Рішення

від 30.11.2021 по справі 120/13196/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 листопада 2021 р. Справа № 120/13196/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.,

представника позивача: Короля С.І.,

представника відповідача: Остачинської І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказував на протиправність висновку Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 28.09.2021 про результати моніторингу закупівлі з ідентифікатором №UA-2021-09-07-004394-с, а тому просить його скасувати.

Не погоджуючись із висновком суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем було здійснено моніторинг закупівлі за номером ID №UA-2021-09-07-004394-с. За результатами проведеного установлено порушення вимог п. 1 ч. 2, ч. 5, п. 8 ч. 6 ст. 40 Закону України Про публічні закупівлі . Втім представник позивач з таким висновком не погоджувався, оскільки на його переконання, переговорна процедура підприємством була проведена з дотриманням приписів п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України Про публічні закупівлі , адже скасування первинного повідомлення про намір укласти договір мало технічний характер та було зумовлено усуненням допущеної технічної описки при визначенні ціни за одиницю товару.

Ухвалою від 18.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання 09.11.2021. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

Ухвалою від 09.11.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, за згодою сторін, закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті на 24.11.2021.

24.11.2021, за клопотанням представника позивача, судове засідання було відкладено на 30.11.2021.

В судовому засіданні 30.11.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечував, просив в задоволені позову відмовити покликаючись на мотиви наведені у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначив, що моніторинг процедури закупівлі з ідентифікатором №UA-2021-09-07-004394-с посадовими особами відповідача проведено з дотриманням норм чинного законодавства. При цьому, форма Висновку та порядок його заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241 (далі - Порядок №552). В оскаржуваному Висновку управлінням, на виконання п. 5 ч. 7 ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі та п. 3 Розділу III Порядку №552, зазначено посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Також, представник відповідача вказав, що згідно ч. 2 ст. 13 Закону України Про публічні закупівлі замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону. Проте, позивачем вимог ч. 2 ст. 40 Закону України Про публічні закупівлі не було дотримано, оскільки переговорній процедурі не передувала відміна двох процедур відкритих торгів.

Крім того, на переконання сторони відповідача, КП ВТК в обґрунтування підстави застосування переговорної процедури закупівлі в повідомленні про намір укласти договір зазначено власне підставу, що не відповідає нормі пункту 8 частини 6 статті 40 вищевказаного закону.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області 28.09.2021 через системи електронних торгів PROZORRO оприлюднено висновок за результатами моніторингу про наявність або відсутність порушень законодавства під час застосування переговорної процедури при проведенні закупівлі з ідентифікатором №UA-2021-09-07-004394-с. У зазначеній закупівлі замовником виступало Комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія".

У висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-09-07-004394-с від 28.09.2021 зазначено про виявлення наступних порушень:

- за результатами аналізу питання наявності підстав застосування переговорної процедури закупівлі встановлено порушення замовником вимог п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України Про публічні закупівлі ;

- за результатами аналізу питання повноти відображення інформації в повідомленні про намір укласти договір про закупівлю установлено порушення п. 8 ч. 6 ст. 40 Закону України Про публічні закупівлі ;

- за результатами аналізу питання щодо надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом установлено порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі .

За результатами аналізу питання щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення - порушень законодавства про публічні закупівлі не установлено.

Позивач не погодився з результатами моніторингу та вважав, що зазначені у висновку порушення відсутні, а його зміст суперечить вимогам діючого законодавства з питань публічних закупівель. Зазначив, що покладення обов`язку вжити заходів щодо розірвання договору укладеного за результатами проведених торгів порушує принцип пропорційності та є неспівмірним між виявленими порушеннями та способом їх усунення.

Тому, з метою скасування висновку від 28.09.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-09-07-004394-с звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Так, правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", від 26.01.1993р. № 2939-XII (далі - Закон №2939-XII).

Згідно з ч. 1ст. 1 Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до ст. 2 Закону №2939-XII, Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі". Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015р. № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У відповідності до ст. 7 Закону № 922-VIII, уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 8 Закону № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 4-7 ст. 8 Закону № 922-VIII, строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Так, форму висновку про результати моніторингу закупівель та порядок його заповнення затверджено наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 року №86, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 року №654/32106 (далі - Порядок №86).

Відповідно до розділу ІІІ Порядку №86, у пункті 1 констатуючої частини висновку зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3)опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно до ст. 13 Закону № 922-VIII, закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 40 Закону № 922-VIII переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема, у разі відсутності конкуренції з технічних причин.

За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю обов`язково безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом одного дня після ухвалення рішення.

Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п`ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Суд бере до уваги те, що мотивувальну частину індивідуального акту становлять твердження щодо передчасності застосування позивачем переговорної процедури під час проведення публічної закупівлі за індивідуальним ідентифікатором №UA-2021-09-07-004394-с. Даний висновок зроблено на підставі того, що проведенню зазначеної переговорної процедури передувало проведення іншої переговорної процедури проведення публічної закупівлі за індивідуальним ідентифікатором UA-2021-09-03-004108-b. При цьому, згідно протоколу засідання тендерного комітету Замовника (позивача) від 07.09.2021 за №153 зазначену переговорну процедуру було відмінено.

Разом з тим, представник позивача у позовній заяві вказує на те, що переговорна процедура за індивідуальним ідентифікатором №UA-2021-09-07-004394-с є продовженням переговорної процедури за індивідуальним ідентифікатором UA-2021-09-03-004108-b, адже в останній було допущено технічної описки в частині визначення ціни за одиницю товару, внаслідок чого тендерним комітетом проведено технічне скасування повідомлення про намір укласти договір.

Суд критично оцінює відповідні доводити сторони позивача з огляду на таке.

Як вже зазначалось вище, відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 922-VIII переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Виключний перелік підстав, за яких замовник може застосовувати такий спосіб проведення торгів, визначений частиною другою вказаної статті.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 40 Закону № 922-VIII переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Як самостійно вказує позивач у позовній заяві, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи, КП "Вінницька транспортна компанія" було двічі відмінено процедури відкритих торгів на закупівлю газу стисненого - метану за індивідуальними ідентифікаторам: UA-2021-02-11-002530-c, UA-2021-04-21-001914-a у зв`язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.

На підставі пункту 1 частини 2 статті 40 Закону № 922-VIII Замовником застосовано перегорну процедуру закупівлі за індивідуальним ідентифікатором UA-2021-09-03-004108-b та відповідно до частини четвертої статті 40 Закону, за результатами проведених переговорів з учасником ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю.

В подальшому, згідно Протоколу № 153 засідання тендерного комітету КП Вінницька транспортна компанія від 07.09.2021, в зв`язку з неможливістю виправлення технічної описки в системі PROZORRO, позивач прийняв рішення провести процедуру технічної відміни (скасування) закупівлі Код ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо (Газ стиснений - метан) UA-2021-09-03-004108-b; № тендера - 13560194 та здійснити її оголошення повторно.

За результатами проведення процедури закупівлі за індивідуальним ідентифікатором №UA-2021-09-03-004108-b електронною системою закупівель сформовано та оприлюднено звіт від 25.09.202, в якому підставою для прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю, у разі якщо в результаті проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі не було укладено договір про закупівлю вказано: "Технічна помилка (описка) при визначенні ціни пропозиції Учасника процедури закупівлі".

Після цього, позивач 07.09.2021 повторно розмістив оголошення про проведення переговорної процедури закупівлі UA-2021-09-07-004394-с, вказавши в якості підстави для її застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону № 922-VIII.

Таким чином, позивачем два рази поспіль застосував переговорну процедуру закупівлі, пори те, що норма Закону №922 не передбачає такого права за будь яких обставин. Положеннями ст. 40 Закону №922 визначено вичерпний перелік умов для застосування переговорної процедури закупівлі, дотримання яких є обов`язковим та не передбачає виключень.

При цьому, нормами Закону №922 не передбачено можливості усунення технічних помилок у спосіб повторного проведення відповідного виду закупівлі без дотримання визначеного законом порядку.

Враховуючи наведене, встановлені судом обставини у їх сукупності, суд вважає таким, що знайшов підтвердження під час судового розгляду висновок відповідача про недотримання КП "Вінницька транспортна компанія" вимог п. 1 ч. 2 та п. 8 ч. 6 ст. 40 Закону № 922-VIII, оскільки переговорну процедуру закупівлі було проведено за відсутності законодавчо визначених умов, що зумовило відображення у повідомленні про намір укласти договір про закупівлю обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, яке не передбачено положеннями вказаного Закону, що свідчить про безпідставність позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Поряд із цим, надаючи оцінку відображенню в оскаржуваному висновку допущення позивачем порушень ч. 5 ст. 8 Закону № 922-VIII щодо невчасної надання відповіді на запит посадової особи органу державного фінансового контролю, суд зазначає наступне.

Так, посадовою особою Управління в електронній системі закупівлі Prozorro 20.09.2021 оприлюднено запит замовнику на пояснення. Таким чином, кінцевою датою подання замовником пояснень на відповідний запит було 23.09.2021.

Проте відповідь на запит КП ВТК оприлюднило 24.09.2021. Вказане свідчить про порушення позивачем, законодавчо встановлених строків щодо надання відповіді на запит.

Відповідні обставини знайшли своє відображення в оскаржуваному висновку в якості констатації встановленого факту. При цьому, саме виявлене відповідачем під час здійснення моніторингу порушення позивачем приписів п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону № 922-VIII слугувало підставою для формування Зобов`язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, наведених у розділі 3 оскаржуваного Висновку, а відтак констатація порушення позивачем визначеного ч. 5 ст. 8 Закону № 922-VIII триденного строку на подання пояснень не порушує прав останнього та не може слугувати окремою підставою для скасування Висновку.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування висновку Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 28.09.2021 про результати моніторингу закупівлі з ідентифікатором №UA-2021-09-07-004394-с.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позову, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія" (вул. Хмельницьке шосе, 29, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 03327925)

Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 40479560)

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 10.12.2021

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна