР-КИЇВ .

Зобов`язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку скасувати реєстрацію реєстрації випуску іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю БЛОКБАСТЕР-КИЇВ , що посвідчено свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій підприємств №197/2/2013 від 22.05.2015 та анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій підприємства №187/2/2013 від 22.05.2015.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідачем у справі подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю БЛОКБАСТЕР-КИЇВ ним подано до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяву разом із пакетом документів для скасування реєстрації випуску облігацій у зв`язку з їх погашенням.

Листом від 28.07.2020 №12/02/524-АПн відповідач повідомив, що у зв`язку з невідповідністю наданих документів вимогам Порядку №2998 та порушенням умов емісії облігацій у частині порядку виплати доходу та погашення облігацій ТОВ серії В, Комісія не може здійснити скасування реєстрації випуску облігацій ТОВ серії В.

За наслідком отримання листа відповідача позивачем повторно подано заяву про скасування реєстрації випуску облігацій у зв`язку з їх погашенням, розглянувши яку, листом від 07.10.2020 №12/02/749-АПн Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ про наступне.

Довідка ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ стосовно факту підтвердження виконання емітентом зобов`язань перед власниками облігацій (далі - Довідка ТОВ) не відповідає вимогам підп. 2 п. 5 глави 2 розділу IV Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27 грудня 2013 року №2998, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2014 року за №171/24948 (зі змінами), (далі - Порядок №2998), а саме:

- зазначаються дані щодо виконання зобов`язань перед власниками облігацій шляхом укладання угод (№ 1, №2) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.12.2019 на загальну суму 106'746'247,72 грн. (у тому числі загальна номінальна вартість облігацій - 60'000'000 грн., сума відсоткового доходу - 46'746'247,72 грн.), що не відповідає умовам емісії облігацій ТОВ, викладеним у п. 3.8, 3.9 Проспекту емісії облігацій, зареєстрованого Комісією 25.10.2013;

- крім того, суми грошових зобов`язань, наведені в довідці, не відповідають сумам грошових зобов`язань в угодах (№1, №2) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.12.2019;

- в таблицях, що наведені в довідці щодо виплати відсоткового доходу, зазначені строки виплати відсоткового доходу не відповідають строкам, визначеним Проспектом емісії облігацій, зареєстрованим Комісією 25.10.2013р.;

- суми виплачених відсотків по 1-4 відсотковим періодам не відповідають умовам емісії облігацій ТОВ, викладеним у п. 3.8, 3.9 Проспекту емісії облігацій, зареєстрованого Комісією 25.10.2013. Надано, засвідчену копію протоколу №19 загальних зборів учасників ТОВ від 22.10.2019р., яка не відповідає засвідченій копії протоколу №19 загальних зборів учасників ТОВ від 22.10.2019р., яка надавалася в пакеті документів за вх. №22/2596-АП від 06.07.2020р.

Крім того, Рішенням загальних зборів учасників (протокол №20) від 12.12.2019р. затверджено результати внесення додаткових вкладів до статутного капіталу ТОВ у грошовій формі.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що розмір частки Компанії СіДіСі Інтернешнл ЛТД не відповідає сумі грошового зобов`язання, зазначеної в угоді (№1) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.12.2019.

З урахуванням наведеного, а саме у зв`язку з невідповідністю наданих документів вимогам Порядку №2998 та порушенням умов емісії облігацій у частині порядку виплати доходу та погашення облігацій ТОВ серії В, Комісія не може здійснити скасування реєстрації випуску облігацій ТОВ серія В.

Товариство з обмеженою відповідальністю БЛОКБАСТЕР-КИЇВ вважає, що Комісія допускає протиправну бездіяльність, адже без належних правових підстав відмовляє у скасуванні випуску облігацій у зв`язку із їх погашенням шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, що, в свою чергу порушує охоронювані законом права та інтереси позивача та є підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку регулює Закону України Про цінні папери та фондовий ринок від 23.02.2006 № 3480-IV (далі - Закон № 3480-IV).

Згідно із пунктами 3, 5, 11, 13 частини 1 статті 1 Закону № 3480-IV випуск цінних паперів - сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, та забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і способу їх емісії; емісія - сукупність дій емітента, що провадяться в установленій законодавством послідовності і спрямовані на розміщення емісійних цінних паперів серед їх перших власників; обіг цінних паперів - вчинення правочинів, пов`язаних з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім договорів, що укладаються у процесі емісії, при викупі цінних паперів їх емітентом та купівлі-продажу емітентом викуплених цінних паперів; погашення емісійних цінних паперів - сукупність дій емітента та власників цінних паперів, що здійснюються в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку та пов`язані з виконанням емітентом зобов`язань за борговими емісійними цінними паперами та іншими емісійними цінними паперами в установлених законом випадках шляхом виплати власникам таких цінних паперів номінальної вартості цінних паперів та доходу за такими цінними паперами (якщо це передбачено проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів) або постачання (надання) товарів (послуг), або конвертації цінних паперів у строки, передбачені проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів, та скасування реєстрації випуску цінних паперів.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 3480-IV облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов`язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Перехід права власності на облігації емітента до іншої особи не є підставою для звільнення емітента від виконання зобов`язань, що підтверджуються облігацією.

Відповідно до частини 2 статті 47 Закону № 3480-IV державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених законом.

Між тим, правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні від 30.10.1996 № 448/96-ВР (далі - Закон № 448/96-ВР).

Згідно зі статтею 1 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

За правилами статті 2 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою: реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних; створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів; забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів; гарантування прав власності на цінні папери; захисту прав учасників фондового ринку (у тому числі споживачів фінансових послуг) щодо фінансових послуг, які надаються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; інтеграції в європейський та світовий фондові ринки; дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства; запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів; контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.

В свою чергу, державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах, зокрема, регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов`язків учасників ринку цінних паперів (ст. 2 Закону № 448/96-ВР).

Згідно із частиною 1 статті 5 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, серед іншого, здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 448/96-ВР). Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань встановлює вимоги щодо випуску (емісії) і обігу цінних паперів та їх похідних, інформації про випуск та розміщення цінних паперів, у тому числі іноземних емітентів (з урахуванням вимог валютного законодавства України), які здійснюють випуск і розміщення цінних паперів на території України, а також встановлює порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів (п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону № 448/96-ВР).

Аналіз наведених положень дає підстави дійти до висновку, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку шляхом, зокрема, регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов`язків учасників ринку цінних паперів.

У той же час, Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.12.2013 №2998, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №171/24948 затверджено Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу (далі - Положення №2998), яке установлює порядок здійснення емісії, обігу іменних облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій, реєстрації в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку випуску облігацій підприємств та проспекту їх емісії, облігацій міжнародних фінансових організацій та проспекту їх емісії, змін до проспекту емісії облігацій, звіту про результати розміщення облігацій, надання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про наслідки погашення та скасування реєстрації випуску цих облігацій.

Згідно із пунктом 2 Положення №2998 дострокове погашення облігацій - сукупність дій емітента та власників облігацій щодо припинення обігу облігацій на підставі прийнятого емітентом рішення про дострокове погашення, виплати їх власникам ціни дострокового погашення облігацій, що встановлюється у порядку, передбаченому проспектом емісії облігацій, та не може бути меншою, ніж номінальна вартість таких облігацій, або постачання (надання) товарів (послуг) до настання строків погашення облігацій, передбачених проспектом емісії облігацій, та анулювання облігацій у порядку, передбаченому проспектом емісії облігацій.

Положенням частин 4-9 статті 7 Закону № 3480-IV встановлено, що емітент, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, може здійснювати емісію відсоткових, цільових та дисконтних облігацій.

Відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів або за якими відсоткова ставка дорівнює нулю.

Цільові облігації - облігації, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг відповідно до вимог, встановлених проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення), а також шляхом сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом або рішенням про емісію цінних паперів, облігацій (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Дисконтні облігації - облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації, яка виплачується власнику облігації під час її погашення становить доход (дисконт) за облігацією.

Облігації можуть розміщуватися з фіксованим строком погашення, єдиним для всього випуску. Дострокове погашення облігацій за вимогою їх власників дозволяється у разі, коли така можливість передбачена проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення), яким визначені порядок встановлення ціни дострокового погашення облігацій і строк, у який облігації можуть бути пред`явлені для дострокового погашення.

Погашення відсоткових та дисконтних облігацій здійснюється виключно коштами, крім конвертованих облігацій підприємств, погашення яких здійснюється в порядку, встановленому статтею 8-3 цього Закону. Погашення цільових облігацій здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг, а також сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення). Емітент облігацій протягом 15 днів після закінчення погашення облігацій (крім державних облігацій та облігацій міжнародних фінансових організацій) подає Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіт про результати погашення облігацій за формою та в порядку, встановленими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Облігація має номінальну вартість, визначену в національній валюті, кратну 1 гривні, а якщо це передбачено проспектом облігацій (рішенням про розміщення облігацій, а для державних облігацій - умовами їх розміщення), - в іноземній валюті, кратну одиниці такої іноземної валюти.

Емітент може розміщувати іменні облігації та облігації на пред`явника. Обіг облігацій дозволяється після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення облігацій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій.

Продаж облігацій здійснюється в національній валюті, а якщо це передбачено законодавством та проспектом або рішенням про емісію цінних паперів відповідного випуску облігацій (для державних облігацій України - умовами їх розміщення), - в іноземній валюті.

Згідно із пунктом 1 глави 2 розділу IV Положення №2998 погашення відсоткових та дисконтних облігацій здійснюється виключно грошима. Погашення цільових облігацій здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг, а також сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом емісії облігацій.

За наслідками погашення (дострокового погашення) Центральний депозитарій цінних паперів засвідчує емітенту звіт про наслідки погашення облігацій (звіт про дострокове погашення облігацій) певного випуску підписом уповноваженої особи та печаткою Центрального депозитарію цінних паперів.

Звіт про наслідки погашення (про дострокове погашення) облігацій надається емітентом для засвідчення Центральному депозитарію цінних паперів виключно після виконання зобов`язань за облігаціями перед їх власниками в повному обсязі.

Строк погашення облігацій не повинен перевищувати одного року з дати початку погашення.

Облігації можуть розміщуватися з фіксованим строком погашення, єдиним для всього випуску.

Погашення облігацій, номінальна вартість яких визначена в іноземній валюті, здійснюється в іноземній валюті, у якій виражена номінальна вартість цих облігацій, з урахуванням законодавства про валютне регулювання або в національній валюті за валютним (обмінним) курсом іноземної валюти, у якій виражена номінальна вартість цих облігацій, установленим Національним банком України на дату погашення облігацій.

Випуск або окрема серія облігацій можуть бути погашені достроково за ініціативою емітента або за вимогою власників облігацій.

Дострокове погашення облігацій за ініціативою емітента дозволяється у випадку, коли така можливість передбачена проспектом емісії, яким мають бути визначені порядок прийняття рішення уповноваженим органом емітента про дострокове погашення випуску або окремої серії облігацій, повідомлення власників облігацій про здійснення дострокового погашення облігацій, порядок встановлення ціни дострокового погашення облігацій і строк, у який облігації мають бути пред`явлені їх власниками для дострокового погашення.

Дострокове погашення облігацій за вимогою їх власників дозволяється у випадках, передбачених проспектом емісії, яким мають бути визначені порядок прийняття рішення уповноваженим органом емітента про дострокове погашення випуску або окремої серії облігацій, порядок встановлення ціни дострокового погашення облігацій, строк, у який облігації можуть бути пред`явлені для дострокового погашення.

Аналіз наведених положень Положення №2998, у взаємозв`язку із приписами частини 5 статті 7 Закону № 3480-IV дає суду підстави дійти до висновку, що погашення відсоткових та дисконтних облігацій здійснюється виключно грошима. Погашення цільових облігацій здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг, а також сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом емісії облігацій.

Тобто, законодавець передбачає 2 (дві) умови (форми) погашення відсоткових та дисконтних облігацій, а саме: в грошовій формі та/або шляхом передачі товарів та/або надання послуг.

Між тим, згідно із частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 598 ЦК України).

При цьому, особливості припинення зобов`язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладених на фондовій біржі, встановлюються законодавством (ч. 3 ст. 598 ЦК України).

У відповідності до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Разом з цим, положеннями частини 1 статті 602 ЦК України встановлено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №918/539/18 суд вказав, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги 4) водночас, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Колегія суддів звертає увагу учасників судового процесу на те, що умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням, є ясність вимог, коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 по справі №910/6374/17.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 87 Господарського кодексу України, чинної на час виникнення спірних правовідносин (збільшення статутного капіталу Товариства шляхом здійснення внесків у формі майнових вимог), товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського кодексу України вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об`єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Положення аналогічного змісту міститься у частині 2 статті 115 Цивільного кодексу України, за приписами якої вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Проаналізувавши наведені вище положення законодавства, колегія суддів зазначає, що товариству не забороняється збільшувати статутний капітал на суму кредиторської заборгованості такого товариства перед одним із засновників (учасників) цього товариства. У разі наявності такого наміру закон зобов`язує господарське товариство зареєструвати рішення про зміну розміру статутного фонду, яке з цього моменту набирає юридичної сили і є підставою для відображення в бухгалтерському обліку відповідних господарських операцій, пов`язаних з цим, а не факту зміни (у даному випадку збільшення) статутного фонду.

Отже, колегія суддів зазначає, що внесення права вимоги за договором позики до статутного капіталу товариства (боржника за договором позики) законом не заборонено, а тому може бути способом збільшення статутного капіталу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що, зарахування зустрічних однорідних вимог (стаття 601 Цивільного кодексу України) та поєднання боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 Цивільного кодексу України) є різними правовими підставами припинення зобов`язань.

В даному випадку між позивачем та його кредитором не відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог, адже зобов`язання із внесення майнових прав до статутного капіталу Товариства має іншу правову природу та матеріальний зміст, аніж зобов`язання позивача повернути суму позики кредитору.

