Рішення
від 09.12.2021 по справі 280/7661/21
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 грудня 2021 року 15 год. 15 хв.Справа № 280/7661/21 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Лузан К.Ю. та сторін

від позивача: адвокат Сосніна Л.І.,

від відповідача: Гурильов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Селянського (Фермерського) господарства АГРІС

до - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Селянського (Фермерського) господарства АГРІС (далі-позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі-відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Припис державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання законодавства України про охорону земель у Запорізькій області - головного спеціаліста відділу державного контролю за використанням та охороною земель №1 Управління з контролю за використанням та охороною земель Кардашової М.Г. № 354-ДК/010517/07/011-21 від 13.08.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всі документи, включаючи рішення власника - Якимівської селищної ради від 28.08.2019 №463 Про надання згоди на передачу в суборенду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , а також позначення на Кадастровій карті України та реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, свідчать про те, що земельна ділянка була надана власником в оренду, а орендарем - у суборенду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (без зміни її цільового призначення) і на час перевірки використовувалась саме для ведення товарного сільгоспвиробництва.Також, з посиланням на практику наведену у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/929/19 (Провадження № 12-11гс21) просить суд позов задовольнити.

14 вересня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21 жовтня 2021 року о/об 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 15.09.2021 заяву представника позивача Селянського (Фермерського) господарства АГРІС про забезпечення позову - задоволено. Зупинено дію припису Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № З54-ДК/010517/07/011-21 від 13.08.2021, до набрання законної сили рішення суду по справі №280/7661/21.

05.10.2021 представником відповідача до суду поданий відзив (вх. №57916), в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає наступне. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: 04.11.2019 укладено договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 2320355100:04:001:0049 між ОСОБА_1 (Орендар) та Селянським (фермерським) господарством Агріс (Суборендар). Договір суборенди укладено на час дії договору оренди, а саме на 7 (сім) років або до дня державної реєстрації права власності на дану земельну ділянку спадкоємцями або власниками. Виїздом на місце було здійснено огляд земельної ділянки площею 60,8834 га з кадастровим номером 2320355100:04:001:0049, яка розташована на території Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області та встановлено, що земельна ділянка піддається сільськогосподарській обробці, засіяна сільськогосподарською культурою - ріпаком (фото додається) . Отже, у випадку спірних правовідносин має місце ситуація розорювання сіножать, шляхом зміни виду угідь із сіножатей на ріллю. Таким чином, державним інспектором зроблено правильний висновок про використання земельних ділянок не за цільовим призначенням та надано правильну кваліфікацію адміністративного правопорушення, а припис прийнятий в межах повноважень. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.

12 листопада 2021 р. ухвалою суду зупинено провадження у справі до 06 грудня 2021 року до 12 год. 30 хв.

06.12.2021 від представника позивача через канцелярію суду (вх. №71706) подані пояснення до позову.

06 грудня 2021 року ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 09 грудня 2021 року об 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 09.12.2021 поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 09.12.2021 о/об 14 год. 00 хв.

09 грудня 2021 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у цей же день.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

23.07.2021 було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2320355100:04:001:0049.

За результатом вчиненої перевірки державним інспектором складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 23.07.2021 № 354-ДК/349/АП/09/01/-21.

Зміст вищезазначеного акту коротко зводиться до наступного, що, цитую: Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ -2309381472021 від 06.07.2021 земельна ділянка площею 60,8834 га з кадастровим номером 2320355100:04:001:0049 розташована на території Якимівської селищної територіальної громади. Мелітопольський район Запорізька область. Цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид угідь - сіножаті".

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (Витяг додається) право оренди на земельну ділянку площею 60,8834 га з кадастровим номером 2320355100:04:001:0049 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровано за ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право: 32714160 від 05.08.2019, підстава для державної реєстрації: договір оренди земельних часток (паїв) від 05.08.2019, орендодавець: Якимівська селищна рада Якимівського району Запорізької області.

Листом від 09.07.2021 Якимівською селищною радою надано інформацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2320355100:04:001:0049, а саме договір оренди земельних часток (паїв) від 05.08.2019.

Договір оренди земельних часток (паїв) від 05.08.2019 укладеного між Якимівською селищною радою Якимівського району Запорізькою області в особі секретаря селищної ради Забари Максима Сергійовича (Орендодавець) та громадянкою ОСОБА_1 (Орендар).

Орендодавець на підставі рішення сесії Якимівської селищної ради від 24.07.2019 № 455 передає в оренду, а Орендар приймає в оренду нерозподілену земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізькою області (землі колишнього КСП Промінь), в контурі № НОМЕР_1 площею 60,8834 га сіножать, кадастровий номер 2320355100:04:001:0049 (пункт 1 Договору).

Договір укладено на 7 (сім) років або до дня державної реєстрації права власності на дану земельну ділянку спадкоємцями або власниками (пункт 6 Договору).

Пунктами 12, 13, 14 Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з цільовим призначенням земельної ділянки.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно 04.11.2019 укладено договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 2320355100:04:001:0049 між ОСОБА_1 (Орендар) та Селянським (фермерським) господарством Агріс (Суборендар). Договір суборенди укладено на час дії договору оренди, а саме на 7 (сім) років або до дня державної реєстрації права власності на дану земельну ділянку спадкоємцями або власниками.

Виїздом на місце було здійснено огляд земельної ділянки площею 60,8834 га з кадастровим номером 2320355100:04:001:0049, яка розташована на території Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області та встановлено, що земельна ділянка піддається сільськогосподарській обробці, засіяна сільськогосподарською культурою - ріпаком (фото додається) .

Дійшовши висновку про нецільове використання земельної ділянки з кадастровим номером 2320355100:04:001:0049 площею 60,8834 га державний інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення від 11 серпня 2021 року № 354-ДК/0105П/07/01/-21.

В подальшому, державним інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 13.08.2021 № 354-ДК/0276По/08/01/-21

Виявивши під час перевірки наявність складу адміністративного правопорушення, державним інспектором у відповідності до вимог Земельного кодексу України було видано припис 13.08.2021 № 354-ДК/0105П/07/01/-21.

У вказаному Приписі передбачена відповідальність за п. г ст. 121 Земельного Кодексу України та ст. 53 Кодексу України про адміністративні правовпорушення.

Враховуючи зазначене та керуючись статтею 144 Земельного кодексу України, статтями 5, 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статтями 18-1 та 19 Закону України "Про охорону земель", підпунктом 25-1 пункту 4, пунктами 5-1 та 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, приписано: у тридцяти денний термін усунути виявлене правопорушення .

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного наступного.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правове регулювання земельних відносин регулюється Конституцією України, нормами Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЗК України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею; суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади; об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Так, частинами 1, 2, пункту а частини 3 статті 22 ЗК України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частиною 1 статті 93 ЗК України зазначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до п. і ст.211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

Суд має на увазі, що на землях кожного з видів цільового призначення, передбачених частиною першою статті 19 ЗК України, можуть здійснюватися будь-які незаборонені законом види діяльності з метою отримання прибутку.

Натомість, забороняється лише самостійно (без урахування вимог містобудівної документації та документації із землеустрою) змінювати одне із перерахованих у частині першій статті 19 ЗК України цільове призначення земельної ділянки на інше.

Відповідно до статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Згідно статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

На підставі статті 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби, а органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Відповідно до статті 36 Закону України Про охорону земель охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб.

Вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності окреслені статтею 35 Закону України Про охорону земель .

Відтак, власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані:

- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

- дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

- забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Як визначено статтею 37 Закону України Про охорону земель власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

Між тим у договорі суборенди земельної ділянки №2 від 04.11.2019 відсутні умови щодо заборони технічної обробітки ґрунту, здійснення посівів та інших умов діяльності в рамках обраного виду цільового призначення земельної ділянки позивача.

Крім того, постановою КМУ Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру від 17 жовтня 2012 № 1051 визначено перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) та надано визначення цих угідь. Відповідно до додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру:

Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) затверджено Наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548.

Відповідно до Додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 під назвою Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь рілля включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці.

Як вже зазначалось вище, до ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви; підгрупа угідь сіножаті Підгрупа включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння (ГОСТ 26640-85), до яких потрібно включати рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки .

Згідно вказаного в додатку 4 стандарту ГОСТ 26640-85 визначення ріллі було більш прозорим та конкретизувало термін можливого розорення рілля - сільськогосподарське угіддя, що систематично обробляється та використовується під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари. Примітка. До ріллі не відносять ділянки сіножатей та пасовищ, зайняті посівами сільськогосподарських культур не більше 2-3 років, розорані з метою корінного поліпшення, а також міжряддя садів, що використовуються під посіви .

Наразі ГОСТ 26640-85 визнано таким, що не використовується на території України, однак посилання на нього наявне в поточній редакції додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ №1051 від 17.10.2012.

Тотожні за змістом правові висновки щодо розмежування понять вид використання земельної ділянки та цільове призначення земельної ділянки висловлені Верховним Судом у постановах від 10 жовтня 2018 року по справі № 357/4277/17, від 31 липня 2019 року по справі № 806/5308/15, а також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01 червня 2021 року по справі № 925/929/19.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначає Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель (далі Закон № 963-IV).

Відповідно до статті 10 Закону № 963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Крім того, відповідно до ст.10 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель до повноважень державного інспектора віднесено, зокрема, надання обов`язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом.

Згідно з п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відтак, припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а відтак, мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.

Разом з тим, спірні приписи містять висновки про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства, однак, не містять визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання для усунення виявлених порушень.

З огляду на правову природу припису, такий породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, а відтак, наділений рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому "законність" припису передбачає його обґрунтованість.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні "Петриченко проти України" (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржників у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

У даній справі зміст спірних приписів, які є індивідуально-правовими актами, а відтак породжують права і обов`язки для адресата, полягає в тому, щоб "у тридцяти денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства", встановлені уповноваженою особою. Додатково про обов`язковий характер даних приписів свідчить застереження в них про те, що їх невиконання є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначивши у приписах про необхідність у тридцяти денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства відповідач не вказав, які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення встановлених перевіркою порушення вимог законодавства. Відтак, приписи, які не містять конкретних дій, обов`язкових до виконання для усунення порушень, виконати неможливо.

З аналізу змісту оскаржуваних приписів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, як актів індивідуальної дії видно, що такі винесено з порушенням вимог законодавства щодо їх змісту, оскільки є неконкретизованим.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 17 вересня 2019 року по справі № 806/1723/18 (п. 34).

При цьому, судом прийнято до уваги, що у досліджених Актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки та Актах обстеження земельної ділянки не зазначено про: участь особи, що перевіряється, інших учасників та свідків; ознайомлення представника позивача з даними Актами та отримання ним копій цих Актів.

Вказані акти складено державними інспекторами відповідача Кардашовою М.Г., яка є заінтересованою особою.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки та Акти обстеження земельної ділянки не можуть бути належними та допустимими доказами. А отже посилання відповідача у відзиві на вказані акти є безпідставним .

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем оскаржувані Приписи прийняті без урахування права позивача на участь у процесі їх прийняття.

Також додатковим підтвердженням хибності висновків посадових осіб відповідача щодо використання позивачем земельної ділянки з кадастровим номером 2320355100:04:001:0049 не за цільовим призначенням свідчить те, що постанова ГУ Держгеокадасту від 13 серпня 2021 року № 354-ДК/0276 По/08-011-21 про накладення на директора ТОВ Агріс ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн за нецільове використання відповідної земельної ділянки була скасована рішенням Якимівського районного суду Запорізької області по справі №330/2078/21, провадження 2-а/330/27-2021, яке набрало законної сили 29 жовтня 2021 року.

В силу вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 2270,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням №60 від 25.08.2021.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Селянського (Фермерського) господарства АГРІС (код ЄДРПОУ 30630229; 72503, Запорізька область, Мелітопольський район, смт Якимівка, вул. Молодих Патріотів, буд. 14, кв. 15, код ЄДРПОУ 30630229) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд.50, код ЄДРПОУ 39820689) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Припис державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання законодавства України про охорону земель у Запорізькій області - головного спеціаліста відділу державного контролю за використанням та охороною земель №1 Управління з контролю за використанням та охороною земель Кардашової М.Г. № 354-ДК/0105П/07/01/-21 від 13.08.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд.50, код ЄДРПОУ 39820689) на користь Селянського (Фермерського) господарства АГРІС (код ЄДРПОУ 30630229; 72503, Запорізька область, Мелітопольський район, смт Якимівка, вул. Молодих Патріотів, буд. 14, кв. 15, код ЄДРПОУ 30630229) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 13.12.2021.

Суддя Сацький Р.В.

Дата ухвалення рішення09.12.2021
Оприлюднено15.12.2021
Номер документу101884278
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправним та скасування припису

Судовий реєстр по справі —280/7661/21

Постанова від 14.12.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Постанова від 14.12.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Ухвала від 05.12.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Ухвала від 26.09.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Ухвала від 23.05.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Ухвала від 11.04.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Ухвала від 11.04.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Рішення від 09.12.2021

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Сацький Роман Вікторович

Рішення від 09.12.2021

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Сацький Роман Вікторович

Ухвала від 09.12.2021

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Сацький Роман Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні