Постанова

від 14.12.2021 по справі 623/479/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 грудня 2021 року

м.Харків

справа № 623/479/21

провадження № 22-ц/818/6425/21

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан про розірвання договору оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний лан на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 вересня 2021 року, постановлене під головуванням судді Одарюка М.П., в залі суду в місті Ізюм Харківської області (повний текст судового рішення складено 08 вересня 2021 року), -

в с т а н о в и в:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 вересня 2021 року позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки б/н від 23 липня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан , кадастровий номер 6322880800:01:000:0036, яка розташована на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, площею 10.8687 гектарів, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 30 вересня 2010 року за № 041067200011. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 908 грн.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що судом не враховано те, що у відповіді на відзив позивач визнав ту обставину, що до спірного договору, укладеного між сторонами, було укладено додаткову угоду, якою було змінено п. 12.5. договору. Крім того додаткова угода від 06.07.2020 року, яка підписана сторонами, містить посилання на земельну ділянку, яка є предметом договору оренди землі від 23.07.2009 року. Таким чином суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги. Судом також не враховано, що спірним договором, в редакції додаткової угоди, прямо не передбачено, що допускається розірвання договору в односторонньому порядку.

ОСОБА_1 надав відзив на апеляційну скаргу, просив залишити без змін рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 вересня 2021 року, а апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 12.5 договору оренди землі від 23.07.2009 року сторони погодили можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку. Матеріали справи не містять доказів того, що додаткова угода до договору оренди землі №117-Б від 23.07.2009 року про зміни до пункту 12.5 договору стосується саме договору оренди землі б/н від 23.07.2009 року. З урахуванням бажання позивача розірвати договір оренди землі, що узгоджується із самим договором оренди, наявні підстави для розірвання договору.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 10.8687 гектари кадастровий номер 6322880800:01:000:0036, яка розташована на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області (а.с.14).

23 липня 2009 року позивач уклав з ТОВ Чарівний Лан договір оренди належної йому земельної ділянки терміном на 20 років, до 30 вересня 2030 року ( а.с.8-9).

Договір оренди зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 30 вересня 2010 року за № 041067200011.

Пунктом 12.5 Договору оренди землі б/н від 23 липня 2009 року встановлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається (зворотній бік а.с.30).

10 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ Чарівний Лан з попередженням про розірвання договору оренди, яке отримане відповідачем 12 грудня 2020 року, та залишено останнім без уваги (а.с.15,16).

Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилався на те, що договором оренди погоджено право сторін на розірвання договору в односторонньому порядку. Позивач вказує, що наразі він має бажання особисто здійснювати обробку землі, яка є предметом договору оренди від 23.07.2009 року. Проте у добровільному порядку відповідач відмовляється повертати йому землю. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просив суд розірвати договір оренди землі б/н від 23 липня 2009 року, який укладений між ним та ТОВ Чарівний Лан .

Матеріали справи свідчать про те, що 06 липня 2020 року ОСОБА_1 та ТОВ Чарівний Лан підписана додаткова угода до договору оренди землі №117-Б від 23 липня 2009 року, за умовами якої, зокрема, п. 12.5. Договору оренди викладений в наступній редакції Весь врожай, посіяний на земельній ділянці орендарем на підставі цього договору, належить орендарю. Дія цього договору не може бути припинена раніше завершення сільськогосподарського циклу - збирання орендарем врожаю ( а.с.36). Додаткова угода зареєстрована відповідно до вимог закону (а.с.37).

У відзиві на позовну заяву позивач не заперечував факту укладення між сторонами додаткової угоди до договору оренди землі від 23 липня 2009 року, в тому числі не заперечує змін до договору за пунктом 12.5. договору. Проте зазначає, що у даній додатковій угоді сторони не заперечують можливості розірвання договору в односторонньому порядку, лише зазначають умову, що дія договору не може бути завершена раніше завершення сільськогосподарського циклу - збирання врожаю (а.с.43-44).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим до виконання (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 та 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз ст. 525, 651 ЦК України та статті 31 Закону України Про оренду землі свідчить про те, що чинним законодавством передбачається можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Наявність відповідної умови в договорі є вирішальною для розгляду справи. Відтак, сторони у договорі мають чітко визначити можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання (шляхом підписання відповідної угоди, тощо). Таке визначення має бути чітким та недвозначним, закріплювати всі умови співпраці.

З матеріалів справи убачається, що пунктом 12.5 Договору оренди землі від 23 липня 2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Чарівний Лан , було передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається (зворотній бік а.с.30).

Разом з тим, сторони не заперечують, що 06 липня 2020 року ОСОБА_1 та ТОВ Чарівний Лан підписали додаткову угоду до договору оренди землі №117-Б від 23 липня 2009 року, за умовами якої, зокрема, п. 12.5. Договору оренди сторони погодили викласти в наступній редакції: Весь врожай, посіяний на земельній ділянці орендарем на підставі цього договору, належить орендарю. Дія цього договору не може бути припинена раніше завершення сільськогосподарського циклу - збирання орендарем врожаю ( а.с.36).

При цьому умова щодо можливості розірвання договору в односторонньому порядку нова редакція п.12.5. Договору не передбачає.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, яке сформоване 09.11.2020 року, убачається, що додаткова угода від 06.07.2020 року до договору оренди землі №117-Б від 23 липня 2009 року зареєстрована відповідно до вимог закону (а.с.37).

Висновок суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів того, що додаткова угода до договору оренди землі №117-Б від 23.07.2009 року про зміни до пункту 12.5 договору стосується саме договору оренди землі б/н від 23.07.2009 року, - не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, зміст договору оренди землі б/н від 23 липня 2009 року, який наданий позивачем, а також зміст договору оренди землі №117-Б від 23 липня 2009 року, який наданий відповідачем, - є однаковим. Предметом вказаних договорів є одна й та сама земельна ділянка площею 10.8687 гектари кадастровий номер 6322880800:01:000:0036, яка розташована на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, та яка належить ОСОБА_1 на праві власності. Тому додатковою угодою до договору оренди землі кадастровий номер 6322880800:01:000:0036 від 06 липня 2020 року безпосередньо внесені зміни у договір оренди, який укладений між сторонами 23 липня 2009 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та безпідставно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Позивач не оспорює факту укладення додаткової угоди, проте вважає, що укладений договір оренди може бути розірваний в односторонньому порядку після завершення сільськогосподарського циклу - збирання орендарем врожаю. Тобто вважає, що додатковою угодою не змінені умови пункту 12.5. Договору, а лише доповнено вказаний пункт.

Законодавець допускає розірвання договору в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Згідно з положеннями ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Додатковою угодою сторони погодили викласти п. 12.5., яким передбачалося право розірвання договору в односторонньому порядку, у іншій редакції, а саме: Весь врожай, посіяний на земельній ділянці орендарем на підставі цього договору, належить орендарю. Дія цього договору не може бути припинена раніше завершення сільськогосподарського циклу - збирання орендарем врожаю ( а.с.36).

Таким чином наразі договором оренди землі від 23 липня 2009 року, з урахуванням умов додаткової угоди, не передбачене розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку.

Посилання позивача на те, що пункт 12.5. договору оренди передбачає право розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, - спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи убачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції представник ТОВ Чарівний Лан подавав заяву про розподіл судових витрат, просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. (а.с.66).

Проте відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, на підставі яких слід стягнути на користь ТОВ Чарівний Лан витрати на правову допомогу.

Так, в ордері, наданому відповідачем, зазначено, що адвокат Кабанова А.В. діє на підставі договору про надання правової допомоги (а.с.58). Проте самого договору відповідачем до суду не надано; відсутній акт виконаних адвокатом робіт.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення вимог апеляційної скарги, з позивача на користь ТОВ Чарівний Лан підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 362 грн., сплачений відповідачем при подачі апеляційної скарги (а.с.143).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний лан - задовольнити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 вересня 2021 року - скасувати та ухвалити нове.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан судовий збір у розмірі 1 362 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова