Ухвала

від 14.12.2021 по справі 520/1965/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 520/1965/2020

адміністративне провадження № К/9901/42919/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (правонаступника Офісу великих платників податків ДПС), на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі № 520/1965/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лікеро-горілчаний завод Прайм до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

25.11.2021 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (правонаступника Офісу великих платників податків ДПС) (далі - скаржник, Північне МРУ ДПС), направлена поштою 23.11.2021.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 16.06.2021, повний його текст складено 29.06.2021, відповідно, останнім днем для оскарження цього рішення було 29.07.2021. Однак, касаційну скаргу у цій справі направлено поштою лише 23.11.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

Північне МРУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження, однак, Верховний Суд її повернув. Наступні касаційні скарги також були повернуті Верховним Судом з мотивів відсутності викладенні у них підстав для касаційного оскарження судових рішень. Вважає, що повернення касаційних скарг відбулось безпідставно, оскільки касаційна скарга містила посилання як на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, так і обов`язкові умови, які повинні бути зазначені. Вважає, що такі обставини є поважною підставою для поновлення пропущеного строку.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Суд встановив, що вперше касаційна скарга Північного МРУ ДПС у цій справі подана 19.07.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 06.08.2021 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Суд визнав, що довід Північного МРУ ДПС про наявність підстави касаційного оскарження, яка встановлена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, для відкриття касаційного провадження у цій справі не знайшов підтвердження. При цьому, суд виходив з того, що доводи касаційної скарги фактично стосуються встановлених обставин у справі та оцінки доказів судом, що може відповідати підставі касаційного оскарження, визначеній пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС, тоді як підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, презюмує, що у касаційній скарзі не оспорюється правильність встановлених судом обставин у справі, а касаційна скарга стосується тільки висновку суду щодо юридичної оцінки обставин у справі. Копію цієї ухвали Північне МРУ ДПС отримало 13.08.2021.

Вдруге касаційна скарга Північним МРУ ДПС подана 30.08.2021. Ухвалою від 23.09.2021 Верховний Суд повернув вдруге подану касаційну скаргу, визнавши недостатнім наведене скаржником обґрунтування зазначених у касаційній скарзі підстави - пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки доводи скаржника зводилися до викладення фактичних обставин справи, необхідності переоцінки доказів, оцінка яким була надана судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції. Суд акцентував увагу на тому, що ухвалою Верховного Суду від 06.08.2021 податковому органу вже було роз`яснено, як мають бути викладені підстави касаційного оскарження, передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України, проте, скаржник такі роз`яснення не врахував. Копію цієї ухвали Північне МРУ ДПС отримало 11.10.2021.

Втретє касаційну скаргу подано 22.10.2021. Ухвалою від 10.11.2021 Верховний Суд її також повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Копію цієї ухвали Північне МРУ ДПС отримало 23.11.2021.

Вчетверте касаційну скаргу подано 23.11.2021, однак, її зміст є ідентичним до попередніх касаційних скарг, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень Північне МРУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, в тому числі у разі її подання на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Враховуючи, що зміст вчетверте поданої касаційної скарги є ідентичним, відсутні підстави вважати, що скаржник вчиняв усі залежні від нього дії, спрямовані на усунення недоліків попередньо поданих касаційних скарг, які були повернуті Верховним Судом. У зв`язку з чим, факт подання поданої наступних касаційних скарг протягом нетривалого проміжку часу з дня отримання копій ухвал Верховного Суду про їх повернення не може мати вирішального значення при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження. При цьому, з дня отримання копії ухвали Верховного Суду від 06.08.2021, що відбулося 13.08.2021, і до дня повторного звернення - 30.08.2021 минуло 17 днів, але зміст касаційної скарги змін не зазнав, що свідчить про формальне подання касаційної скарги без урахування і усунення причин, які стали підставою для її повернення.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення Північним МРУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі, поданій вчетверте, аналогічно попереднім касаційним скаргам, міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що наразі відсутнє рішення Верховного Суду, яким би було надано комплексні висновки щодо питання сукупного застосування статті 22, статті 23, підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, підпункту 14.1.36. пункту 14 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 1, пункту 2 статті З, статті 4, пункту 1, пункту 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996 (зі змінами та доповненнями), пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704, П(С)БО № 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 290 у відносинах, які характеризуються сукупністю подібних обставин.

При цьому, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували зазначені норми права, а помилка полягає в тому, що суди не врахували, що вартість безоплатно отриманих активів від невстановлених осіб слід враховувати у складі доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, що не знайшло відображення у фінансовій звітності ТОВ ЛГЗ Прайм .

Однак, колегія суддів вважає, що такі доводи наведені безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій у цій справі, оскільки у судових рішеннях відсутній висновок, що вартість безоплатно отриманих активів від невстановлених осіб не повинен враховуватися у складі доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків).

Предметом спору у цій справі було податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств, яке прийняте на підставі висновку контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з ПП ЗЕВС і ТОВ ГРАНТ ЛТД , як наслідок - отримання доходу на суму грошових коштів від них, перерахування яких не пов`язане з постачанням товару та є збільшенням активів підприємств.

Отже, питання правильності формування позивачем складу доходів є похідним від здійсненої судами оцінки реальності господарських операцій. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій, досліджуючи реальність господарських операцій шляхом надання правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам у сукупності, дійшли висновку про їх підтвердження належними і допустимими доказами. Відповідно, визнали безпідставними доводи контролюючого органу про необхідність збільшення у бухгалтерському і податковому обліку розміру доходів, а відтак, і об`єкта оподаткування податком на прибуток.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає недостатнім приведене скаржником обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень для його відкриття на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки обґрунтування касаційної скарги стосується незгоди із наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених судами обставини та наданих на їх підтвердження доказів як передумови для висновку про реальність спірних господарських операцій.

У касаційній скарзі також міститься посилання на порушення судами норм процесуального права при здійсненні оцінки доказів у справі, однак, такі доводи наведені без посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та конкретний пункт частини другої та/або третьої статті 353 КАС України. Водночас, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено у повному обсязі зібрані у справі докази, що відповідає пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, та невмотивованість судових рішень.

Разом з тим, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено.

Крім того, посилаючись у касаційній скарзі на не дослідження судами зібраних у справі доказів, скаржник не наводить доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і які саме обставини залишилися у справі не встановленими. При цьому, обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту, у зв`язку з чим доводи про надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не можуть розцінюватися як неповне з`ясування судом обставин у справі.

У касаційній скарзі наведено перелік доводів контролюючого органу, які залишені поза увагою судів попередніх інстанцій, однак, зі змісту судових рішень неможливо встановити, чи посилався на них відповідач при розгляді справи судами попередніх інстанцій, у зв`язку з чим вважає за доцільне запропонувати скаржникові надати копії відзиву на позов та апеляційної скарги.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (правонаступника Офісу великих платників податків ДПС), на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі № 520/1965/2020 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом, а її доводи мають узгоджуватись з фактичними обставинами справи з наданням документів, які це підтверджують, зокрема, копії відзиву на позов та апеляційної скарги.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко