Постанова

від 10.12.2021 по справі 918/1112/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 918/1112/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Співака Віктора Михайловича (особа, яка не брала участі у справі)

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 (у складі колегії суддів: Розізнана І.В. (головуючий), Гудак А.В., Петухов М.Г.) про закриття апеляційного провадження

у справі № 918/1112/20

за позовом першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації

до селянського (фермерського) рибного господарства Ферма Співака ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Острозької районної державної адміністрації,

про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, дострокове розірвання договору оренди водного об`єкта, повернення земельних ділянок, повернення водного об`єкта,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Селянського (фермерського) рибного господарства "Ферма Співака" (далі - СФРГ "Ферма Співака"), у якому просив суд:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 12.08.1999 року № 1, укладений між Рівненською обласною державною адміністрацією та СФРГ "Ферма Співака", а також додаткову угоду про внесення змін до цього договору від 27.03.2020 року;

- розірвати договір оренди водного об`єкта від 27.09.2006 року № 1, укладений між Острозькою районною державною адміністрацією та СФРГ "Ферма Співака", а також додаткову угоду про внесення змін до цього договору від 07.02.2012 року;

- зобов`язати СФРГ "Ферма Співака" повернути земельні ділянки з кадастровим номером 5624285600:08:002:0001 площею 267,6911 га та кадастровим номером 5624285600:07:001:0027 площею 5, 4788 га, державі в особі Рівненської обласної державної адміністрації;

- зобов`язати СФРГ "Ферма Співака" повернути водний об`єкт площею водного дзеркала 182,9 га, який розташований на території Новомалинської сільської ради Острозького району Рівненської області, державі в особі Рівненської обласної державної адміністрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що СФРГ "Ферма Співака" протягом тривалого часу не виконує зобов`язання за договорами оренди земельної ділянки та водного об`єкта в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів, що відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" є підставою для дострокового розірвання договору за рішенням суду та настання правових наслідків, зокрема, у вигляді односторонньої відмови від зобов`язання, на підставі пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.12.2020 відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Острозьку районну державну адміністрацію.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.04.2021 позов задоволено частково. Розірвано договір оренди водного об`єкта від 27.09.2006 № 1, укладений між Острозькою державною адміністрацією та СФРГ "Ферма Співака", та додаткову угоду про внесення змін до договору від 07.02.2012. Зобов`язано СФРГ "Ферма Співака" повернути водний об`єкт площею водного дзеркала 182, 9 га, який розташований на території Новомалинської сільської ради Острозького району Рівненської області, державі в особі Рівненської обласної державної адміністрації. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з СФРГ "Ферма Співака" ( код ЄДРПОУ 31580462) на користь Рівненської обласної прокуратури 4 204,00 грн.

Фізична особа-підприємець Співак Віктор Михайлович (далі - ФОП Співак В. М.) як особа, що не брала участі у справі, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 21.04.2021, та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

За доводами скаржника, оскаржуване рішення зачіпає його права та інтереси, оскільки позбавляє права оренди земельної ділянки, в тому числі під водосховищем.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 було поновлено ФОП Співаку В. М. строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.04.2021 у справі № 918/1112/20.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 апеляційне провадження у справі № 918/1112/20 за апеляційною скаргою ФОП Співака В. М. закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Свої висновки суд апеляційної інстанції мотивував тим, що вирішуючи спір у справі, яка розглядається суд першої інстанції не вирішував питання про будь-які права, інтереси чи обов`язки ФОП Співака В. М.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у листопаді 2021 року ФОП Співак В. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу обґрунтовано безпідставністю закриття апеляційного провадження у справі № 918/1112/20, оскільки рішення Господарського суду Рівненської області від 21.04.2021 вплинуло на права, інтереси та обов`язки скаржника.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 відкрито касаційне провадження у справі з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Ухвалено здійснити перегляд ухвали суду апеляційної інстанції від 16.09.2021 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу до 06.12.2021.

Учасники справи не скористалися своїм правом відповідно до статті 295 ГПК України та не подали до суду касаційної інстанції письмових відзивів на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи.

У частині 1 статті 254 ГПК України закріплено норму, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 06.10.2020 у справі № 910/21451/16, від 03.12.2020 у справі № 908/3338/19, від 16.01.2021 у справі № 904/379/19.

Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та (або) обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19).

У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що у поданій апеляційній скарзі ФОП Співак В. М. як особа, яка не була учасником справи та не брала участі у розгляді Господарським судом Рівненської області справи № 918/1112/20, зазначає, що рішенням суду першої інстанції порушено її права та інтереси, оскільки воно позбавляє його права оренди земельної ділянки, в тому числі і під водосховищем.

Утім, рішенням суду першої інстанції, позов першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації, задоволено частково. Відмовляючи у задоволенні позову в частині дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.08.1999 року № 1, та додаткової угоди до нього, суд дійшов висновку про нікчемність додаткової угоди від 27.03.2018, укладеної між Рівненською обласною державною адміністрацією та СФРГ "Ферма Співака", та відсутність обов`язку у останнього сплачувати орендну плату за спірним договором, оскільки СФРГ "Ферма Співака" не є стороною зазначеного договору, а відтак відсутні підстави для його розірвання. Разом з тим, задовольняючи позов в частині дострокового розірвання договору оренди водного об`єкта від 27.09.2006 № 1, укладеного між Острозькою районною державною адміністрацією та СФРГ "Ферма Співака" та додаткової угоди про внесення змін до договору від 07.02.2012, суд першої інстанції виходив із того, що на підставі договору оренди у СФРГ "Ферма Співака" виникли обов`язки зі сплати орендної плати, які останній не виконував з 2017 року, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

При цьому встановивши, що в рішенні суду першої інстанції, судом була надана оцінка лише умовам договору оренди водного об`єкта від 27.09.2006 і додаткової угоди до нього від 07.02.2012 та їх виконанню/невиконанню, а також додатковій угоді від 27.03.2018 до договору оренди земельної ділянки від 12.08.1999, яка згідно висновку суду першої інстанції не породжує жодних правових наслідків для його сторін - орендодавця (Рівненської обласної державної адміністрації) та орендаря (підприємця Співака Віктора Михайловича), апеляційний суд констатував, що ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення Господарського суду Рівненської області від 21.04.2021 у справі № 918/112/20 не містять суджень чи висновків суду про права, інтереси та/або обов`язки скаржника - ФОП Співака В. М.

За таких обставин, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення у цій справі не стосується прав, інтересів та (або) обов`язків ФОП Співака В. М.

Отже, встановивши, що оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки ФОП Співака В. М., апеляційний господарський суд правомірно закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

З огляду на викладене, доводи скаржника про порушення Північно-західним апеляційним господарським судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята із додержанням норм процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Співака Віктора Михайловича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі № 918/1112/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко