ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2021 року Справа № 906/1266/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Мельника О.В.
судді Петухова М.Г.
секретар судового засідання Орловська Т.Й.
за участю представників:
позивача: Бартощук А.В. адвокат
відповідача 1: не з"явився
відповідача 2: не з"явився
третьої особи: не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МФТВ" на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2021 р. у справі №906/1266/20 (суддя Маріщенко Л.О., м. Житомир, повний текст складено 20.07.2021 року)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МФТВ"
до 1) Макалевицької сільської ради
2) Вишевицької сільської ради
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області
про визнання права власності на три земельні ділянки
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "МФТВ" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Макалевицької сільської ради, в якому просить визнати за ТОВ "МФТВ" право власності на:
- земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах населених пунктів Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, загальною площею 7,4050 га; кадастровий номер : 1825085801:03:003:0046;
- земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах населених пунктів Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, загальною площею 1,9000 га; кадастровий номер : 1825085801:03:001:0059;
- земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах населених пунктів Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, загальною площею 0,3000 га; кадастровий номер : 1825085801:03:002:0045, посилаючись на те, що після реєстрації свого права власності на нерухоме майно до нього перейшло право власності на спірні земельні ділянки.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.07.21 р. у справі №906/1266/20 в позові Товариству з обмеженою відповідальністю "МФТВ" до Макалевицької сільської ради, Вишевицької сільської ради про визнання права власності на три земельні ділянки, відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що посилання позивача на те, що до нього повинно перейти право власності , а не право оренди на спірні земельні ділянки, оскільки ці земельні ділянки належали на праві колективної власності КСП "Тетерів" згідно Державного акту на право колективної власності на землю серія ЖТ 2124001 від 30.06.1995 року, суд першої інстанції вважає необґрунтованим, оскільки договір купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна позивачем укладено не з КСП "Тетерів", а з ТОВ "Радом-Агро" у якого земельні ділянки: кадастровий номер - 1825085801:03:002:0045, площею 0,3000 га, кадастровий номер - 1825085801:03:003:0046, площею 7,04050 га, кадастровий номер - 1825085801:03:001:0059, площею 1,9000 га, перебували в оренді.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "МФТВ" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Житомирської області від 13 липня 2021 року в справі № 906/1266/20 скасувати повністю та прийняти у даній справі нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, не повно встановив фактичні обставини справи, не надав належної правової оцінки наявним у справі доказам, допустивши порушення процесуального права, не вірно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого прийняте рішення не може вважатись законним та обґрунтованим.
Тобто судом першої інстанції були повністю залишені поза увагою доводи позивача та обставини справи на які він посилався, що первинному власнику об`єктів нерухомості - КСП Тетерів , земельні ділянки під ними належали на праві власності (колективна власність).
Така обставина на думку скаржника має правове значення для правильного вирішення спору, оскільки до позивача мають перейти права на землю на яких вона належала саме первинному власнику об`єктів нерухомості, адже після відчуження первинним власником об`єктів нерухомості, з набуттям права власності на нежитлові будівлі до їх нових власників переходило і відповідні права на земельні ділянки, на яких вони розташовані - в даному випадку переходило саме право власності.
Скаржник зазначає, що оформлення окремими власниками об`єктів нерухомості (зокрема і ТОВ "Радом- Агро» у якого об`єкти нерухомості були придбані позивачем) земельних ділянок під такими об`єктами в оренду не спростовує імперативні приписи норм матеріального права та не може заперечувати їх, а відтак, зважаючи на зміст спірних правовідносин, до позивача, як набувача об`єктів нерухомості, перейшли права на землю на яких вона належала саме первинному власнику таких об`єктів нерухомості.
Таким чином, скаржник вважає, що обґрунтовуючи прийняте рішення лише тією обставиною, що спірні земельні ділянки під об`єктами нерухомості, на які до позивача перейшло право власності, перебували у попереднього землекористувача на праві оренди, суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин справи, внаслідок чого не застосував до спірних правовідносин норми матеріально права, які підлягали застосуванню.
Крім того, скаржник звертає увагу на порушення судом першої інстанції процесуального права позивача передбаченого ст.81 ГПК України, а саме залишення судом без задоволення клопотання про витребування доказів, зокрема: у Господарського суду Житомирської області матеріали справи №7/171 Б про банкрутство Акціонерного товариства закритого типу Агрофірма Вишевичі , а також у Комунального підприємства Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації копій всіх наявних інвентаризаційних справ об`єктів нерухомого майна щодо будівель та споруд придбаних позивачем.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МФТВ" на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.21 р. у справі №906/1266/20 та розгляд апеляційної скарги призначено на 02 вересня 2021 року.
01 вересня 2021 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МФТВ" адвоката Музичко Р.В. через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання обґрунтовує тим, що вказаний представник ТОВ "МФТВ" у зазначену дату та час не зможе з`явитися на судове засідання з поважних причин, - у зв`язку із участю як представник відповідача Державної установи "Київський міський центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (фотокопія ордеру додається) в судовому засіданні в Господарському суді м. Києва у справі №910/10338/21, яка ухвалою суду від 22 липня 2021 року була призначена до судового розгляду на 02.09.2021 о 10:40 год.
В судове засідання 02.09.2021 Макалевицька сільська рада, Вишевицька сільська рада та Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 15 вересня 2021 року. Розгляд клопотання позивача про витребування доказів відкладено до наступного судового засідання у даній справі, оскільки колегія суддів вважає за необхідне вислухати позицію сторін у справі щодо поданого клопотання.
В судовому засіданні 15.09.2021 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Крім того, підтримав клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МФТВ" адвоката Музичко Р.В. про витребування доказів зокрема: у Господарського суду Житомирської області матеріали справи №7/171 Б про банкрутство Акціонерного товариства закритого типу Агрофірма Вишевичі , а також у Комунального підприємства Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації копій всіх наявних інвентаризаційних справ об`єктів нерухомого майна щодо будівель та споруд придбаних позивачем.
Розглянувши вказане клопотання позивача про витребування доказів у справі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Позивач заявляючи клопотання про витребування доказів акцентував увагу, що для вирішення даного спору правове значення мають обставини щодо створення та переходу прав на об`єкти нерухомості у їх попередніх власників, зокрема, КСП "ТЕТЕРІВ" та АТЗ Агрофірма "Вишевичі". Оскільки у зв`язку з банкрутством та ліквідацією акціонерного товариства закритого типу "Агрофірма "Вишевичі" документальне підтвердження підстав набуття таким товариством прав на об`єкти нерухомості має міститься в матеріалах справи №7/171"Б" враховуючи що ліквідаційна процедура, у тому числі, передбачає проведення інвентаризацію майна підприємства - банкрута, а також те, що продаж Об`єктів нерухомості здійснено ліквідатором саме в межах ліквідаційної процедури в справі №7/171"Б", а позивач не у стороною справи №7/171"Б" про банкрутство Акціонерного товариство закритого типу "Агрофірма "Вишевичі", він процесуально позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами такої судової справи та посилатись на відповідні докази, які в ній знаходься. Тобто не може самостійно надати докази. Також Житомирське ОМБТІ де мають знаходитись матеріали інвентаризаційної справи вищезазначених об`єктів нерухомості у відповідь на адвокатський запит відмовилось надати відповідні запитуванні відомості з підстав наявності персональних даних попередніх власників.
Враховуючи викладене, представник позивача зазначає, що оскільки для вирішення даного спору правове значення мають обставини щодо виникнення та переходу прав на об`єкти нерухомості у їх попередніх власників, зокрема, КСП "ТЕТЕРІВ" та АТЗ Агрофірма "Вишевичі", враховуючи подане та невирішене у суді першої інстанції клопотання позивача про витребування відповідних доказів, на підставі ст. 81 ГПК України просить суд апеляційної інстанції витребувати вищевказані докази.
Частиною 1 ст. 14 ГПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає, зокрема, свої вимоги щодо предмета спору та обставини, якими ці вимоги обґрунтовані з одночасним зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 2 ст. 164 ГПК України закріплений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У силу ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Принцип допустимості доказів, закріплений ст. 77 ГПК України, полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 названого Кодексу).
Згідно з ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
За приписами ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
У силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, з аналізу наведених процесуальних норм слідує, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах принципу змагальності, який не лише наділяє сторін відповідними правами, але і покладає на них тягар доказування, тобто обов`язок довести ті обставини, на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Водночас суд безпосередньо не повинен брати участь у зборі доказового матеріалу, а лише, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав та обов`язків, передбачених наведеними нормами ГПК України.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що предметом спору у даній справі є визнання за ТОВ "МФТВ" право власності три земельні ділянки: земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах населених пунктів Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, загальною площею 7,4050 га; кадастровий номер : 1825085801:03:003:0046; земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах населених пунктів Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, загальною площею 1,9000 га; кадастровий номер: 1825085801:03:001:0059; земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах населених пунктів Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, загальною площею 0,3000 га; кадастровий номер : 1825085801:03:002:0045, посилаючись на те, що після реєстрації свого права власності на нерухоме майно до нього перейшло право власності на спірні земельні ділянки.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у зв`язку з його безпідставністю, оскільки питання щодо створення, переходу прав на об`єкти нерухомості у їх попередніх власників КСП "ТЕТЕРІВ" та АТЗ Агрофірма "Вишевичі" та набуття у власність позивачем об`єктів нерухомості на підставі договору купівлі-продажу від 02.07.2019 року укладеним з ТОВ "Радом - Агро" не є предметом даного спору. Відносини виникли між ТОВ "МФТВ" та ТОВ "Радом - Агро", а не з попередніми власниками з якими у позивача відсутні правовідносини щодо вказаних земельних ділянок та розташованих на них об`єктів нерухомості (будівель).
Після оголошення колегією суддів результатів розгляду вищевказаного клопотання, представник позивача просив суд рішення Господарського суду Житомирської області від 13 липня 2021 року в справі № 906/1266/20 скасувати повністю та прийняти у даній справі нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В судове засідання 15.09.2021 Макалевицька сільська рада, Вишевицька сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Макалевицької сільської ради, Вишевицької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "МФТВ" в судовому засіданні 15.09.2021, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Господарського суду Житомирської області від 13.07.21 р. у справі №906/1266/20 слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.21 р. у справі №906/1266/20 залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2019 між ТОВ "Радом - Агро" (продавець) та ТОВ "МФТВ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук Ю.Я., зареєстрованого в реєстрі за № 1246(далі за текстом - договір купівлі-продажу)(а.с. 18-19 т.1).
За цим договором покупець набув у власність комплекс будівель: - контора під літ. "А", загальною площею 132,40 кв.м.; - сарай під літ. "Б"; - кормоцех під літ. "В", загальною площею 198,10 кв.м.; - млин під літ . "В"; - зерносховище під літ. "Г", загальною площею 193,90 кв.м.; - вагову під літ. "Д,Д", загальною площею 7,20 кв.м.; - конюшня під літ. "Е"; - свердловина під літ. "Ж"; - молочний блок під літ. "М"; - майстерня під літ. "П"; - котельня під літ. "О"; - склад ПММ під літ. "Н", всього загальною площею 531,60 кв.м., які знаходяться під №155а по вулиці Олександра Босого (колишня Леніна) в селі Макалевичі Радомишльського району Житомирської області України. Право власності на вказані об`єкти нерухомості зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.07.2019 №32210031. Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 523116118250.
Зазначені об`єкти розміщені на земельних ділянках: кадастровий номер - 1825085801:03:002:0045, площею 0,3000 га, кадастровий номер - 1825085801:03:003:0046, площею 7,04050 га, кадастровий номер - 1825085801:03:001:0059, площею 1,9000 га, які за свідченнями продавця не передані у приватну власність і перебувають в оренді за договорами оренди земельних ділянок (п.1 договору купівлі-продажу).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, позивач 02.07.2019 оформив право приватної власності на комплекс будівель загальною площею (кв.м.) 531,6, а саме з наступних складових об`єкта нерухомого майна: контора, А, загальна площа (кв.м.) 132,4; сарай Б, кормоцех В, загальна площа (кв.м.) 198,1; млин В, зерносховище Г, загальна площа (кв.м.) 193,9; вагова Д,Д, загальна площа (кв.м.) 7,2; конюшня Е, свердловина Ж, корівник З, телятник К, корівник Л, корівник М, молочний блок М, майстерня П. котельня О, склад ПММ Н (а.с. 20-21 т.1).
Поряд з цим, позивач посилається на те, що придбані ним об`єкти нерухомості протягом середини 1990-тих років перебували в розпорядженні/власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Тетерів" (ідентифікаційний код 13573714, 12210, Житомирська обл., Радомишльський район, село Макалевичі, вул. Центральна, 1).
В подальшому право на об`єкти нерухомості перейшло до Акціонерного товариства закритого типу "Агрофірма "Вишевичі" (ідентифікаційний код 03744345 місцезнаходження: Житомирська обл., Радомишльський район, село Вишевичі, вул. Клевцова, 2).
Постановою господарського суду Житомирської області від 26.04.2005 р. по справі №7/171 "Б" визнано банкрутом Акціонерне товариство закритого типу "Агрофірма "Вишевичі" (Житомирська обл., Радомишльський район, с. Вишевичі) та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено Шкляра Олега Степановича.
В процедурі ліквідації Акціонерного товариства закритого типу "Агрофірма "Вишевичі", залишки майнового комплексу, до якого входили об`єкти нерухомості, були відчуженні ліквідатором за договором №1 купівлі продажу від 05.02.2007 р. на користь ТОВ "Агропромисловий комбінат "Пронк" (ідентифікаційний код 21520749 місцезнаходження: Житомирська обл., Радомишльський район, село Вишевичі, вул. Клевцова, 2) (а.с. 111-115 т.1).
У 2010 році TOB "ПРОНК" здійснено оформлення об`єктів нерухомості. На підставі рішення виконкому Макалевицької сільської ради від 31.08.2010 р. за № 22 «Про оформлення документів на право особистої власності на майновий комплекс» , 03.09.2010р видано відповідне Свідоцтво про право власності на комплекс будівель. Державна реєстрація права власності проведена КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» 20.09.2010 р., н. 31535699, номер запису 12924 в книзі: 199 (а.с. 108-109 т.1).
На підставі договору купівлі-продажу від 06 квітня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області Бойком В.М., зареєстровано в реєстрі за № 258 ТОВ "ПРОНК" відчужив об`єкти нерухомості ТОВ "Радом - Агро". Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.12.2014 року № 7999482. Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 523116118250.
Позивач в свою чергу набув у власність вищевказані об`єкти нерухомості на підставі договору купівлі-продажу від 02.07.2019 року, укладеним з ТОВ "Радом - Агро".
Поряд з цим, позивач зазначає, що земельні дільники, на яких розміщене належне йому нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 02.07.2019 року, є землями колективної власності КСП "Тетерів", що підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю серія ЖТ 2124001 від 30.06.1995 року, який видано Макалевицькою сільською радою народних депутатів Радомишльського району Житомирської області, відповідно до рішення Макалевицької сільської ради народних депутатів від 30.06.1995 р. № 4, акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1 (а.с.60-63 т.1).
В подальшому земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомості, як стверджує позивач, без вилучення їх з колективної власності відводились ТОВ "Радом Агро" в оренду, зокрема:
Рішенням Макалевицької сільської ради 22 сесії V скликання № 96 від 19.05.2008 року, надано дозвіл ТОВ «Радом-Агро» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на якій знаходяться об`єкти нерухомості, які належать на праві власності ТОВ «АПК «Пронк» , що являється засновником ТОВ «Радом-Агро» (а.с. 198 т.1).
17 березня 2010 року між Макалевицькою сільською радою та ТОВ "РАДОМ-АГРО" на підставі рішення № 96 від 19.05.2008 року укладено попередній договір оренди землі, строком на 1 рік, загальною площею 9,61 га., у тому числі під забудовою 9,61 га. Договір зареєстрований в книзі реєстрації договорів оренди Макалевицької сільської ради за № 8 від17.03.2010 р. (а.с. 150-156 т.1). Цього ж дня між Макалевицькою сільською радою та ТОВ "Радом-Агро" підписано акт приймання-передачі земельних ділянок (а.с. 157 т.1).
Рішенням Макалевицької сільської ради 47 сесія V скликання № 30 від 13.10.2010 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки, яка передається в оренду» . Затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки, яка передається в оренду терміном на 49 років з правом подальшого викупу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, обслуговування господарських будівель і споруд ТОВ "Радом-Агро", розташованої на території Макалевецької сільської ради Радомишльського району Житомирської області по фактичному користуванні загальною площею 9,605 га. Дозволено ТОВ "Радом-Агро" укласти договір оренди та обов`язково зареєструвати його у державного реєстратора ЦЕНТРУ ДЗК (а.с. 177-179 т.1).
Рішенням Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області №231 від 28.01.2015 «Про заключення договору оренди земельної ділянки між Макалевицькою сільською радою та ТОВ "Радом-Агро" надано згоду на заключення договору оренди земельної ділянки площею 1,900 га, кадастровий номер 1825085800:03:002:0011, яка розташована в межах населеного пункту в селі Макалевичі Радомишльського району терміном на 49 років з правом подальшого викупу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, обслуговування господарських будівель і споруд. Доручено сільському голові укласти договір (а.с. 36-37 т.1).
Рішенням Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області №232 від 28.01.2015 "Про заключення договору оренди земельної ділянки між Макалевицькою сільською радою та ТОВ "Радом-Агро" надано згоду на заключення договору оренди земельної ділянки площею 7,3340 га, кадастровий номер 1825085800:03:001:0027, яка розташована в межах населеного пункту в селі Макалевичі Радомишльського району... терміном на 49 років з правом подальшого викупу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, обслуговування господарських будівель і споруд. Доручено сільському голові укласти договір (а.с. 38-39 т.1).
Рішенням Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області №233 від 28.01.2015 "Про заключення договору оренди земельної ділянки між Макалевицькою сільською радою та ТОВ "Радом-Агро" надано згоду на заключення договору оренди земельної ділянки площею 0,3756 га, кадастровий номер 1825085800:03:003:0013, яка розташована в межах населеного пункту в селі Макалевичі Радомишльського району... терміном на 49 років з правом подальшого викупу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, обслуговування господарських будівель і споруд. Доручено сільському голові укласти договір (а.с. 40-41 т.1).
Рішенням Макалевицької сільської ради № 250 від 20.03.2015 «Про внесення змін та доповнень в рішення 47 сесії VI скликання від 28.01.2015 року № 231 «Про заключення договору оренди земельної ділянки між Макалевицькою сільською радою та ТОВ "Радом-Агро" внесено зміни та доповнення до пункту 1,2,- Передати в оренду земельну ділянку площею 1,900 га. кадастровий номер 1825085800:03:002:0011, яка розташована в межах населеного пункту в селі Макалевичі Радомишльського району Житомирської області, Макалевицькою сільською радою та ТОВ Радом-Агро терміном на 49 років з правом подальшого викупу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та надати згоду для заключення договору оренди земельної ділянки. Доручено сільському голові укласти договір (а.с. 42-44 т.1).
Рішенням Макалевицької сільської ради №251 від 20.03.2015 «Про внесення змін та доповнень в рішення 47 сесії VI скликання від 28.01.2015 року № 232 «Про заключення договору оренди земельної ділянки між Макалевицькою сільською радою та ТОВ "Радом-Агро" внесено зміни та доповнення до пункту 1, 2, - Передати в оренду земельну ділянку площею 7,3340 га. кадастровий номер 1825085800:03:001:0027, яка розташована в межах населеного пункту в селі Макалевичі Радомишльського району Житомирської області, Макалевицькою сільською радою та ТОВ Радом-Агро терміном на 49 років з правом подальшого викупу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та надати згоду для заключення договору оренди земельної ділянки. Доручено сільському голові укласти договір (а.с. 45-48 т.1).
Рішенням Макалевицької сільської ради № 252 від 20.03.2015 «Про внесення змін та доповнень в рішення 47 сесії VI скликання від 28.01.2015 року № 233 «Про заключення договору оренди земельної ділянки між Макалевицькою сільською радою та ТОВ "Радом-Агро" внесено зміни та доповнення до пункту 1,2,- Передати в оренду земельну ділянку площею 0,3756 га. кадастровий номер 1825085800:03:003:0013, яка розташована в межах населеного пункту в селі Макалевичі Радомишльського району Житомирської області, Макалевицькою сільською радою та ТОВ Радом-Агро терміном на 49 років з правом подальшого викупу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та надати згоду для заключення договору оренди земельної ділянки. Доручено сільському голові укласти договір (а.с. 49-52 т.1).
Рішення Макалевицької сільської ради № 262 від 28.05.2015 «Про внесення змін та доповнень в рішення 47 сесії VI скликання від 20.03.2015року № 250 «Про заключення договору оренди земельної ділянки між Макалевицькою сільською радою та ТОВ "Радом-Агро" внесено зміни та доповнення до пункту 1,2,- передати в оренду земельну ділянку площею 1,900 га. кадастровий номер 1825085800:03:002:0011, замінити на кадастровий номер1825085801:03:001:0059 (а.с. 53-54 т.1).
Рішенням Макалевицької сільської ради № 263 від 28.05.2015 «Про внесення змін та доповнень в рішення 47 сесії VI скликання від 20.03.2015 року № 252 «Про заключення договору оренди земельної ділянки між Макалевицькою сільською радою та ТОВ "Радом-Агро" внесено зміни та доповнення до пункту 1, 2, - передати в оренду земельну ділянку площею 0,3000 га. кадастровий номер 1825085800:03:003:0013, замінити на кадастровий номер 1825085801:03:002:0045 (а.с. 55-56 т.1).
Рішенням Макалевицької сільської ради № 264 від 28.05.2015 «Про внесення змін та доповнень в рішення 47 сесії VI скликання від 20.03.2015 року № 251 «Про заключення договору оренди земельної ділянки між Макалевицькою сільською радою та ТОВ "Радом-Агро" внесено зміни та доповнення до пункту 1, 2, - передати в оренду земельну ділянку площею 7,3340 га. кадастровий номер 1825085800:03:001:00127, замінити на кадастровий номер 1825085801:03:001:0046 (а.с. 57-58 т.1).
29 січня 2015 року між Макалевицькою сільською радою та ТОВ "Радом-Агро" укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах населених пунктів Макалевецької сільської ради Радомишльського району Житомирської області; кадастровий номер: 1825085801:03:003:0046; загальною площею 7,4050 га, з яких: під будівлями - 0,4527 га., під двором - 6,8840 га. Відповідно до договору на земельній ділянці, яка передається в оренду знаходяться об`єкти нерухомості - сільськогосподарські виробничі будівлі, а саме: - "Е" - приміщення конюшні, цегла, загальна площа 780,8 м.кв.; - "Ж" - свердловина, загальна площа 39,2 м.кв; - "З"- приміщення корівника, цегла, загальна площа 916,6 м.кв.; - "К" - приміщення телятника, цегла, загальна площа 690,8 м. кв; - "Л"- приміщення корівника, цегла, загальна площа 776,3 м.кв; - "М"- приміщення корівника, цегла, загальна площа 206,0 м.кв.; - "М" приміщення молочного блоку, цегла, загальна площа 133,2 м.кв; - "П"- приміщення майстерні, цегла, загальна площа 284,2 м.кв.; - "О"- приміщення котельні, цегла, загальна площа 82,5 м.кв; - "Н"- приміщення ППМ, цегла, загальна площа 15,9 м.кв. Договір оренди / право оренди земельної ділянки ТОВ "Радом-Агро" зареєстровано 28.12.2015, запис 12818080 (а.с. 22-26 т.1).
29 січня 2015 року між Макалевицькою сільською радою та ТОВ "Радом-Агро" укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах населених пунктів Макалевецької сільської ради Радомишльського району Житомирської області; кадастровий номер: 1825085801:03:001:0059; загальною площею 1,9000 га, з яких: - під будівлями - 0,1252 га; - під двором - 1,7749 га. Відповідно до договору на земельній ділянці, яка передається в оренду знаходяться об`єкти нерухомості - сільськогосподарські виробничі будівлі, а саме: - "В" - приміщення кормцеху, цегла, загальна площа 156,1 м.кв.; - "В" - приміщення млину, цегла, загальна площа 92,0 м.кв; - "Г"- приміщення зерносховища, дерево, загальна площа 203,8 м.кв.; - "Д, Д" - приміщення вагової, цегла, загальна площа 42,1 м. кв. Договір оренди / право оренди земельної ділянки ТОВ "Радом- Агро" зареєстровано 28.12.2015, запис 12826490 (а.с. 27-31 т.1).
29 січня 2015 року між Макалевицькою сільською радою та ТОВ "Радом-Агро" укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах населених пунктів Макалевецької сільської ради Радомишльського району Житомирської області; кадастровий номер: 1825085801:03:002:0045; загальною площею 0,3000 га, з яких: - під будівлями - 0,0255 га; під двором - 0,3502 га. Відповідно до договору на земельній ділянці, яка передається в оренду знаходяться об`єкти нерухомості - сільськогосподарські виробничі будівлі (до п. 3 договору), а саме: - "А" - приміщення контори, цегла, загальна площа 132,40 м.кв.; - "Б" - сарай, цегла, загальна площа 32,4 м.кв. Договір оренди / право оренди земельної ділянки ТОВ "Радом-Агро" зареєстровано 28.12.2015, запис 12812741 (а.с.32-35 т.1).
Рішенням Макалевицької сільської ради двадцять четвертої сесії VII скликання № 226 від 26.07.2019 року ТОВ "МФТВ" передано в оренду земельні ділянки загальною площею 9,6050 га, що розташовані в межах населених пунктів Макалевицької сільської ради, а саме: земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1825085801:03:003:0046, загальною площею 7,4050 га, з усіма об`єктами нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці; земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1825085801:03:001:0059, загальною площею 1,9000 га, з усіма об`єктами нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці; земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1825085801:03:002:0045, загальною площею 0,3000 га, з усіма об`єктами нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці(а.с. 59 т.1).
Однак, враховуючи вищевикладені обставини, у зв`язку з відчуженням об`єктів нерухомості та набуття їх у власність на думку позивача до нього, відповідно до законодавства, перейшло не право оренди, а право власності.
Позивач в позовній заяві зазначає, що з документації з землеустрою, зокрема плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність, Державного акту на право колективної власності на землю серія ЖТ 2124001 від 30.06.1995, вбачається, що до колективної власності КСП "Тетерів" передано , у тому числі, ділянку пл. 8,2 га під Госп.дв. МТФ (під господарським двором, молочнотоварною фермою); ділянку пл. 1,9 га під Госп.дв. (під господарським двором); ділянку пл. 0,4 га під конт. ( під конторою). А з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, що передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ТОВ "Радом-Агро" на території Макалевицької сільської ради с. Макалевичі Радомишльського району Житомирської області вбачається, що встановлення меж земельних ділянок /розробка кадастрових планів, на підставі яких було сформовані земельні ділянки (кадастрові номери : 1825085801:03:002:0045, 1825085801:03:003:0046, 1825085801:03:001:0059), здійснювалось щодо земель переданих до колективної власності КСП "Тетерів" та саме щодо вищевказаних ділянок під господарськими дворами молочнотоварною фермою та конторою.
Позивач зазначає, що до нього, як набувача у власність вищевказаних об`єктів нерухомості має перейти саме право власності , а не оренди на спірні земельні ділянки, що і стало підставою для Товариства з обмеженою відповідальністю "МФТВ" для звернення до Господарського суду Житомирської області з позовом в даній справі.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15 грудня 2017 року) юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільного права в силу статті 16 Цивільного кодексу України є визнання права.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 321 Цивільного кодексу України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до приписів статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вказана стаття знаходиться в розділі 29 Цивільного кодексу України "Захист права власності", тобто, стосується випадків, коли існуюче, належно набуте від попереднього власника та належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в особи документів, що засвідчують належність їй такого права, у зв`язку з їх втратою.
Зі змісту статті 392 Цивільного кодексу України вбачається, що позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності, у зв`язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів, наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, а метою подання позову про визнання права власності є усунення невизначеності у суб`єктивному праві, належному особі щодо індивідуально визначеного майна.
Таким чином, захист права власності шляхом його визнання в судовому порядку можливий за наявності одночасно двох умов: по-перше, це підтвердження в судовому порядку своїх прав на майно шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах; по-друге, не вичерпне спростування доводів третіх осіб, які оспорюють або не визнають право власності позивача.
Отже, колегія суддів відзначає, що у випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно. Тобто підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.
Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Відтак, до предмету доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.
Приписами статті 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Із системного аналізу діючих норм права, які направленні на регулювання відносин власності вбачається, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав чи в який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 Цивільного кодексу України.
Предметом позову у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "МФТВ" до Макалевицької сільської ради, Вишевицької сільської ради про визнання за позивачем права власності на земельні ділянки, на яких розташовані належні йому на праві власності будівлі та споруди, на підставі статті 120 Земельного кодексу України і статей 317, 377 Цивільного кодексу України.
Зазначеними нормами передбачений перехід права на землю (права власності чи права користування) у разі набуття права власності на нерухоме майно за цивільно - правовою угодою саме за наявності відповідного права у відчужувача нерухомого майна, оформленого і зареєстрованого належним чином.
Разом з цим, позивач звертаючись з позовом до суду зауважив, що ним набуто право власності на об`єкти нерухомості, які розташовані на спірних земельних ділянках, що перебували у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства Тетерів , що підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю серія ЖТ 2124001 від 30.06.1995 року, тому на переконання позивача в силу статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до позивача, як нового власника нерухомого майна, перейшло право на земельну ділянку на якій розташоване нерухоме майно.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази, що спірні земельні ділянки кадастровий номер - 1825085801:03:002:0045, площею 0,3000 га, кадастровий номер - 1825085801:03:003:0046, площею 7,04050 га, кадастровий номер - 1825085801:03:001:0059, площею 1,9000 га входять у масив земельних ділянок, переданих КСП "Тетерів" саме у колективну власність згідно Державного акту на право колективної власності на землю серія ЖТ 2124001 від 30.06.1995 року.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що продаж Акціонерним товариством закритого типу Агрофірма Вишевичі Товариству з обмеженою відповідальністю Пронк за договором купівлі-продажу від 05.02.2007 року залишків майнового комплексу, що знаходиться за адресою с.Макалевичі, Радомишльського району, Житомирської області, не є належним та допустимим доказом того, що Акціонерне товариство закритого типу Агрофірма Вишевичі є правонаступником КСП "Тетерів" саме в частині спірних земельних ділянок.
Колегія суддів відзначає, що одним із принципів набуття права власності є принцип переходу права власності на об`єкт нерухомості одночасно з переходом права власності на земельну ділянку - принцип "superficies solo cedit" (від лат. збудоване на землі слідує за нею), який заснований на тому, що земля є головною річчю, а інші розташовані на ній об`єкти нерухомості - її складові частини. Правова доля такого об`єкта як єдиного цілого визначається виходячи із операцій, що здійснюються з земельною ділянкою.
Механізм відчуження речових прав на житловий будинок, будівлю, споруду та прав на земельну ділянку під ними у національному законодавстві визначений в статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Як вбачається із наведеного вище порядок переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду та прав на земельну ділянку під ними є діаметрально протилежним принципу "superficies solo cedit", оскільки за нормами ЦК України та ЗК України саме земельна ділянка слідує за будинком, спорудою, будівлею, а не навпаки.
При застосуванні приписів статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України у судовій практиці сформувався принцип єдності юридичної долі земельної ділянки разом зі збудованим на ній об`єктом нерухомого майна, в основу якого покладено слідування землі за об`єктом нерухомості у разі переходу права власності на такий об`єкт на підставі того чи іншого юридичного факту.
Так у постанові Верховного Суду України від 12.10.2016 у справі №6-2225цс16 зроблено правовий висновок, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (частина перша статті 377 ЦК України). Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Частина друга статті 120 ЗК України закріплює принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За приписом цієї частини визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на відповідні житловий будинок, будівлю чи споруду.
Згодом згаданий принцип застосовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 в якій зазначено, що особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №713/1817/16-ц зроблено висновок, що згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.
За висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.
З моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №263/6022/16-ц).
Такий же принцип слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості застосовано у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.10.2019 у справі №921/99/18, від 18.02.2020 у справі №907/132/19, від 16.06.2020 у справі №914/1101/19, від 23.06.2020 у справі №910/14057/18.
Аналогічний підхід відображено у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.11.2019 у справі №150/300/16, від 27.11.2019 у справі №461/2328/16-ц, від 15.01.2020 у справі №204/9373/14-ц, від 01.07.2020 у справі №2-95/12, від 15.07.2020 у справі №127/2061/16-ц.
Отже, наведене розуміння положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України як норм, які закріплюють принцип слідування юридичної долі земельної ділянки долі розміщеного на ній об`єкту нерухомості є усталеним.
З матеріалів справи встановлено, що 02.07.2019 між ТОВ "МФТВ" та ТОВ "Радом - Агро" укладено договір купівлі-продажу, засвідчений приватним нотаріусом КМНО Ганчук Ю.Я., зареєстрованого в реєстрі за № 1246, за яким позивач набув у власність об`єкти нерухомого майна: Комплекс будівель: - контора під літ. "А", загальною площею 132,40 кв.м.; - сарай під літ. "Б"; - кормоцех під літ. "В", загальною площею 198,10 кв.м.; - млин під літ . "В"; - зерносховище під літ. "Г", загальною площею 193,90 кв.м.; - вагова під літ. "Д,Д", загальною площею 7,20 кв.м.; - конюшня під літ. "Е"; - свердловина під літ. "Ж"; - молочний блок під літ. "М"; - майстерня під літ. "П"; - котельня під літ. "О"; - склад ПММ під літ. "Н", всього загальною площею 531,60 кв.м., які знаходяться під №155а по вулиці Олександра Босого (колишня Леніна) в селі Макалевичі Радомишльського району Житомирської області України. Право власності на вказані об`єкти нерухомості зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.07.2019 №32210031. Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 523116118250.
У даному договорі купівлі-продажу від 02.07.2019 зазначено, що вказані об`єкти розміщені на земельних ділянках: кадастровий номер - 1825085801:03:002:0045, площею 0,3000 га, кадастровий номер - 1825085801:03:003:0046, площею 7,04050 га, кадастровий номер - 1825085801:03:001:0059, площею 1,9000 га, які за свідченнями продавця не передані у приватну власність і перебувають в оренді за договорами оренди земельних ділянок.
Поряд з цим, з матеріалів справи встановлено, що зазначені земельні ділянки з підстав знаходження на них об`єктів нерухомості, відводились їх попередньому власнику для передачі їх в оренду з 2008 року та були передані Макалевицькою сільською радою в оренду ТОВ "Радом-Агро" за договором від 17.03.2010 р. (зареєстрований в книзі реєстрації договорів оренди Макалевицької сільської ради за № 8 від 17.03.2010 р., на підставі рішення Макалевицької сільської ради 22 сесії V скликання № 96 від 19.05.2008 року). В подальшому земельні ділянки були передані Макалевицькою сільською радою в оренду ТОВ " Радом-Агро" на підставі рішень Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області (рішення № 231 від 28.01.2015 року, що змінене та доповнене рішеннями № 251 від 20.03.2015 р. та № 264 від 28.05.2015р.; № 231 від 28.01.2015 року, що змінене та доповнене рішеннями № 250 від 20.03.2015 № 262 від 28.05.2015; № 233 28.01.2015 року, що змінене та доповнене рішеннями № 252 від 20.03.2015; № 263 від 28.05.2015), за відповідними договорами оренди земельних ділянок від 29.01.2015 р. (Договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,4050 га., кадастровий номер: 1825085801:03:003:0046; Договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,9000 га., кадастровий номер: 1825085801:03:001:0059; Договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,3000 га., кадастровий номер: 1825085801:03:002:0045. Договори оренди/право оренди земельних ділянок зареєстровано 28.12.2015, записи 12818080, 12826490, 12812741).
Таким чином судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні земельні ділянки під об`єктами нерухомості, на які до позивача перейшло право власності, перебували у попереднього землекористувача ТОВ "Радом-Агро" на праві оренди.
Колегія суддів відзначає, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України. Положеннями частини 4 цього Кодексу передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №922/510/19 та постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №912/1581/19.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на те, що до нього повинно перейти право власності , а не право оренди на спірні земельні ділянки, оскільки ці земельні ділянки належали на праві колективної власності КСП "Тетерів" згідно Державного акту на право колективної власності на землю серія ЖТ 2124001 від 30.06.1995 року є необґрунтованим, оскільки договір купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна позивачем укладено не з КСП "Тетерів", а з ТОВ "Радом-Агро" у якого земельні ділянки: кадастровий номер - 1825085801:03:002:0045, площею 0,3000 га, кадастровий номер - 1825085801:03:003:0046, площею 7,04050 га, кадастровий номер - 1825085801:03:001:0059, площею 1,9000 га, перебували в оренді.
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні. Право оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для здійснення проекту на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі на умовах концесії, переходить до нового приватного партнера, концесіонера у разі зміни приватного партнера, концесіонера.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/20774/17.
Таким чином, оскільки позивачем набуто право власності на нежитлові приміщення, то право користування спірними земельними ділянками за вищевказаними договорами оренди у попереднього власника в даному випадку ТОВ "Радом-Агро" є припиненим, а саме вказане право користування перейшло до нового власника позивача в даній справі ТОВ МФТВ .
При цьому Верховний Суд у постанові від 27.02.2019 року у справі №913/661/17 наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.
Проте, з матеріалів справи встановлено, що рішенням Макалевицької сільської ради №226 від 26.07.2019 спірні земельні ділянки передані позивачу в оренду. Однак, договорів оренди земельних ділянок в подальшому позивачем з Макалевицької сільської ради укладено не було.
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що земельні ділянки: кадастровий номер - 1825085801:03:002:0045, площею 0,3000 га., кадастровий номер - 1825085801:03:003:0046, площею 7,04050 га., кадастровий номер - 1825085801:03:001:0059 площею 1,9000 га. розташовані в межах населених пунктів Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області та перебувають в комунальній власності, оскільки передавалися в оренду ТОВ "Радом-Агро" саме Макалевицькою сільською радою Радомишльського району Житомирської області (а.с.22-35 т.1). Вказані обставини сторонами у справі не оспорюється.
Поряд з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що право комунальної власності на земельні ділянки: кадастровий номер - 1825085801:03:002:0045, площею 0,3000 га. за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с.Макалевичі, вул.Леніна (вулиця Босого Олександра); кадастровий номер - 1825085801:03:001:0059 площею 1,9000 га. за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с.Макалевичі, вул.Леніна (вулиця Босого Олександра); кадастровий номер - 1825085801:03:003:0046, площею 7,04050 га. за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с.Макалевичі, вул.Леніна (вулиця Босого Олександра) зареєстровано за Макалевицькою сільською радою Радомишльського району Житомирської області 28.12.2015 року на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежувань земель державної та комунальної власності (а.с. 144-152 т.2).
Відповідно до частин першої та другої статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
У постанові Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 року (справа №6-53цс12) міститься висновок про те, що виходячи з норм статті 116 Земельного кодексу України, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки є необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку.
Вказана правова позиція викладена також Верховним Судом у постановах від 18.03.2020 у справі №383/766/15-ц, від 26.09.2019 у справі №317/1928/14-ц, від 01.08.2019 у справі №703/333/17, від 03.07.2019 у справі №917/1623/14-ц.
Зі змісту даної статті вбачається, що цивільно-правова угода щодо придбання об`єктів нерухомості є лише передумовою виникнення права власності на землю.
При цьому слід зазначити, що оскільки необхідною умовою для набуття права власності на земельні ділянки із земель державної та комунальної власності відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України є рішення відповідного органу, то визнання права власності в примусовому порядку за відсутності такого рішення порушується надане законом право Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області (Вишевицької сільської ради), як суб`єкта права власності на землю, що перебуває в комунальній власності щодо розпорядження даними землями.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В той же час, позивачем не надано, як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції доказів звернення до Макалевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області з заявою (клопотанням) про оформлення права на землю у відповідності до чинного законодавства в тому числі і якщо це право виникло в нього в зв`язку з переходом права на будівлі і споруди або внаслідок укладення передбачених законом цивільно-правових угод (міна, дарування, купівля).
Статтею 41 Конституції України і статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що встановлені в сукупності обставини справи унеможливлюють застосування положень статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, які визначено позивачем підставою його позовних вимог до Макалевицької сільської ради, Вишевицької сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки у зв`язку із придбанням нерухомого майна.
Враховуючи наведені положення законодавства та обставини справи, зважаючи, що позивач належними доказами не довів наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання за ним права власності на земельні ділянки на підставі статті 120 Земельного кодексу України і статті 377 Цивільного кодексу України, колегія суддів, з мотивів, викладених у цій постанові, вважає що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову.
Поряд з цим, колегія суддів вважає твердження скаржника, про ігнорування судом першої інстанції заявленого позивачем клопотання про витребування доказів, а саме: у господарського суду Житомирської області матеріали справи №7/171 "Б" про банкрутство Акціонерного товариство закритого типу "Агрофірма "Вишевичі"; у Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" копій всіх наявних інвентаризаційних справ об`єктів нерухомого майна щодо будівель та споруд: - контора під літ. "А", загальною площею 132,40 кв. м; - сарай під літ. "Б"; - кормоцех під літ. "В", загальною площею 198,10 кв. м; - млин під літ. 'В'"; - зерносховище під літ. "Г, загальною площею 193,90 кв. м; - вагова під літ. "Д, Д", загальною площею 7,20 кв. м; - конюшня під літ. "Е"; - свердловина під літ. "Ж"; - корівник під літ. "З; - телятник під літ. "К"; - корівник під літ. "Л"; - корівник під літ. М"; - молочний блок під літ. "М"'; майстерня під літ. "П"; - котельня під літ. "О"; - склад ПММ під літ. "Н", які знаходяться під N 155а по вулиці Олександра Босого (колишня Леніна) в селі Макалевичі Радомишльського району Житомирської області України, безпідставним, оскільки судом першої інстанції відмовлено у задоволенні вказаного клопотання з підстав пропуску встановленого процесуального строку, без заяви про його поновлення.
Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.21 р. у справі №906/1266/20 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МФТВ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2021 р. у справі №906/1266/20 без змін.
2. Справу №906/1266/20 повернути Господарського суду Житомирської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "20" вересня 2021 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2021 |
Оприлюднено | 21.09.2021 |
Номер документу | 99711705 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Гудак А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні