Ухвала

від 09.12.2021 по справі 640/24341/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24341/19

УХВАЛА

09 грудня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Єгорової Н.М., Степанюка А.Г., перевіривши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 01 листопада 2021 року за вх.№ 43556 (подана за підписом О. Башинської).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Апелянту надано строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2021 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності; оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.

25 листопада 2021 року відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року, що підтверджується відміткою про отримання на супровідному листі.

Отже, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 02 грудня 2021 року.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 02 грудня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт зазначає, що повторне подання апеляційної скарги у найкоротший термін є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши клопотання клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про усунення недоліків, колегія суддів зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що первинну апеляційну скаргу відповідача зареєстровано судом першої інстанції 11 серпня 2021 року за вх.№03-14/126471/21.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу повернено особі, яка її подала. Ухвала вмотивована тим, що до апеляційної скарги не долучено належним чином оформлений документ, який свідчить про сплату судового збору.

Належним чином завірену копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року разом із оригіналом первинної апеляційної скарги з доданими матеріалами (для особи, яка її подала) отримано відповідачем 07 жовтня 2021 року, що підтверджується відміткою про отримання на супровідному листі.

Повторно подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2021 року зареєстровано судом апеляційної інстанції 01 листопада 2021 року за вх№43556 (подана за підписом О. Башинської).

Отже, апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

В той же час, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Також, усталеною є судова практика Верховного Суду, щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Зазначені апелянтом обставини щодо відсутності асигнувань для сплати судового збору, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів наголошує, що надання відповідачу можливості сплатити судовий збір при надходженні фінансування, незважаючи на сплив процесуального строку апеляційного оскарження судових рішень (в даному випадку сплата судового збору досі не відбулась, враховуючи, що з дати ухвалення оскаржуваного рішення минуло півроку) , за практикою Європейського суду з прав людини може буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншим учасником судового процесу - фізичною особою, яка сплатила відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження його права на звернення до суду.

При цьому, відповідно до приписів статті 44 КАС України Головне управління ДПС у м. Києві, яке діє як суб`єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З викладеного вбачається, що об`єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Поновлення строку на апеляційне оскарження при встановлених обставинах та з урахуванням значного часу, що сплинув від дати ухвалення судового рішення, не відповідатиме принципу правової визначеності, як одного із суттєвих елементів принципу верховенства права.

Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2021 року.

До того ж, апеляційний суд наголошує, що навіть станом на 09 грудня 2021 року, при повторному зверненні з апеляційною скаргою, за спливом півроку з дати ухвалення оскаржуваного рішення, відповідачем так і не було виконано вимог ухвали в частині необхідності усунення недоліків щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з частиною третьою статті 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відтак, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2021 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2021 року (зареєстровано судом апеляційної інстанції 01 листопада 2021 року за вх. № 43556 (подана за підписом О. Башинської) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В. Бєлова

Судді Н.М. Єгорова,

А.Г. Степанюк