Ухвала

від 13.12.2021 по справі 922/3512/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

13 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/3512/20

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Склярук О.І.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача, за вх. №3731 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від "15" березня 2021 р. (повний текст складено 17.03.21, суддя Лаврова Л.С.) у справі № 922/3512/20

за позовом Селянського (фермерське) господарства "Барвінок", м.Валки, Валківський район, Харківська область,

до Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача

1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2 ,

про визнання права постійного користування та визнання недійсним наказу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2021 позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства Барвінок м.Валки, Харківська область до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області м.Харків про визнання права постійного користування та визнання недійсним наказу - задоволені.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області м.Харків звернулось із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2021 по справі №922/3512/20 до Східного апеляційного господарського суду.

Разом з апеляційною скаргою скаржником було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 повернуто апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2021 у справі № 922/3512/20 у зв`язку з несплатою судового збору.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, апелянт знов звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою та клопотанням щодо поновлення строків.

Перевіривши відповідність апеляційної скарги і доданих до неї документів вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на рішення суду від 17.03.2021 подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши клопотання заявника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Проте зі змісту поданої апеляційної скарги не вбачається, які саме об`єктивні обставини перешкоджали заявнику звернутися до суду з апеляційною скаргою в установлений законом строк.

За положеннями ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку і вказати підстави для поновлення строку.

Враховуючи наведене апеляційний суд вважає подане заявником клопотання щодо поновлення процесуального строку необґрунтованим.

Отже наразі заявником не дотримано приписів статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, на рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2021 у справі № 922/3512/20 - залишити без руху.

2.Зобов`язати скаржника усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме:

- надати обґрунтоване клопотання щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження;

3.Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя О.І. Склярук