Ухвала

від 09.12.2021 по справі 461/9930/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/9930/21

Провадження № 1-кс/461/6745/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2021 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , розглянувши клопотання директора ПП «Мегалюкс» ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в :

директор ПП«Мегалюкс» ОСОБА_3 звернувся дослідчого суддіз клопотаннямпро скасуванняарешту майнав межахкримінального провадження№12021141150000782 від 21 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 08 листопада 2021 року задоволено клопотання слідчої Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12021141150000782 від 21.10.2021 p., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. Вказаною ухвалою, в тому числі, накладено арешт на 2 (дві) металеві установки зеленого та червоного кольору, які опечатано біркою із пояснюючими надписами. Вказує на те, що одна із вказаних вище «металевих установок» належить Приватному підприємству «Мегалюкс», а саме промислове обладнання, основним елементом якого Пиляється грохот інерційний ГІЛ 52А (металева установка червоного кольору). Вказане майно розміщене на промисловому майданчику, яким на законних підставах користується ПП «Мегалюкс», розташованому за адресою: Львівська область. Червоноградський район, с. Межиріччя, вул. Шахтарська. 47. Основним видом діяльності підприємства згідно КВЕД є 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами». Для здійснення вказаної статутної діяльності Головним управлінням Держпраці у Львівській області підприємству видавалися відповідні дозволи на виконання робіт із збагачування корисних копалин та на експлуатацію устаткування для збагачення корисних копалин у вугільній галузі промисловості, а саме: грохот ГІЛ-52 А, 2010 р.в. При цьому, кримінальне провадження № 12021141150000782 не здійснюється ні щодо Приватного підприємства «Мегалюкс», ні щодо його посадових осіб. Відтак вважає, що арешт накладено необгрунтовано, а тому просить клопотання задоволити.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 клопотання підтримав.

Слідчий ОСОБА_6 у судовому засіданні клопотання заперечила.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12021141150000782 від 21 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України.

В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 08.11.2021 накладено арешт, серед іншого, на 2 (дві) металеві установки зеленого та червоного кольору, які опечатано біркою із пояснюючими надписами.

Під час розгляду клопотання встановлено, що одна із вказаних вказаних вище «металевих установок» належить Приватному підприємству «Мегалюкс», а саме промислове обладнання, основним елементом якого пиляється грохот інерційний ГІЛ 52А (металева установка червоного кольору).

Вказане майно розміщене на промисловому майданчику, яким на законних підставах користується ПП «Мегалюкс», розташованому за адресою: Львівська область. Червоноградський район, с. Межиріччя, вул. Шахтарська. 47.

Основним видом діяльності підприємства згідно КВЕД є 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами».

Для здійснення вказаної статутної діяльності Головним управлінням Держпраці у Львівській області підприємству видавалися відповідні дозволи на виконання робіт із збагачування корисних копалин та на експлуатацію устаткування для збагачення корисних копалин у вугільній галузі промисловості, а саме: грохот ГІЛ-52 А, 2010 р.в.

Заявник вказує, що накладення арешту на майно ПП «Мегалюкс» перешкоджає його підприємницькій діяльності.

Як встановлено слідчим суддею, однією з підстав накладення арешту було те, що вони відповідають вимогам ст.98 КПК України та можуть бути використані як докази факту і обставин вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий суддя зазначає, що орган досудового розслідування мав можливість та був зобов`язаний оглянути зазначене майно, встановити достовірно чи дійсно на ньому збереглися сліди або інші відомості, які можуть бути використанні як доказ у кримінальному провадженні, та, відповідно, за наявності, вилучити такі сліди або інші відомості.

Таким чином, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси ПП «Мегалюкс», оскільки слідчим не доведено необхідність подальшого утримання майна під арештом та не зазначено, які додаткові відомості може містити на собі майно, зазначене у вказаному клопотанні.

У відповідності до ч.1ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2, 3 ч.3 ст.132КПК України не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у право власності, про який ідеться в клопотанні, або може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням.

Зважаючи на доводи, викладені у клопотанні, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін, слідчий суддя приходить до висновку, що в застосуванні такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна в частині заборони щодо права користування даним майном його власником або законним володільцем потреба відпала.

Суд вважає, що на даний час потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності та подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження суперечить вимогам ч.3ст.132 КПК України.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази можуть бути передані законному володільцю на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Таким чином, приходжу до висновку про часткове скасування арешту в частині заборони користування, оскільки вказане обтяження не перешкоджає розгляду кримінального провадження по суті та виконанню судового рішення в майбутньому.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

клопотання задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 08.11.2021, на металеву установку червоного кольору, яку опечатано біркою з пояснюючими записами, в частині заборони користування.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1