Постанова

від 09.12.2021 по справі 922/1617/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/1617/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Зубченко І.В., суддя Радіонова О.О.

За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: розглянувши апеляційну скаргу (вх.№2612Х/3) Яковенко В.С. Скупченко І.Ю. - головний спеціаліст відділу правового забезпечення апарату Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області - в порядку самопредставництва: Наказ №84-к від 01.04.2021, розпорядження №71 від 12.04.2021р. посадова інструкція (правонаступник Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, м. Вовчанськ, Харківська область) Долбієв О. Л. директор Приватної фірми «Б.М.П.» згідно з відомостями з ЄДР Федчишин Д.В. - довіреність від 06.08.2021 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ДН №5523 від 13.06.2019 не з`явились Приватної фірми «Б.М.П.» , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року (повний текст рішення складено та підписано 21.09.2020 року у м. Харкові) у справі за позовом третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору до про№922/1617/20 (суддя - Буракова А. М.) Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, м. Вовчанськ, Харківська область Бугаївська сільська рада Вовчанського району Харківської області, с. Бугаївка, Вовчанський район, Харківська область Приватної фірми «Б.М.П.» , м. Харків розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватної фірми "Б.М.П." в якій просило суд:

- розірвати договір оренди землі від 21.03.2003 (із змінами від 25.12.2012), який укладений між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та Приватною фірмою «Б.М.П.» щодо оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 37,89 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Революційної (Бугаївської) сільської ради Вовчанського району для рибогосподарських потреб строком на 30 років;

- зобов`язати Приватну фірму "Б.М.П." привести земельну ділянку водного фонду загальною площею 37,89 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Революційної (Бугаївської) сільської ради Вовчанського району до первісного стану та повернути її за актом приймання-передачі Вовчанській районній державній адміністрації Харківської області.

Позов мотивовано тим, що Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області при наданні водного об`єкта в оренду з метою здійснення рибогосподарських потреб, розраховувала не лише на отримання орендної плати, але й об`єктивно була заінтересована у задоволенні певного суспільного інтересу, а невиконання зобов`язання, зокрема з дотримання орендарем - Приватною фірмою «Б.М.П.» усіх умов договору, не забезпечує потребу ефективного використання водного об`єкта, який надавався для визначеної мети.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2020 було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, залучено Бугаївську сільську раду Вовчанського району Харківської області до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року у справі №922/1617/20 позов задоволено у повному обсязі.

Розірвано договір оренди землі від 21.03.2003 (із змінами від 25.12.2012), який укладений між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та Приватною фірмою «Б.М.П.» щодо оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 37,89 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Революційної (Бугаївської) сільської ради Вовчанського району для рибогосподарських потреб строком на 30 років.

Зобов`язано Приватну фірму «Б.М.П.» привести земельну ділянку водного фонду загальною площею 37,89 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Революційної (Бугаївської) сільської ради Вовчанського району до первісного стану та повернути її за актом приймання-передачі Вовчанській районній державній адміністрації Харківської області.

Стягнуто з Приватної фірми «Б.М.П.» на користь Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області 4 204,00 грн. судового збору.

На примусове виконання рішення від 10.09.2020 року у справі №922/1617/20 Господарським судом Харківської області 13.10.2020 року були видані відповідні накази.

У подальшому, 28.07.2021 року до Господарського суду Харківської області від Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області надійшла заява про заміну сторони з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на Чугуївську районну державну адміністрацію Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2021 року задоволено заяву Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області та замінено Вовчанську районну державну адміністрацію Харківської області (62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Соборна,73, ідентифікаційний код 04059473) його правонаступником - Чугуївською районною державною адміністрацією Харківської області (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Старонікольська, буд. 29, ідентифікаційний код 04058723).

В обґрунтування підстав для задоволення позову, суд встановив, що Приватною фірмою Б.М.П. були порушені умови договору та не виконані зобов`язання за ним.

Суд дійшов висновку, що орендарем не були виконані умови договору оренди землі від 21.03.2003 року належним чином, що слугувало підставою для його розірвання в судовому порядку.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Приватна фірма «Б.М.П.» , м. Харків 18.08.2021 року звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 17.08.2021 року, в якій просить суд:

- поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року у справі №922/1617/20;

- відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватної фірми «Б.М.П.» на рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року у справі №922/1617/20;

- рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року у справі №922/1617/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області про розірвання договору відмовити повністю;

- стягнути з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6 306,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим документам, неповно та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, на підставі чого судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

- відповідач заявляє, що був позбавлений права доступу до суду, оскільки не отримував позовної заяви, ухвал суду, рішення по даній справі та будучи не повідомленим належним чином відповідач не мав можливості на подання відзиву на позовну заяву, інших клопотань та заперечень, а також була відсутня можливість надати докази, зокрема, водогосподарський паспорт, який був розроблений на замовлення ПФ Б.М.П. .

- під час користування земельною ділянкою водного фонду відповідач забір або скидання води не здійснював та для будь-яких інших потреб воду не використовує, тому не потребує дозволу на спеціальне водокористування, а також слідкує за належним станом гідроспоруди, підтримує її функціонування.

- відповідач посилається на факт дотримання істотних умов договору, зокрема, використання земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб, вчасно сплачує орендну плату, що свідчить про належне виконання умов договору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2021 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І. В., Радіонова О. О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 апеляційну скаргу було залишено без руху (т.2 а.с. 60-65).

28.08.2021 року до канцелярії Східного апеляційного господарського суду надійшов другий примірник апеляційної скарги Приватної фірми «Б.М.П.» на рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року у справі №922/1617/20 без додатків, які вказані заявником в апеляційній скарзі, про що Господарським судом Харківської області 26.08.2021 року складено акт про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування). (т.2 а.с. 159-177).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 року Приватній фірмі «Б.М.П.» , м. Харків поновлено пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року у справі №922/1617/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватної фірми «Б.М.П.» , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року у справі №922/1617/20 та встановлено учасникам справи строк до 26.10.2021 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань (у разі наявності), що пов`язані з розглядом апеляційної скарги з доказами надсилання їх копій та доданих до них документів іншим сторонам у справі (т. 2 а.с. 187-192).

На поштову адресу суду від Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить (т.2 а.с. 199-201):

-долучити відзив до матеріалів даної справи;

-відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін;

-судові витрати покласти на відповідача.

В обгрунтування своєї правової позиції, останній зазначив, що враховуючи наявність у матеріалах справи доказів порушень орендарем умов договору, вважає що суд дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для його розірвання.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 року, розгляд апеляційної скарги Приватної фірми «Б.М.П.» , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року у справі №922/1617/20 призначено на "10" листопада 2021 р. о 14:40 год. (т. 2 а.с. 195-198).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 року, розгляд апеляційної скарги Приватної фірми «Б.М.П.» , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року у справі №922/1617/20 було відкладено на "24" листопада 2021 р. о 14:40 год. (т. 2 а.с.).

18.11.2021 на поштову адресу суду від представника скаржника надійшло клопотання, в якому останній просить, відповідно до вимог статті 170 ГПК України долучити до матеріалів справи №922/1617/20 копії наступних документів: звернення мешканців (Додаток №1), подяка Вовчанської районної громадської організації «Союз інвалідів колясочників» (Додаток №2).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні до "09" грудня 2021 р. о 14:10 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м.Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 111. Зобов`язано позивача в строк до 06.12.2021 включно надати письмові пояснення та/або заперечення, щодо наданих скаржником документів (вх. 13392 від 18.11.2021року). Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

В судовому засіданні 09.12.2021 представники відповідача підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просили суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.09.2021 р. у справі №922/1617/20 у повному обсязі. Ухвалити нове рішення, яким у позові Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області про розірвання договору відмовити в повністю.

Представник позивача заперечував проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, вважає господарського суду Харківської області від 10.09.2021 р. у справі №922/1617/20 законним, прийнятим з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання 09.12.2021 не з`явилась особисто та не забезпечила явку повноважного представника.

Крім того, в судовому засіданні (10.11.2021) було з`ясовано питання щодо порушення прав чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків третьої особи, зокрема, з`ясовано, що Бугаївська сільська рада Вовчанського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04399039) знаходиться в стані припинення.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів фіксації та було складено протокол судового засідання.

Як вбачається із апеляційної скарги, скаржником у додатку відзначено про наявність та долучення до матеріалів справи доказів (переліку документів), які не були предметом дослідження в суді першої інстанції, зокрема, водогосподарський паспорт ставка с.Шевченко-1 на території Революційної сільської ради Вовчанського району Харківської області, зареєстрованого за №8.11 від 06.10.2008 року, копія відповіді Вовчанського відділу поліції ГУНП в Харківській області від 13.07.2020 року, відповідь Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області від 17.04.2020 №1-2-17/677-20, акт від 09.09.2020 року №811/12-02/02-04.

Крім того, від представника скаржника надійшло клопотання, в якому останній просить, відповідно до вимог статті 170 ГПК України долучити до матеріалів справи №922/1617/20 копії наступних документів: звернення мешканців (Додаток №1), подяка Вовчанської районної громадської організації «Союз інвалідів колясочників» (Додаток №2).

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Що стосується зазначених доказів, які скаржник відзначає в додатках до апеляційної скарги та просить долучити до матеріалів справи та врахувати при розгляді справи, судова колегія апеляційної інстанції встановила, що в матеріалах справи міститься Акт господарського суду Харківської області від 26.08.2021 року (том 2, а.с.177) про те, що під час перевірки документів при розкриванні поштового відправлення апеляційної скарги по справі №922/1617/20, що надійшли від Приватної фірми Б.М.П. вх.№1211 не виявилося вказаних у додатку документів. Але, у подальшому, апелянт надав перелік вищенаведених додатків до суду апеляційної інстанції.

Крім того, даний перелік документів, зазначений апелянтом, не був предметом оцінки місцевого господарського суду, а відповідачем не було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів в порядку ч.3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим зазначені докази не досліджуються апеляційним господарським судом.

В ході розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, встановлено наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 21 березня 2003 року між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавець) та Приватною фірмою «Б.М.П.» (орендар) було укладено договір оренди землі водного фонду із подальшими змінами від 25 грудня 2012 року щодо земельної ділянки водного фонду загальною площею 37,89 га (надалі - договір), яка розташована за межами населених пунктів на території Революційної (Бугаївської) сільської ради Вовчанського району для рибогосподарських потреб строком на 30 років. Договір посвідчено приватним нотаріусом Корневою І.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 854 (т.1 а.с.22-26; 27-28).

У відповідності до п. 3.4. договору орендар зобов`язувався: приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди (п.3.4.1 договору); забезпечувати використання землі за цільовим призначенням відповідно до п.2.1 цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання земельної ділянки (п.3.4.2 договору); економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення, і поліпшення якості вод; дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, та встановлених лімітів забору води, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території (п.3.4.3 договору); використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території у належному стані, а також здійснювати заходи запобігання забруднення водного об`єкту стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї (п.3.4.5 договору); зберігати корисні властивості землі (п.3.4.6 договору); не допускати порушення права загального водокористування, наданого законодавством громадянам для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, водопій тварин, забір води з водойми без застосування споруд або технічних пристроїв) (п.3.4.7 договору); не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів (п.3.4.8 договору); дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон (п.3.4.9 договору); зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем (п.3.4.10 договору); безперешкодно допускати, на свої об`єкти державних інспекторів спеціально уповноважених державних органів, у галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати безкоштовно необхідну інформацію, своєчасно інформувати органи місцевого самоврядування, управління екологічної безпеки, водного господарства та санітарного нагляду про виникнення аварійних ситуацій та забруднення орендованої земельної ділянки (п.3.4.11 договору); своєчасно сплачувати орендну плату; (п.3.4.12 договору); повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди у належному стані згідно акту приймання-передачі (п.3.4.13 договору); в 3-х місячний термін з дня державної реєстрації договору виготовити водогосподарський паспорт на водойму; замовити розробку правил експлуатації водойми; встановити знаки встановленого зразку, які попереджують про прибережну водозахисну смугу; погодити право водокористування з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства (п.3.4.14 договору); слідкувати за технічним станом гідроспоруди і нести відповідальність за наслідки її порушення (на орендаря покладаються всі витрати, пов`язані з ремонтом та доглядом за технічним станом гідроспоруди) (п.3.14.15 договору); слідкувати за станом прибережної водозахисної смуги (забороняється зокрема будівництво будь-яких споруд, у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів, стоянок) (п.3.14.16 договору); додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля (3.4.17 договору).

