Рішення

від 02.12.2021 по справі 923/399/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 року м. Херсон Справа № 923/399/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. , за участю секретаря судового засідання Степанової Н.Д., розглянувши справу

за позовом: Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області (74300, Херсонська область, м. Берислав, вул.Центральна, 352 а, код ЄДР 04059906)

до: Фізичної особи-підприємця Таботи Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 95 559 грн. 91 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Волосюк О.О., адвокат, ордер серія МК № 109624 від 20.03.2021

від відповідача - Гулько С.О., представник, довіреність від 29.06.2021.

До господарського суду надійшла позовна заява Бериславської міської ради з вимогами до фізичної особи-підприємця Таботи Сергія Володимировича про стягнення 95 559,91 грн. безпідставно збережених коштів, як плати за користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав.

Ухвалою суду від 14.04.2021 постановлено відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання по справі на 13.05.2021.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.05.2021 постановлено продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 22.06.2021 включно та відкласти підготовче засідання на 22.06.2021.

Ухвалою суду від 22.06.2021 відкладено розгляд справи на 06.07.2021.

Ухвалою від 06.07.2021 суд постановив продовжити строк проведення підготовчого провадження та відклав підготовче засідання до 02 серпня 2021 року о 14:30 год.

Розпорядженням керівника апарату суду 02.08.2021 № 380 у зв`язку із закінченням п`ятирічного терміну повноважень з здійснення правосуддя судді Павленко Н.А., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 923/399/21.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021 справу № 923/399/21 розподілено судді Немченко Л.М.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 03.08.2021 постановлено прийняти справу № 923/399/21 до провадження судді Немченко Л.М.; призначити розгляд справи у підготовчому засіданні на 19.10.2021.

Розгляд справи розпочатий 19.10.2021 з перервою до 18.11.2021.

Ухвалою від 18.11.2021 підготовче провадження закінчено та суд призначив розгляд справи по суті на 02.12.2021.

Виклад обставин справи

Згідно із відомостями, що містяться в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 05.11.2012 до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесений запис № 16073580, згідно з яким власником майна будівлі котельні № 3 літ. А загальною площею 468,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є Табота Сергій Володимирович, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.2012 № 824.

Між сторонами 29.10.2012 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який нотаріально посвідчений. За договором купівлі-продажу нерухомого майна від 29.10.2012 Продавець зобов`язується передати будівлю котельної № 3 у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти цей об`єкт нерухомого майна та сплатити за нього обумовлену грошову вартість. За п.1.2 договору передбачено, що будівлю котельної № 3 в цілому літ. А, матеріал стін: цегла, загальна площі 468,2 кв.м, розташований у АДРЕСА_2 на земельній ділянці 0.0458 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 6520610100:01:190:0812.

У 2012 році Табота С.В. звернувся до Бериславської міської ради щодо викупу земельної ділянки. Рішенням 28 сесії міської ради 6 скликання від 30.11.2012 року № 313 Про врегулювання земельних відносин , вирішено, а саме:

п. 46 Дати дозвіл гр. Таботі Сергію Володимировичу на розробку Проекту землеустрою щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0800 га., по АДРЕСА_2 , на якій розміщено об`єкт нерухомості, що належить покупцю цієї земельної ділянки на праві власності, для комерційного використання під розміщення та обслуговування об`єктів торгівлі та надання послуг, із земель громадської та житлової забудови.

п. 46.1. Зобов`язати гр. Таботу Сергія Володимировича в місячний термін, з дати прийняття цього рішення, укласти договір із землевпорядною організацією, яка має відповідну ліцензію на розробку Проекту землеустрою щодо відведення у власність та в шестимісячний термін подати Проект землеустрою на затвердження до Бериславської міської ради.

п. 46.2. Зобов`язати гр. Таботу Сергія Володимировича протягом місяця з дати прийняття даного рішення, укласти з Бериславською міською радою угоду про відшкодування збитків від недоотримання коштів за фактичне користування земельною ділянкою до моменту реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку.

Рішенням 35 сесії міської ради 6 скликання від 25.06.2013 року № 398 Про врегулювання земельних відносин вирішено, а саме:

п. 4. Затвердити гр. Таботі Сергію Володимировичу , розроблений відповідно до рішення 28 сесії 6 скликання Бериславської міської ради №313 від 30.11.2012 року, Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом викупу), площею 0,0800 га., по АДРЕСА_2 , на якій розміщений об`єкт нерухомості, що належить покупцю цієї земельної ділянки на праві приватної власності, для комерційного використання під розміщення та обслуговування об`єктів торгівлі та надання послуг, із земель громадської та житлової забудови .

п. 4.1. Гр. Таботі Сергію Володимировичу укласти договір та внести аванс на відповідний рахунок Бериславської міської ради в розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0800 га по АДРЕСА_2 , для фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки вказаної земельної ділянки з послідуючим зарахуванням залишку авансового внеску в рахунок оплати ціни продажу земельної ділянки.

п. 4.2. Доручити міському голові укласти договір з організацією, яка має відповідну ліцензію та профінансувати проведення робіт з експертної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки. Рішенням 46 сесії міської ради 6 скликання від 10.04.2014 року № 546 Про врегулювання земельних відносин вирішено, а саме:

п. 5. Затвердити гр. Таботі Сергію Володимировичу , розроблений відповідно до рішення 35 сесії 6 скликання Бериславської міської ради №398 від 25.06.2013 року, Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0800 га. (кадастровий номер 6520610100:01:001:0070) по АДРЕСА_2 , що надається у власність (шляхом викупу), для комерційного використання під розміщення та обслуговування об`єктів торгівлі та надання послуг, із земель громадської та житлової забудови .

п. 5.1. Продати гр. Таботі Сергію Володимировичу земельну ділянку загальною площею 0,0800 га. (кадастровий номер 6520610100:01:001:0070) по АДРЕСА_2 , для комерційного використання під розміщення та обслуговування об`єктів торгівлі та надання послуг, із земель громадської та житлової забудови, склад угідь - забудовані землі.

п. 5.2. Затвердити ціну продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,0800 га. (кадастровий номер 6520610100:01:001:0070), в розмірі 96 104(дев`яносто шість тисяч сто чотири) гривень, що в розрахунку на 1 кв. м. становить 120,13 гривень, авансовий внесок в сумі 13 754, 06 (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) гривень зарахувати у вартість продажу земельної ділянки.

п. 5.3. Гр. Таботі Сергію Володимировичу в двох місячний термін з моменту прийняття даного рішення укласти договір купівлі - продажу земельної ділянки з Бериславською міською радою, отримати та зареєструвати документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку в установленому законодавством порядку.

Станом на 31.03.2021 року угода про відшкодування збитків від недоотримання коштів за фактичне користування земельною ділянкою не укладено, договір купівлі-продажу земельної ділянки не укладено, договір оренди не укладено, земельна ділянка використовується без належного оформлення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до рішення 21 сесії 7 скликання міської ради від 23.06.2017 року № 222 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Берислава затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі міста Берислава.

Рішенням Бериславської міської ради від 26.12.2008 року № 393 Про встановлення орендних ставок за оренду земельних ділянок комунальної власності встановлено розмір орендної плати для земельних ділянок комерційного використання - 6% від нормативної грошової оцінки землі.

Рішенням 34 сесії 7 скликання міської ради від 14.06.2018 року № 354 Про встановлення місцевих податків і зборів затверджено нові місцеві податки та збори на території Бериславської міської ради. Додаток 5 рішення, регламентує відсоткові орендні ставки в залежності до категорії земель. А саме: Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі 10 % від нормативної грошової оцінки.

Бериславська міська рада зверталася до Таботи Сергія Володимировича щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою з метою недопущення втрат до міського бюджету, використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів:

- Лист від 15.04.2015 року № 02-27/217/15 щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою з метою недопущення втрат до міського бюджету.

- Лист від 11.01.2018 року № 02-27/19/18 щодо оформлення права користування земельною ділянкою.

- Лист від 10.07.2019 року № 02-35/556/19 про те, що з метою недопущення втрат до міського бюджету просимо укласти договір оренди земельною ділянкою.

Виклад позиції позивача

Позивач доводить, що, Табота Сергій Володимирович з 05.11.2012 року по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,0800 га. по АДРЕСА_2 без виникнення права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки без державної реєстрації цих прав. Разом з тим, з огляду на відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України, земельна ділянка площею 0,0800 га. по АДРЕСА_2 перебуває у комунальній власності міської територіальної громади м. Берислава.

Позивач зазначає, що посилаючись на те, що відповідач у період з 05.11.2012 року по 31.03.2021 використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачує за користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Бериславської міської ради, як власника земельної ділянки по АДРЕСА_2, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, позивач здійснив розрахунок та звернувся до Бериславського районного суду Херсонської області з даним позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України просить стягнути з Таботи Сергія Володимировича безпідставно збережені кошти в загальному розмірі 95 559,91 грн. Розмір безпідставно збережених коштів позивач підтверджує витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а саме:

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018 рік складає -353 925,55 грн.

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2019 рік складає -353 925,55 грн.

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2020 рік складає -353 925,55 грн.

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2021 рік складає -353 925,55 грн.

Відповідно до розрахунку начальника відділу земельних відносин, комунальної власності, містобудування та архітектури виконавчого комітету Бериславської міської ради втрати до міського бюджету по земельній ділянці (кадастровий номер 6520610100:01:001:0070) складають: за період з 01.04.2018 по 31.12.2018 суму 15 926,65 грн. (НГО 353 925,55 грн. х 6% (ставка орендної плати)); за період з 01.01.2019 по 31.03.2021 суму 79633,26 грн. ( НГО 353 925,55 грн. х 10% (ставка орендної плати)).

Позивач - Бериславська міська рада обґрунтовує свої позовні вимоги щодо стягнення зазначеної суми наступним.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

За приписами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Бериславська міська рада зазначає, що відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 цього Кодексу власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом вказаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідстав ненабуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

При цьому, міська рада зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необгрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Таким чином, позивач дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин саме приписів статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Бериславська міська рада наголошує, що відповідач правомірно володіє будівлею котельні № 3 літ. А загальною площею 468,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, є Табота Сергій Володимирович, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.2012 № 824. Проте, право користування щодо земельної ділянки по АДРЕСА_2 за відповідачем зареєстровано не було. Так, предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна (гр. Таботи С.В. ) безпідставно збережених коштів - орендної плати, на підставі статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Як встановлено приписами ч. 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Частиною першою статті 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Підставою для проведення оцінки земель згідно статті 15 Закону України "Про оцінку земель" є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Крім того, позивач звертає увагу суду, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

Відповідно до частини другої статті 20 і частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виклад позиції відповідача

Відповідач заперечує проти позову та пояснює, що відповідно до умов договору купівлі-продажу нерухомого майна Продавець зобов`язується передати будівлю котельної № 3 у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти цей об`єкт нерухомого майна та сплатити за нього обумовлену грошову вартість. При цьому за п.1.2 договору передбачено, що будівлю котельної № 3 в цілому літ. А, матеріал стін: цегла, загальна площі 468,2 кв.м, розташований у АДРЕСА_2, будинок б/н на земельній ділянці 0.0458 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 6520610100:01:190:0812. Натомість позивач просить стягнути з відповідача орендну плату за земельну ділянку у розмірі 0,0800 га, мотивуючи це попередньою домовленістю між сторонами про укладення договору купівлі- продажу землі саме в цьому розмірі.

Відповідач звернув увагу, що сторони так і не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу, тому останній до сьогоднішнього дня не укладений.

На думку відповідача, надання в якості доказу попередньо розроблених матеріалів з землевідведення у власність земельної ділянки, зокрема, акту узгодження зовнішніх меж свідчить лиш про наміри сторін щодо оформлення землекористування у встановленому в ньому розмірі, проте не підтверджує факту фактичного землекористування земельною ділянкою.

Відповідач звертає увагу, що за договором купівлі-продажу будівлю котельної № 3 об`єкт нерухомості розміщений на земельної ділянки кадастровий номер - 6520610100:01:190:0812. Проте позивач просить стягнути орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,0800 га по АДРЕСА_2, кадастровий номер 6520610100:01:190:0812, яка сформувалась з метою придбання у власність відповідачу.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що останнім встановлювались межі земельної ділянки, яка розташована під придбаним об`єктом нерухомості та фактично перебуває у користуванні відповідача.

Відповідач звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо того чи укладався з попереднім власником об`єкт нерухомості - будівлю котельної № 3.

Крім того, звертаючись до суду з позовом про стягнення орендної плати, як упущеної вигоди за час користування земельною ділянкою 0,0800 га по АДРЕСА_2, (кадастровий номер 6520610100:01:001 :0070) за період з 01.04.2018р. по 31.03.2021р. позивач упускає той факт, що саме ця земельна ділянка формувалася для викупу на підставі рішення Бериславської міської ради № 546 від 10.07.2014р., за ціною 96 104,00 грн, без урахування 13 754,06 грн, сплачених ним в якості авансу.

Правові висновки та мотивувальна частина рішення.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст. 74 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14 .1.14 7 пункту 14 .1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою ( підпункти 14 .1. 72, 14 .1.136 пункту 14 .1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

Земельна ділянка як об`єкт, щодо якого застосовується принцип платності в рамках визначених законодавством податкових відносин, виникає за результатом її формування у порядку ст. 791 Земельного кодексу як об`єкта цивільних прав.

Відповідно ст. 39 Земельного кодексу використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівельної документації і плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Разом з цим статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності або користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Отже, надане Земельним кодексом право власності або користування земельною ділянкою має бути зареєстровано згідно з чинним законодавством.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ст. 120 Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача

Судом встановлено, що за договором куплі продажу котельної (п 1.2 Договору) передбачено, що будівля котельні № 3 в цілому літ. „А", матеріал стін: цегла., загальною площею 468,2 (чотириста шістдесят вісім цілих два десятих) кв.м, розташований в м. Бериславі, Херсонської' області по АДРЕСА_2, на земельній ділянці площею 0,0468 (нуль цілих чотириста шістдесят вісім десятитисячних) га. Кадастровий номер земельної ділянки - 6520610100:01:190:0812.

Натомість позивач просить стягнути з відповідача орендну плату за земельну ділянку в розмірі 0,0800 га, мотивуючи це попередньою домовленістю між сторонами про укладання договору купівлі-продажу землі саме в цьому розмірі.

Судом в судовому засіданні оглянуто попередній договір № 15 про укладення договору купівлі-продажу від 11.10.2013, копію якого сторони не надали для залучення до матеріалів справи на стадії підготовчого провадження. За договором сторони : Бериславська міська рада та гр. Табота С.В. домовились, що за основним договором сторони зобов`язуються в майбутньому укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0800га, що розміщена АДРЕСА_2 Відповідно до п.6 сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і дії до виконання ними усіх свої зобов`язань за цим договором.

Судом встановлено, що сторони так й не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі продажу, тому останній до теперішнього часу не укладено.

Таким чином, на день розгляду справи, попередній договір не вичерпав свою дію, оскільки відповідач не уклав основний договір та у нього не виникло право на земельну ділянку (кадастровий номер 6520610100:01:001:0070) і відповідно у нього відсутні підстави до укладення основного договору використовувати цю земельну ділянку.

Позивач за позовом просить стягнути з власника об`єктів нерухомого майна збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою ( кадастровий номер 6520610100:01:001 :0070).

Позивачем не надано доказів, що відповідач використовує земельну ділянку розміром 0,0800 га ( під котельною -0,0468 та 0,0332 га біля котельної).

Надання в якості доказу попередньо розроблених матеріалів з землевідведення у власність земельної ділянки, зокрема акту узгодження та відновлення зовнішніх меж свідчить лише про наміри сторін щодо оформлення землекористування у визначеному в ньому розмірі, проте не підтверджує факту фактичного користування земельною ділянкою.

Як витікає із норм ст.120 ЗК України при укладенні правочину купівлі-продажі нерухомого майна відповідач набув право користування земельною ділянкою кадастровий номер земельної ділянки - 6520610100:01:190:0812, площею 0,0468 га.

Проте позивач просить стягнути орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою міської ради площею 0,0800 га по АДРЕСА_2 , (кадастровий номер 6520610100:01:001:0070), яка формувалася з метою передання у власність відповідачу за умовами викупу.

Як витікає із витягів з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, (т.1 а.с 27,59), земельна ділянка, кадастровий номер 6520610100:01:001:0070 зареєстрована як об`єкт нерухомого майна, однак право власності або право користування земельною ділянкою Таботи С.В. не зареєстровано.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів (т.1 а.с.61-63) Табота С.В є тільки власником будівлі котельні № 3 в цілому літ. „А", матеріал стін: цегла., загальною площею 468,2 (чотириста шістдесят вісім цілих два десятих) кв.м, розташований в АДРЕСА_2, тобто за відповідачем не зареєстровано право користування жодною із земельних ділянок.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь які докази того, що останнім встановлювалися межі земельної ділянки, яка розташована під придбаним об`єктом нерухомості та фактично перебуває в користуванні позивача.

Згідно з частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходять права на земельну ділянку, на якій вказане майно розміщене, у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

У разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі № 904/5968/19 (пункт 21)).

Таким чином, особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/510/19 (пункт 5.15)).

Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (пункт 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).

З моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна (пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц)..

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, та у в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 по справі № 922/3655/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц викладено подібний правовий висновок, що після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене.

У постанові від 25.02.2020 у справі № 922/510/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на це майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника

В свою чергу в матеріалах справи відсутні будь які відомості , щодо того, чи укладався з попереднім власником об`єкта нерухомості - Будівлі котельні № 3 в цілому літ. „А", матеріал стін: цегла, загальною площею 468,2 (чотириста шістдесят вісім цілих два десятих) кв.м, розташований в АДРЕСА_2 (без номеру), договір оренди земельної ділянки площею 0,0468 (нуль цілих чотириста шістдесят вісім десятитисячних) га. Кадастровий номер земельної ділянки - 6520610100:01:190:0812, на якій об`єкт розташовано, на яких умовах, чи такого договору взагалі не укладено.

Таким чином, факт фактичного користування земельною ділянкою у визнаних позивачем межах має бути підтверджений належними доказами, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення коштів за безпідставне користування земельною ділянкою 0,0800 га по АДРЕСА_2, (кадастровий номер 6520610100:01:001:0070) є необґрунтованими та безпідставними.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки в ході розгляду справи, позивач не довів позовні вимоги.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення оформлено і підписано 13.12.2021

Суддя Л.М. Немченко