Постанова

від 11.08.2022 по справі 917/1184/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2022 року м. Харків Справа № 917/1184/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін у судове засідання, апеляційну скаргу відповідача, за вх. №586 П/1 на рішення господарського суду Полтавської області від 13.12.2021 (суддя Іванко Л.А.) у справі № 917/1184/21

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, м.Київ,

до Фізичної особи - підприємця Випущенко Людмили Миколаївни, м.Полтава,

про стягнення 76860,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Випущенко Людмили Миколаївни про стягнення 32760,00 грн. пені та 44100,00 грн. штрафу за порушення строків поставки товару за договором №130/В33-2020 від 02.09.2020.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що за договором №130/В33-2020 від 02.09.2020 відповідач зобов`язувався поставити позивачу товар не пізніше 22.10.2020, але не здійснив поставку товару, а тому повинен сплатити відповідно до п.8.3 договору пеню за кожен день прострочення поставки та штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Господарським судом Полтавської області 13.12.2021 р. прийнято рішення по справі № 917/1184/21, яким позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Випущенко Людмили Миколаївни на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 32760, 00 грн. пені, 44100, 00 грн. штрафу, 2270, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, Випущенко Людмила Миколаївна звернулася до Східного апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального права без урахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що відповідачем товар було поставлено позивачу. Про те останній відмовився від отримання товару у зв`язку з його недоліками.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І. суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 р. фізичній особі-підприємцю Випущенко Людмилі Миколаївні поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 13.12.2021 р у справі №917/1184/21, відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Випущенко Людмили Миколаївни на рішення господарського суду Полтавської області від 13.12.2021 у справі № 917/1184/21, витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи № 917/1184/21 та ухвалено справу розглядати порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку з проведенням активних бойових дій на території Харківської області та отриманням Східним апеляційним господарським судом матеріалів справи лише у серпні 2022 р., справа розглянута поза межами строків, визначених статтею 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю-доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на нижче викладене.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

Між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі позивач, замовник) та Фізичною особою - підприємцем Випущенко Людмилою Миколаївною укладено договір №130/В33-2020 від 02.09.2020 (далі - Договір).

Згідно з п.1.1.Договору учасник зобов`язується у визначені договором строки поставити замовникові якісний товар, зазначений у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 2), а замовник - прийняти і оплатити такий товар.

Додатком № 2 до Договору сторони узгодили технічний опис товару, який підлягає поставці Відповідачем.

Пунктом 1.2. розділу 1 Договору визначено, що найменування (номенклатура, асортимент) товару - оброблені фрукти та овочі - за кодом CPV за ДК 021:2015-15330000-0 (консерви бобові "Горошок зелений консервований").

Кількість товару за Договором: 15 000 кг.

Додатком №3 до Договору сторони узгодили між собою, що виробником Товару, який постачається Відповідачем, є ПП "Комбінат продуктів харчування" (місцезнаходження: 47000, Тернопільська область, м.Кременець, вул. Дубенська, 57).

Пунктом 2.1. розділу 2 Договору було визначено, що якість Товару, який поставляється Відповідачем, повинна відповідати вимогам чинних нормативно - правових актів та ДСТУ 7165:2010 та Технічному опису.

Пунктом 4.1. розділу 4 Договору сторони визначили, що його ціна складає 630 000, 00 грн, у тому числі ПДВ 20 %: 105 000 грн.

Пунктом 6.1. розділу 6 Договору сторони узгодили між собою, що дата та місце поставки Товару зазначається у письмовій заявці. Строк поставки Товару за цим Договором складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання Відповідачем письмової заявки Позивача, але не пізніше дати вказаної в ній. Не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця Відповідач (представник Відповідача) прибуває до Позивача для отримання письмової заявки.

Заявка вручається під особистий підпис Відповідачу (представнику Відповідача) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається Відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладення, направленим на адресу Відповідача, зазначену в розділі 14 Договору.

У заявці зазначається найменування Товару, місце поставки Товару, кількість Товару та інша необхідна інформація для поставки Товару. У випадку корегування інформації, яка зазначена у заявці, Позивач має право здійснити таке корегування засобами зв`язку, з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.

Пунктом 6.2. розділу 6 Договору визначено, що доставка Товару на склад Позивача, проводиться за рахунок коштів Відповідача (або транспортом Відповідача) на умовах DDP (в редакції Incoterms 2010), згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує збереження Товару під час транспортування, вантажно - розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами.

Підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. розділу 7 Договору сторони узгодили між собою, що у випадку порушення Відповідачем своїх зобов`язань щодо порядку постачання Товару, у тому числі його кількості або якості або термінів або строків або маркування або тари або упаковки, при зміні Відповідачем в односторонньому порядку умов Договору чи відмови від виконання Договору, відмови Відповідача від зміни на обґрунтовану вимогу Позивача істотних умов Договору у випадку передбачених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», Позивач в односторонньому порядку має право відмовитись від цього Договору у повному обсязі або частково.

Згідно з п.8.3. Договору за порушення строку поставки товару зазначеного у заявці, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки замовник має право відмовитись від цього Договору у повному обсязі або частково.

Відповідно до пункту 11.1. визначено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.

На виконання пункту 6.1 розділу 6 Договору, 01.10.2020 Позивачем було надано нарочно уповноваженому представнику Відповідача Ошкадер Я.В. заявку №78/5/7-2228 від 01.10.2020 про необхідність поставки Товару на склад Позивача у кількості 15 000 кг до 22.10.2020.

Судом першої інстанції також було встановлено, що станом на 03.12.2020 Відповідачем поставка Товару на адресу Позивача здійснена не була.

З метою мирного врегулювання спору позивач 19.02.2021 року за вих. №78/6 - 330 надіслав ФОП Випущенко Л.М. претензію, у якій просив задовольнити обґрунтовані вимоги замовника та сплатити пеню у розмірі 32760, 00 грн. та штрафу - 44100, 06 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, штрафні санкції не сплатив.

Вважаючи свої права порушеними, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до суду з даним позовом.

Як зазначалося вище, позовні вимоги рішенням суду першої інстанції задоволено у повному обсязі у зв`язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на нижче викладене.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

В силу приписів ст. 629 Цивільного кодексу України, Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За положеннями статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.6.1 Договору сторони погодили, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці. Строк поставки товару за цим договором складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання учасником письмової заявки замовником, але не пізніше дати вказаної в ній.

Дата поставки товару, вказана в заявці №78/5/7-2228 від 01.10.2020, а саме - 22.10.2020.

Таким чином, відповідач зобов`язався поставити позивачу товар до 22.10.2020 р.

Доказів поставки товару у визначений строк, матеріали справи не містять.

До матеріалів справи відповідач надав копії видаткових накладних від 17.11.2020 р. за № ВЛ- 0037650 та від 24.11.2020 р. за № ВЛ-0039676, які не містять підпису представників позивача та свідчать про порушення строків поставки товару.

Отже, відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язання з поставки товару у строки, узгоджені сторонами в заявці № №78/5/7-2228 від 01.10.2020.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з вимогами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, а також від 22.03.2018р у справі №911/1351/17.

Відповідно до п.8.3 Договору, за порушення строку поставки товару, зазначеного у заявці, учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару.

Отже, Договором передбачено господарсько-правову відповідальність відповідача за невиконання своїх зобов`язань перед покупцем у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, що не суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на викладене вище.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем своїх обов`язків зі своєчасної поставки товару, позивачем правомірно нарахована відповідачу 32760,00 грн. пені та 44100,00 грн. штрафу.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було враховано його пояснення, які надійшли до суду 28.10.2021 ( вх. № 11927) і в яких він наполягав, що товар ним було поставлено позивачу двічі, а саме за видатковою накладною №ВЛ-0037650 від 17.11.2020 у кількості 3999,675 кг на суму 167 986, 36 грн та за видатковою накладною № ВЛ-0039676 від 24.11.2020 р. Про те, позивач відмовився його отримувати у зв`язку, зокрема, з виявленими пошкодженням. Ця відмова є неправомірною, з підстав, зазначених у апеляційній скарзі та у вище зазначених поясненнях.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2021 (вх.№11927) відповідач дійсно направив на адресу суду пояснення. Про те, зазначені пояснення було направлено після закінчення встановлених судом для сторін процесуальних строків для подачі заяв по суті. Заява про продовження процесуального строку від відповідача не надходила.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

З огляду на наведене, судом першої інстанції правомірно залишено без розгляду пояснення відповідача від 28.10.2021 року, які подані з пропуском встановленого ухвалою господарського суду від 27.07.2021 р. строку.

Крім того, в даному випадку, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню та штраф саме за порушення строків поставки товару.

Як було встановлено судом першої інстанції, товар повинен був поставлений позивачу до 22.10.2020 р.

Доказів, поставки відповідачем позивачу товару у строки, визначені у заявці №78/5/7-2228 від 01.10.2020, а саме - 22.10.2020, матеріали справи не містять.

Матеріали справи також не містять доказів отримання позивачем товару, зазначеному у заявці №78/5/7-2228 від 01.10.2020, у строки визначені договором.

Таким чином, відповідачем було порушено строки поставки, що є самостійною і достатньою підставою для притягнення його до відповідальності у вигляді сплати пені та штрафу відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України та п.8.3 договору. І саме у зв`язку із вказаними обставинами позивачем було заявлено позов.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги на неправомірне не зменшення штрафних санкцій, які на його думку є надмірними.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду , якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявністю інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. За відсутністю у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надання сторонами докази та обставини справи у їх сукупності , на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач свої зобов`язання у строки, визначені Договором, не виконав.

Відповідачем до суду не було надано відповідних доказів, що стягнення штрафних санкцій у розмірі, який вимагає позивач, призведе для настання негативних для нього наслідків, як суб`єкта господарської діяльності.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правомірно не застосував приписи статті 233 Господарського кодексу України.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги на не можливість нарахування пені на не грошове зобов`язання.

Судова колегія бере до уваги, що матеріалами справи підтверджується, що позивач фінансується з Державного бюджету

Оскільки позивач фінансується з Державного бюджету можливість стягнення пені за порушення зобов`язання прямо передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України , якою визначено розмір штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків виконання зобов`язання від вартості товарів за кожний день прострочення.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що твердження заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.

Відповідно до приписів ст.275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст.276 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без зміг, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати за звернення з апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 269, 270 ,275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Випущенко Людмили Миколаївни, на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.12.2021 р. по справі № 917/1184/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 13.12.2021 р. по справі № 917/1184/21 - залишити без змін.

Постанова набуває чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та порядку, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян