Ухвала

від 15.12.2021 по справі 908/1371/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/72/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.12.2021 Справа № 908/1371/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕНЕРГОХІМ» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕНЕРГОХІМ» (юридична адреса: 69034, Україна, м. Запоріжжя, вул. Ульянова, буд. 54; поштова адреса: 69034, Україна, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, б. 29-А)

до відповідача Виробничого об`єднання «УФУГ» «Завод АРАЗ» ,(AZ1800, Азербайджанська республіка, м.Ширван, вул.Нахчеван буд. 5)

про стягнення 4750, 00 доларів США

УСТАНОВИВ

07.12.2021 до господарського суду Запорізької області надійшло клопотання б/н від 07.12.2021 (вх. № 570/08-07/21 від 07.12.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕНЕРГОХІМ» , яким заявник просить визнати протиправною бездіяльність Верховного Суду Азербайджанскої Республіки та зобов`язати розглянути заяви позивача про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 09.09.2019 у справі №908/1371/18.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду розподілено для розгляду судді Зінченко Н.Г.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.09.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕНЕРГОХІМ» до Виробничого об`єднання «УФУГ» «Завод АРАЗ» задоволено повністю, стягнуто з Виробничого об`єднання «УФУГ» «Завод АРАЗ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕНЕРГОХІМ» 4750,00 доларів США основного боргу та 936,91 грн. судового збору.

16.10.2019 на виконання рішення видані відповідні накази.

В поданій заяві, яка надійшла на адресу суду 07.12.2021 заявник просить визнати протиправною бездіяльність Верховного Суду Азербайджанскої Республіки та зобов`язати розглянути заяви позивача про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 09.09.2019 у справі №908/1371/18.

За текстом заяви, заявник зазначає, що у жовтні 2019 року та у листопаді 2021 звернувся до Верховного Суду Азербайджанскої Республіки про примусове виконання рішення суду від 09.09.2019.

Проте, Верховний Суд Азербайджанскої Республіки не приступив до розгляду зазначеної заяви, що стало підставою для звернення позивача з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи, господарський суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З аналізу усталеної практики Європейського Суду з прав людини вбачається, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.1997 зі справи «Горнсбі проти Греції» , рішення від 20.07.2004 зі справи «Шмалько проти України» ).

Відповідно до ст. 17 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993, ратифікованої Україною Законом України № 240/94-ВР від 10.11.1994, у відношеннях один з одним при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою.

Відповідно до ст. 53 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається в компетентний суд Договірної Сторони, де рішення підлягає виконанню. Воно може бути подано й у суд, що виніс рішення в справі в першій інстанції. Цей суд направляє клопотання судові, компетентному винести рішення по клопотанню. До клопотання додаються: а) рішення або його засвідчена копія, а також офіційний документ про те, що рішення набуло законної сили і підлягає виконанню або про те, що воно підлягає виконанню до набуття законної сили, якщо це не випливає із самого рішення; б) документ, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесене рішення, що не прийняла участі в процесі, була в належному порядку і вчасно викликана в суд, а у випадку її процесуальної недієздатності була належним чином представлена; в) документ, що підтверджує часткове виконання рішення на момент його пересилання; г) документ, що підтверджує угоду сторін, по справах договірної підсудності. Клопотання про дозвіл примусового виконання рішення і прикладені до нього документи забезпечуються завіреним перекладом на мову запитуваної Договірної Сторони або на російську мову.

Як вбачається з матеріалів справи, судом виконані вимоги ст. 53 Конвенції. 28.10.2019 позивачу видано необхідні документи для пред`явлення рішення суду до виконання.

Разом з цим, в матеріалах справи №908/1371/18 міститься лист за вих. б/н б/д від 27.01.2020 (вх. №2281/08-08/20 від 30.01.2020) отриманий господарським судом Запорізької області від міністерства юстиції України, відповідно до якого останній надіслав отримані від Міністерства юстиції Азербайджанской Республіки документи, складені в ході виконання доручення господарського суду Запорізької області про проведення окремих процесуальних дій відносно відповідача по справі.

Так, до зазначеного листа додано лист за вих. №14/19-13701 від 20.12.2016, який адресовано Міністерству юстиції України, відповідно до якого Міністерство юстиції Азербайджанской Республіки повернуло без виконання документи відносно Виробничого об`єднання «УФУГ» «Завод АРАЗ» , які були отримані Верховним судом Азербайджанской Республіки безпосередньо від господарського суду Запорізької області.

До зазначених документів додано: - ухвала Ширванського міського суду від 08.05.2019 про виконання доручення про вручення документів; - заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕНЕРГОХІМ» до Верховного Суду Азербайджанскої Республіки про примусове виконання рішення суду; - рішення господарського суду Запорізької області.

Суд звертає увагу заявника, що судовий контроль за виконанням судових рішень регламентується нормами розділу VI Господарського процесуального кодексу України

Так, статтею 339 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Отже, нормами Господарського процесуального кодексу України не регламентовано порядку визнання протиправною бездіяльність будь якого суду, у тому числі Верховного Суду Азербайджанскої Республіки.

Також, в обґрунтування заяви заявником не наведено посилань на норми господарського процесуального Кодексу України чи міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, якими передбачено подання заяв про визнання протиправною бездіяльності Верховного Суду Азербайджанскої Республіки та зобов`язання суду іноземної держави з розгляду заяв позивача про примусове виконання рішення суду.

З огляду на наведене, заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В

1.В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕНЕРГОХІМ» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовити.

2. Дана ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

3. Ухвала підписана 15.12.2021.

Суддя Н.Г.Зінченко