Постанова

від 25.11.2021 по справі 522/21514/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2057/21

Номер справи місцевого суду: 522/21514/19

Головуючий у першій інстанції Бондар В. Я.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Чирці Т.В.,

розглянувши у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Кленове про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Кленове та просить визнати дії відповідача з нарахування плати за користування тепловою енергією такими, що порушують права ОСОБА_1 як споживача послуг; зобов`язати відповідача провести перерахунок заборгованості за користування тепловою енергією з грудня 2018 р. по квітень 2019 р. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі показників вузла обліку тепловою енергією ZELSIUS C5 (а.с.1-3).

03 листопада 2020 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси (головуючий - суддя Бондар В.Я.) позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Кленове про зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення (а.с.148-151).

04 грудня 2020 року канцелярією Приморського районного суду м. Одеси було зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2020 року. Апелянт не погоджується з вказаним рішенням, вважає його незаконним і необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що Відповідач не надав докази існування засобу вимірювальної техніки та не надано доказу який засіб перебуває в експлуатації та підлягав періодичній перевірці. На думку апелянта, має існувати номер, серія, назва, технічні умови, експлуатаційна документація вимірювальної техніки. Апелянт стверджує, що не використовувала теплову енергію для обігріву квартири в зазначений проміжок часу, втім ОСББ Кленове проводило нарахування за послуги. Апелянт звертає увагу на те, що голова правління ОСББ Кленове з невідомих причин ігнорує всі звернення та заяви ОСОБА_1 про перерахунок неправомірного нарахування за теплову енергію та не надає інформацію про перелік послуг та їх вартість. Апелянт просить звернути увагу на те, що ОСОБА_1 не займалася самовільним відключенням опалення, а інформувала органи управління обладнання про пошкоджене технічне обладнання та стверджує, що пояснення від представника ОСББ Кленове , які були надані у суд про самовільне відключення батареї є такими, що не відповідають дійсності та заводять в оману суд. Апелянт просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2020 року (а.с.160-167).

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи з незалежних від суду причин.

В судовому засіданні 25 листопада 2021 року позивачка апеляційну скаргу підтримала. Інші учасники в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутнє порушене право, оскільки сам факт наявності заборгованості не свідчить про необхідність позивача сплатити такі кошти. Також суд першої інстанції зазначив, що такий спосіб захисту як перерахунок заборгованості, зважаючи на те, що наявність заборгованості не свідчить про її стягнення та не порушує права споживача, не буде ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 150).

Апеляційний суд, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції та частково задовольняючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне.

Як вбачається зі свідоцтва про право власності на квартиру від 14.04.2010 року, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 8).

Як вбачається з матеріалів справи, у квартирі АДРЕСА_2 встановлено теплолічильник ZELSIUS C5 (т.1 а.с. 12-25).

Як вбачається з квитанцій про оплату комунальних послуг, показники лічильника за опалення ОСОБА_1 з березня 2018 року по лютий 2019 року становили 1,51 (т.1 а.с. 34-37), а з березня 2019 року по липень 2019 року становили 1,63 (т.1 а.с. 37-38).

Також з даних квитанцій вбачається, що в грудні 2018 року позивачці за послуги опалення було нараховано борг у розмірі 1658,30 (т.1 а.с. 36), який в січні 2019 було збільшено до 5277,6 грн, в лютому 2019 року до 6941,6 грн (т.1. а.с. 37). При цьому, як вже зазначалося вище, за даний період покази теплолічильника не змінювалися. Відповідно до квитанцій за період з березня 2019 року по квітень 2019 року заборгованість становила 9027,32 грн (т. 1 а.с. 37).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 неодноразово зверталася до ОСББ Кленове з заявами про перерахунок заборгованості за постачання теплової енергії (т. 1 а.с. 40-42).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання кінцевий споживач комунальної послуги (далі - споживач) - особа, яка здійснює кінцеве споживання комунальної послуги для власних потреб та є стороною договору про надання відповідної комунальної послуги як споживач (або є співвласником багатоквартирного будинку, об`єднання співвласників або управитель якого уклали відповідний договір про надання комунальної послуги в інтересах співвласників) згідно із Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до положень ст. 19 Закону України Про теплопостачання теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п.п. 2-5 ч. 2 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов`язаний своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року №1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

З огляду на наявні в матеріалах справи пояснення відповідача, останній вказував, що позивачка самовільно відключила батареї і не споживала теплову енергію, чим порушила вимоги законодавства (т.1 а.с. 131).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, з рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 липня 2021 року у цивільній справі №522/2489/20 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Кленове до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території, послуг централізованого опалення та постачання гарячої води вбачається, що ОСОБА_1 заявою на ім`я голови ОСББ Кленове повідомила про проведення ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_2 з 30.03.2018 року. Заяву подано за 5 днів до початку ремонтних робіт.

Також з даного рішення вбачається, що 14.10.2018 року головою ОСББ Кленове було складено Акт огляду квартири, відповідно до якого труба, що знаходиться в середині полу, пошкоджена та потребує заміни, система опалення у зв`язку з ремонтом демонтована; у зв`язку зі станом аварійності до квартири подачу тепла перекрито.

З огляду на це, апеляційний суд робить висновок, що відключення теплопостачання не було здійснено самовільно і не може свідчити про відмову споживача від надання послуг з теплопостачання, оскільки дії позивача були спрямовані на ремонт та усунення несправностей системи теплопостачання та завчасно повідомлено про це голову ОСББ Кленове .

Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що позивач не просила звільнити її від сплати боргу за комунальні послуги, а просила здійснити перерахунок заборгованості на підставі показників вузла обліку теплової енергії за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року.

З квитанції на оплату комунальних послуг за грудень 2018 року вбачається, що борг за опалення на кінець місяця становить 1658,3 грн (т. 1 а.с. 36). Разом з тим, в квитанції на оплату комунальних послуг за січень 2019 року зазначено, що борг на початок місяця становить 3322,3 грн , нараховано за місяць 1955,30 грн, борг на кінець місяця становить 5277,6 грн (т. 1 а.с. 37).

Відповідно до положень статті 8 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Рахунок на оплату комунальної послуги повинен містити, зокрема, таку інформацію:

1) найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги;

2) адресна інформація, найменування або прізвище, ім`я та по батькові споживача, або абонентський номер споживача, визначений договором про надання комунальної послуги, який дає згоду ідентифікувати споживача виконавцю або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг;

3) період, за який здійснюється нарахування;

4) загальна сума до сплати;

5) поле для внесення споживачем показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії (якщо згідно із законом або договором такі показання знімає споживач);

6) обсяг спожитої теплової енергії та води за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону, а також показання відповідних вузлів обліку (у разі відсутності вузлів обліку теплової енергії - приладів - розподілювачів теплової енергії), на основі яких цей обсяг визначено, застосоване розрахункове або середнє споживання;

7) діючі ціни та тарифи на комунальні послуги;

8) стан розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у тому числі заборгованість з оплати послуги (у разі її наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/субсидії (у разі їх надання/призначення);

9) середній обсяг споживання та середній розмір плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (у тому числі в розрізі класів будівель), яким комунальну послугу надає цей виконавець, визначені за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

10) рекомендації щодо можливих заходів з підвищення енергоефективності будівель, інформація про державні цільові та інші програми підвищення енергоефективності, контактна інформація та порядок одержання додаткової інформації.

З наданих позивачем квитанцій на оплату комунальних послуг неможливо встановити яким чином здійснювалося нарахування заборгованості за теплопостачання, оскільки вони не містять інформації стосовно діючих цін та тарифів на комунальні послуги. З огляду на це, та розбіжність між заборгованістю за теплопостачання на кінець грудня 2018 року та початок січня 2019 року, які мали б збігатися, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для здійснення перерахунку заборгованості позивача за теплопостачання за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року.

Апеляційний суд також вважає за потрібне зазначити, що позиція відповідача стосовно розрахунку заборгованості за Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг не підтверджена доказами проведення такого розрахунку, що черговий раз підтверджує необхідність проведення перерахунку вказаної заборгованості.

Таким чином, оскільки висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, апеляційний суд на підставі 376 ЦПК України, частково задовольняючи апеляційну скаргу, скасовує рішення суду першої інстанції в частині відмови у здійсненні перерахунку заборгованості за користування тепловою енергією та ухвалює в цій частині нове рішення

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2020 року - скасувати в частині відмови у здійсненні перерахунку заборгованості за користування тепловою енергією та ухвалити в цій частині нове.

Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Кленове (ЄДРПОУ: 37170541, адреса: 65058, м. Одеса, вул. Кленова, 2-А) провести перерахунок заборгованості за користування тепловою енергією з грудня 2018 року по квітень 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі показників вузла обліку теплової енергії ZELSIUS C5.

В іншій частині - залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

Повний текст цієї постанови складено 13 грудня 2021 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

25.11.2021 року м. Одеса