Постанова

від 01.12.2021 по справі 395/1442/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 грудня 2021 року м. Кропивницький

справа № 395/1442/19

провадження № 22-ц/4809/1754/21

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Дуковського О. Л., Чельник О. І.,

секретар судового засідання Кравченко Я. С.,

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство Черній Михайло Андрійович ,

відповідач - ОСОБА_1 , Фермерське господарство Довіра ,

третя особа - Державний реєстратор відділу державної реєстрації Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіна Олена Володимирівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства Черній Михайло Андрійович на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2021 року у складі головуючого судді Орендовського В. А.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

31.10.2019 Фермерське господарство Черній Михайло Андрійович звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Довіра , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державний реєстратор відділу державної реєстрації Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіна Олена Володимирівна, про визнання недійсною додаткової угоди, визнання недійсним договору, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с.75-77 т.2), просило витребувати на користь Фермерського господарства Черній Михайло Андрійович земельну ділянку з кадастровим номером: 3523885200:02:000:0809, загальною площею 3.8712 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, з незаконного користування Фермерського господарства Довіра ; скасувати реєстраційний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію припинення права оренди фермерського господарства ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером: 3523885200:02:000:0809, внесений на підставі рішення державного реєстратора Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області Зарубіної Олени Володимирівни від 26 грудня 2018 року № 44823634; скасувати реєстраційний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з наступними параметрами: номер запису про інше речове право: 29774099, дата державної реєстрації: 02.01.2019, опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка площею 3.8712 га, кадастровий номер 3523885200:02:000:0809, про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за договором про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), від 02.01.2019, внесений державним реєстратором: Зарубіною Оленою Володимирівною, Великосеверинівська сільська рада Кропивницького району, Кіровоградська область, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44965125 від 04.01.2019.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 01.11.2007 між ОСОБА_1 , як власником і відповідно орендодавцем, та ФГ Черній Михайло Андрійович як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради, загальною площею 3,87 гектарів, у томі числі рілля 3,87 гектарів, під №809. Договір оренди укладено на 10 років та зареєстровано 03.02.2009 за №04.09.377.00097. Тобто, строк його дії мав закінчитися 03.02.2019.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.10.2019 № 186670261 в Державному реєстрі наявний запис про інше речове право на земельну ділянку, а саме 02.01.2019 здійснено запис № 29774099 про право користування земельної ділянки для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), підстава виникнення іншого речового права: договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзис), виданий 02.01.2019, укладений між ФГ "Довіра" та ОСОБА_1 .

Предметом договору є земельна ділянка загальною площею 3.8712 га кадастровий номер 3523885200:02:000:0809.

Позивачу стало відомо, що договір емфітевзису з відповідачем-2 був укладений після того, як було зареєстровано припинення речового права ФГ Черній Михайло Андрійович на спірну земельну ділянку у зв`язку із розірванням укладеного між ним та ОСОБА_1 договору оренди від 01.11.2007.

Проте позивач заперечує підписання ОСОБА_2 (попереднім головою ФГ Черній Михайло Андрійович ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , угоди від 23.07.2018 про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки №2016/12 від 01.06.2016 та акту приймання передачі об`єкта від 23.07.2018.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсною додаткової угоди, визнання недійсним договору.

Скасовано заходи забезпечення позову в цивільній справі № 395/1442/19 згідно ухвали Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2019 року, а саме: заборону державним кадастровим реєстраторам відділу Держгеокадастру у Новомиргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Соборності, 105/40) вчиняти будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, розпорядження, зміну цільового призначення та складу угідь, зміну конфігурації та меж, зміну кадастрового номеру, поділ чи об`єднання земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, загальною площею 3,8712 гектарів, у томі числі рілля 3,8712 гектарів, під № 809, кадастровий номер 3523885200:02:000:0809 у Державному земельному кадастрі та скасування кадастрового номеру 3523885200:02:000:0809, який присвоєний земельній ділянці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, загальною площею 3,8712 гектарів, у томі числі рілля 3,8712 гектарів, кадастровий номер 3523885200:02:000:0809 у Державному земельному кадастрі. В цій частині направити рішення у відділ Держгеокадастру у Новомиргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород. вул. Соборності, 105/40); заборону державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, загальною площею 3,8712 гектарів, у томі числі рілля 3,8712 гектарів, під № 809, кадастровий номер 3523885200:02:000:0809, у тому числі реєстрації права оренди та реєстрації права власності чи іншого речового права щодо зазначеної земельної ділянки за іншими особами. В цій частині направити рішення третій особі по справі - Державному реєстратору відділу державної реєстрації Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіній Олені Володимирівні, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження доводів про те, що ОСОБА_2 не підписував угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) № 2016/12 від 01.06.2016 стосовно земельної ділянки, площею 3,8712 га, кадастровий номер 3523885200:02:000:0809, що розташована на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, позивач та його представники суду не надали.

Суд вказав, що згідно позову земельна ділянка з кадастровим номером: 3523885200:02:000:0809 знаходилася у володінні позивача, тому безпідставним є застосування такого способу захисту як витребування земельної ділянки.

Крім того, за висновком суду, експерт ОСОБА_5 не мав повноважень на здійснення експертного дослідження та відповідно проводити почеркознавчу експертизу. Відтак, висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 27 березня 2020 року №10/20 не можна визнати належним доказом на підтвердження обставин, на які посилається позивач, тому суд його відхиляє.

Показання свідка ОСОБА_3 суд вважав неналежним і недопустимим доказом з огляду на предмет доказування.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення відмову позовних вимог.

Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Не враховано, що позивач заявляв клопотання про витребування у відповідача ОСОБА_1 і третьої особи оригіналу додаткової угоди, на підставі якої достроково припинені орендні відносини між ОСОБА_1 , як власником і відповідно орендодавцем, та ФГ Черній Михайло Андрійович як орендарем, а також належно завіреної сканкопії спірної угоди з державного реєстру, проте ні оригіналу, ні належно завіреної сканкопії оспорюваної угоди не було надано.

Через ненадання оспорюваної угоди стало неможливим проведення судової посмертної почеркознавчої експертизи підпису бувшого голови ФГ - ОСОБА_2., на проведенні якої позивач наполягав.

Судпершої інстанції призначав посмертну судову-почеркознавчу експертизу у справі, однак експертиза не проведена за відсутності оригіналу спірної угоди.

На думку позивача, відповідач ОСОБА_1 ухилився від надання оригіналу оспорюваної угоди про дострокове розірвання договору оренди спірної земельної ділянки, чим позбавив позивача можливості довести ту обставину, що угода підроблена і господарство не мало ніякого наміру розривати договір оренди.

Вважає, що факт укладення оспрюваної угоди відповідачем ОСОБА_1 не доведено, а процесуальна поведінка останнього є вкрай неприйнятною.

Суд першої інстанції не взяв до уваги правові висновки Верховного Суду в аналогічних справах: постанова від 25 листопада 2019 року справа № 195/1736/18, постанова від 26 червня 2019 року справа № 193/344/17, постанова від 16 вересня 2020 року справа № 500/1559/15-ц.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Представник відповідачів - адвокат Кривонос А. І. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.

Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подано.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача адвоката Прокопенка В. В., який підтримав доводи апеляційної скарги, представника відповідачів адвоката Кривоноса А. І., який заперечував проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

Згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії 1-КР №040454, виданого Новомиргородською райдержадміністрацією Ради народних депутатів від 27 лютого 2002 року, власником земельної ділянки загальною площею 3.87 га, кадастровий номер 3523885200:02:000:0809, яка розташована на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, є ОСОБА_1 (а.с.13 т.1).

01.06.2016 між ОСОБА_1 як орендодавцем та ФГ Черній Михайло Андрійович як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки № 2016/12, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування (оренду) вказану вище земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією договору оренди землі (а.с.17-19 т.1).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 64305031 від 26.07.2016 договір оренди землі № 2016/12 від 01.06.2016 зареєстровано 21.07.2016 за №15573086 (а.с.20 т.1).

У відповідності до п. 3.1 Договір оренди укладено на строк 10 років, починаючи з дня державної реєстрації права оренди в порядку передбаченому законодавством.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи фотокопії угоди та акту 23.07.2018 ФГ Черній М.А. та ОСОБА_1 підписали угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки №2016/12 від 01 червня 2016 року (запис про державну реєстрацію № 64305031 від 26.07.2016) та акт приймання-передачі об`єкта оренди від 23.07.2018 (а.с.21-21зв. т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Оситняжка Новомиргородського району Кіровоградської області у віці 60 років помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, актовий запис № 14 від 26 листопада 2018 року, вчинений Виконавчим комітетом Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (а.с.33 т.1).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.01.2019 року № 151951118, в Державному реєстрі наявний запис про інше речове право щодо згаданої вище земельної ділянки від 02.01.2019 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) (а.с.81 т.1).

На підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 02.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Довіра щодо земельної ділянки, загальною площею 3.8712 га, кадастровий номер 3523885200:02:000:0809, яка розташована на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 передав ФГ Довіра право володіння та право цільового використання, що підтверджується копією договору (а.с.79-80 т.1).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України, статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Істотні умови договору оренди землі встановлені частиною першою статті 15 цього Закону. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) відступила від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначаючи, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Встановлено, що 01.06.2016 між ОСОБА_1 та ФГ Черній Михайло Андрійович було укладено договір оренди земельної ділянки № 2016/12, зареєстрований 21.07.2016 за №15573086 (а.с.17-19 т.1).

За змістом п. 3.1. вказаного договору, останній укладений строком на 10 років, починаючи з дня державної реєстрації права оренди в порядку передбаченому законодавством.

23.07.2018 між ФГ Черній М.А. та ОСОБА_1 укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки №2016/12 від 01 червня 2016 року (запис про державну реєстрацію № 64305031 від 26.07.2016) та акт приймання-передачі об`єкта оренди від 23.07.2018 (а.с.21 т.1).

За змістом п. 4 вказаної угоди, остання набуває дії з моменту її державної реєстрації.

Угода складена у трьох примірниках, по одному для кожної сторони, та один за місцем реєстрації договору оренди (п. 5 Угоди від 23.07.2018).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Оситняжка Новомиргородського району Кіровоградської області у віці 60 років помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, актовий запис № 14 від 26 листопада 2018 року, вчинений Виконавчим комітетом Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (том 1 а. с. 33).

З огляду на те, що перевірка достовірності оспорюваної угоди про припинення договору оренди земельної ділянки, можлива лише шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань в області почеркознавства (ідентифікації підпису), з метою доведення обставин, на які посилалось ФГ Черній Михайло Андрійович в позові, останнім заявлено клопотання про призначення у справі судово-почеркозначої експертизи, допит свідка та витребування доказів (а.с.46-48 т.2).

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2020 року зобов`язано надати не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області:

- Державного реєстратора Маловисківської міської ради Маловисківського району (адреса: 26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Спортивна, 6) сканкопії документів, що стали підставою для проведення державної реєстрації припинення договору оренди земельної частки (паю), ділянки № 2016/12 від 01.06.2016 року земельної ділянки з кадастровим номером 3523885200:02:000:0809, а саме: угоду від 23.07.2018 року, про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки № 2016/12 від 01.06.2016 року, між Фермерським господарством Черній Михайло Андрійович та ОСОБА_1 , внесену до програмного забезпечення державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1 а.с. 229).

На вимогу вказаної ухвали суду Маловисківською міською радою Кіровоградської області надано скановані копії угоди від 23.07.2018 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки №2016/12 від 01.06.2016, та акта приймання-передачі об`єкта оренди від 23.07.2018 (том 1 а.с. 235-236).

Допитана в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_3 , пояснила що працює в господарстві на посаді головного бухгалтера, договори оренди всіх паїв виготовляла безпосередньо вона і ця вся документація зберігалась у неї.

Свідок пояснила, що виготовляла документацію за вказівкою голови господарства, а спірної додаткової угоди вона не виготовляла.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2020 року у справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 в графі Орендар: в документі - сканкопія з реєстру речового права (арк.. справи 235 том.1), яка знаходиться в матеріалах справи - УГОДА ПРО ДОСТРОКОВЕ РОЗІРВАННЯ договору оренди земельної частки (паю), ділянки №2016/12 від 01 червня 2016 року (запис про державну реєстрацію №64305031 від 26.07.2016 року), укладеною між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Черній Михайло Андрійович 23 липня 2018 року, самим ОСОБА_2 , чи іншою особою? На час проведення експертизи провадження по справі зупинено (а.с.44-45 т.2).

29.07.2020 до суду першої інстанції надійшло клопотання експерта, в якому він просив надати оригінал досліджуваного документу, а саме угоди про дострокове розірвання договору (том 2 а.с. 46-48).

Ухвалою Новомиргродського районного суду Кіровоградської області від 05.08.2020 в задоволенні клопотання експерта відмовлено, у зв`язку з ненаданням сторонами оригіналу спірного договору (том 2 а. с. 55).

19.08.2020 надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи (а.с.64-65 т.2).

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності під час розгляду справи судом визначає можливості й обов`язки сторін щодо доказування.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2 , 4 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подавати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.

У свою чергу ст. 84 ЦПК України регламентує витребування доказів, зокрема, що учасники справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно до ч. 3 приведеної статті у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду - ч. 6 ст. 84 ЦПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 10 ст. 84 ЦПК України констатовано, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно зі ст. 103 ЦПК України одним із способів забезпечення письмових доказів являється висновок експерта, щодо проведення відповідної експертизи, яка призначається судом для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо.

Для проведення певного виду експертизи має бути наявність необхідних матеріалів. Згідно ч. 1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає, зокрема, суд, якщо експертиза призначена судом. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що за диспозицією ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Отже, обов`язковою умовою застосування ст. 109 ЦПК України є факт ухилення учасника справи від участі в експертизі, що повинно бути належним чином підтверджено та встановлено судом.

Виходячи із змісту норм чинного законодавства та оцінивши встановлені у справі докази та обставини, суд дійшов висновку, що у справі за клопотанням позивача ухвалами суду першої інстанції неодноразово витребовувалися оригінал оспореної угоди про дострокове розірвання договору оренди у відповідача та інших осіб з метою проведення посмертної почеркознавчої експертизи.

Разом з тим, поважні та об`єктивні причини, що перешкоджали відповідачу надати суду оригінал договору, ОСОБА_1 суду першої інстанції не були повідомлені.

Ухилення відповідача від надання витребуваного судом доказу призвело до неможливості проведення експертизи з метою встановлення факту виконання підпису ОСОБА_2 на оспорюваній угоді, а іншими доказами вказаний факт не може бути доведений або спростований.

У позивача, який заперечує підпис ОСОБА_2 в оспорюваній угоді про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, відсутній зазначений оригінал угоди, а ОСОБА_1 не надано доказів протилежного.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідач ОСОБА_1 ухилявся від проведення призначеної судом судової почеркознавчої експертизи, без дослідження оригіналу оспорюваної угоди про дострокове розірвання договору оренди проведення експертизи неможливо, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт підписання ОСОБА_2 оскаржуваної угоди про дострокове припинення договору оренди земельної ділянки, а тому є підстави для застосування наслідків, передбачених ст. 109 ЦПК України та можливості визнання того факту, що угода від 23 липня 2018 року про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки № 2016/12 від 01.06.2016, укладена між ФГ Черній Михайло Андрійович та ОСОБА_1 , підписана не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Схожі за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 195/1736/18 (провадження № 61-19399св19) та від 26 червня 2019 року у справі № 193/344/17 (провадження № 61-37522св18).

Враховуючи, що під час укладення угоди від 23.07.2018 про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки № 2016/12 від 01.06.2016, укладеної між ФГ Черній Михайло Андрійович та ОСОБА_1 , було відсутнє волевиявлення позивача на укладення вказаної угоди, позовні вимоги ФГ Черній Михацло Андрійович про скасування реєстраційного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію припинення права оренди Фермерського господарства Черній Михайло Андрійович на земельну ділянку з кадастровим номером: 3523885200:02:000:0809, підлягають задоволенню.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Процедура укладення, вимоги до змісту і форми та порядок припинення договору оренди землі визначені Земельним кодексом України та спеціальним законом - Законом України Про оренду землі .

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з Законом України Про оренду землі орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (статті 1, 13 Закону України Про оренду землі ).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За змістом статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Пунктом першим частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, серед яких право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Частиною другою статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зобов`язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача як орендаря.

Такий правовий висновок висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 587/2331/16-ц (провадження № 14-411цс19), від 09 жовтня 2019 року в справі № 387/1095/17 (провадження № 14-414цс19), від 20 листопада 2019 року в справі № 669/930/16-ц (провадження № 14-486цс19), від 15 січня 2020 року в справі № 587/2326/16-ц (провадження № 14-442цс19) та в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі № 378/146/18 (провадження № 61-44278св18), від 21 травня 2020 року у справі № 378/85/17 (провадження № 61-44166св18).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування реєстраційного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації припинення права оренди Фермерського господарства Черній Михайло Андрійович на спірну земельну ділянку, договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 02.01.2019, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Довіра , вважається таким, що укладений в період дії договору оренди земельної ділянки від 01.06.2016, що свідчить про порушення прав ФГ Черній Михайло Андрійович , як орендаря, а тому вимоги про витребування на його користь спірної земельної ділянки з незаконного користування ФГ Довіра та скасування реєстраційного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 02.01.2019 також підлягають задоволенню.

Не заслуговують на увагу суду посилання апеляційної скарги на висновок почеркознавчої експертизи від 27 березня 2020 року №10/20, в якій зазначено, що підпис в графі орендар від імені ОСОБА_2 в документі Угода про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) ділянки № 2016/12 від 01 червня 2016 року , укладеній між ОСОБА_1 та ФГ Черній Михайло Андрійович 23 липня 2018 року, виконано не самим ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням його підпису.

Матеріалами справи підтверджується, за заявою ОСОБА_4 складено висновок експерта № 10/20 від 27.03.2020, який склав експерт ОСОБА_5 науково-дослідної лабораторії судових експертиз за результатами проведення почеркознавчої експертизи (том 2 а. с. 2-9).

Відповідно до листа Міністерства юстиції України № 416/14043-33-20/6.1 від 20.05.2020, за даними Реєстру свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта № 755, видане ОСОБА_5 , як працівнику Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, на підставі рішення Експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2012 за експертною спеціальністю 1.1 - дослідження почерку та підписів недійсне з 29.04.2016, у зв`язку з звільненням останнього з Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України згідно з наказом № 12 (том 2 а.с. 40).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції надавши оцінку вказаному висновку дійшов привального висновку, що експерт ОСОБА_5 не мав повноважень на здійснення експертного дослідження та відповідно проводити почеркознавчу експертизу та обґрунтовано відхилив висновок експерта від 27 березня 2020 року №10/20, як неналежний доказ.

Разом з тим, суд першої інстанції не надав належної оцінки процесуальній поведінці ОСОБА_1 , показанням свідка ОСОБА_3 , як наслідок дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становить 1 921 грн.

Згідно п. п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір , ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлена в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи, що позовна заява була подана юридичною особою 2019 році, а предметом розгляду справи були три вимоги немайнового характеру, які підлягають задоволенню, з відповідачів, в порядку розподілу судових витрат, на користь позивача підлягає стягненню по 8404,40 грн сплаченого судового збору при поданні позову за три вимоги немайнового характеру, та подання апеляційної скарги, а всього 16808,80 грн.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Черній Михайло Андрійович задовольнити.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2021 року скасувати.

Позов Фермерського господарства Черній Михайло Андрійович до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Довіра , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державний реєстратор відділу державної реєстрації Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Зарубіна Олена Володимирівна про визнання недійсною додаткової угоди, визнання недійсним договору задовольнити.

Витребувати на користь Фермерського господарства Черній Михайло Андрійович земельну ділянку з кадастровим номером: 3523885200:02:000:0809, загальною площею 3.8712 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, з незаконного користування Фермерського господарства Довіра .

Скасувати реєстраційний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію припинення права оренди фермерського господарства Черній Михайло Андрійович на земельну ділянку з кадастровим номером: 3523885200:02:000:0809, внесений на підставі рішення державного реєстратора Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області Зарубіної Олени Володимирівни від 26 грудня 2018 року № 44823634.

Скасувати реєстраційний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з наступними параметрами: номер запису про інше речове право: 29774099, дата державної реєстрації: 02.01.2019, опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка площею 3.8712 га, кадастровий номер 3523885200:02:000:0809, про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за договором про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), від 02.01.2019, внесений державним реєстратором: Зарубіною Оленою Володимирівною, Великосеверинівська сільська рада Кропивницького району, Кіровоградська область, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44965125 від 04.01.2019.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 та Фермерського господарства Довіра на користь Фермерського господарства Черній Михайло Андрійович по 8404,40 грн сплаченого судового збору, а всього 16808,80 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Дуковський

О. І. Чельник