Рішення

від 18.11.2021 по справі 496/4788/21

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/4788/21

Провадження № 2/496/2104/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря - Желяпової О.Ф.,

представника позивача - Борсук Є.Г.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АУРІГА ВД до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Усатівська сільська рада Усатівської об`єднаної громади Біляївського району Одеської області про встановлення земельного сервітуту, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд ухвалити рішення, яким встановити постійний земельний сервітут шляхом надання ТОВ АУРІГА ВД та його працівникам права проїзду транспортними засобами до земельної ділянки кадастровий номер 5121085200:01:001:1188, площею - 0,5317 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Усатівська сільська рада, масив НОМЕР_1 , ділянка НОМЕР_2 та належить на праві приватної власності ТОВ АУРІГА ВД , через частину земельної ділянки з кадастровим номером 5121085200:01:001:0272, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 уздовж шляхової мережі площею 0,0495 га, також стягнути судові витрати.

Крім того, 18.11.2021 року до суду надійшла зава від представника позивача про уточнення позовних вимог в частині стягнення судових витрат, а саме стягнути з відповідача витрати з оплати вартості виконання висновку експерта у розмірі 29419,20 грн. та витрати зі сплати судового збору (а.с. 83).

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ТОВ АУРІГА ВД , є власником земельної ділянки, кадастровий номер 5121085200:01:001:1188, загальною площею - 0,5317 га за адресою АДРЕСА_2 , цільове призначення - 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу. При цьому, у межах нашої земельної ділянки проходить охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площею 0,0621 га. Для провадження господарської діяльності у ТОВ АУРІГА ВД існує об`єктивна необхідність у використанні земельної ділянки кадастровий номер 5121085200:01:001:1188. Однак, можливість такого використання на сьогоднішній день - відсутня, оскільки здійснити проїзд вантажним транспортним засобом до земельної ділянки ТОВ АУРІГА ВД кадастровий номер 5121085200:01:001:1188 неможливо у зв`язку із відсутністю такого проїзду. У зв`язку із безвихідною ситуацією, 26.11.2020 року ТОВ АУРІГА ВД зверталось до власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_1 із пропозицією укласти договір на право користування частиною земельної ділянки 5121085200:01:001:0272. Однак, листом №б/н від 02.12.2020 року відповідач - ОСОБА_1 відмовила в укладенні такого договору. У зв`язку з вище викладеним представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.

У судовому засіданні представник позивача на позові наполягала та просила його задовольнити, посилаючись на письмові обставини, викладені у позові та уточненнях до нього.

Відповідач у судовому засіданні позов визнала у повному обсязі та не заперечувала проти його задоволення, пояснила, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить їй на праві приватної власності. В 2020 році деякі особи безпідставно почали заявляти свої права на вказану земельну ділянку. З цього приводу у Біляївському суді розглядалась цивільна справа, у зв`язку з чим, за її ініціативою, було накладено арешт на земельну ділянку, щоб інші особи не мали можливості відчужити або провести незаконні дії щодо вказаної земельної ділянки, спір був виграний на її користь. Також зазначила, що при зверненні в досудовому порядку представника ТОВ Ауріга ВД з пропозицією щодо укладення сервітуту на право користування частиною земельної ділянки для можливості проїзду відхилила вказану пропозицію, оскільки бажала щоб всі дії були проведенні в судовому порядку, на даний час з позивачем є домовленість про користування зазначеною земельною ділянкою, тому не заперечує щодо позовних вимог та була згодна на задоволення позову.

Представник третьої особи Усатівської сільської ради Усатівської об`єднаної громади Біляївського району Одеської області до судового засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника (а.с. 75-76).

Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 19.10.2021 року ОСОБА_2 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АУРІГА ВД було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

До канцелярії суду 20 жовтня 2021 року надійшла заява від позивача про виконання ухвали суду щодо усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.10.2021 року було відкрито загальне позовне провадження по справі з призначенням підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, в порядку встановленому ч. 4 ст. 206 цього ж Кодексу (у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову).

Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

Заслухавши пояснення сторін по справі, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

В силу ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Судом встановлено, що ТОВ АУРІГА ВД на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 5121085200:01:001:1188, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.08.2020 року №219385536, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення - 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (а.с. 5, 8).

При цьому, у межах земельної ділянки проходить охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площею 0,0621 га - з А до Б, землі гр. ОСОБА_3 з Г до А, землі гр. ОСОБА_4 - з Б до В, та землі Усатівської сільської ради В до Г, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та кадастрового плану земельної ділянки (а.с. 6-7).

У позовній заяві позивач посилається на те, що для забезпечення можливості здійснювати проїзд на земельну ділянку ТОВ АУРІГА ВД кадастровий номер 5121085200:01:001:1188, загальною площею - 0,5317 га на вантажних транспортних засобах, існує об`єктивна необхідність у встановленні на постійній та безоплатній основі земельного сервітуту загальною площею 0,0495 га на право постійного безоплатного проїзду вантажним автомобільним транспортом до земельної ділянки, яка перебуває у власності позивача ТОВ ауріга вд , загальною площею 0,5317 га, кадастровий номер 5121085200:01:001:1188 через земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Усатівська сільська рада, масив НОМЕР_1 , ділянка НОМЕР_3 , кадастровий номер 5121085200:01:001:0272, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 , згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 9).

Вказана позиція позивача узгоджується з висновком судової земельно-технічної експертизи від 29.01.2021 року №20-7257 (а.с. 38-44).

З наданого висновку судової земельно-технічної експертизи, вбачається, що на розгляд пропонується один варіант влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку з кадастровим номером 5121085200:01:001:1188 вантажними транспортними засобами шляхом встановлення земельного сервітуту на частину земельної ділянки кадастровий номер 5121085200:01:001:0272, який є найменш обтяжливим для власника вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Позивачем було направлено лист-пропозицію від 26.11.2020 року до власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_1 із пропозицією укласти договір на право користування частиною земельної ділянки 5121085200:01:001:0272 (а.с. 36).

Однак, листом №б/н від 02.12.2020 року відповідач - ОСОБА_1 відмовила в укладенні такого договору (а.с. 37).

При цьому у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов визнала у повному обсязі не заперечувала щодо укладання договору на право користування частиною земельної ділянки 5121085200:01:001:0272, яка їй належить на праві приватної власності, мотивуючи тим, що у неї були сумніви щодо вирішення даного питання під час досудового врегулювання спору, на теперішній час у неї не має жодних сумнівів.

Відповідно до роз`яснень викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 N 24-150/0/4-13 при вирішенні спорів щодо встановлення сервітуту судам слід з`ясовувати, чи звертався позивач з такою вимогою безпосередньо до власників майна і чи вирішувалося це питання між сторонами в добровільному порядку, чи не будуть внаслідок установлення сервітуту порушуватись права власників майна або інших його користувачів, чи може позивач задовольнити свою потребу у користуванні своїм майном інакше як установленням такого сервітуту. У рішенні суд повинен зазначити, в якій саме частині належного відповідачу майна встановлено сервітут і в якому розмірі, чітко визначити обсяг прав особи, що звертається з питанням обмеженого користування чужим майном.

Пунктом 22-2 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 №7 роз`яснено, що встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого права.

Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом. Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном - сервітуту.

Із досліджених матеріалів справи та наданих доказів судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 5121085200:01:001:0272.

Стаття 319 ЦК України вказує на той факт, що власність зобов`язує, а діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.395 ЦК України одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

Згідно ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Таким чином, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі й у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном - сервітуту.

Стаття 99 ЗК України визначає види права земельного сервітуту, положення якої є такими, що встановлюють підстави, за наявності яких можливе звернення з вимогою про встановлення сервітуту як то: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.

Відповідно до вимог ст.100 ЗК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки відповідно до ч. 2 ст. 402 ЦК України.

За змістом ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, а запропонований спосіб встановлення земельного сервітуту є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої його пропонується встановити.

Частиною 1, 2 ст. 403 ЦК України вказує, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку.

З урахуванням того, що можливості доступу позивача до своєї земельної ділянки мають постійний характер і не можуть зникнути протягом певного часу, земельний сервітут має бути встановлений без визначення строку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання підлягає виконанню у строк, визначений цим зобов`язанням.

Суд звертає увагу на ту обставину, що згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від № 280173225 від 20.10.2021 року, на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси було накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 .

Виходячи із наведеного, суд роз`яснює, що земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (ч. 2 ст. 100 ЗКУ, ч. 2 ст. 402 ЦКУ, п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952).

Відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону № 1952 речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до нього, виникають з моменту такої реєстрації.

Підстави припинення сервітуту передбачені ст. 406 ЦК України та ст. 102 ЗК України. Сервітут може бути припинений також за рішенням суду. Зокрема, якщо він унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої його встановлено, за її цільовим призначенням. Або ж у випадку припинення підстав встановлення сервітуту.

На підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги визнання відповідачем позову, суд вважає позов обґрунтованим, який знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, а тому він підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 319, 401-404 ЦК України, ст.ст. 99, 100 ЗК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 200, 206, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АУРІГА ВД - задовольнити.

Встановити постійний земельний сервітут шляхом надання ТОВ АУРІГА ВД та його працівникам права проїзду транспортними засобами до земельної ділянки кадастровий номер 5121085200:01:001:1188, площею - 0,5317 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві приватної власності ТОВ АУРІГА ВД , через частину земельної ділянки з кадастровим номером 5121085200:01:001:0272, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 уздовж шляхової мережі площею 0,0495 га, згідно наступних істотних умов сервітуту:

1.1. Строк сервітуту - постійний.

1.2. Площа, на яку поширюється земельний сервітут - 0,0495 га.

1.3. Плата за встановлення та користування сервітутом - безоплатно.

1.4. Межі сервітуту - згідно таблиці координат кутових, поворотних точок частини земельної ділянки кадастровий номер 5121085200:01:001:0272:

№ху 1 5146553,0428 3387151,9104 2 5146558,99 3387146,67 3 5l46604,68 3387193,l6 4 5146599,5174 3387l98,2335

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 на користь ТОВ АУРІГА ВД , місце знаходження: м. Одеса, Лідерсівський бульвар, буд. 5, кв. 284, код ЄДРПОУ 38109635 судові витрати у розмірі 31689,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Горяєв І.М.

Повний текст рішення складено 30 листопада 2021 року.