Ухвала

від 23.11.2021 по справі 369/14531/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14531/21

Провадження № 2/369/5948/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2021 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі: Колеснік О.О., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Горячева Олексія Анатолійовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіївка", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у якій просить суд накласти арешт на транспортний засіб FIAT , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що він звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіївка", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у якій просить суд:

-стягнути з ТОВ Софіївка на користь ОСОБА_1 майнову шкоду завдану внаслідок ДТП у розмірі 57 612 грн. 50 коп.;

-стягнути з ТОВ Софіївка на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп.;

-стягнути з ТОВ Софіївка на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп.

На думку позивача, не вжиття заходів забезпечення позову надасть можливість відповідачу відчужити майно і, як наслідок, призведе до порушення прав позивача значно утруднить виконання судового рішення.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд враховує, що згідно з ч.ч. 1-2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 509/2765/19 (провадження № 4-21904св19) викладено правову позицію згідно з якою, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

На підставі ч. 2ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Пунктом 4 ч. 1ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 760/5582/20 (провадження № 61-12876св20) викладено правову позицію згідно з якою, частинами 1 та 2ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.

Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Конкретний захід забезпечення позову буде доцільним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження№ 14-88цс20).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3ст. 150 ЦПК України).

Крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими і за результатами вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом.

У своїй постанові Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 278/260/19-ц (провадження № 61-8580св19) зазначив про те, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову (із змінами від 12 червня 2009 року), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Суддя, з урахуванням вимог ст.ст.149,150 ЦПК України,постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, дослідивши матеріали заяви у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням предмету спору та обраного виду забезпечення позову, відсутності наведених підстав ризиків невжиття заходів забезпечення позову та їх доказів, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Зважаючи на прохальну частину вимог заяви, з урахуванням принципу дистозитивності, предмету спору та обраного виду забезпечення позову, суд не може виходити за межі вимог.

Вирішуючи питання про можливість забезпечення позову, суд має встановити факт реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, проте саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без надання відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За таких підстав, за відсутності обґрунтування заяви про забезпечення позову, судом встановлена відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 10ст. 150 ЦПК України).

Зважаючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обрані позивачем види забезпечення позову не можуть бути застосовані судом, оскільки позивачем не надано доказів в обґрунтування співмірності виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Як встановлено судом, предметом позову у даній цивільній справі є стягнення грошових коштів. Зважаючи на вищенаведене, передбаченіЦПК Українипідстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні. Керуючись ст.ст. 149-153 , 157 , 259-261 , 353-355 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Горячева Олексія Анатолійовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіївка", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП- відмовити. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Л.М. Ковальчук