Ухвала

від 10.12.2021 по справі 640/21541/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21541/18

УХВАЛА

10 грудня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому після усунення недоліків даного позову 11 січня 2019 року просив: визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Київській області у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,060 га для ведення садівництва, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області, викладену у листі від 16 червня 2016 року № Р-16534/0-9248/6-16; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,060 га для ведення садівництва, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що Відповідачем безпідставно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0600 га для ведення садівництва, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області, оскільки наявність рішень (розпоряджень) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності не є підставою для відмови іншій особі у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області у вирішенні клопотання ОСОБА_2 18 травня 2016 року вх. № Р-16534/0/5-16 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0600 га для ведення садівництва, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 18 травня 2016 року вх. № Р-16534/0/5-16 та вирішити питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0600 га для ведення садівництва, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшла заява про роз`яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року.

На думку заявника йому не зрозуміло посилання суду апеляційної інстанції на наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у його затвердженні.

Тобто, заявнику незрозуміло в частині його виконання, а саме вирішення питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

07 грудня 2021 року на запит Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року надійшла адміністративна справа № 640/21541/18.

Згідно з частиною 3 статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Розглянувши заяву Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про роз`яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, колегія суддів вважає її необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, за приписами статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Отже, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз`яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області у вирішенні клопотання ОСОБА_2 18 травня 2016 року вх. № Р-16534/0/5-16 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0600 га для ведення садівництва, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 18 травня 2016 року вх. № Р-16534/0/5-16 та вирішити питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0600 га для ведення садівництва, яка розташована на території Ірпінської міської ради Київської області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Таким чином, проаналізувавши постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, колегія дійшла висновку, що вона не містить неточностей чи розбіжностей, що могли би стати перешкодою для її виконання.

При цьому, дослідивши зміст зазначеного вище рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що воно є чітким, зрозумілим і додаткового роз`яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, фактично вказують на нерозуміння ним порядку виконання цього рішення та нерозуміння обґрунтування мотивувальної частини.

Більш того, постановою Верховного Суду від 05 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року - без змін.

Залишаючи без змін касаційну скаргу ОСОБА_2 , Верховний Суд виходив з того, що правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333 (далі - Положення № 333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за № 1391/29521.

Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Отже, за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

У межах цього адміністративного спору Позивач звернувся до Відповідача із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив Позивачу відповідь у формі листа. Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Отже, наданий Відповідачем лист не може сприйматися судом як належна відмова у наданні такого дозволу, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, Верховним Судом визнано, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Отже, враховуючи, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року набрала законної сили і є зрозумілою, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 254 КАС України для задоволення заяви Головного управління Держгеокадастру у Київській області про роз`яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 248, 254, 256, 311, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Київській області про роз`яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко