Рішення

від 14.12.2021 по справі 160/14265/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року Справа № 160/14265/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

17.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ф № 4448604-5240-0464 від 05.05.2020 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 10.05.2006 року позивачем укладено з Дніпропетровською міською радою договір оренди землі. Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:007:0038. Договір укладено на 15 років. Пунктом 2.2 Договору встановлено, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна. 25.06.2008 року позивачем укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно до даного договору, позивач передав у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 . У зв`язку з тим, що будівлі та споруди, які перебували у власності позивача були відчужені третім особам, позивач звернулась 23.07.2013 із заявою до Дніпропетровської міської ради про припинення договору оренди землі від 10.05.2006. Відповіді від Дніпропетровської міської ради не надходило. Аналогічні заяви позивач направляла до Дніпропетровської міської ради протягом 2014 - 2016 років. 27.07.2016 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 119/12 від 27.07.2016 про припинення гр. ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . Позивачем у 2008 та 2013 роках відчужено третім особам нерухоме майно, яке розташоване на спірній орендованій земельній ділянці. За таких обставин, з моменту набуття права власності третіми особами на будівлі, що розташовані на орендованій позивачем земельній ділянці, для нього така оренда землі вважається припиненою, що свідчить, на думку позивача, про відсутність у неї обов`язку щодо плати за землю з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно за третіми особами, а саме з 17.06.2013 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 160/14265/21 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

10.11.2021 року судом отримано відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що податкове повідомлення-рішення є законним, мотивуючи свої доводи наступним. За даними інформаційної системи ДПС України громадянка ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки площею 0,5564 га, кадастровий номер 1210100000:09:007:0038, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір оренди землі від 10.05.2006 року (державна реєстрація договору оренди землі від 01.12.2006 року за № 040610401111), строком дії на п`ятнадцять років. Дніпровською міською радою 27.07.2016 року було прийнято рішення № 119/12 Про припинення гр. ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . Підпунктами 4.1, 4.2 пункту 4 зазначеного рішення гр. ОСОБА_1 зобов`язано у тримісячний строк з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою в установленому порядку договір про розірвання договору оренди землі. Здійснити нотаріальне посвідчення договору та провести державну реєстрацію прав за цим договором відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи що громадянкою ОСОБА_1 не було укладено договору про розірвання договору оренди землі та не здійснено держану реєстрацію прав, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір оренди землі від 10.05.2006 року вважається чинним. На підставі зазначеного, громадянці ОСОБА_1 було сформовано податкове повідомлення-рішення за податковий період 2020 рік від 05.05.2020 року № 4448604-52400-0464 на суму 238890,56 грн. Таким чином, на думку відповідача, ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10.05.2006 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі строком на п`ятнадцять років.

За умовами п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:007:0038.

Згідно з п. 2.1 та п. 2.2 договору, в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0, 5564 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки.

25.06.2008 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, частину комплексу, що знаходиться за даресою: АДРЕСА_1 .

17.06.2013 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд, що належать продавцю та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

23.07.2013 року позивач звернулась до міського голови із заявою про припинення права користування та розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку з продажем нерухомого майна.

Також матеріали справи містять клопотання до міського голови, в якому позивач просить розірвати договір оренди землі від 01.12.2006 року № 040610401111, у зв`язку з продажем адміністративно-виробничих будівель по АДРЕСА_1 .

01.09.2015 року ОСОБА_1 звернулась до в. о. міського голови із черговим клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Дніпропетровської міської ради VІІ скликання № 119/12 від 27.07.2016 року (п. 2) договір оренди землі від 10.05.2006 (державна реєстрація від 01.12.2006 № 040610401111), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А. В. 10.05.2006 за реєстраційним номером 1675, припинено шляхом розірвання за взаємною згодою сторін, уклавши договір про розірвання цього договору оренди землі, а право користування гр. ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , земельною ділянкою, площею 0,5564 га (кадастровий номер 1210100000:09:007:0038), по АДРЕСА_1 визнано таким, що припинилось.

У п. 4.1 та п. 4.2 вказаного рішення ОСОБА_1 зобов`язано: у тримісячний строк з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою в установленому порядку договір про розірвання договору оренди землі та здійснити нотаріальне посвідчення договору (п. 4.1 цього рішення) та провести державну реєстрацію прав за цим договором відповідно до вимог чинного законодавства.

05.05.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №4448604-5240-0464, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 238890,56 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Приписами статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно із пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

З умовами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Приписами пунктів 288.1-288.4 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із частиною 9 статті 93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі (далі - Закону №161-XIV) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Умовами статті 31 Закону №161-XIV встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи-орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Так, судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 10 травня 2006 року укладено між позивачем та Дніпропетровською міською радою строком на 15 років.

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 119/12 від 27.07.2016 року договір оренди землі від 10.05.2006 року розірвано за взаємною згодою та визнано таким, що припинився.

Водночас, доказів того, що позивачем вчинено дії щодо укладення з міською радою в установленому порядку договір про розірвання договору оренди землі, здійснено його нотаріальне посвідчення та проведення державної реєстрації прав за цим договором, суду не надано.

Приписами пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Відповідно до пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Також, умовами частини 1 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно із частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За умовами статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Таким чином, саме оформлення державної реєстрації припинення права користування земельною ділянкою, припиняє дію обов`язку фізичної особи щодо сплати оренди земельної ділянки.

Враховуючи, що державна реєстрація права користування земельною ділянкою у 2020 році не змінилась, тому позивач зобов`язаний сплачувати орендну плату за 2020 рік згідно з умовами договору оренди.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення форми Ф № 4448604-5240-0464 від 05.05.2020 року прийнято контролюючим органом у відповідності до вимог чинного земельного та податкового законодавства та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відомою у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна