П О С Т А Н О В А
іменем України
19 лютого 2024 року справа 160/14265/21
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 (суддя Луніна О.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 17.08.2021 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №4448604-5240-0464 від 05.05.2020 про зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 238 890гр56коп за 2020 рік. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що укладений 10.05.2006 договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 рішенням Дніпропетровської міської ради №119/12 від 27.07.2016 припинений та розірваний в зв`язку з відчуженням іншим особам будівель і споруд, які розташовані на цій земельній ділянці (ас1).
У відзиві на позовну заяву податкова служба посилається на те, що оскільки позивачка не уклала з міською радою договір розірвання оренди землі, вона продовжує бути зобов`язаною з орендної плоти за землю (ас49).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 в задоволенні позову відмовлено. Прийняте рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_1 не виконала пункти 4.1, 4.2 рішення Дніпропетровської міської ради №119/12 від 27.07.2016 про розірвання договору оренди та не уклала нотаріально посвідчений договір розірвання оренди землі, не здійснила державну реєстрацію припинення оренди землі (ас70).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Вказує, що вона з 2013 року фактично не користується земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , а тому нарахування орендної плати за 2020 рік є протиправним (ас76).
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
За договором оренди від 10.05.2006 з Дніпропетровською міською радою, ОСОБА_1 отримала на 15 років земельну ділянку площею 0,5564га по АДРЕСА_1 кадастровий номер 1210100000:09:007:0038 по фактичному розміщенню адміністративно-виробничих будівель (ас8).
За договором купівлі-продажу від 25.06.2008, ОСОБА_1 продала ОСОБА_2 частину комплексу по АДРЕСА_2 . За договором купівлі-продажу від 17.06.2013 ОСОБА_1 продала ОСОБА_3 , ОСОБА_4 будівлі і споруди по АДРЕСА_1 , розташовані на земельній ділянці площею 0,5564га кадастровий номер 1210100000:09:007:0038 (ас13).
ОСОБА_1 23.07.2013, 01.09.2015, 03.02.2016 зверталась до міського голови з проханням припинити права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та розірвати договір оренди земельної ділянки в зв`язку з продажем нерухомого майна, яке не ній розташовано (ас15,18,19).
Дніпропетровська міська рада прийняла рішення №119/12 від 27.07.2016 про припинення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та розірвання договору оренди (ас20).
ГУ ДПС в Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №4448604-5240-0464 від 05.05.2020 про зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 238 890гр56коп за 2020 рік (ас7).
Відповідно до пункту 14.1.72 статті 14 Податкового Кодексу України, земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та постійних землекористувачів.
Відповідно до пункту 14.1.136 статті 14 Податкового Кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 14.1.147 статті 14 Податкового Кодексу України, плата за землю загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 269.1.2 статті 269 Податкового Кодексу України, платниками орендної плати є землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Відповідно до статті 274 Податкового Кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до пункту 285.1 статті 285 Податкового Кодексу України, базовим податковим періодом для плати за землю є календарний рік.
Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового Кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. В разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні в поточному році.
Відповідно до пунктів 288.1 288.5.1 статті 288 Податкового Кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля, споруда.
Відповідно до абзацу 8 частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного Кодексу України, якщо житловий будинок, будівля, споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідно до статті 377 Цивільного Кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю, споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю, споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).
З аналізу перелічених норм випливає, що орендну плату за користування землю зобов`язана сплачувати особа, яка фактично користується земельною ділянкою, зокрема особа, до якої перейшло право власності на будівлі і споруди, розташовані на орендованій земельній ділянці. З моменту набуття права власності на будівлі і споруди, нові власники стали фактичними орендарями земельної ділянки площею 0,5564га по АДРЕСА_1 кадастровий номер 1210100000:09:007:0038; а для попереднього орендаря ОСОБА_1 договір оренди припинився, що і зафіксовано рішенням Дніпропетровська міська рада №119/12 від 27.07.2016 про припинення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та розірвання договору оренди. Відтак, з 17.06.2013, з дати повного відчуження будівель і споруд, у ОСОБА_1 відсутній обов`язок з орендної плати за земельну ділянку площею 0,5564га по АДРЕСА_1 кадастровий номер 1210100000:09:007:0038 та такий обов`язок перейшов до нових користувачів земельною ділянкою.
Висновок окружного суду що позивачка не уклала нотаріально посвідчений договір розірвання оренди землі, не здійснила державну реєстрацію припинення оренди землі, на переконання колегії суддів, є недостатнім для того, щоб покладати на ОСОБА_1 в 2020 році обов`язок з орендної плати за землю, якою вона фактично не користується і до якої вона не має ніякого відношення з 2013 року. В іншому випадку покладання на позивачку обов`язку з орендної плати за землю, якою вона фактично не користується, протирічело б принципу верховенства права, закріпленого в частині 1 статті 6 КАС України, відповідно до якого людина, її права, свободи визнаються найвищими цінностями, та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Більш того, рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 20.12.2022 у справі №206/1280/22 визнаний припиненим з 17.06.2013 договір від 10.05.2006 між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 оренди земельної ділянки площею 0,5564га по АДРЕСА_1 кадастровий номер 1210100000:09:007:0038. У цьому рішенні наведена практика Верховного Суду стосовно того, що з моменту відчуження будівель і споруд право оренди землі, на якій вони розташовані, припиняється в силу закону та додаткове оформлення припинення договору оренди не вимагається (ас110).
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі позову, апеляційної скарги сплачений судовий збір, а також понесені витрати на поштові відправлення на загальну суму 6001гр50коп (ас6,90,107).
Керуючись статтями 143, 241 245, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 та прийняти нову постанову.
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №4448604-5240-0464 від 05.05.2020 про зобов`язання ОСОБА_1 з орендної плати за землю в сумі 238 890гр56коп за 2020 рік, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Дніпропетровській області.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 6001гр50коп за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили з 19.02.2024 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддяА.В. Суховаров
суддіТ.І. Ясенова
суддіО.В. Головко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2024 |
Оприлюднено | 22.02.2024 |
Номер документу | 117117379 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них плати за землю |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Суховаров А.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні