Ухвала

від 13.12.2021 по справі 420/2660/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2021 року

Київ

справа №420/2660/20

адміністративне провадження №К/9901/43488/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Кілійська багатопрофільна лікарня Кілійської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 у справі № 420/2660/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Комунального некомерційного підприємства Кілійська багатопрофільна лікарня Кілійської міської ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

УСТАНОВИВ:

У 2020 році Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Кілійська багатопрофільна лікарня Кілійської міської ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) (далі - відповідач), у якому просило:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді повного зупинення експлуатації будівель відповідача, які розташовані за адресами: 68302, Одеська область, Кілійський район, місто Кілія, вулиця Кубишкіна, 19, вулиця Кутузова, 52, вулиця Миру, 16, вулиця Перемоги, 67; у порядок: шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель відповідача від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 252 від 27.12.2019, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 252 від 27.12.2019 за номерами: 2-5, 8, 9, 12-15, 17-19, 21-23, 25, 26, 29-33, 35, 36, 38-46, 48-53, 55-63, 65-70, 77-81, 83-86, 88-91, 93.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 апеляційну скаргу позивача задоволено, внаслідок чого:

- рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 скасовано;

- прийнято нове, яким позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду, відповідач оскаржив її у касаційному порядку.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Бевзенка В.М., суддів Чиркіна С.М., Шарапу В.М.

Разом з тим, судді Бевзенко В.М., Чиркін С.М., Шарапа В.М., з посиланням на наявність підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявили самовідводи щодо участі у розгляді цієї касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 затверджено Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ (далі - Класифікатор).

Також, рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 19.07.2019 № 22 затверджені Роз`яснення щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 (далі - Роз`яснення).

При надходженні справи до Верховного Суду і її автоматизованого розподілу між суддями, останній була присвоєна категорія, визначена у пункті Класифікатора 108010200 Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо дозвільної системи у сфері організації господарської діяльності, ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності .

У той же час, відповідно до вказаних вище роз`яснень, пункти 113000000- 113070200 Класифікатора передбачають: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України зокрема щодо цивільного захисту (пункт 113060000 Класифікатора), та не відносяться до підкатегорії спорів щодо дозвільної системи у сфері організації господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності (пункт 108010200 Класифікатора).

Тому, враховуючи предмет цього спору, обставини адміністративної справи і суб`єктний склад її учасників, зважаючи на вказані позивачем підстави цього позову та характер спірних правовідносин, цю адміністративну справу слід віднести до категорії Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України зокрема щодо цивільного захисту (пункт 113060000 Класифікатора).

Своєю чергою, рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14.01.2019 № 1, зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33 "Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду", визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з додатком.

Отже, на розгляді цієї справи спеціалізуються судді Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.

Персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14, зі змінами та доповненнями, що внесені рішенням зборів суддів Верховного Суду від 16.04.2020 № 6, відповідно до якого судді Бевзенко В.М., Чиркін С.М., Шарапа В.М., входять до складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав й, відповідно, не перебувають у складі судової палати з розгляду справ, що виникають з відносин забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України зокрема щодо цивільного захисту (пункт 108010200 Класифікатора).

Частиною першою статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

У пункт 5 частини першої статті 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України.

Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина перша статті 40 КАС України).

Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема, без урахування спеціалізації, в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 813/2585/18, від 25.10.2019 у справі № 1.380.2019.000473, від 26.03.2020 у справі № 814/917/17 та від 02.04.2020 у справі № 806/136/17.

При прийнятті рішення про самовідвід, Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що суд розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві ( Lavents v. Latvia , № 58442/00, пункт 81); фраза заснований на законних підставах означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність ( Сокуренко і Стригун проти України , № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). Закон у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи ( DMD Group, a.s. v. Slovakia , № 19334/03, пункт 59).

Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.

Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П`єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50).

Зважаючи на викладене, Суд вважає, що заяви суддів Бевзенка В.М., Чиркіна С.М., Шарапи В.М. про самовідвід слід задовольнити.

Керуючись статтями 31, 36 - 40 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Бевзенка В.М., Чиркіна С.М., Шарапи В.М., у справі № 420/2660/20.

Відвести суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Бевзенка В.М., Чиркіна С.М., Шарапу В.М. від розгляду справи № 420/2660/20.

Матеріали касаційної скарги у справі № 420/2660/20 передати до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, передбаченому КАС України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не оскаржується.

Суддя доповідач В.М. Бевзенко

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа