Ухвала

від 13.12.2021 по справі 906/1266/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 906/1266/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МФТВ"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2021 (суддя Маріщенко Л. О.)

і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 (головуючий суддя Гудак А. В., судді Мельник О. В., Петухов М. Г.)

у справі № 906/1266/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МФТВ"

до 1) Макалевицької сільської ради і 2) Вишевицької сільської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,

про визнання права власності на три земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

08.10.2021 скаржник надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2021 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 906/1266/20.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.10.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 08.11.2021 касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржникові строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - вказано на необхідність надання доказів доплати судового збору (у разі такої необхідності), оскільки у Суду відсутні відомості про вартість спірного майна.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржник 18.11.2021 надіслав до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги та зазначив, що вартість спірного майна становить 205 215,43 грн.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги (з урахуванням заяви про усунення недоліків) Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2021 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 906/1266/20 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають вимогам вищенаведеної статті 129 Конституції України та узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини.

Положеннями частини сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Предметом позову у цій справі є визнання права власності на три земельних ділянки, загальною вартістю 205 215,43 грн, що менше ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2020 році (позову було подано у 2020 році).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Касаційна скарга (з урахуванням заяви про усунення недоліків) не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в" і "г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а Суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача до відповідачів про визнання права власності на три земельні ділянки, на яких знаходиться нерухоме майно, придбане позивачем за договором купівлі-продажу, внаслідок чого останнім набуто право власності на це нерухоме майно, яке розміщене на спірних земельних ділянках.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій справі суди виходили, зокрема, з того, що спірні земельні ділянки під придбаними позивачем об`єктами перебували у попереднього землекористувача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Радом-Агро") на праві оренди, а не на праві власності.

Щодо посилань скаржника на висновки викладені в постанові Верховного Суду 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, колегія суддів зазначає, що вони не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки предметом розгляду в цій справі були правовідносини у яких Рада, за твердженням прокурора і позивача, розпорядилася землями оборони.

Щодо посилань скаржника на висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 689/26/17, колегія суддів зазначає, що вони не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки земельні ділянки перебували у власності продавця, при цьому у справі № 906/1266/20 спірні земельні ділянки знаходилися в оренді, а не у власності продавця нерухомості.

Щодо посилань скаржника на висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17, колегія суддів зазначає, що вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у цій справі взагалі були відсутні докази прийняття Радою рішення про передачу у користування спірної земельної ділянки та державної реєстрації речового права на неї, при цьому, у справі № 906/1266/20 судами встановлено (та не заперечує у свої касаційній скарзі скаржник), що спірні земельні ділянки, перебували у попереднього власника нерухомості (Товариства з обмеженою відповідальністю "Радом-Агро") на праві оренди, яке було зареєстроване належним чином.

Посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду, посилання на які містяться у касаційній скарзі, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки висновки у справах, на які він посилається, мають загальний характер і зроблені судами за інших встановлених обставин, які формують зміст правовідносин та зумовили прийняття відповідних судових рішень.

Доводи скаржника зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій (підставою для відмови у позові стало, зокрема те, що договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна позивачем було укладено не з власником, а з орендарем земельних ділянок), необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України і це повністю узгоджується із положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у цій справі, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МФТВ" на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2021 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 906/1266/20.

2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові разом із доданими до неї додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил