Рішення

від 12.12.2021 по справі 917/1184/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2021 Справа № 917/1184/21

за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_2

до відповідача фізичної особи - підприємця Випущенко Людмили Миколаївни, АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_3

про стягнення 76860,00 грн.

Суддя Іванко Л.А.

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Випущенко Людмили Миколаївни про стягнення 32760,00 грн. пені та 44100,00 грн. штрафу за порушення строків поставки товару за договором №130/В33-2020 від 02.09.2020.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що за договором №130/В33-2020 від 02.09.2020 відповідач зобов`язувався поставити позивачу товар не пізніше 22.10.2020, але не здійснив поставку товару, але не здійснив поставку товару, а тому повинен сплатити відповідно до п.8.3 договору пеню за кожен день прострочення поставки та штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Відповідач надав відзив (вх.№9227 від 25.08.2021), в якому позовні вимоги не визнає, вважає, що платником пені може виступати лише особа, що має грошові зобов`язання перед своїм контрагентом, та вважає, що заявлені штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками позивача, а тому суд має право зменшити розмір санкцій.

Позивач у відповіді на відзив (вх.№9916 від 06.09.2021) заперечує мотиви відповідача.

В запереченні на відповідь на відзив (вх.№10456 від 20.09.2021) відповідач наполягає на тому, що його зобов`язання носять майновий характер, а не грошовий, а тому він не може бути платником пені.

28.10.2021 (вх.№11927) відповідач направив на адресу суду пояснення, після закінчення встановлених судом для сторін процесуальних строків для подачі заяв по суті. Заява про продовження процесуального строку від відповідача не надходила.

Відповідно до ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Таким чином, пояснення відповідача від 28.10.2021 року, подані з пропуском встановленого ухвалою господарського суду від 27.07.2021 р. строку, а тому залишаються без розгляду.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі позивач, замовник) та Фізичною особою - підприємцем Випущенко Людмилою Миколаївною укладено договір №130/В33-2020 від 02.09.2020 (далі - Договір).

Згідно з п.1.1. Договору учасник зобов`язується у визначені договором строки поставити замовникові якісний товар, зазначений у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 2), а замовник - прийняти і оплатити такий товар.

Додатком № 2 до Договору сторони узгодили технічний опис товару, який підлягає поставці Відповідачем.

Пунктом 1.2. розділу 1 Договору визначено, що найменування (номенклатура, асортимент) товару оброблені фрукти та овочі за кодом CPV за ДК 021:2015-15330000-0 (консерви бобові "Горошок зелений консервований").

Кількість товару за Договором: 15 000 кг.

Додатком №3 до Договору сторони узгодили між собою, що виробником Товару, який постачається Відповідачем, є ПП "Комбінат продуктів харчування" (місцезнаходження: 47000, Тернопільська область, м.Кременець, вул. Дубенська, 57).

Пунктом 2.1. розділу 2 Договору було визначено, що якість Товару, який поставляється Відповідачем, повинна відповідати вимогам чинних нормативно - правових актів та ДСТУ 7165:2010 та Технічному опису.

Пунктом 4.1. розділу 4 Договору сторони визначили, що його ціна складає 630 000, 00 грн, у тому числі ПДВ 20 %: 105 000 грн.

Пунктом 6.1. розділу 6 Договору сторони узгодили між собою, що дата та місце поставки Товару зазначається у письмовій заявці. Строк поставки Товару за цим Договором складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання Відповідачем письмової заявки Позивача, але не пізніше дати вказаної в ній. Не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця Відповідач (представник Відповідача) прибуває до Позивача для отримання письмової заявки.

Заявка вручається під особистий підпис Відповідачу (представнику Відповідача) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається Відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладення, направленим на адресу Відповідача, зазначену в розділі 14 Договору.

У заявці зазначається найменування Товару, місце поставки Товару, кількість Товару та інша необхідна інформація для поставки Товару. У випадку корегування інформації, яка зазначена у заявці, Позивач має право здійснити таке корегування засобами зв`язку, з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.

Пунктом 6.2. розділу 6 Договору визначено, що доставка Товару на склад Позивача, проводиться за рахунок коштів Відповідача (або транспортом Відповідача) на умовах DDP (в редакції Incoterms 2010), згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує збереження Товару під час транспортування, вантажно - розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами.

Підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. розділу 7 Договору сторони узгодили між собою, що у випадку порушення Відповідачем своїх зобов`язань щодо порядку постачання Товару, у тому числі його кількості або якості або термінів або строків або маркування або тари або упаковки, при зміні Відповідачем в односторонньому порядку умов Договору чи відмови від виконання Договору, відмови Відповідача від зміни на обґрунтовану вимогу Позивача істотних умов Договору у випадку передбачених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», Позивач в односторонньому порядку має право відмовитись від цього Договору у повному обсязі або частково.

Згідно з п.8.3. Договору за порушення строку поставки товару зазначеного у заявці, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки замовник має право відмовитись від цього Договору у повному обсязі або частково.

Відповідно до пункту 11.1. визначено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання.

На виконання пункту 6.1 розділу 6 Договору, 01.10.2020 Позивачем було надано наручно уповноваженому представнику Відповідача Ошкадер Я.В. заявку №78/5/7-2228 від 01.10.2020 про необхідність поставки Товару на склад Позивача у кількості 15 000 кг до 22.10.2020.

Станом на 03.12.2020 Відповідачем поставка Товару на адресу Позивача здійснена не була.

З метою мирного врегулювання спору позивач 19.02.2021 року за вих. №78/6 - 330 надіслав ФОП Випущенко Л.М. претензію у якій просив задовольнити обгрунтовані вимоги замовника та сплатити пеню у розмірі 32760, 00 грн. та штрафу - 44100, 06 грн.

Відповідач на претензію жодним чином не відреагував, штрафні санкції не сплатив.

Вважаючи свої права порушеними Військова частини НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ч.1 ст. 664 ЦК України вказано, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

В п.6.2 Договору зазначено, що доставка товару на склад замовника, проводиться за рахунок коштів Учасника (або транспортом Учасника) на умовах DDP (в редакції Incoterms 2010).

Згідно з умовами DDP (в редакції Incoterms 2010), продавець бере на себе відповідальність за ризики псування/втрати вантажу і витрати, пов`язані з транспортуванням і митним оформленням, до того моменту, коли покупець отримає вантаж у пункті призначення і вивантаження.

На виконання п. 6.1 укладеного договору Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України було надано представнику відповідача Ошкадер Я.В. 01.10.2020 р. заявку №78/5/7-2228 від 01.10.2020 р. про необхідність поставки товару в кількості 15 000 кг.

Пунктом 6.1 договору сторони погодили, зокрема, що строк поставки товару складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання учасником письмової заявки замовником, але не пізніше дати, вказаної в ній.

Дата поставки товару, вказана в заявці №78/5/7-2228 - 22.10.2020.

Станом на 03.12.2020 р. відповідачем поставка товару на адресу позивача здійснена не була.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем поставки товару.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з п.8.3 Договору за порушення строку поставки товару зазначеного у заявці, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Твердження відповідача про те, що застосування відповідальності у вигляді пені можливе лише у разі порушення виконання грошового зобов`язання, а зобов`язання відповідача поставити товар не є грошовим зобов`язанням, суд відхиляє з огляд на таке.

У розумінні статей 173 та 230 ГК України пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, суть якого може полягати як в зобов`язанні сплатити гроші (грошове зобов`язання), так і в зобов`язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов`язання).

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань, до боржника, який порушив господарське зобов`язання, застосовуються штрафні санкції у вигляді пені або штрафу, передбачені частиною четвертою статті 231 ГК України.

При цьому, пеня застосовується за порушення будь - яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 17.10.2019 у справі №912/3237/18.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу за порушення виконання господарських зобов`язань, що узгоджується із свободою договору, регламентованою статтею 627 ЦК України, за якою сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Положеннями статей 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В даній справі при укладені Договору сторони дійшли згоди щодо сплати одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, а саме: порушення строку поставки товару. Тому, одночасне застосування штрафу та пені не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору.

Такий же правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 23.07.2019 у справі № 910/7398/18, від 12.12.2019 у справі № 910/10939/18, від 11.10.2018 у справі № 908/3327/16, від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивач сплатив 2270,00 грн судового збору за платіжним дорученням№2721 від 14.07.2021. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 16.07.2021.

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 2270, 00 грн.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Випущенко Людмили Миколаївни ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_3 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_2 ) 32760, 00 грн. пені, 44100, 00 грн. штрафу, 2270, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Іванко Л.А.