Ухвала

від 02.12.2021 по справі 756/17030/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 02 грудня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року,

за участі:

представника

власника майна ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 та накладено арешт у кримінальному провадженні за№ 12021100050001133 від 18.05.2021, за попередньою кваліфікацією ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 229 КК Українинаноутбук «LENOVO»,S/N:PF066UWM та зарядний пристрій до нього, що належать керівнику ТОВ «НІКА - ТРЕЙД», ОСОБА_5 ,шляхом заборонирозпорядження та користування.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права

На думку апелянта, прокурором не обгрунтовано підстави і мету накладення арешту на майно ОСОБА_5 .

Окрім того, під час проведення обшуку в приміщеннях товариства, на підтвердження законності господарської діяльності, слідчому надавались копії ліцензійних договорів на право використання торгової марки «FUSION».

Зазначає, що факт начебто незаконного використання Товариством вказаної торгової марки був предметом перевірки у Північному міжобласному територіальному відділенні антимонопольного комітету України, яка здійснювалась за заявою ОСОБА_8 , за наслідками такої перевірки та після наданя Товариством відповідних документів та пояснень, санкцій до Товариства не застосовувались, а факти викладені в заяві ОСОБА_8 спростовані.

Апелянт вважає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється з порушенням територіальної підслідності, оскільки ТОВ «Ніка-Трейд» розташоване у Дніпровському районі м. Києва, а заявник ОСОБА_8 є жителем міста Львова.

Крім того, ні ОСОБА_5 ні іншим особам у вказаному кримінальному провадженню не повідомлено про підозру та не встановлено суму збитків, а відтак арешт накладено незаконно.

В судове засідання прокурор не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання його повідомлено у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 , ОСОБА_10 організували на території України та за її межами виробництво «оливи моторної, оливи гідравлічної та оливи трансмісійної», незаконно використовуючи знак для товарів і послуг, фірмового найменування «FUSION».

Відповідно до свідоцтва України № 241321 від 10 травня 2018 року, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 є власниками торговельної марки «FUSION» для товарів і послуг віднесених до 1, 4 класів Міжнародної Класифікації товарів і послуг.

Окрім того, на даний час ТОВ "НІКА - ТРЕЙД" (адреса: 02092, м. Київ, вул. Алма - Атинська, буд. 35-А), засновниками якого є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , завозять з-за кордону та реалізують на території України товари з логотипом «FUSION», зокрема моторне масло, незаконно використовуючи знак для товарів послуг, фірмового найменування «FUSION».

Встановлено, що митне оформлення товару «олива моторна, олива гідравлічна та олива трансмісійна», фірмового найменування «FUSION», отримувачем якого являється ТОВ «НІКА-ТРЕЙД», здійснювалось за митними деклараціями.

26 жовтня 2021 року слідчим суддею Оболонського районного суду міста Києва надано ухвалу, на проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Алматинська, 35-А, що зареєстровано на праві власності за ТОВ «ЕНЕРДЖІ СОЛЮШН» (ЄДРПО 41518940), де фактично здійснює свою діяльність ТОВ «НІКА ТРЕЙД» (ЄДРПО 37935978).

В ході обшуку було виявлено та вилучено: ноутбук «Lenovo», VPF066UWM та зарядний пристрій до нього, що належать керівнику ТОВ -ІКА - ТРЕЙД», ОСОБА_5 , який в ході обшуку відмовився повідомляти пароль від нього. 06.11.2021 було здійснено огляд ноутбуку, в ході якого встановлено, що користувач з назвою «sct33@ukr.net», встановив на ньому пароль, у зв`язку з чим оглянути наявну в ньому інформацію без застосування спеціальних знань та технічних засобів не представляється можливим.

06 листопада 2021 року призначено комп`ютерно-технічну експертизу ноутбука «Lenovo», S/N:PF066UWM, який вилучений у ході обшуку та належать керівнику TOB «НІКА - ТРЕЙД», ОСОБА_5 .

Постановою начальника віділення слідчого відділу Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_12 вказаний ноутбук визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12021100050001133.

08 листопада 2021 року прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на зазначене майно.

Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 рокуклопотання задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12021100050001133 про накладення арешту на ноутбук «LENOVO»,S/N:PF066UWM та зарядний пристрій до нього, що належать керівнику ТОВ «НІКА - ТРЕЙД», ОСОБА_5 ,шляхом заборонирозпорядження та користування, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою забезпечення кримінального провадження та збереження вилученого майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні майна.

Вказане майно у даному кримінальному провадженні постановою начальника віділення слідчого відділу Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_12 визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021100050001133 (а.с. 71-74), відтак є предметом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 229 КК України.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження, тому з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання автора апеляційної скаргина те, що слідчим суддею безпідставнонакладено арешт на вказане майно, не приймаються до уваги, оскільки арешт на майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведені обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 навіть з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний №756/17030/21 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13

Справа № 11сс/824/6907/2021 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК