Рішення

від 13.12.2021 по справі 520/21567/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 р. № 520/21567/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МУРОМСЬКА РІВ`ЄРА" (вул. Харківських дивізій, буд. 5/108,м. Харків,61082) до Циркунівська сільська рада (вул. Соборна, буд. 26,с. Циркуни,Харківський район, Харківська область,62441) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МУРОМСЬКА РІВ`ЄРА", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Циркунівської сільської ради, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною відмову Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, викладену у формі рішення позачергової сесії VII скликання Циркунівської сільської ради у погодженні надання спеціального дозволу на користування надрами, які містять корисні копалини місцевого значення - піску будівельного ділянки «Руські Тишки» на землях приватної власності ГОВ «Муромська Рів`єра» на території загально-геологічного заказника на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області.

2. Зобов`язати Циркунівську сільську раду Харківського району Харківської області надати погодження надання спеціального дозволу на користування надрами, які містять корисні копалини місцевого значення - піску будівельного ділянки «Руські Тишки» на землях приватної власності ГОВ «Муромська Рів`єра» на території загально-геологічного заказника на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області.

3. Судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 2270,00 гри. стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що відмова Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, викладена у формі рішення позачергової сесії VII скликання Циркунівської сільської ради у погодженні надання спеціального дозволу на користування надрами, які містять корисні копалини місцевого значення - піску будівельного ділянки «Руські Тишки» на землях приватної власності ГОВ «Муромська Рів`єра» на території загально-геологічного заказника на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 29.10.2021 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 19.11.2021 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МУРОМСЬКА РІВ`ЄРА", 23 липня 2021 року звернувся до Державної служби геології з заявою про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, в якій просив надати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення корисної копалини місцевого значення - піску будівельного на ділянці "Руськи Тишки", яка розташована на північній околиці с. Руські Тишки Харківського району Харківської області.

06.08.2021 року Державна служба геології та надр України звернулась до Харківської районної ради та Циркунівської сільської ради з листом за вих. № 14010/01 /07-21, в якому просила розглянути на найближчій сесії питання про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення піску ділянки Руські Тишки , що знаходиться у Харківському районі Харківської області.

13 вересня 2021 року Голова Харківської районної ради звертався до Циркунівського сільського голови з листом за вих. № 02-19/587, в якому просив повідомити позицію щодо листа Державної служби геології та надр України від 06.08.2021 року № 14010/01/07-21.

27 вересня 2021 року Рішенням ХІІ позачергової сесії VIIІ скликання Циркунівської сільської ради, позивачу - ТОВ Муромська Рів`ера було відмовлено в погодженні надання спеціального дозволу на користування ділянки надр, що містять корисні копалини місцевого значення - піску будівельного ділянки Руські Тишки , на землях приватної власності громадян, на території загально-геологічного Заказника на території Циркупівської сільської ради Харківського району Харківської області.

Вказаним рішенням позивачу було відмовлено, оскільки погодження надання спеціального дозволу на користування ділянки надр, що містить корисні копалини місцевого значення - піску будівельного ділянки "Руськи Тишки" на землях приватної власності кадастрові номери: 6325183500:01:013:0022, 6325183500:01:013:0023, 6325183500:01:013:0026, 6325183500:01:013:0027, 6325.183500:01:013:0051, 6325183500:01:013:0052, 6325183500:01:013:0053, 6325183500:01:013:0054, на території загально-геологічного Заказника керуючись ст. 14 Конституції України, ст.ст. 12, 90, 97, 122, Земельного кодексу України, ст.2, 10, 26, 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , враховуючи громадську думку жителів с.Руські Тишки та відсутність будь якої інформації щодо поінформованості власників земельних ділянок, чиї права можуть бути порушені, в разі проведення робіт по розвідці, а в подальшому і видобутку корисних копалин.

Окрім іншого, з матеріалів справи судом встановлено, що дана ділянка стосовно якої позивач просить надати спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону, яка розташована на північній околиці с. Руські Тишки Харківського району Харківської області складається з 10 окремих земельних ділянок, які мають свої кадастрові номери.

Згідно з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку на зазначенні площі є дві ділянки, які належать фізичним особам, а саме: ОСОБА_1 з 2016, яка є власником земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 6325183500:01:6013:0026 з цільовим призначенням " для ведення особистого селянського господарства" та ділянка площею 1 га з кадастровим номером 6325183500:01:013:0054 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та надана для ведення особистого селянського господарства.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Згідно із пунктом 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Конституці України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Частинами першою-третьою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених вказаним Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно до статті 122 Земельного Кодексу України Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином суд зазначає, що законодавством України чітко встановлена категорія земель на яку розповсюджується компетенція сільських рад - землі комунальної власності.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд зауважує, що він є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Статтею 46 Конвенції передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: "Класс та інші проти Німеччини" від 6 вересня 1978 року, "Фадєєва проти Росії" (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, "Кумпене і Мазере проти Румунії" (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що частина земельної ділянки, які містять корисні копалини місцевого значення - піску будівельного, належить на праві приватної власності фізичним особам та не входить до складу земель комунальної власності, тому у відповідача - Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області відсутні повноваження на розпорядження вказаною земельною ділянкою, а отже оскаржуване позивачем рішення ХІІ позачергової сесії VII скликання Циркунівської сільської ради від 27.09.2021 року "Про відмову в погодженні надання спеціального дозволу на користування ділянки надр, що містять користі копалини місцевого значення - піску будівельного ділянки «Руські Тишки» ТОВ "МУРОМСЬКА РІВ`ЄРА" є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МУРОМСЬКА РІВ`ЄРА" (вул. Харківських дивізій, буд. 5/108,м. Харків,61082) до Циркунівська сільська рада (вул. Соборна, буд. 26,с. Циркуни,Харківський район, Харківська область,62441) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.