Ухвала

від 10.12.2021 по справі 200/9442/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 200/9442/20-а

адміністративне провадження № К/9901/44427/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі №200/9442/20-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мар`їнський Союз до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мар`їнський Союз звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо відображення в інтегрованій картці платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Мар`їнський Союз показників про наявність залишку несплаченої пені у сумі 26230,05грн по земельному податку з юридичних осіб на підставі: уточнюючої податкової декларації №9277014690 від 20.02.2018 за 2015 рік, уточнюючої податкової декларації №33608469 від 03.09.2020 за 2014 рік та уточнюючої податкової декларації №9212555703 від 27.08.2020 за 2020 рік; зобов`язати Державну податкову службу України внести коригування до інтегрованої картки платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю Мар`їнський Союз шляхом виключення з інтегрованої картки платника показників пені у сумі 26230,05грн, нараховану по земельному податку з юридичних осіб на підставі: уточнюючої податкової декларації №9277014690 від 20.02.2018 за 2015 рік, уточнюючої податкової декларації №33608469 від 03.09.2020 за 2014 рік та уточнюючої податкової декларації №9212555703 від 27.08.2020 за 2020 рік.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2021 позовні вимоги задоволено.

Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.11.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Донецькій області строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі №200/9442/20-а.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 03.12.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Першим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, судом з`ясовано наступні обставини.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 11.05.2021 (прийнятим у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Рішення складено у повному обсязі та підписане 11.05.2021.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Першого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.06.2021 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги у цій справі). Цією ж ухвалою суд визначив апелянту строк впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернуто відповідачу, у зв`язку з неусуненням останнім недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення такої згідно з ухвалою від 14.06.2021 без руху.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Донецькій області вдруге 17.09.2021, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до суду апеляційної інстанції було подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі №200/9442/20-а.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що контролюючий орган раніше вже звертався до Першого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі, однак через несплату судового збору, ухвалою суду від 15.07.2021, вперше подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції було повернуто. Відповідач наголошує, що на момент подання апеляційної скарги вперше та впродовж часу наданого на усунення недоліків, останній виключно з поважних причин (недостатність на рахунку контролюючого органолу необхідної суми грошових коштів) був позбавлений можливості сплатити судовий збір. Вказує, що після отримання відповідного фінансування Головне управління ДПС у Донецькій області невідкладно звернулось до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Залишаючи подану відповідачем апеляційну скаргу без руху , суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів на їх підтвердження.

Зокрема, суд зазначив, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд окремо наголосив, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України, дотримання строків оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника реалізувати своє права на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі після постановлення Першим апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги, на думку суду, не можуть бути безмовною підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої апеляційної скарги та відкриття провадження у справі.

Таким чином, встановивши факт повторного подання відповідачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Перший апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про поновлення строку апеляційного оскарження з доводами, що на думку контролюючого органу, свідчать про поважність причин пропуску такого процесуального строку.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними та додав довід щодо введеного, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, на території України карантину, який триває на теперішній час . Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головним управлінням ДПС у Донецькій області наведено не було.

Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.11.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України .

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 23.09.2021 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації свого права та надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до нього доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд звернув увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Суд звернув увагу на те, що обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, відповідач зазначив причини попуску процесуального строку апеляційного оскарження аналогічні тим, що були наведені контролюючим органом при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження контролюючий орган не навів.

Суд наголосив, що відповідач не обґрунтував неможливість дотримання встановлених строків на звернення до суду, не навів беззаперечних доказів поважності причин пропуску строку, у той час, як дотримання встановлених законодавством строків звернення до суду гарантує сталість судового рішення.

Суд обґрунтовано заначив, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, неспроможність скаржника належним чином організувати роботу або фінансування витрат на оплату судового збору, не може бути визнано судом апеляційної інстанції поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження. Наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній підтвердив поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Також суд обґрунтовано зазначив, що у зв`язку з оголошенням карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 законодавцем було внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено пункт 3 Прикінцевих положень останнього нормою, за якою, зокрема, строк для усунення недоліків апеляційної скарги продовжується на час дії карантину.

Вподальшому, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон №731-IX), який набрав чинності 17 липня 2020 року, було викладено п. 3 Прикінцевих положень КАС України в наступній редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. .

Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону №731-ІХ передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що законодавець передбачив закінчення продовжених у зв`язку із запровадженням карантину строків 06.08.2020.

Органи державної влади, зокрема органи Державної податкової служби, на період дії карантину не припиняли свою діяльність, при цьому доказів неможливості вчинення процесуальної дії через впровадження карантину відповідачем до суду надано не було.

Таким чином, Перший апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані неповажними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, Перший апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі №200/9442/20-а.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі №200/9442/20-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мар`їнський Союз до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова