Рішення

від 10.09.2020 по справі 922/1617/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1617/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, м. Вовчанськ 3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Бугаївська сільська рада Вовчанського району Харківської області, с. Бугаївка до Приватної фірми "Б.М.П.", м. Харків про розірвання договору за участю представників:

позивача - Гринченко О.Ю.

3-я особа на стороні позивача - Тулін Р.А.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватної фірми "Б.М.П." (відповідач) згідно якої просить суд:

- розірвати договір оренди землі від 21.03.2003 (із змінами від 25.12.2012), який укладений між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та Приватною фірмою "Б.М.П." щодо оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 37,89 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Революційної (Бугаївської) сільської ради Вовчанського району для рибогосподарських потреб строком на 30 років;

- зобов`язати Приватну фірму "Б.М.П." привести земельну ділянку водного фонду загальною площею 37,89 га, яка розташована за межами населених пунктів ' на території Революційної (Бугаївської) сільської ради Вовчанського району до первісного стану та повернути її за актом приймання-передачі Вовчанській районній державній адміністрації Харківської області.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 4204,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області при наданні водного об`єкта в оренду з метою здійснення рибогосподарських потреб, розраховувала не лише на отримання орендної плати, але й об`єктивно була заінтересована у задоволенні певного суспільного інтересу, а невиконання зобов`язання, зокрема з дотримання орендарем - Приватною фірмою "Б.М.П." усіх умов договору, не забезпечує потребу ефективного використання водного об`єкта, який надавався для визначеної мети.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, залучено Бугаївську сільську раду Вовчанського району Харківської області до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, призначено підготовче засідання на 25.06.2020 о 10:30.

25 червня 2020 року Бугаївська сільська рада Вовчанського району Харківської області надала до суду письмові пояснення (вх.№ 14507), згідно яких просила суд задовольнити позовні вимоги у справі.

У підготовчому засіданні 25.06.2020, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про відкладення підготовчого засідання на 14.07.2020 о 10:30.

У підготовчому засіданні 14.07.2020, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 03.08.2020 о 15:15.

У підготовчому засіданні 03.08.2020, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.08.2020 о 10:00.

У судовому засіданні 11.08.2020, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи по суті на 10.09.2020 о 10:00.

Представники позивача та 3-ї особи на стороні позивача у судовому засіданні 10.09.2020 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21 березня 2003 року між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавець) та Приватною фірмою "Б.М.П." (орендар) було укладено договір оренди землі водного фонду із подальшими змінами від 25 грудня 2012 року щодо земельної ділянки водного фонду загальною площею 37,89 га (надалі - договір), яка розташована за межами населених пунктів на території Революційної (Бугаївської) сільської ради Вовчанського району для рибогосподарських потреб строком на 30 років. Договір посвідчено приватним нотаріусом Корневою І.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 854.

У відповідності до п. 3.4. договору орендар зобов`язувався: приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди (п.3.4.1 договору); забезпечувати використання землі за цільовим призначенням відповідно до п.2.1 цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання земельної ділянки (п.3.4.2 договору); економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення, і поліпшення якості вод; дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, та встановлених лімітів забору води, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території (п.3.4.3 договору); використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території у належному стані, а також здійснювати заходи запобігання забруднення водного об`єкту стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї (п.3.4.5 договору); зберігати корисні властивості землі (п.3.4.6 договору); не допускати порушення права загального водокористування, наданого законодавством громадянам для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, водопій тварин, забір води з водойми без застосування споруд або технічних пристроїв) (п.3.4.7 договору); не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів (п.3.4.8 договору); дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон (п.3.4.9 договору); зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем (п.3.4.10 договору); безперешкодно допускати, на свої об`єкти державних інспекторів спеціально уповноважених державних органів, у галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати безкоштовно необхідну інформацію, своєчасно інформувати органи місцевого самоврядування, управління екологічної безпеки, водного господарства та санітарного нагляду про виникнення аварійних ситуацій та забруднення орендованої земельної ділянки (п.3.4.11 договору); своєчасно сплачувати орендну плату; (п.3.4.12 договору); повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди у належному стані згідно акту приймання-передачі (п.3.4.13 договору); в 3-х місячний термін з дня державної реєстрації договору виготовити водогосподарський паспорт на водойму; замовити розробку правил експлуатації водойми; встановити знаки встановленого зразку, які попереджують про прибережну водозахисну смугу; погодити право водокористування з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства (п.3.4.14 договору); слідкувати за технічним станом гідроспоруди і нести відповідальність за наслідки її порушення (на орендаря покладаються всі витрати, пов`язані з ремонтом та доглядом за технічним станом гідроспоруди) (п.3.14.15 договору); слідкувати за станом прибережної водозахисної смуги (забороняється зокрема будівництво будь-яких споруд, у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів, стоянок) (п.3.14.16 договору); додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля (3.4.17 договору).

Згідно позову позивач вказує, що у 2019 році на адресу Вовчанської районної державної адміністрації почали надходити масові скарги та колективні звернення місцевих мешканців села Шевченкове Перше Бугаївської сільської ради Вовчанського району стосовно порушення Приватною фірмою "Б.М.П." вимог законодавства під час використання вищевказаного водного об`єкта (ставка) та, як наслідок, умов договору оренди. Так, 02.09.2019 року, на адресу Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області було подано колективне звернення жителів села Шевченкове-1, з приводу зухвалої поведінки орендаря, не допуску їх до водойми, заборони мешканцям села ловити рибу. Аналогічне за суттю, звернення, підписане 70 мешканцями села Шевченкове-1, подано в травні місяці до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області. Підтверджуються ці обставини і поясненнями окремих з місцевих жителів, серед яких ОСОБА_1 , ОСОБА_2., представлених адвокатом, який надає правову допомогу Бугаївській селищній раді. Зі змісту вказаних звернень та пояснень вбачається, що орендар забороняє мешканцям с. Шевченкове Перше підходити до води ближче ніж на 15 м, зазначаючи, що ці 15 м прибережної зони є його територією, обмежуючи фактичний доступ місцевих жителів до води, фактично забороняє купатися місцевим жителям, посилаючись на зарибленість ставка та його експлуатацію в господарських цілях, забороняє будь-яке використання дзеркала води, відповідні місця для здійснення загального водокористування на території ставка не облаштовані.

У зв`язку із надходженням колективного звернення мешканців села Шевченкове Перше Бугаївської сільської ради Вовчанського району до голови Харківської обласної державної адміністрації Юлії Світличної стосовно порушення приватною фірмою Б.М.П. вимог законодавства під час використання водного об`єкта (ставка) в с. Шевченкове Перше на території Бугаївської сільської ради, з метою перевірки, обставин, викладених у колективному зверненні, а також дотримання умов договору оренди земельної ділянки із земель водного фонду для рибогосподарських потреб та вимог чинного законодавства, комісією у складі працівників Вовчанської РДА та голови Бугаївської сільської ради було проведено обстеження земельної ділянки водного фонду за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки водного фонду від 09.09.2019.

За результатами обстеження було встановлено, що благоустрій прилеглої території не забезпечено, територія покрита заростами очерету та замулена. Під час обстеження ставок частково був наповнений водою. Підтримка прилеглої території в санітарному стані не проводиться. Технічне обстеження греблі та утримання її в належному стані не проводиться. Ставок фактично використовується для рибогосподарських потреб. На території земельної ділянки водного фонду було виявлено будівлі, наявність яких непередбачено договором оренди. Також, комісією була встановлена відсутність відведення місця для купання, відпочинку громадян та водопою тварин.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів оскарження з боку відповідача дій посадових осіб Вовчанської РДА та голови Бугаївської сільської ради щодо складання зазначеного вище акту обстеження земельної ділянки водного фонду.

Згідно п. 3.4.7 договору, орендар зобов`язувався не допускати порушення права загального водокористування, наданого законодавством громадянам для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, водопій тварин, забір води з водойми без застосування споруд або технічних пристроїв).

Відповідно до ст. 47 Водного кодексу України, загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об`єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. На водних об`єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об`єкт в оренду. Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.

Частиною 7 статті 51 Водного кодексу України встановлено, що орендарі водного об`єкта зобов`язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).

Згідно з ч. 10 ст. 51 Водного кодексу України, заборона загального водокористування водними об`єктами, наданими в користування на умовах оренди, та їх нецільове використання є підставою для розірвання договору оренди.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд України по справі №922/1899/18 у Постанові від 11.07.2019, визначивши наявність достатніх підстав для розірвання договору оренди землі з орендарем у разі порушення вимог щодо забезпечення права громадян на загальне водокористування.

Згідно п. 3.4.14 договору, орендар зобов`язувався в 3-х місячний термін з дня державної реєстрації договору виготовити водогосподарський паспорт на водойму; замовити розробку правил експлуатації водойми; встановити знаки встановленого зразку, які попереджують про прибережну водозахисну смугу; погодити право водокористування з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Статтею 51 Водного кодексу України визначено, що надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта.

Згідно Порядку розроблення паспорта водного об`єкта, затвердженого Наказом міністерства екології та природних ресурсів №99 від 18.03.2013 замовником робіт із розроблення паспорта водного об`єкта є його орендодавець, а сам Порядок спрямований на встановлення технічних параметрів водного об`єкта, гідрологічних характеристик річки (водотоку), регламентацію експлуатаційної діяльності на водосховищах, ставках та озерах (далі - водний об`єкт) для забезпечення сталого використання (включаючи кількісне та якісне відновлення) усіх ресурсів, пов`язаних з існуванням водойми, надійності функціонування споруд і для підвищення ефективності їх використання.

Статтею 51 Водного кодексу України визначено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду у комплексі із земельною ділянкою.

Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (частина 1 статті 49 Водного кодексу України).

Згідно із відповіддю регіонального Офісу водних ресурсів у Харківській області від 20.09.2019 № 08-17/1324 встановлено, що відповідач станом на 30.09.2020 не розробив паспорт водного об`єкта та іншої передбаченої законодавством України документації необхідної для забезпечення використання водного об`єкта.

Відповідно до інформації Управління державного агентства рибного господарства у Харківській області від 02.10.2019 №2-3-6/1865-19 встановлено, що відповідач не звертався з питань погодження рибогосподарської діяльності (на водному об`єкті, розташованому за межами села Шевченкове Перше Бугаївської сільської ради Вовчанського району

Серед іншого, як вбачається з відповіді Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 16.04.2020 за №08-17/491 станом на теперішній час ТОВ "Б.М.П." дозвіл на спеціальне водокористування не одержувався.

Виходячи зі змісту п.3.14.15 договору, орендар зобов`язувався слідкувати за технічним станом гідроспоруди і нести відповідальність за наслідки її порушення (на орендаря покладаються всі витрати, пов`язані з ремонтом та доглядом за технічним станом гідроспоруди).

Згідно ч. 15 ст. 51 Водного кодексу України, у договорі оренди водного об`єкта визначаються зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами.

За відомостями Регіонального відділення ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях від 10.10.2019 № 04-03-01-02650 відповідач не взяв в оренду гідротехнічну споруду ставка.

У відповідності до п.п. 3.4.3, 3.4.6, 3.4.17 договору орендар зобов`язувався забезпечувати використання землі за цільовим призначенням відповідно до п. 2.1 цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання земельної ділянки, зберігати корисні властивості землі.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов`язані утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої.

Відповідно до ст. 89 ВК України, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм забороняється влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Згідно п. 8.1 Розділу 8 ДБН ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій" Систему водойм в межах населених пунктів складають природні акваторії (озера, ставки тощо) і штучні акваторії (водосховища, канали, відкриті плавальні басейни тощо).

Відповідно до п.п. 8.1.4 вказаних норм визначено, що на території зони відпочинку в прибережних смугах встановлюють питні джерела, урни, контейнери для збирання побутових відходів, санітарні вузли. У місцях масового відпочинку радіус обслуговування для цих пристроїв приймають відповідно до норм, затверджених для пляжів.

Так, під час обстеженням земельної ділянки 09.09.2020 комісією у складі працівників Вовчанської РДА та голови Бугаївської сільської ради було встановлено, що ставок фактично використовується для рибогосподарських потреб. Комісії не було представлено відповідних дозвільних документів для заняття рибогосподарською діяльністю, а саме: паспорт водного об`єкта, режим роботи водного об`єкту; дозвіл спеціального водокористування; договір оренди гідротехнічної споруди та інші документи передбачені законодавством України. Комісія не виявила відведені місця для купання, відпочинку громадян та для водопою тварин".

Окрім цього, як вбачається з інформації Управління державного агентства рибного господарства у Харківській області від 02.10.2019 №1-2-17/677-20 від 17.04.2020 рівень води у водоймі дещо понижений.

Умовами п.3.14.16 договору зобов`язано орендаря слідкувати за станом прибережної водозахисної смуги (забороняється зокрема будівництво будь-яких споруд, у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів, стоянок).

Вказані обмеження кореспондуються з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 89 Водного кодексу України зі змісту якої вбачається, що у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Обстеженням земельної ділянки 09.09.2020 комісією серед іншого на території земельної ділянки водного фонду виявлено будівлі, наявність яких не передбачено договором оренди.

За інформацією КП "Вовчанське БТІ" від 17.02.2020 встановлено, що будь-яке право власності за ПП "Б.М.П." відсутнє.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені умови договору та не виконані зобов`язання за ним.

У відповідності до п.4.3 договору, підставою для розірвання договору є вимога однієї сторін у випадку невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

У відповідності до ч.1, ч.2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Визначення договору оренди земельної ділянки містить і ст. 792 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як визначено в статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються цим Законом, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі, є об`єкт оренди, строк дії договору та оренда плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Стаття 32 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

З огляду на вищевикладене, враховуючи порушення та не виконання відповідачем умов договору, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Стаття 785 Цивільного кодексу України зазначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи викладене, та те, що договір оренди землі підлягає розірванню, суд з огляду на положення пунктів 1.2, 2.4, 4.4 договору вважає, що позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача привести земельну ділянку до первісного стану та повернути її за актом приймання-передачі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 4204,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі від 21.03.2003 (із змінами від 25.12.2012), який укладений між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області (ідентифікаційний код 04059473) та Приватною фірмою "Б.М.П." (ідентифікаційний код 30136991) щодо оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 37,89 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Революційної (Бугаївської) сільської ради Вовчанського району для рибогосподарських потреб строком на 30 років.

Зобов`язати Приватну фірму "Б.М.П." (61172, м. Харків, вул. Грицевця, 19, кв. 93, ідентифікаційний код 30136991) привести земельну ділянку водного фонду загальною площею 37,89 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Революційної (Бугаївської) сільської ради Вовчанського району до первісного стану та повернути її за актом приймання-передачі Вовчанській районній державній адміністрації Харківської області.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватної фірми "Б.М.П." (61172, м. Харків, вул. Грицевця, 19, кв. 93, ідентифікаційний код 30136991) на користь Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області (62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Соборна, 73, ідентифікаційний код 04059473) 4204,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "21" вересня 2020 р.

Суддя А.М. Буракова

справа № 922/1617/20