Ухвала

від 14.12.2021 по справі 280/5354/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 280/5354/19

адміністративне провадження № К/9901/39662/21

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 280/5354/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укренержи Холдинг до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укренержи Холдинг звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 22 жовтня 2019 року:

- №0014761412 від 22 жовтня 2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Укренержи Холдинг збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності (вид 020) на загальну суму 480447,52 грн., з яких 384358,02 грн. податкове зобов`язання та в сумі 96089,50 грн. застосовано штрафні санкцій;

- №0014771412 від 22 жовтня 2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Укренержи Холдинг збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 96089,52 грн., з яких 76871,61 грн. податкове зобов`язання та 19217,91 грн. штрафні санкцій.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції, 01 листопада 2021 року від скаржника надійшла касаційна скарга.

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року відмовлено у задоволені Головного управління ДФС у Запорізькій області про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 280/5354/19. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 280/5354/19 залишено без руху, з установленням скаржникам строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин та надання документу про сплату судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року виправлено описку у вступній та резолютивній частині ухвали Верховного Суду від 11 листопада 2021 року про залишення касаційної скарги без руху у справі № 280/5354/19 у найменуванні відповідача Головне управління ДФС у Запорізькій області .

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано клопотання про продовження строку усунення недоліків для сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Клопотання про продовження строку усунення недоліків мотивоване тим, що сплата судового збору відбудеться після надходження відповідного фінансування на рахунок скаржника.

Згідно ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, що за змістом вказаної норми є правом, а не обов`язком суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Верховного Суду вважає за доцільне звернути увагу на те, що за підставою встановлення процесуальні строки поділяються на строки встановлені законом та строки встановлені судом.

Якщо збіг строк, який встановлений законом, то він може бути поновлений, якщо збіг строк, який встановлений судом, то він може бути продовжений.

У даному випадку десятиденний строк, наданий скаржнику для усунення недоліків, встановлений саме законом (ч. 3 ст. 332 КАС України), тому колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку положення ст. 121 КАС України не можуть бути застосовані, а отже заява скаржника про продовження строку для усунення недоліків не підлягає задоволенню.

У встановлений строк недоліки, які були підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником не усунуто.

Таким чином, станом на 14 грудня 2021 року заявник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставною для залишення її без руху.

Щодо клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, Суд зазначає таке.

У вказаному клопотанні податковий орган зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою, проте ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2021 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику за відсутності документу про сплату судового збору.

Наведені скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів касаційної скарги, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 18 листопада 2020 року, оприлюднено 23 листопада 2020 року, вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду 21 грудня 2020 року, проте ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2021 року касаційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з не усуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху у зв`язку з несплатою судового збору, яку ним отримано 01 лютого 2021 року, а вдруге скаржником подано касаційну скаргу до поштового відділення лише 28 жовтня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Недостатність бюджетних асигнувань необхідних для спати судового збору та блокування рахунків контролюючого органу в межах інших виконавчих проваджень може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 330 КАС України передбачено, що однією з вимог касаційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Верховний Суд окремо наголошує, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Окрім цього, при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Також, Верховний Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту виникнення права на касаційне оскарження до подання касаційної скарги повторно сплинуло одинадуять місяців. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом протягом одинадцяти місяців.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Запорізькій області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Відмовити Головному управлінню ДФС у Запорізькій області в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 280/5354/19.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 280/5354/19.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов