Постанова

від 31.01.2022 по справі 640/24341/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24341/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Єгорової Н.М., Степанюка А.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТМК на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року (повний текст виготовлено 08 липня 2021 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТМК до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ТМК , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив, із врахуванням заяви про зміну предмету позову від 23.12.2019:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 00192615050102, № 00202615050102, № 00212615050102, № 002426150102, № 0001221401 та від 11.09.2019 № 0000464207 та № 0000474207, від 27.11.2019 № 0305261505.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року адміністративний позов задоволено частково:

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10.09.2019 № 00212615050102 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 179781,00 грн. за основним платежем та 44945,00 грн. за штрафними санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10.09.2019 № 00192615050102 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 161803,00 грн. за основним платежем та 40451,00 грн. грн. за штрафними санкціями за господарськими операціями з придбання товарів і робіт у ТОВ ХАЙТБУД (код ЄДРПОУ 40673159), ТОВ СПРИНТ ЮГ (код ЄДРПОУ 41271113), ТОВ ЗЕНИТ-ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41020279).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10.09.2019 № 002426150102 про визначення штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відповідні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що судом не з`ясовано обставин визнання позивачем його заборгованості перед контрагентами (не вказано докази позивача та мотиви їх відхилення), а відтак, фактів переривання перебігу позовної давності, через що така заборгованість не набула статусу безнадійної, а частина зобов`язань була облікована як короткострокові, тому строк їх виконання та строк позовної давності минув ще задового до 01.04.2016 року, тобто періоду, за який здійснювалась перевірка.

Позивач вказує, що судом першої інстанції було неправильно витлумачено приписи п. 1921.1 ст. 192 ПК України, як і невірно застосовано п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Також, позивач зазначає про безпідставність висновків щодо належності зобов`язання по двох простих векселях до безнадійної заборгованості, а також заперечує визнання акту перевірки як належного доказу.

Також не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем було подано апеляційні скарги, однак, ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року, від 09 грудня 2021 року апеляційні скарги було повернуто та, відповідно, відмовлено у відкритті провадження.

12 жовтня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з огляду на те, що останнім не отримано відзиву Головного управління ДПС у м. Києві на апеляційну скаргу позивача.

Щодо заявленого клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи обставини даної справи, встановлений карантин, а також те, що клопотання про необхідність розгляду справи у судовому засіданні мотивовано виключно ненадходженням відзиву відповідача, однак, такий відзив відповідачем не надсилався на адресу суду та відсутній в матеріалах справи, відтак, сторони в повній мірі обізнані з наявними у справі матеріалами, колегія суддів не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ТМК на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного - за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.03.2019 та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 09.08.2019 № 448/26-15-14-01-02/32592573.

Згідно висновків акта перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, ненадання ТОВ ТМК контролюючим органам оригіналів документів, чи їх копій при здійсненні податкового контролю;

- підпунктів 14.1.11, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 5, 7 П(С)БО 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, пунктів 6, 7, 18 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1092842,00 грн., в тому числі за ІІ-ІV квартали 2016 року на суму 558330,00 грн., за 2017 рік на суму 204216,00 грн., за 2018 рік на суму 330296,00 грн. та завищення від`ємного значення об`єкту податкування податком на прибуток від усіх видів діяльності на суму 200078,00 грн., в тому числі за І квартал 2019 року на суму 200078,00 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, пунктів 6, 7 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 799066,00 грн., в тому числі за грудень 2016 року на суму 296813,00 грн., за січень 2017 року на суму 96247,00 грн., за березень 2017 року на суму 135,00 грн., за травень 2017 року на суму 110409,00 грн., за серпень 2017 року на суму 19501,00 грн., за квітень 2018 року на суму 49871,00 грн., липень 2018 року на суму 100225,00 грн., за серпень 2018 року на суму 35042,00 грн., за вересень 2018 року на суму 37477,00 грн., за грудень 2018 року на суму 20000,00 грн., за січень 2019 року на суму 33346,00 грн.;

- пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на адресу контрагентів-покупців, не зареєстровано податкову накладну та порушено граничні терміни реєстрації податкової накладної в ЄРПН;

- підпунктів 168.1.1, 168.1.5 пункту 168.1, підпунктів 168.4.1, 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пунктів 57.1, 57.3 статті 57, пункту 54.2 статті 54, пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 61513,01 грн.;

- пунктів 1.5, 1.6 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень, підпунктів 168.1.1, 168.1.5 пункту 168.1, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пункту 57.1 статті 57, пункту 54.2 статті 54, пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України за несвоєчасне перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 78704,78 грн.;

- частини восьмої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI та пункту 6 частини третьої розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, в результаті чого встановлено порушення порядку сплати єдиного соціального внеску.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 10.09.2019 № 00192615050102 про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1092842,00 грн. за основним платежем та 273211,00 грн. грн. за штрафними санкціями;

- від 10.09.2019 № 00202615050102 про визначення суми завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 200078,00 грн.;

- від 10.09.2019 № 00212615050102 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 799066,00 грн. за основним платежем та 199767,00 грн. грн. за штрафними санкціями;

- від 10.09.2019 № 00222615050102 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 261519,00 грн. за штрафними санкціями;

- від 10.09.2019 № 002426150102 про визначення штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн.;

- від 10.09.2019 № 0001221401 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 133,33 грн. за штрафними санкціями;

- від 11.09.2019 № 0000464207 про визначення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних в сумі 44113,82 грн. за штрафними санкціями;

- від 11.09.2019 № 0000474207 про визначення податкового зобов`язання з військового збору в сумі 57993,75 грн. за штрафними санкціями.

За результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням Державної податкової служби України від 21.11.2019 № 10375/6/99-00-08-05-01 скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 00222615050102 в частині застосування штрафних санкцій за відсутність складання та реєстрації податкових накладних за грудень 2016 року, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 00192615050102, № 00202615050102, № 00212615050102, № 002426150102, № 0001221401 та від 11.09.2019 № 0000464207, № 0000474207 залишено без змін, а скаргу задоволено частково.

В подальшому, на підставі наведеного рішення Державної податкової служби України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 № 030526155 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 113113,00 грн. за штрафними санкціями.

При цьому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 заяву б/н від 13.03.2021 про відмову від позовних вимог в частині представника ТОВ ТМК - Буняка Ю.І. - задоволено; прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю ТМК від позову б/н від 05.12.2019, з урахуванням уточнень згідно заяви б/н від 23.12.2019 Про зміну предмету позову , в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.11.2019 № 0305261505; провадження у справі № 640/24341/19 у вказаній частині - закрито.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що позивачем було доведено суду реальність здійснення господарських операцій з ТОВ ХАЙТБУД , ТОВ СПРИНТ ЮГ , ТОВ ЗЕНИТ-ТРЕЙД , що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Таким чином, висновки ГУ ДПС у м. Києві, викладені в акті перевірки, вбачаються безпідставними, а податкові повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 00212615050102 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 179781,00 грн. (49871,15 + 19501,28 + 1104408,90) за основним платежем та 44945,00 грн. (179781,00 х 25%) за штрафними санкціями, № 00192615050102 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 161803,00 грн. ((249355,75 + 97506,40 + 552044,40) х 18%) за основним платежем та 40451,00 грн. (161803,00 х 25%) за штрафними санкціями за господарськими операціями з придбання товару та робіт у ТОВ ХАЙТБУД , ТОВ СПРИНТ ЮГ , ТОВ ЗЕНИТ-ТРЕЙД - протиправними, у зв`язку з чим підлягають скасуванню у відповідній частині.

Щодо господарських операцій позивача із ТОВ ФІДО-СТРОЙ ГРУП в періоді, що перевірявся, суд вказав, що обставини фіктивності підприємницької діяльності ТОВ ФІДО-СТРОЙ ГРУП , встановлені вироком Печерського районного суду м. Києва від 20.04.2018 у справі № 757/13392/18-к, нівелюють висновки про товарність господарських операцій позивача з вказаним підприємством, а отже і правомірність формування позивачем податкового кредиту та витрат за відповідними операціями. Наведеним підтверджується правомірність податкових повідомлень-рішень від 10.09.2019 № 00212615050102 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 96247,00 грн. за основним платежем та 24062,00 грн. (96247,00 х 25%) за штрафними санкціями, № 00192615050102 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 86622,00 грн. (481232,70 х 18%) за основним платежем та 21656,00 грн. (86622,00 х 25%) за штрафними санкціями за господарськими операціями з придбання товару та робіт у ТОВ ФІДО-СТРОЙ ГРУП .

Також, судом першої інстанції було скасовано застосування штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 002426150102.

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що визначення позивачу суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість в частині 523038,00 грн. (3138228,00 / 6) основного платежу та 130760,00 грн. (523038,00 х 25%) штрафних санкцій, а також податку на прибуток в сумі 645149,00 грн. (3584163,00 х 18%) за основним платежем та 161287,00 грн. (645149,00 грн. х 25%) за штрафними санкціями є правомірним, а податкові повідомлення-рішення відповідача від 10.09.2019 № 00212615050102 та № 00192615050102 в цій частині не підлягає скасуванню, оскільки за позивачем рахується кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності.

Також, оскільки підприємство-векселедержатель (ТОВ УБК-ІНВЕСТ ) ліквідоване, з огляду на відсутність договору із ТОВ Капиталь 2 та акту приймання останнім векселя, суд дійшов висновку про наявність у підприємства-боржника (позивача) обов`язку визнати в бухгалтерському обліку доходи від списання кредиторської заборгованості за непогашеними векселями, чого останнім зроблено не було, відтак контролюючим органом правомірно визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 157503,00 грн. ((403504,60 + 471510,00) х 18%) за основним платежем та 39376,00 грн. (157503,00 грн. х 25%) за штрафними санкціями згідно із податковим повідомленням-рішенням від 10.09.2019 № 00192615050102.

Правомірність висновку контролюючого органу про заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 429167,00 грн. через неправомірне віднесення до складу адміністративних витрат за 2018 рік сум рекламної відео-інформаційної кампанії підтверджується тим, що відповідно до первинних документів, актів наданих послуг, фотозвітів, наданих позивачем до перевірки, послуги були надані ТОВ Дітрейд ЛТД в 2017 році, натомість в 2018 році такі послуги не здійснювались, відтак відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 00202615050102 про визначення суми завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Також, судом першої інстанції було встановлено правомірність грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за штрафними санкціями, визначеного згідно із податковими повідомленнями-рішеннями від 11.09.2019 № 0000464207 та № 0000474207, а також податкового повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 0001221401.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів апеляційної скарги ТОВ ТМК вбачається, що в прохальній частині останньої, позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відповідні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В той же час, наведені апелянтом доводи стосується виключно оформлення акта перевірки, зарахування кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, а також наявність у позивача обов`язку визнати в бухгалтерському обліку доходи від списання кредиторської заборгованості за непогашеними векселями.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відтак, на виконання приписів вищенаведеної норми, колегія суддів здійснює перевірку оскаржуваного рішення Окржуного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року в межах викладених ТОВ ТМК доводів апеляційної скарги.

Щодо безнадійної заборгованості ТОВ ТМК .

Згідно пп. а пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Згідно п. 5 наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання - зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Приписи п. 15 наказу Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід визначають, що доходом визнається сума зобов`язання, яка не підлягає погашенню.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки за результатами аналізу кредиторської заборгованості ТОВ ТМК в розрізі контрагентів та термінів виникнення контролюючим органом встановлено, що станом на 31.03.2019 на бухгалтерському рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками рахується наступна кредиторська заборгованість в сумі 3558668,00 грн. та 632 Розрахунки з іноземними постачальниками у сумі 25494,00 грн., по якій минув строк позовної давності

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186, така заборгованість у бухгалтерському обліку списується на субрахунок 717 Дохід від списання кредиторської заборгованості .

Так, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, визначений шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК України.

Отже, що вартість списаної кредиторської заборгованості включається до складу фінансового результату (збільшує такий результат), визначеного у фінансовій звітності, та включається до об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Положеннями пункту 192.1 статті 192 ПК України встановлені особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту). Цією нормою встановлено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості сума податкового кредиту, зокрема отримувача підлягає відповідному коригуванню.

Таким чином, судом першої інстанції було вірно вказано, що сума безнадійної кредиторської заборгованості, як зобов`язання яке не підлягає погашенню, включається до складу доходу за правилами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 та за правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, що призводить до зміни суми компенсації вартості за отримані товари/послуги та є підставою для коригування податкового кредиту відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі № 804/7561/15 та від 11.09.2018 у справі № 804/4180/17.

Як вбачається з матеріалів перевірки, за позивачем рахується кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, перед наступними постачальниками:

1) ТОВ АЛАР КОНСАЛТ , код ЄДРПОУ 39644203, договір від 02.11.2015, сума заборгованості 120000,00 грн.;

2) ПП АТП-777, код ЄДРПОУ 31570559, договір від 17.07.2008 № 17/07-1, сума заборгованості 3600,00 грн.;

3) ТОВ Будальтернатива , код ЄДРПОУ 33378027, договір від 19.01.2016, сума заборгованості 200077,97 грн.;

4) ТОВ Будівельно-проектна фірма Україна , код ЄДРПОУ 33776341, договір від 22.01.2010, сума заборгованості 22973,81 грн.;

5) ТОВ Вап-Буд , код ЄДРПОУ 30356126, договір від 12.09.2007, сума заборгованості 1482,80 грн.;

6) ТОВ Геос БК , код ЄДРПОУ 33156172, договір від 21.04.2010, сума заборгованості 2574,86 грн.;

7) ТОВ Грос-А , код ЄДРПОУ 32043113, рахунок-фактура від 02.03.2007, сума заборгованості 1968,00 грн.;

8) ВАТ ДБКЗ , код ЄДРПОУ 04012773, договір від 10.09.2007, сума заборгованості 4872,84 грн.;

9) ДП УМЦБДР ТА IT МОЗ УКРАЇНИ, код ЄДРПОУ 32310570, рахунок-фактура від 14.03.2014, сума заборгованості 808,62 грн.;

10) ТОВ Євроблок , код ЄДРПОУ 32732130, рахунок-фактура від 27.04.2007, сума заборгованості 1362,00 грн.;

11) ТОВ ІК-Монтаж , код ЄДРПОУ 34965004, договір від 03.09.2008, сума заборгованості 28578,86 грн.;

12) КДП Київгеоінформатика , код ЄДРПОУ 19028917, рахунок-фактура від 17.12.2008, сума заборгованості 2173,56 грн.;

13) ВАТ Київміськбуд Трест , код ЄДРПОУ 04012678, договір від 26.10.2009, сума заборгованості 22093,82 грн.;

14) ТОВ Консоль Плюс , код ЄДРПОУ 32912935, договір від 01.03.2011, сума заборгованості 226963,50 грн.;

15) ТОВ КФ Континіум-Галичина , код ЄДРПОУ 26345937, рахунок-фактура від 25.09.2009, сума заборгованості 100,00 грн.;

16) ДП Мастер Еллойс , код ЄДРПОУ 33482428, рахунки-фактури за 2007-2008 роки, сума заборгованості 631815,68 грн.;

17) ТОВ Мастерпайп , код ЄДРПОУ 35918657, рахунок-фактура від 15.07.2015, сума заборгованості 11760,00 грн.;

18) ДП МОУ України Монтажник-Україна , код ЄДРПОУ 24975031, договір від 05.11.2012, сума заборгованості 11105,59 грн.;

19) ТОВ Професіонал , код ЄДРПОУ 04013666, рахунок-фактура від 21.02.2008, сума заборгованості 300,00 грн.;

20) ТОВ Рейнкол , код ЄДРПОУ 35981619, договір від 03.03.2008, сума заборгованості 706980,00 грн.;

21) ТОВ Солстрой , код ЄДРПОУ 30210582, договір від 01.04.2010, сума заборгованості 6630,00 грн.;

22) ТОВ Спецбудпроект , код ЄДРПОУ 33350200, договір від 25.04.2007, сума заборгованості 20892,00 грн.;

23) ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , договір від 14.06.2006, сума заборгованості 420350,00 грн.;

24) ПП Тепломережаспецкомплект , код ЄДРПОУ 31776769, рахунки-фактури за 2008 рік, сума заборгованості 54489,04 грн.;

25) ТОВ Укрмонолітбуд , код ЄДРПОУ 33993800, видаткова накладна від 30.10.2009, сума заборгованості 21870,92 грн.;

26) ТОВ Укрреставрація , код ЄДРПОУ 31244188, договір від 19.07.2012, сума заборгованості 141,67 грн.;

27) ТОВ Укрцентрпостач , код ЄДРПОУ 32958718, договір від 14.12.2011, сума заборгованості 41,16 грн.;

28) ТОВ Центрконсалт , код ЄДРПОУ 39751055, договір від 30.07.15 № 30/07/15, сума заборгованості 269356,80 грн.;

29) ТОВ Центрконсалт , код ЄДРПОУ 39751055, договір від 30.07.15 № 30/07/15-3, сума заборгованості 320230,52 грн.;

30) ТОВ Центрконсалт , код ЄДРПОУ 39751055, договір від 03.08.15 № 525-1с, сума заборгованості 174693,60 грн.;

31) ТОВ Центрконсалт , код ЄДРПОУ 39751055, договір від 04.08.15 № 28/07/15, сума заборгованості 35555,10 грн.;

32) ТОВ Центрконсалт , код ЄДРПОУ 39751055, договір від 01.09.15 № 01/09/15, сума заборгованості 195111,60 грн.;

33) ТОВ Центрконсалт , код ЄДРПОУ 39751055, договір від 02.09.15 № 02/09/15, сума заборгованості 29749,35 грн.;

34) КП Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району м. Києва, код ЄДРПОУ 31722818, договір від 03.01.2007, сума заборгованості 7964,46 грн.;

35) Навал АО (нерезидент Фінляндія), договір від 01.03.2007, сума заборгованості 25494,07 грн.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Крім іншого, судом апеляційної інстанції враховується, що статтею 264 Цивільного кодексу України визначено випадки, в яких перебіг позовної давності переривається. Зокрема, у частині першій вказаної статті визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. При цьому, частиною третьою цієї статті передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть належати зокрема підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом не з`ясовано обставин визнання позивачем його заборгованості перед контрагентами (не вказано докази позивача та мотиви їх відхилення), а відтак, фактів переривання перебігу позовної давності, через що така заборгованість не набула статусу безнадійної, а частина зобов`язань була облікована як короткострокові, тому строк їх виконання та строк позовної давності минув ще задового до 01.04.2016 року, тобто періоду, за який здійснювалась перевірка.

Так, в матеріалах справи наявні листи ТОВ ТМК до постачальників, ідентичного змісту, в яких позивач повідомляє про фінансово-економічну ситуацію на ринку та затримки в розрахунках з іншими замовниками, що є причиною неможливості нараз сплатити борг. В той же час, ТОВ ТМК визнає свою заборгованість та буде прикладати всі зусилля щоб погасити її в найближчий час.

З приводу вищевказаних доводів апелянта, колегія суддів зазначає, що наявність відповідних листі до постачальників вказує на визнання підприємством своєї заборгованості перед контрагентами за відповідними зобов`язаннями, оскільки ці листи посвідчують наявність заборгованості, яка рахується у складі бухгалтерського обліку платників податків, при цьому положення статті 264 Цивільного кодексу України не застосовується до спірних відносин, оскільки заборгованість є визнаною сторонами і не потребує визнання. Наявність заборгованості, що рахується в балансі, або за балансом господарюючих суб`єктів сама по собі не вказує на переривання перебігу строку позовної давності за вимогами про стягнення зазначеної заборгованості.

Аналогічний висновок в ідентичних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 по справі №825/1468/17.

Щодо посилань апелянта на те, що частина зобов`язань була облікована як короткострокові, тому строк їх виконання та строк позовної давності минув ще задового до 01.04.2016 року, тобто періоду, за який здійснювалась перевірка, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки доказів віднесення ТОВ ТМК в бухгалтерському обліку до складу рахунку 71 Інші доходи кредиторської заборгованості та нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в період до здійснення перевірки, позивачем надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що визначення позивачу суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість в частині 523038,00 грн. (3138228,00 / 6) основного платежу та 130760,00 грн. (523038,00 х 25%) штрафних санкцій, а також податку на прибуток в сумі 645149,00 грн. (3584163,00 х 18%) за основним платежем та 161287,00 грн. (645149,00 грн. х 25%) за штрафними санкціями є правомірним, а податкові повідомлення-рішення відповідача від 10.09.2019 № 00212615050102 та № 00192615050102 в цій частині не підлягає скасуванню.

Щодо аналізу кредиторської заборгованості позивача в розрізі контрагентів та термінів виникнення, за результатами якого контролюючим органом встановлено, що станом на 31.03.2019 на бухгалтерському рахунку 621 Короткострокові векселі, видані в національній валюті рахується наступна кредиторська заборгованість в сумі 875014,59 грн., в тому числі по контрагенту ТОВ УБК-ІНВЕСТ на суму 40354,59 грн., по контрагенту ТОВ Капиталь 2 на суму 471510,00 грн., по якій минув строк позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в апеляційній скарзі позивач зазначає про безпідставність висновків щодо належності зобов`язання по двох простих векселях до безнадійної заборгованості, оскільки у випадку з ТОВ УБК-ІНВЕСТ не убло встановлено моменту виникнення безнадійної заборгованості, а щодо ТОВ Капиталь 2 , то жодної інформації щодо цього векселедержателя ані в акті перевірки, ані в рішенні суду не зафіксовано, не встановлено.

Матеріалами справи підтверджується, що до перевірки було надано угоду про припинення зобов`язання (розрахунок векселем) від 01.11.2012 б/н, згідно якої ТОВ УБК-ІНВЕСТ (сторона-1) та ТОВ УМК (сторона-2), керуючись главою 54 Цивільного кодексу України та іншим законодавством України, уклали цю угоду про таке:

1. Сторона-2 проводить розрахунок з стороною-1 в безготівковій формі шляхом передачі простого векселя на суму заборгованості за договорами: № 01/09/10-1с від 01.09.2010 в розмірі 436566,39 грн.; № 01/09/10-2с від 01.09.2010 в розмірі 95614,34 грн.; № 15/06/11-1с від 15.06.2011 в розмірі 4385,66 грн.; 11/01/12-1с від 11.01.2012 в розмірі 203433,60 грн.; № 08/03/12-1с від 08.03.2012 в розмірі 56504,60 грн. загальна сума заборгованості складає 403504,60 грн. Реквізити векселя зазначаються в акті прийому-передачі.

2. Передача стороною-2 виписаного векселя проводиться у строк до 01 листопада 2012 року.

3. Оформлення передачі векселів здійснюється шляхом підписання акту прийому-передачі.

4. Дана Угода набирає чинності з моменту її підписання.

5. Положення Договорів № 01/09/10-1с від 01.09.2010; № 01/09/10-2с від 01.09.2010 в розмірі 95614,34 грн.; № 15/06/11-1с від 15.06.2011; 11/01/12-1с від 11.01.2012; № 08/03/12-1с від 08.03.2012, які регулюють форму та строки розрахунків, діють в частині, що не суперечить пункту 1 даної Угоди.

6. З моменту передачі векселя на його номінальну суму припиняються грошові зобов`язання сторони-2 щодо платежу за цими договорами та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

До перевірки надано акт прийому-передачі векселів від 01.11.2012 б/н за угоду про припинення зобов`язання (розрахунок векселем) б/н від 01.11.2012.

На виконання умов вищевказаної угоди та в рахунок оплати за поставлений товар ТОВ ТМК на користь ТОВ УБК-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 32769747) було виписано простий вексель від 01.11.2012 серії АА № 0978050 із строком погашення за пред`явленням.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.04.2013 у справі № 905/452/13-г ліквідовано юридичну особу - ТОВ УБК-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 32769747, 83049, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Куйбишева, буд. 109); вимоги не задоволені за відсутності майна, вважаються погашеними; припинено провадження по справі про банкрутство ТОВ УБК-ІНВЕСТ , м. Донецьк; зобов`язано державного реєстратора здійснити державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Запис про припинення державної реєстрації від 24.04.2013 № 12661170018034491, дата зняття з обліку платника податків - 22.01.2018.

Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України); за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами (стаття 600 ЦК України); зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 ЦК України); за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України); внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (стаття 605 ЦК України); неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (стаття 607 ЦК України); ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).

Так, як було вказано вище, відповідно до пункту 5 П(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Щодо ТОВ Капиталь 2 , апеляційний суд зазначає, що матеріалами перевірки підтверджується, що до пеервірки надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 621 Короткострокові векселі, видані в національній валюті за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, згідно з якою станом на 31.03.2019 обліковується кредиторська заборгованість по контрагенту ТОВ Капиталь 2 на суму 471510,00 грн.

Так, представнику ТОВ ТМК було надано запити від 29.07.2019 № 3, від 31.07.2019 № 4, від 02.08.2018 № 5 щодо надання пояснень щодо виникнення кредиторської заборгованості по вищевказаним контрагентам, по яким договорам, надати акти-приймання векселів тощо.

Однак, в терміни, зазначені в запитах, документи надано не було, складено акти від 31.07.2019 № 1553/26-15-14-01-02/32592573, від 02.08.2019 № 1568/26-15-14-01-02/32592573 щодо ненадання первинних документів на запити.

Не було надано жодних відповідних документів та/або пояснень позивачем ані до суду першої інстанції, ані разом з апеляційною скаргою.

Відтак, враховуючи, що підприємство-векселедержатель (ТОВ УБК-ІНВЕСТ ) ліквідоване, а також з огляду на відсутність договору із ТОВ Капиталь 2 та акту приймання останнім векселя, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у підприємства-боржника (позивача) обов`язку визнати в бухгалтерському обліку доходи від списання кредиторської заборгованості за непогашеними векселями, чого останнім зроблено не було, відтак контролюючим органом правомірно визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 157503,00 грн. ((403504,60 + 471510,00) х 18%) за основним платежем та 39376,00 грн. (157503,00 грн. х 25%) за штрафними санкціями згідно із податковим повідомленням-рішенням від 10.09.2019 № 00192615050102.

Посилання апелянта на відсутність реєстрації Міністерством юстиції України наказу ДФС України від 01.06.2017 № 396 Про затвердження зразка форми акта (довідки) документальної планової/ позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок як нормативно-правового акту, що, на думку ТОВ ТМК , є підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Наказом ДФС України від 01.06.2017 № 396 з метою уніфікації та підвищення якості оформлення результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та представництв нерезидентів з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до статті 86 глави 8 розділу II ПК України, частини п`ятої статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 затверджено:

- зразок форми акта (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 34/5 від 12.04.2005 нормативно-правовим актом є офіційний письмовий документ, прийнятий уповноважений на це суб`єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання спільних відносин, що містить норми права, має не персоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Розпорядчим документом є акт, що видається суб`єктом нормотворення в процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції на основі і на виконання Конституції та законів України, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб`єктами нормотворення здійснюється відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 № 493/92 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992.

Статтею 1 Указу Президента України від 03.10.1992 № 493/92 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади встановлено, що з 01.01.1993 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Відповідно до пунктів 2, 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції, тощо) якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також підприємств. Установ, організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт. При цьому, пункт 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992 визначено ознаки, за наявності яких акти на державну реєстрацію не подаються. Це зокрема стосується актів нормативного характеру, тобто актів оперативно-розпорядчого характеру, а також актів спрямованих на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм.

Виходячи з аналізу вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що наказ ДФС України від 01.06.2017 № 396 не містить нових правових норм, що зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян, має організаційно-розпорядчий характер, а тому за своєю суттю спрямований на організацію виконання завдань, що передбачені іншими нормативно-правовими актами та відповідно до підпункту д пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992 не підлягає держаній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Також, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про невручення акту перевірки особисто, а надсилання поштою, оскільки в силу вимог абзацу другого пункту 86.3 статті 86 ПК України один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, що свідчить про правомірність дій податкового органу.

Твердження про неаргументованість, несистематизованість та відсутність нормативного обгрунтування в акті перевірки є лише суб`єктивноюдумкою апелянта, яка не підтверджеється жодними доказами та, водночас, спростовується безпосередньо змістом акту перевірки.

При цьому, інші аргументи апеляційної скарги позивача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ТМК до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в повному обсязі.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТМК на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.М. Єгорова,

А.Г. Степанюк