Позивачем зазначено та надано до матеріалів справи докази про те, що з 2019 року на адресу Вовчанської районної державної адміністрації почали надходити масові скарги та колективні звернення місцевих мешканців села Шевченкове Перше Бугаївської сільської ради Вовчанського району стосовно порушення Приватною фірмою «Б.М.П.» вимог законодавства під час використання вищевказаного водного об`єкта (ставка) та, як наслідок, умов договору оренди (т.1 а.с. 30-36; 42-49).

Так, 02.09.2019 року на адресу Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області було подано колективне звернення жителів села Шевченкове-1, з приводу зухвалої поведінки орендаря, не допуску їх до водойми, заборони мешканцям села ловити рибу. Аналогічне за суттю, звернення, підписане 70 мешканцями села Шевченкове-1, подано в травні місяці до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області. Підтверджуються ці обставини і поясненнями окремих з місцевих жителів, серед яких Тесленко В.Г., Бородавка Л.М., представлених адвокатом, який надає правову допомогу Бугаївській селищній раді. Зі змісту вказаних звернень та пояснень вбачається, що орендар забороняє мешканцям с. Шевченкове Перше підходити до води ближче ніж на 15 м, зазначаючи, що ці 15 м прибережної зони є його територією, обмежуючи фактичний доступ місцевих жителів до води, фактично забороняє купатися місцевим жителям, посилаючись на зарибленість ставка та його експлуатацію в господарських цілях, забороняє будь-яке використання дзеркала води, відповідні місця для здійснення загального водокористування на території ставка не облаштовані.

У зв`язку із надходженням колективного звернення мешканців села Шевченкове Перше Бугаївської сільської ради Вовчанського району до голови Харківської обласної державної адміністрації Юлії Світличної стосовно порушення приватною фірмою «Б.М.П.» вимог законодавства під час використання водного об`єкта (ставка) в с. Шевченкове Перше на території Бугаївської сільської ради, з метою перевірки, обставин, викладених у колективному зверненні, а також дотримання умов договору оренди земельної ділянки із земель водного фонду для рибогосподарських потреб та вимог чинного законодавства, комісією у складі працівників Вовчанської РДА та голови Бугаївської сільської ради було проведено обстеження земельної ділянки водного фонду за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки водного фонду від 09.09.2019.

За результатами обстеження було встановлено, що благоустрій прилеглої території не забезпечено, територія покрита заростами очерету та замулена. Під час обстеження ставок частково був наповнений водою. Підтримка прилеглої території в санітарному стані не проводиться. Технічне обстеження греблі та утримання її в належному стані не проводиться. Ставок фактично використовується для рибогосподарських потреб. На території земельної ділянки водного фонду було виявлено будівлі, наявність яких непередбачено договором оренди. Також, комісією була встановлена відсутність відведення місця для купання, відпочинку громадян та водопою тварин.

Згідно із відповіддю регіонального Офісу водних ресурсів у Харківській області від 20.09.2019 № 08-17/1324 встановлено, що відповідач станом на 30.09.2019 не розробив паспорт водного об`єкта та іншої передбаченої законодавством України документації необхідної для забезпечення використання водного об`єкта (т.1 а.с.37).

Відповідно до інформації Управління державного агентства рибного господарства у Харківській області від 02.10.2019 №2-3-6/1865-19 встановлено, що відповідач не звертався з питань погодження рибогосподарської діяльності (на водному об`єкті, розташованому за межами села Шевченкове Перше Бугаївської сільської ради Вовчанського району (т. 1 а.с. 38).

За відомостями Регіонального відділення ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях від 10.10.2019 №04-03-01-02650 відповідач не взяв в оренду гідротехнічну споруду ставка (т.1 а.с. 39-40).

За інформацією КП «Вовчанське БТІ» від 17.02.2020 встановлено, що будь-яке право власності за ПП «Б.М.П.» відсутнє. (т. 1 а.с. 41).

Також з відповіді Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 16.04.2020 за №08-17/491 вбачається, що станом на теперішній час ТОВ «Б.М.П.» дозвіл на спеціальне водокористування не одержувався.

Під час обстеження земельної ділянки 09.09.2020 комісією у складі працівників Вовчанської РДА та голови Бугаївської сільської ради було встановлено, що ставок фактично використовується для рибогосподарських потреб. Комісії не було представлено відповідних дозвільних документів для заняття рибогосподарською діяльністю, а саме: паспорт водного об`єкта, режим роботи водного об`єкту; дозвіл спеціального водокористування; договір оренди гідротехнічної споруди та інші документи передбачені законодавством України. Комісія не виявила відведені місця для купання, відпочинку громадян та для водопою тварин» (т. 1 а.с. 69-70; 114-124).

Обстеженням земельної ділянки 09.09.2020 комісією серед іншого на території земельної ділянки водного фонду виявлено будівлі, наявність яких не передбачено договором оренди.

Як вбачається з інформації Управління державного агентства рибного господарства у Харківській області №1-2-17/677-20 від 17.04.2020 рівень води у водоймі дещо понижений (т.1 а.с. 55).

Що стосується перегляду рішення по суті спору, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції прав відповідача щодо отримання процесуальних документів, а саме ухвал та рішення суду, що позбавило його можливості бути обізнаним про розгляд даної справи, брати участь у судових засіданнях та на своєчасне звернення до суду зі скаргою.

Дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача - Приватної фірми Б.М.П. є місто Харків, вулиця Грицевця, будинок 19, квартира 93.

Ухвали суду від 01.06.2020 року, від 25.06.2020 року, від 14.07.2020 року, від 03.08.2020 року, від 11.08.2020 року та рішення суду від 10.08.2020 року по справі №922/1617/20 були направлені рекомендованими листами на офіційну адресу відповідача, про що свідчать поштові повернення про невручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с. 91-95; 191-193; 195-198; 212-219; 237-249).

Вказані процесуальні документи, які направлялись на адресу відповідача повернулись до суду з позначкою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою , крім того позовна заява також була направлена відповідачу за адресою: місто Харків, вулиця Грицевця, будинок 19, квартира 93, про що свідчить накладна Укрпошти та опис вкладення, які містяться в додатках до позовної заяви (т.1 а.с. 18-19).

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх копій до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та (або) повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Водночас, діючі норми Господарського процесуального кодексу України не покладають на господарський суд обов`язок повторного направлення ухвали суду у разі її повернення без вручення адресату. При направленні відповідачеві ухвал судом дотримано вимоги Господарського процесуального кодексу України. В матеріалах справи відсутні відомості щодо іншого місцезнаходження відповідача.

Ухвали суду та рішення у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим.

В свою чергу, відповідач зазначає, що проставлення відмітки «судова повістка» на відправленнях, які містять рішення суду, процесуальним законодавством не передбачено, оскільки такий штамп обов`язково проставляється тільки на поштових відправленнях, які містять судові виклики і повідомлення про дату, час та місце судового засідання чи вчинення процесуальної дії відповідно до положень Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації №814 від 20.08.2019 року (п. 14 розділу ХІV).

Крім того, поштові відправлення з відміткою «судова повістка» мають особливості вручення, зберігання у поштовому відділенні та повернення відправнику порівняно з рекомендованими листами з повідомленням про вручення.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №270 від 05.03.2009 року «Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку» рекомендовані поштові відправлення з позначкою «судова повістка» , адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» , яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99 2 Правил); в той час як поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження у разі неможливості їх вручення одержувачам (п. 116 Правил).

Крім того, апелянт повідомив, що адреса місцезнаходження Приватної фірми «Б.М.П.» є ідентичною з адресою проживання його директора Долбієвої О. Л., яка постійно проживає за цією адресою (в підтвердження чого додано копію паспорта із відміткою про місце реєстрації проживання та заявою за підписами сусідів), а тому, відмітка на поштовому конверті «відповідач відсутній за вказаною адресою» не відповідає дійсності.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що ухвали суду направлялися на адресу, правильність якої не заперечується, але не були ним отримані та повернулися до суду з причин адресат відсутній за вказаною адресою , однак, наведене не свідчить про помилкові чи неправомірні дії суду, натомість є свідченням суб`єктивної поведінки адресата щодо неотримання кореспонденції.

Щодо суті спору колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було вищезазначено, між сторонами було укладено договір оренди земель водного фонду від 21.03.2003.

Згідно пункту 2.1. договору, земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарських потреб.

За змістом статті 4 Водного кодексу України та статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.

Відповідно до ст.1 Водного кодексу України, у цьому кодексі вживаються такі терміни:

рибництво - штучне розведення і відтворення риби та інших водних живих ресурсів;

рибогосподарський водний об`єкт - водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст. 43 Водного кодексу України, водокористувачі мають право здійснювати загальне та спеціальне водокористування; використовувати водні об`єкти на умовах оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 51 вищевказаного Кодексу, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Умовами п. 3.4.14 договору, орендар зобов`язувався в 3-х місячний термін з дня державної реєстрації договору виготовити водогосподарський паспорт на водойму; замовити розробку правил експлуатації водойми; встановити знаки встановленого зразку, які попереджують про прибережну водозахисну смугу; погодити право водокористування з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

За висновками суду першої інстанції зазначено, що Згідно із відповіддю регіонального Офісу водних ресурсів у Харківській області від 20.09.2019 №08-17/1324 встановлено, що відповідач станом на 30.09.2020 не розробив паспорт водного об`єкта та іншої передбаченої законодавством України документації необхідної для забезпечення використання водного об`єкта.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно Порядку розроблення паспорта водного об`єкта, затвердженого Наказом міністерства екології та природних ресурсів №99 від 18 березня 2013 року (в редакції на час дії договору) замовником робіт із розроблення паспорта водного об`єкта є його орендодавець. Тобто, в даному випадку відсутні порушення відповідачем умов договору та чинного законодавства.

Як вбачається з відповіді Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 16.04.2020 за №08-17/491 станом на теперішній час ТОВ "Б.М.П." дозвіл на спеціальне водокористування не одержувався.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що має місце порушення відповідачем умов договору внаслідок відсутності в нього дозволу на спеціальне водокористування.

Спеціальне водокористування для задоволення рибогосподарських потреб має місце при здійсненні рибогосподарської діяльності (аквакультури) шляхом використання рециркуляційних аквакультурних систем (Додаток 10). Для останніх є необхідним забір води з відповідної водойми.

Крім того, ст. 49 Водного кодексу України передбачено, що для одержання дозволу на спеціальне водокористування юридична або фізична особа, фізична особа - підприємець звертається до відповідних органів, із заявою, до якої в тому числі додаються: обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення; опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод.

При цьому, відповідач під час користування земельною ділянкою водного фонду забір або скидання води не здійснює, для будь-яких інших потреб воду не використовує. А тому, не потребує дозволу на спеціальне водокористування. Іншого позивачем не доведено.

Тому, у останнього не має можливості здійснити опис та надати схему забору або скиду вод. З огляду на це, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність відповідного порушення умов договору.

Згідно інформації Управління державного агентства рибного господарства у Харківській області від 02.10.201 №2-3-6/1865-19 встановлено, що відповідач не звертався з питань погодження рибогосподарської діяльності (на водному об`єкті, розташованому за межами села Шевченкове Перше Бугаївської сільської ради Вовчанського району).

З цього приводу, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до чинного законодавства відповідач, використовуючи земельну ділянку для рибогосподарських потреб, здійснює діяльність у сфері аквакультури (рибництва) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг (ст. 1 Закону України Про аквакультуру ).

Частиною 2 статті 3 зазначеного Закону Діяльність у сфері аквакультур не належить до спеціального використання водних біоресурсів . Встановлення відповідного режиму рибогосподарської експлуатації є саме спеціальним використанням водних біоресурсів, адже встановлюється з метою уточнення правил та порядку здійснення промислового рибальства (ч. 3 ст. 31 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів ).

В свою чергу, ст. 27 вищевказаного Закону унормовано, що промислове рибальство віднесено до спеціального використання водних біоресурсів.

Крім того, п. 3 Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 р. №1138 встановлено: Дія цього Порядку не поширюється на: використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об`єктів, наданих у користування для потреб аквакультури .

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що за даною справою, жодних порушень умов договору з боку відповідача щодо необхідності встановлення рибогосподарської діяльності на орендованій земельній ділянці водного фонду не встановлено.

Виходячи зі змісту п.3.14.15 договору, орендар зобов`язувався слідкувати за технічним станом гідроспоруди і нести відповідальність за наслідки її порушення (на орендаря покладаються всі витрати, пов`язані з ремонтом та доглядом за технічним станом гідроспоруди) .

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно ч. 15 ст. 51 Водного кодексу України, у договорі оренди водного об`єкта визначаються зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами.

За відомостями Регіонального відділення ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях від 10.10.2019 №04-03-01-02650 відповідач не взяв в оренду гідротехнічну споруду ставка.

Дані твердження суду свідчать про неповноту вивчення матеріалів справи та передчасність висновків, викладених у рішенні. Зокрема, на момент укладення договору в 2003 році зазначена норма була відсутня в попередній редакції Водного кодексу України.

При цьому, на момент розгляду справи та ухвалення рішення, в Законодавстві України була відсутня норма про обов`язковість оформлення права користування гідротехнічними спорудами для тих орендарів земель водного фонду, які уклали договори до набрання чинності цією нормою.

Посилання позивача на Акт обстеження земельної ділянки від 9 вересня 2019 року, суд оцінював, як один із доказів.

Представники комісії, що склали відповідний акт, не надали підтвердження повноважень щодо перевірки стану гідротехнічної споруди, а взагалі не мають спеціальних технічних знань щодо визначення її технічного стану. Втім, зі свого боку, відповідач на виконання умов договору слідкує за технічним станом гідроспоруди, підтримує її функціонування. Будь-яких приписів, зауважень з боку відповідних органів, до компетенції яких належить контроль за технічним станом зазначеної гідроспоруди, до відповідача не надходило.

Крім того, у відповідності до п.п. 3.4.3, 3.4.6, 3.4.17 договору орендар зобов`язувався забезпечувати використання землі за цільовим призначенням відповідно до п. 2.1 цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання земельної ділянки, зберігати корисні властивості землі.

Відповідно до п. 2.1. цього договору земельна ділянка використовується для рибогосподарських потреб .

Комісія у вищевказаному Акті обстеження земельної ділянки від 9 вересня 2019 року встановила, що має місце використання саме для рибогосподарських потреб, що не суперечить умовам договору та підтверджує дотримання відповідачем цієї істотної умови договору оренди земельної ділянки водного фонду.

Крім того, рейдовою групою Харківського рибоохоронного патруля (територіального органу Державного агентства рибного господарства України) було здійснено обстеження ставку, під час якого встановлено: заборонених знарядь лову та загиблої риби на ставку та у прибережній смузі не виявлено; рівень води дещо понижений, вода чиста, прозора, без характерного запаху; рівень води у ставку забезпечує повноцінне існування гідро біонтів.

З огляду на зазначене, компетентним органом підтверджено відсутність будь-яких порушень з боку відповідача при здійсненні рибогосподарської діяльності, а також підтверджено, що корисні властивості земельної ділянки в контексті її цільового використання збережені.

Місцевим господарським судом, також, неправильно застосовано норми матеріального права, як одну з підстав порушення умов договору оренди.

А саме, згідно п. 8.1 Розділу 8 ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій" Систему водойм в межах населених пунктів складають природні акваторії (озера, ставки тощо) і штучні акваторії (водосховища, канали, відкриті плавальні басейни тощо).

Відповідно до п.п. 8.1.4 вказаних норм визначено, що на території зони відпочинку в прибережних смугах встановлюють питні джерела, урни, контейнери для збирання побутових відходів, санітарні вузли. У місцях масового відпочинку радіус обслуговування для цих пристроїв приймають відповідно до норм, затверджених для пляжів.

Проте, судом не взято до уваги те, що зазначені положення стосуються благоустрою водних об`єктів саме в межах населених пунктів. В той час, як орендована водойма знаходиться поза межами населеного пункту, а тому зазначені положення не можуть розповсюджуватися на цю водойму.

Зокрема, п. 1.1. зазначених ДБН передбачає: Цих норм треба дотримуватися під час проектування, виконання та приймання робіт з благоустрою територій населених пунктів . Як вищезазначено, умовами п.3.14.16 договору зобов`язано орендаря слідкувати за станом прибережної водозахисної смуги (забороняється зокрема будівництво будь-яких споруд, у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів, стоянок).

В період з 8 вересня 2020 року по 9 вересня 2020 року була проведена позапланова перевірка діяльності ПФ Б.М.П. Державною екологічною інспекцією в Харківській області щодо дотримання вимог законодавства про використання та охорону земель. В ході зазначеної перевірки посадовими особами було встановлено, що відповідачем:

- забезпечується захист земель від забруднення, засмічення;

- уживаються заходи щодо запобігання негативному еколого небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу;

- дотримуються вимоги щодо заборони провадження у межах зон санітарної охорони діяльності, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об`єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені;

- дотримуються вимоги щодо заборони у межах санітарно-захисних зон будівництва житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.

В межах земельної ділянки відсутні непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, що підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Стосовно споруд в межах прибережної зони, судова колегії апеляційної інстанції зазначає, що вони є тимчасовими спорудами, реєстрація права власності на які не передбачена чинним законодавством. Зазначені тимчасові споруди встановлені з метою забезпечення не лише права загального водокористування громадян, а й забезпечення відпочинку населення на водоймі. Державною екологічною інспекцію внаслідок проведеної перевірки не виявлено порушень норм чинного законодавства в цій частині.

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити й ту обставину, що відповідач вчасно сплачує орендну плату за орендовану земельну ділянку, що також є підтвердженням виконання ним однієї з істотних умов договору оренди, та не заперечується позивачем.

Висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову, є передчасним.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.07.2019 року у справі № 903/581/18, де, зокрема, вказано на таке. «Відповідно до положень частини 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому доказами, згідно з частиною 1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми. Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.»

Також, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц та у постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17, де, зокрема, вказано на таке.

« 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.»

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Усталеною є практика Європейського суду з прав людини, в якій суд посилається на balance of probabilities (баланс ймовірностей) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 року, суд застосовує баланс ймовірностей. У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016 року суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.»

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем виконувались належним чином умови договору, вчасно сплачувалась орендна плата (що є підтвердженням виконання вним однієї з істотних умов договору оренди), що не заперечується позивачем, компететним органом підтверджено відсутність будь-яких порушень з боку відповідача при здійсненні рибогосподарської діяльності, а також підтверджено, що корисні властовості земельної ділянки в контексті цільвого використання збережені, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.

Місцевий господарський суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому рішення господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року у справі слід скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у позові слід відмовити повністю, поклавши судовий збір за подання апеляційної скарги на позивача у відповідності до вимог статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватної фірми «Б.М.П.» , м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року (повне рішення складено 21.09.2020 року) у справі №922/1617/20 - задовольнити.

2.Рішення господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року (повне рішення складено 21.09.2020 року) у справі №922/1617/20 - скасувати.

3.Ухвалити нове рішення.

4. У задоволенні позовних вимог Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області до Приватної фірми Б.М.П. , м. Харків про розірвання договору відмовити повністю.

5.Стягнути з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області (код ЄДРПОУ 04059473, 62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Соборна, буд 73) -правонаступник - Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області (код ЄДРПОУ 04058723, 63503, Харківська область, місто Чугуїв, вул. Старонікольська, 29) на користь Приватної фірми Б.М.П. (код ЄДРОПОУ 30136991, 61172, м. Харків, вул. Грицевця, 19, кв,93) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6306,00 грн.

6 .Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 09.12.2021 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 13.12.2021 року.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова