Постанова

від 10.12.2021 по справі 923/1215/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2021 р. м. Київ Справа№ 923/1215/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Євсікова О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі філії Чорнобаївське ПрАТ АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2021

у справі №923/1215/20 (суддя Данилова М.В.)

за позовом Приватного підприємства Спеціалізована монтажно-налагоджувальна фірма Газкотломонтажналадка

до Приватного акціонерного товариства АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі філії Чорнобаївське ПрАТ АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД

про стягнення 43 570,43 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Спеціалізована монтажно-налагоджувальна фірма Газкотломонтажналадка (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до Приватного акціонерного товариства АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі філії Чорнобаївське ПрАТ АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД (далі по тексту - відповідач) про стягнення 32 595,00 грн основного боргу, 2 798,79 грн пені, 6519,00 грн штрафу, 875,72 грн інфляційних витрат та 781,92 грн 3 % річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач допустив порушення умов Договору підряду №184 від 06.11.2019 в частині оплати за виконані роботи згідно актів здачі-приймання виконаних робіт №2/218 від 31.12.2019 за грудень 2019, №3/184 від 31.01.2020 за січень 2020, №4/184 від 29.02.2020 за лютий 2020. Крім того, за порушення умов Договору підряду №184 від 06.11.2019 в частині оплати за виконані роботи позивач нарахував відповідачу 2 798,79 грн пені на підставі п. 4.3 Договору підряду №184 від 06.11.2019 та 6 519,00 грн штрафу на підставі п. 4.4. Договору підряду №184 від 06.11.2019, та 875,72 грн інфляційних втрат, 781,92 грн 3 % річних згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК).

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.12.2020 матеріали справи №923/12150/20 направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 стягнуто з Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард в особі філії Чорнобаївське на користь Приватного підприємства Спеціалізована монтажно-налагоджувальна фірма Газкотломонтажналадка основний борг в розмірі 32 595,00 грн, пеню в розмірі 2 798,79 грн, 6 519,00 грн штрафу, 875,72 грн інфляційних втрат, 781,92 грн 3% річних та 2 102,00 грн судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання за Договором підряду №184 від 06.11.2019, а відповідач не виконав своїх зобов`язань з їх повної оплати та має перед позивачем заборгованість у розмірі 32 595, 00 грн. Також суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2 798, 79 грн пені, 6 519, 00 грн штрафу, 875, 72 грн інфляційних втрат та 781,92 грн 3% річних Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Приватне акціонерне товариство АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі філії Чорнобаївське ПрАТ АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД (далі по тексту - апелянт) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 у справі №923/1215/20 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження суми основного боргу, оскільки акти здачі-приймання виконаних робіт №2/218 від 31.12.2019 за грудень 2019, №3/184 від 31.01.2020 за січень 2020, №4/184 від 29.02.2020 за лютий 2020 не відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, оскільки вказані первинні документи не містять обов`язкових реквізитів, а вказані у них реквізити не відповідають дійсності.

Як зазначає апелянт, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження суми основного боргу, відсутні підстави для стягнення пені, інфляційних збитків та 3 % річних. Крім того, як вказує апелянт, одночасне нарахування пені та штрафу свідчить про притягнення відповідача до подвійної відповідальності, що суперечить приписам ст. 61 Конституції України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі філії Чорнобаївське ПрАТ АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі №910/1215/20 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 у справі №923/1215/20 та поновлено Приватному акціонерному товариству АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі філії Чорнобаївське ПрАТ АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі філії Чорнобаївське ПрАТ АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД на рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 у справі №923/1215/20. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 у справі №923/1215/20. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Учасниками справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 27.10.2021. 11.10.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача, за яким позивач просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 у справі №923/1215/20 залишити без змін, посилаючись на те, що апелянт як у суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі не вказує на те, що роботи за спірними актами здачі-приймання виконаних робіт не були виконані підрядником та/або не були прийняті замовником. Водночас нарахування пені та штрафу відповідає змісту, укладеного між сторонами Договору підряду №184 від 06.11.2019, а нарахування пені та штрафу не є подвійною відповідальністю з огляду на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

З 15.11.2021 по 03.12.2021 головуючий суддя (суддя - доповідач) Владимиренко С.В. перебувала у відпустці.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2021 у зв`язку із перебуванням судді Демидової А.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі, з 01.12.2021 по 17.12.2021 у відпустці, справу №923/1215/20 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі філії Чорнобаївське ПрАТ АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД на рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 у справі №923/1215/20 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Ходаківська І.П.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено наступне, 06.11.2019 між Приватним підприємством Спеціалізована монтажно-налагоджувальна фірма Газкотломонтажналадка (підрядник) та Приватним акціонерним товариством Агрохолдинг Авангард філія Чорнобаївське ПрАТ АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД (замовник) було укладено Договір підряду №184 (далі по тексту - Договір), за умовами якого замовник доручає, і сплачує, а підрядник приймає на себе виконання робіт по плановому: Технічне обслуговуванню 8 газогенераторів для ПрАТ Агрохолдинг Авангард філія Чорнобаївське ПрАТ АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД , відповідно до строків, визначених графіком замовника, а також технічне обслуговування об`єкту за разовими заявками замовника (п. 1.1 Договору). (а.с. 9).

Згідно з п. 1.2 Договору технічне обслуговування - комплекс заходів, з контролю і підтримки справного стану працездатного обладнання. Воно полягає у зовнішньому огляді, перевірці, ревізії окремих вузлів. Договір укладається на ведення в експлуатацію, відповідно до діючих нормативних актів, і справне до моменту укладення Договору обладнання (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору підрядник зобов`язався забезпечити: належну організацію технічного обслуговування: проведення профілактичного огляду в терміни, визначені графіком замовника; виїзд фахівця за заявкою для усунення причин відмови автоматики безпеки газового обладнання в термін не більше двох робочих днів з моменту отримання заявки; належну якість робіт, пов`язаних з технічним обслуговуванням.

Згідно з п. 2.2 Договору замовник зобов`язався: прийняти роботи з технічного обслуговування обладнання і підписати акт виконаних робіт протягом 5 календарних днів після надання його підрядником (п.п. 2.2.4 Договору); оплатити роботи з технічного обслуговування обладнання відповідно до п. 3.4., п.п. 3.4.1 цього договору (п.п. 2.2.6 Договору).

Умовами п.п. 3.1, 3.2 Договору сторони погодили, що вартість щомісячного технічного обслуговування згідно договірної ціни, що є невід`ємною частиною договору складає 10 865 грн. Всього вартість технічного обслуговування на 3 місяці становить 32 959 грн.

Відповідно до п. 3.4. договору оплата здійснюється на підставі рахунку. Замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт без виставлення рахунків.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 січня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (п. 5.1. Договору).

Між сторонами погоджено та підписано договірну ціну та локальний кошторис. (а.с. 10-13).

30.11.2019 сторони підписали акт №1/184 здачі-приймання виконаних робіт за листопад 2019, відповідно до змісту якого представники замовника і підрядника вивчили виконану роботу відповідно до Договору і визначили, що роботи виконані в термін обговорений у Договорі в наступному обсязі: технічне обслуговування 8 газогенераторів для відповідача; кількість одиниць - 1; ціна без ПДВ/з ПДВ - 10 865 (грн). Загальна ціна робіт за актом №1/184 - 10 865 грн. (а.с. 14).

31.12.2019 сторони підписали акт №2/184 здачі-приймання виконаних робіт за грудень 2019, відповідно до змісту якого представники замовника і підрядника вивчили виконану роботу відповідно до договору і визначили, що роботи виконані в термін обговорений у договорі в наступному обсязі: технічне обслуговування 8 газогенераторів для відповідача; кількість одиниць - 1; ціна без ПДВ/з ПДВ - 10 865 (грн). Загальна ціна робіт за актом №2/184 - 10 865 грн. (а.с. 15).

31.01.2020 сторони підписали акт №3/184 здачі-приймання виконаних робіт за січень 2020, відповідно до змісту якого представники замовника і підрядника вивчили виконану роботу відповідно до договору і визначили, що роботи виконані в термін обговорений у договорі в наступному обсязі: технічне обслуговування 8 газогенераторів для відповідача; кількість одиниць - 1; ціна без ПДВ/з ПДВ - 10 865 (грн). Загальна ціна робіт за актом №3 184 - 10 865 грн. (а.с. 16).

29.02.2020 сторони підписали акт №4/184 здачі-приймання виконаних робіт за лютий 2020, відповідно до змісту якого представники замовника і підрядника вивчили виконану роботу відповідно до договору і визначили, що роботи виконані в термін обговорений у договорі в наступному обсязі: технічне обслуговування 8 газогенераторів для відповідача; кількість одиниць - 1; ціна без ПДВ/з ПДВ - 10 865 (грн). Загальна ціна робіт за актом №4/184 - 10 865 грн. (а.с. 17).

До якості виконаних робіт замовник претензій до підрядника не має, про що зазначено у вищезазначених актах.

28.12.2019 відповідач здійснив оплату згідно рахунку №192/11 від 06.11.2019 за виконані підрядником роботи відповідно до умов Договору на суму 10 865,00 грн. (а.с. 22, 23). В іншій частині виконані підрядником роботи на загальну суму 32 595 грн замовником оплачені не були, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 ст. 846 ЦК строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 854 ЦК визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Водночас статтею 853 ЦК визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК).

Відповідно до приписів ст. 882 ЦК передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК).

Судом встановлено, що між сторонами підписано та скріплено відтисками печаток акти здачі-приймання виконаних робіт №2/218 від 31.12.2019 за грудень 2019, №3/184 від 31.01.2020 за січень 2020, №4/184 від 29.02.2020 за лютий 2020.

За твердженнями апелянта, вказані акти не відповідають вимогам 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, оскільки вказані первинні документи не містять обов`язкових реквізитів, а вказані у них реквізити не відповідають дійсності.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З наявних в матеріалах справи копій актів здачі-приймання виконаних робіт №2/218 від 31.12.2019 за грудень 2019, №3/184 від 31.01.2020 за січень 2020, №4/184 від 29.02.2020 за лютий 2020 вбачається, що вказані первинні документи містять назву документу, дату, назви підприємств, від імені яких складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а саме з боку замовника вказано директора Приватного акціонерного товариства АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі філії Чорнобаївське ПрАТ АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД Чіркова Андрія Олександровича; та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції - підпис від Приватного акціонерного товариства АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі філії Чорнобаївське ПрАТ АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД поставлено Комарницьким І.В., який також підписав Договір з боку замовника.

Судом встановлено, що роботи виконані за актом здачі-приймання виконаих робіт №1/184 за листопад 2019 відповідачем оплачені у повному обсязі, тоді як акти здачі-приймання виконаних робіт №2/218 від 31.12.2019 за грудень 2019, №3/184 від 31.01.2020 за січень 2020, №4/184 від 29.02.2020 за лютий 2020 є ідентичними із актом здачі-приймання виконаих робіт №1/184 за листопад 2019, на підставі якого відповідач здійснив оплату. Крім того, відповідач своїм правом, наданим йому ч. 4 ст. 882 ЦК не скористався, акти здачі-приймання виконаних робіт №2/218 від 31.12.2019 за грудень 2019, №3/184 від 31.01.2020 за січень 2020, №4/184 від 29.02.2020 за лютий 2020 не оскаржив та від підписання їх не відмовився.

Таким чином, надані суду на підтвердження виконання умов Договору акти здачі-приймання виконаних робіт №2/218 від 31.12.2019 за грудень 2019, №3/184 від 31.01.2020 за січень 2020, №4/184 від 29.02.2020 за лютий 2020 відповідають вимогам 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, що спростовує доводи апелянта про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем робіт за Договором.

Статтею 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт за Договором замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості за кожен день прострочення платежу, але не більше 10% від вартості робіт. За прострочення оплати виконаних робіт за Договором понад 30 календарних днів замовник додаткового сплачує підряднику штраф у розмірі 20 % від розміру вартості (п.п. 4.3, 4.4 Договору).

З урахуванням умов Договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 07.01.2020 по 07.07.2020 у розмірі 1 041,38 грн, з 06.02.2020 по 06.08.2020 у розмірі 916,70 грн, з 05.03.2020 по 05.09.2020 у розмірі 840,71 грн та 20 % штрафу у розмірі 6 519,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач за порушення грошового зобов`язання нарахував відповідачу 875,72 грн інфляційних втрат та 781,92 грн 3 % річних.

Щодо доводів апелянта про притягнення його до подвійної відповідальності, то суд апеляційної інстанції звертає увагу останнього на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

При цьому щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - поп bis in idem - двічі за одне і те саме не карають ) має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі. .

Таким чином, нарахування пені та штрафу, які сторони обумовили за Договором не є притягненням відповідача до подвійної відповідальності.

За таких обставин, суд першої інстанції підставно дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.ст. 76, 77 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 у справі №923/1215/20 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 129 ГПК судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі філії Чорнобаївське ПрАТ АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД на рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 у справі №923/1215/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 у справі №923/1215/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 у справі №923/1215/20.

4. Судові витрати за апеляційний перегляд покласти на Приватне акціонерне товариствао АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі філії Чорнобаївське ПрАТ АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД .

5. Матеріали справи № 923/1215/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

О.О. Євсіков