Право вимоги є майновим правом, і в такому випадку кредитор не звільняється від внесення вкладу до статутного капіталу Товариства, а боргове зобов`язання, яке виникло з договорів позики, припиняється поєднанням кредитора та боржника в одній особі без порушення питання про однорідність зустрічних вимог.

Поєднання ж боржника і кредитора в одній особі передбачає, що до сторони, яка є боржником переходить зобов`язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника. В такому випадку кредитор фактично вибуває з правовідносин з боржником, а права та обов`язки одночасно поєднуються в особі боржника.

Передбачена частиною 2 статті 144 Цивільного кодексу України заборона зустрічного зарахування вимог, перш за все, пов`язана з не зобов`язальною природою внесення вкладу до статутного капіталу Товариства; внесення ж вкладу у формі майнових прав, що охоплює майнові права вимоги, дозволяється, відповідно до статті 86 Господарського кодексу України.

Отже, застосування податковим органом до спірних правовідносин положень статей 144 та 601 Цивільного кодексу України суперечить суті фактичних правовідносин, що склалися між позивачем та контрагента..

Таким чином, відповідачем неправильно застосовано норми цивільного законодавства України, не досліджено належним чином обставини збільшення статутного капіталу позивача та помилково трактовано збільшення статутного капіталу шляхом додаткового внеску у формі майнового права як зарахування зустрічних однорідних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 29.07.2020 року у справі №640/19241/18.

Відповідно до пункту 3.4 Проспекту емісії іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій ПАТ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ від 2013 року (далі - Проспект емісії) метою емісії облігацій є залучення коштів: емітент планує спрямувати кошти, залучені від продажу облігацій (60 000 000 (шістдесят мільйонів) гривень 00 копійок), на інвестування в цінні папери українських емітентів, що становить 100 % від запланованого обсягу.

Згідно із підпунктом 3.6.1 пункту 3.6 Проспекту емісії облігації розміщуються шляхом закритого (приватного) розміщення серед осіб, зазначених в п. 3.6.3 Проспекту емісії та які виявили бажання придбати облігації.

Пунктом 3.8 Проспекту емісії урегульовано порядок виплати відсоткового доходу, який зводиться до таких основних положень: Емітент сплачує відсотковий дохід власникам облігацій на підставі зведеного облікового реєстру протягом 24 відсоткових періодів; в 1-4 відсоткові періоди сплачується фіксована ставка у розмірі 20 % річних, а на решту періодів - ставка, яка визначається Емітентом, але не нижче 5 % річних.

Згідно із підпунктом 3.9.1 пункту 3.9 Проспекту емісії дата початку погашення облігацій: 23.10.2019, дата закінчення погашення облігацій: 03.11.2019.

За таких обставин позивач мав нараховувати та сплачувати відсотковий дохід в період з 29.10.2013 по 22.10.2019. Повне погашення відсотків та облігацій мало відбутися в період з 23.10.2019 по 03.11.2019.

Відповідно до пункту 3.5 Проспекту емісії власник облігацій має право купувати та продавати облігації на вторинному ринку серед осіб, зазначених у пункті 3.6.3 Проспекту емісії. Скориставшись своїм правом, власник облігацій Компанія Стиплер Лімітед продала свої цінні папери разом з нарахованими відсотками й у 2017 році новим власником 30 000 штук облігацій стала Компанія СіДіСі Інтернешнл ЛТД , яка визначена в підпункті 3.6.3 пункту 3.6 Проспекту емісії.

У відповідності до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 Проспекту емісії на дату початку погашення облігацій Емітент отримує зведений обліковий реєстр власників облігацій, який складається депозитарієм ПАТ НДУ на кінець операційного дня, що передує даті погашення облігацій.

Для пред`явлення облігацій до погашення власник облігацій повинен перерахувати належні йому облігації з власного особового рахунку у цінних паперах у зберігача на рахунок у цінних паперах Емітента в депозитарія протягом терміну погашення випуску облігацій.

В період погашення облігацій вищевказані дії з боку Емітента та власників облігацій здійснено належним чином, а саме позивач отримав Реєстр власників іменних цінних паперів № 1052 від 28.10.2019 (далі - Реєстр власників ЦП), а 04.11.2019 власники перерахували облігації на рахунок ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ для початку процедури погашення.

Згідно з Реєстром власників ЦП останніми власниками облігацій, емітованими Позивачем, були: Компанія СіДіСі Інтернешнл ЛТД - на загальну суму 30 000 000, 00 (тридцять мільйонів) гривень; Компанія Лібермілл Трендлайн Лімітед - на загальну суму 30 000 000, 00 (тридцять мільйонів) гривень.

Окрім номінальної вартості облігацій позивач зобов`язаний був сплатити інвесторам відсотковий дохід, який заборгував, в тому числі, й за попередні відсоткові періоди. У зв`язку з цим, для підтвердження правомірності нарахування та погашення доходів інвесторам, 28.10.2020 ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ та власники облігацій підписали акти звірки взаємних розрахунків, які відображали такий стан грошових зобов`язань Емітента перед кредиторами:

- Компанії СіДіСі Інтернешнл ЛТД - 44 008 497, 77 гри. З яких 30 000 000, 00 грн. - номінальна вартість облігацій, 14 008 497, 77 грн. - відсотковий дохід за мінусом податку на доходи нерезидента (податок на репатріацію у розмірі 2 %), який сплачується Позивачем у порядку ст. 103, пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 та пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України у редакції 2019 року (далі - ПКУ);

- Компанії Лібермілл Трендлайн Лімітед - 61 802 825, 00 грн. З яких 30 000 000, 00 грн. - номінальна вартість облігацій, 31 802 825, 00 грн. - відсотковий дохід за мінусом податку на доходи нерезидента (податок на репатріацію у розмірі 2 %), який сплачується Позивачем у порядку ст. 103, пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 та пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

22.10.2019 відбулися загальні збори учасників ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ , на яких прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок вкладів Компанії СіДіСі Інтернешнл ЛТД та Компанії Лібермілл Трендлайн Лімітед (рішення оформлене Протоколом № 19 від 22.10.2019).

Надалі, між Компанією СіДіСІ ІНТЕРНЕШЕНЛ ЛТД (CDC INTERNATIONAL LTD) та Товариством з обмеженою відповідальністю БЛОКБАСТЕР-КИЇВ укладено угоду №1 від 12.12.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог, у відповідності до якої Сторона-1 і Сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі статті 601 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижче вказаних підстав.

1.1. Підстави для виникнення зобов`язань:

а) Проспект емісії іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій ПАТ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ (закрите (приватне) розміщення) від 25.10.2013.

Сторона-1 є кредитором, а Сторона-2 є боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі 44 008 497, 77 гри. (сорок чотири мільйони вісім тисяч чотириста дев`яносто сім гривень 77 коп.);

б)Протокол Загальних зборів учасників ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ N 19 від 22 жовтня 2019 року (про збільшення розміру статутного капіталу).

Сторона-1 є боржником, а Сторона-2 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 44 008 497, 77 грн. (сорок чотири мільйони вісім тисяч чотириста дев`яносто сім гривень 77 коп.), з яких вартість облігацій - 30 000 000, 00 грн. (тридцять мільйонів гривень) й невиплачені проценти - 14 008 497, 77 грн. (чотирнадцять мільйонів вісім тисяч чотириста дев`яносто сім гривень 77 коп.).

Вказані вище зобов`язання з наведених підстав, припиняються у повному обсязі, оскільки зустрічні вимоги є рівними.

З моменту підписання цією Угодою, Сторони не є боржниками й кредиторами за зобов`язаннями, зазначеними в п. 1 цієї Угоди.

Підписання цієї Угоди Сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій Сторін одна до одної.

Також, між Компанією ЛІБЕРМІЛЛ ТРЕНДЛАЙН ЛІМІТЕД (LIBERMILLE TRENDLINE LIMITED) та Товариством з обмеженою відповідальністю БЛОКБАСТЕР-КИЇВ укладено угоду №2 від 12.12.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог, у відповідності до якої Сторона-1 і Сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижче вказаних підстав, у яких Сторона-1 і Сторона-2 є сторонами.

1.1. Підстави для виникнення зобов`язань:

а) Проспект емісії іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій ПАТ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ (закрите (приватне) розміщення) від 25.10.2013.

Сторона-1 є кредитором, а Сторона-2 є боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі 61 802 825, 00 грн. (шістдесят один мільйон вісімсот дві тисячі вісімсот двадцять п`ять гривень), з яких вартість облігацій - 30 000 00, 00 (тридцять мільйонів гривень) й невиплачені проценти -

802 825, 00 грн. (тридцять один мільйон вісімсот дві тисячі вісімсот двадцять п`ять гривень);

б)Протокол Загальних зборів учасників ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ N 19 від 22 жовтня 2019 року (про збільшення розміру статутного капіталу).

Сторона-1 є боржником, а Сторона-2 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 61 802 825, 00 грн. (шістдесят один мільйон вісімсот дві тисячі вісімсот двадцять п`ять гривень).

Вказані вище зобов`язання з наведених підстав, припиняються у повному обсязі, оскільки зустрічні вимоги є рівними.

З моменту підписання цією Угодою, Сторони не є боржниками й кредиторами за зобов`язаннями, зазначеними в п. 1 цієї Угоди.

Підписання цієї Угоди Сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій Сторін одна до одної.

Аналіз наведених документів, з урахуванням положень ЦК України дає суду підстави дійти до висновку, що у сторін були наявні зустрічні однорідні вимоги - кожна сторона зобов`язана сплати на адресу іншої грошові кошти, строк виконання зобов`язань та обов`язок у позивача щодо погашення облігацій виник з 04.11.2019 (перерахування інвесторами облігацій на рахунок Емітента), а у іноземних компаній (інвесторів) - після спливу 30 днів з моменти прийняття рішення про збільшення статутного капіталу (Протокол № 19 від 22.10.2019).

Тобто на момент підписання угод про зарахування зустрічних однорідних вимог - 12.12.2019 строк виконання зобов`язань вже настав. Вимога ЦК України щодо направлення однією зі сторін заяви для вчинення заліку зустрічних вимог також була виконана, оскільки сторони між собою підписали угоди, де вказані конкретні зобов`язання та їх відповідне припинення після зустрічного зарахування. За таких обставин суд констатує про дотримання вимог передбачених ЦК України для зараховування зустрічних однорідних вимог.

Колегія суддів наголошує, що ані ЦК України, ані Законом № 3480-IV, у тому числі Положенням №2998 не встановлено обмежень щодо форми погашення облігацій, визначено лише, що таке погашення може здійснюватися, зокрема, коштами, проте форма передачі таких коштів (безготівковий, готівковий чи, зокрема, зарахування зустрічних однорідних вимог) наведеними нормативно-правовими актами не передбачено.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відсутні підстави стверджувати про відсутність права позивача на погашення облігацій шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

При цьому, акцентує увагу, що відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог не навів обґрунтованих доводів на спростовування тверджень позивача в цій частині із чітким посиланням на норму закону, яка забороняє суб`єктам господарювання здійснювати погашення облігацій шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Надаючи оцінку посиланням Комісії на невідповідність факту підтвердження виконання емітентом зобов`язань перед власниками облігацій підпункту 2 пункту 5 глави IV Положення №2998, суд вказує на наступне.

Відповідно до пунктів 2, 3 глави IV Положення №2998 емітент подає до реєструвального органу звіт про наслідки погашення облігацій (кожної серії у разі випуску облігацій різними серіями) не пізніше 15 днів після закінчення строку погашення випуску (серії) облігацій, який вказаний у проспекті емісії облігацій, а у разі дострокового погашення облігацій (кожної серії у разі випуску облігацій різними серіями) - не пізніше 15 днів після закінчення дострокового погашення випуску (серії) облігацій.

Звіт про наслідки погашення облігацій має містити інформацію, зазначену в додатку 25 до цього Положення.

Згідно з підпунктом 2 пункту 5 глави IV Положення №2998 при поданні звіту про наслідки погашення (про дострокове погашення) облігацій емітент також подає до реєструвального органу: 1) заяву про подання звіту про наслідки погашення (про дострокове погашення) облігацій (додаток 27); 2) довідку, що містить інформацію стосовно підтвердження факту виконання емітентом зобов`язань перед власниками, зокрема реквізити платіжних документів, актів прийому-передачі тощо; 3) оригінал свідоцтва про реєстрацію випуску (серії) облігацій; 4) копію рішення уповноваженого органу емітента облігацій підприємств про дострокове погашення облігацій (у разі прийняття рішення про дострокове погашення).

Рішення уповноваженого органу емітента про дострокове погашення облігацій має містити таку інформацію: підстави для прийняття рішення; порядок повідомлення власників облігацій про прийняття емітентом рішення про дострокове погашення випуску (серії) облігацій; ціну дострокового погашення облігацій, порядок її встановлення та розрахунок (для відсоткових/дисконтних облігацій); дати початку та закінчення строку, у який облігації мають бути пред`явлені для дострокового погашення.

Так, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що суми грошових зобов`язань, наведені в довідці, не відповідають сумам грошових зобов`язань в угодах (№1, №2) про зарахування однорідних зустрічних вимог від 12.02.2019. В той же час, ані у листі, за наслідком розгляду заяви про скасування реєстрації випуску акцій, ані у відзиві на позовну заяву Комісією не конкретизовано суми розбіжності.

Як повідомлено позивачем у довідці щодо підтвердження факту виконання емітентом зобов`язань перед власниками облігацій вказано відсоткові доходи, які нараховувались інвесторам, і окремо зазначається сума, яка виплачувалась власникам облігацій. При цьому, ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ повідомляє, що фактично виплачувалась сума відсоткового доходу менше через утримання емітентом податку на доходу нерезидентів і саме про таку суму вказано у довідці.

Приймаючи до уваги те, що Комісією не наведено ані суті розбіжності, ані сум розбіжності, не спростовано доводи позивача в цій частині у відзиві на позовну заяву, суд приймає до уваги твердження ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ в цій частині та, з урахуванням положень частини 2 статті 77 КАС України, вважає їх не спростованими відповідачем.

Щодо наведення в таблицях, які зазначені в довідці щодо виплати відсоткового доходу відмінні строки від визначених Проектом емісії облігацій, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Комісією не конкретизовано, які відмінності у строках. В матеріалах справи наявні акти звірки взаємних розрахунків та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому, ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ наполягає на вірності здійсненого розрахунку, у той час коли, відповідачем наведеного не спростовано.

Колегія суддів наголошує, що зазначення Комісією узагальнюючого висновку без відображення конкретних, чітких порушень, у тому числі щодо сум, строків не може свідчити про обґрунтованість таких висновків. При цьому, варто відмітити, що відзив на позовну заяву також не конкретизує фактично суті порушення, а тому, суд вважає прийнятними доводи ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ , адже останні не спростовані відповідачем належними та достатніми доказами.

З аналогічних підстав вважає недоведеним відповідачем посилання на те, що суми виплачених відсотків по 1-4 відсотковим періодам не відповідають вимогам емісії облігацій, викладеним у пункті 3.8, 3.9 Проекту емісії облігацій.

Щодо інших невідповідностей поданих відповідачем документів, колегія суддів зазначає наступне.

Як повідомлено ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ у протоколі зборів учасників №19 від 22.10.2019 була допущена описка в строках здійснення додаткового вкладу і при останньому зверненні до НКЦПФР вона була виправлена. У відзиві на позовну заяву Комісією жодних доводів на спростування наведеного не надано.

Щодо вказівки у протоколі № 20 від 12.12.2019 на затвердження вкладу у грошовій формі, колегія суддів вказує.

Так, залік зустрічних вимог застосовується як юридичний інструмент для спрощення розрахунків, що також вважається формою грошового розрахунку. Крім того, дійсно у протоколі № 20 від 12.12.2019 учасники затвердили грошовий вклад іноземних компаній. Водночас, проаналізувавши частину 9 статті 11 та частину 4 статті 18 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю можна дійти висновку, що вклади є грошовими або негрошовими (майновими). Будь-якого майна до статутного капіталу позивача іноземні компанії не вносили, тому безпідставно вказувати на затвердження грошового вкладу в Протоколі № 20 від 12.12.2019, мотивуючи відмову у скасуванні випуску облігацій. З приводу наведеного Комісією також не вказано у відзиві на позовну заяву жодних заперечень.

Що стосується розміру частки компанії СіДіСІ ІНТЕРНЕШЕНЛ ЛТД (CDC INTERNATIONAL LTD), яка не відповідає сумі грошового зобов`язання, зазначеного в Угоді № 1 від 12.12.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог, то суд вказує, що розмір вкладу Компанії СіДіСІ ІНТЕРНЕШЕНЛ ЛТД (CDC INTERNATIONAL LTD) до статутного капіталу - 44 008 500, 00 грн.

Розмір заборгованості позивача перед Компанією СіДіСІ ІНТЕРНЕШЕНЛ ЛТД (CDC INTERNATIONAL LTD) за облігаціями - 44 008 497, 77 грн.

Тобто Компанія СіДіСІ ІНТЕРНЕШЕНЛ ЛТД (CDC INTERNATIONAL LTD) винна була позивачу на 2, 23 грн. більше ніж позивач винен їй. Саме ці 2, 23 грн. іноземна компанія сплатила 12.12.2019 на банківський рахунок ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ , що підтверджується банківською випискою від 13.12.2019. В решті суми відбувся залік однорідних вимог.

Як зазначило ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ це також було здійснено для округлення чисел та спрощення бухгалтерського обліку часток.

Колегія суддів проаналізувавши матеріали адміністративної справи звертає увагу, що Комісією не спростовано жодних доводів позивача, які наведені у позовній заяві. Фактично відповідачем вказано аналогічні доводи, які відображені у листі від 07.10.2020 №12/02/749-АПн із переліком норм, які регулюють порядок погашення облігацій без конкретизації та суті порушень, які випливають на прийняття рішення про відмову у скасуванні реєстрації випуску облігацій.

Колегія суддів наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до акта державного органу, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих мотивів його прийняття.

Варто вказати, що Комісія під час розгляду адміністративної справи не спростувала жодних доводів позивача, обмежуючись загальним формулювання порушень та переліку норм Положення №2998. Таким чином, з урахуванням наведеного у своїй сукупності, суд вважає не доведеними відповідачем наявність правових підстав для відмови позивачу у скасуванні реєстрації облігацій у зв`язку з їх погашенням.

Таким чином, приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у скасуванні реєстрації облігацій у зв`язку з їх погашенням листом від 07.10.2020 №12/02/749-АПн.

Разом з цим, акцентує увагу на тому, що ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ просило визнати протиправною бездіяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо відмови у скасуванні реєстрації випуску іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю БЛОКБАСТЕР-КИЇВ (код ЄДРПОУ 37956207), що посвідчено свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій підприємств №197/2/2013 від 22.05.2015. В даній частині суд звертає увагу, що позивачем допущено множинні позовні вимоги, адже він просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо прийняття рішення про відмову у скасуванні облігацій та обґрунтовує позовні вимоги безпосередньо протиправністю такого рішення. Суд наголошує, що відповідачем не було допущено бездіяльності, адже фактично листом від 07.10.2020 №12/02/749-АПн відмовлено у здійсненні скасування реєстрації випуску облігацій ТОВ серія В.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Наведене в своїй сукупності дає підстави дійти до висновку, що позовні вимоги ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ , враховуючи завдання адміністративного судочинства, в наведеній вище частині підлягають до задоволення шляхом визнання протиправною відмову Комісії у здійсненні скасування реєстрації випуску облігацій ТОВ серія В, яка оформлена листом від 07.10.2020 №12/02/749-АПн. При цьому, на думку суду, в даному випадку не буде відбуватися вихід за межі позовних вимог, зміна предмету чи підстави позову, оскільки як вже вказано судом вище позивач у позовній заяві наводить підстави протиправності прийнятого Комісією рішення. За таких обставин позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню судом у формулюванні, яке вказано вище.

Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно із пунктом 4 глави IV Положення №2998 Уповноважена особа реєструвального органу видає розпорядження про скасування реєстрації випуску облігацій та анулювання свідоцтва (додаток 24) у разі погашення (дострокового погашення) облігацій у повному обсязі - на підставі поданих емітентом документів, визначених пунктами 2-5 глави 2 цього розділу.

Розпорядження про скасування реєстрації випуску облігацій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій видається протягом 15 робочих днів з дати отримання звіту про наслідки погашення (про дострокове погашення) облігацій.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що розпорядження про скасування реєстрації випуску облігацій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій видається протягом 15 робочих днів з дати отримання звіту про наслідки погашення (про дострокове погашення) облігацій та на підставі поданих емітентом документів, визначених пунктами 2-5 глави 2 розділу IV Положення №2998.

Колегія суддів наголошує, що під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що погашення (дострокове погашення) облігацій позивача було здійснено у повному обсязі, ним подано до Комісії всі належні та достатні докази на підтвердження зазначеного, які передбачені Положенням №2998.

У постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №826/10085/16 суд вказав, що поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Звертає увагу, що прийняття рішення про скасування реєстрації випуску облігацій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій законодавець пов`язує виключно із наданням емітентом документів передбачених для прийняття такого рішення. При цьому, оцінка відповідності/не відповідності таких документів здійснюється Комісією.

В межах даної адміністративної справи матеріалами справи встановлено, що відповідач протиправно відмовив ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ у скасуванні реєстрації випуску облігацій у зв`язку з їх погашенням і як наслідок анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій, з урахуванням положень пункту 4 глави IV Положення №2998, оскільки останнім надано належні та достатні докази на підтвердження такого погашення, з якими, в свою чергу, законодавець пов`язує підстави для скасування реєстрації випуску облігацій.

Підсумовуючи наведене комісію з цінних паперів та фондового ринку скасувати реєстрацію реєстрації випуску іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю БЛОКБАСТЕР-КИЇВ (код ЄДРПОУ 37956207), що посвідчено свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій підприємств №197/2/2013 від 22.05.2015 та анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій підприємства №187/2/2013 від 22.05.2015 не може мати своїм наслідком втручання в дискреційні повноваження відповідача, адже, як неодноразово було вказано судом вище Комісією безпідставно відмовлено у такому скасуванні.

При цьому, вважає за доцільне вказати, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача в резолютивній частині рішення суду підлягають до об`єднання, адже за правилами пункту 4 глави IV Положення №2998 погашення (дострокового погашення) облігацій у повному обсязі - на підставі поданих емітентом документів, визначених пунктами 2-5 глави 2 глави II Положення №2998 є підставою для прийняття Уповноваженою особою реєструвального органу розпорядження про скасування реєстрації випуску облігацій та анулювання свідоцтва. Більше того, згідно додатку №24 до Положення №2998 розпорядження про скасування реєстрації випуску облігацій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій є одним документом.

Водночас, при вирішенні спору по суті не бере до уваги посилання відповідача на рішення в адміністративній справі №460/3725/19, адже останнє не є обов`язковим до врахування судом в силу положень частини 5 статті 242 КАС України.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що адміністративний позов ТОВ БЛОКБАСТЕР-КИЇВ підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 09 грудня 2021 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль